За її словами, регулятор підвищив норми резервування за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023 року.
"І це не просто підвищення. А й неможливість покривати ці екстрарезерви за рахунок ОВДП (державних облігацій). Що це значить для банків? Вони не зможуть заробляти на цих залишках (коштів населення) нічого. Не справедливо? Ще й як справедливо", – пояснила Рожкова.
Вона зазначила, що банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підняття облікової ставки попри багаточисельні заклики з боку НБУ.
В результаті сформувався досить небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами "навіс" коштів у вигляді залишків на поточних рахунках населення, який щомісяця збільшується.
І таке збільшення відбувається не за рахунок конкуренції чи маркетингових зусиль банків, а навпаки, всупереч відсутності будь-яких зусиль з їхнього боку.
Основними чинниками такого зростання залишків є соціальні та інші виплати уряду та обмеження на зняття готівки, які ввів НБУ 24 лютого 2022 року.
"За умови поступової відміни обмежень, ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, будуть тиснути на готівковий курс, з іншого - погіршать стан ліквідності банків", – попередила Рожкова.
Тому НБУ розраховує, що потенційні втрати подібних доходів все ж змусять банки підвищити привабливість строкових депозитів.
"В цілому: які часи – такі й інструменти", – резюмувала заступниця голови НБУ.
Як повідомлялося, 26 січня НБУ зробив більш жорсткими вимоги до обов’язкових резервів банків, щоб знизити профіцит (надлишок) ліквідності в банківській системі.
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.