Сергій АВДЄЄВ: «Попри жорстоку війну страховий ринок працює, очищується та має прибутки»

- На початку 2023 року в Україні працювала 126 страховиків, на початку 2024 року їх залишилося 101.  А станом на сьогодні, їх нараховується лише 74 та частина з них вже здають ліцензії і виходять з ринку, на якому пропрацювали 20-30 і навіть більше років. Показник кількості страховиків на 100 тис. населення впав удвічі нижче за середньоєвропейський. Як Ви вважаєте, все це свідчить про очищення ринку чи є негативними наслідками втручання держави?

- Я переконаний, що це свідчить саме про очищення ринку. Компанії, які займаються класичним страхуванням та для яких страхова діяльність є профільною, продовжують працювати та готові до роботи в умовах жорсткого регулювання галузі державою.

Натомість, ринок залишають кептивні компанії та компанії, які займались квазістрахуванням. Звісно, приведення діяльності у відповідність до всіх нових регуляцій суттєво ускладнює нашу роботу, адже для виконання нових вимог ми вимушені використовувати більше ресурсів - людських, фінансових, матеріально-технічних тощо.

Однак у цієї історії є великий позитив - це якість сервісу, який отримують клієнти. На ринку залишаться лише ті компанії, які спроможні надавати страхові послуги найвищої якості.

Люди мають бути впевнені, що в яку б страхову компанію вони не звернулись - вони отримають якісний сервіс. Тому я сприймаю процес очищення ринку з великим позитивом.

- Страхові платежі у першому півріччі 2024 року були майже співставні до першого півріччя 2022 року, коли було найбільше падіння після початку повномасштабного вторгнення. Якщо ж порівнювати з «довоєнним» першим півріччям 2021 року, то ринок втратив 32% у страхових платежах. Яким чином це відбувалося у другому півріччі 2024 року? Що Ви можете сказати про зменшення обсягів страхових платежів?

- Згідно із статистикою НБУ, обсяг валових премій у Non-life сегменті за 1 півріччя 2022 року склав близько 15 млрд грн, за 1 півріччя 2024 - більше 21 млрд грн. Тобто премії в гривні виросли приблизно на 40%. Звісно, треба врахувати девальвацію гривні та інфляцію.

Однак ми функціонуємо в умовах повномасштабної війни - економіка не може нормально розвиватись за таких умов. Тому я вважаю, що страхова галузь тримається досить впевнено, враховуючи всі обставини. Головний індикатор цієї впевненості - у страховиків є прибутки. Економіка відновлюється поступово, наскільки це можливо за умов повномасштабної війни.

Наприклад, в 2021 році в Україні було продано більше 100 тисяч нових авто, в 2024 році - менше 80 тисяч. Якщо рахувати премії у валюті, ми ще на шляху до повернення до показників, які були до повномасштабного вторгнення.

Тому можливо зростання не таке стрімке, як би нам всім хотілось, але ми задоволені тим, що маємо - адже все могло бути набагато гірше. Натомість, наш портфель зростає, компанія розвивається.

- Деякі фахівці зазначають, що в українскому страховому ринку панує невідповідність законодавчих та нормативних ініціатив духу Євродирективи Solvency II, зокрема в частині задекларованих Директивою принципів збереження різноманітності форм страхового бізнесу та пропорційності вимог до різних за розмірами компаній. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- Особисто я великих розбіжностей не бачу. Звісно, я не можу не погодитись з тим, що меншим компаніям виконувати нові регуляторні вимоги важче, ніж страховикам з більшим капіталом. Однак моя думка така - якщо ми як країна йдемо в Європу, то всі процеси та галузі в країні мають бути приведені до європейських стандартів якості. 

Нові вимоги зобов’язують всіх українських страховиків дотримуватись принципів, що сприяють підвищенню фінансової стійкості компаній та гарантують кращий захист страхувальників.

- Найважливішою подією недавнього минулого є ухвалення законопроєкту №8300 «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Документ пропонує поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу. В Україні страхові премії з ОСЦПВ в рази нижче, ніж в європейських країнах. Тож якщо ми рухаємось до європейських стандартів захисту учасників дорожнього руху, то і ціни  поступово наближуватимуться до тих європейських країн, де структура автопарку схожа на нашу, а рівень доходів населення - не сильно вище. Це є позитивом чи негативом, на вашу думку?

- На мою думку - це великий позитив. Знову ж таки, якщо ми йдемо в Європу - ми повинні прагнути європейських стандартів якості в усіх сферах господарської діяльності.

Новий закон про ОСЦПВ націлений на те, щоб страхувальники отримували якісні послуги. Це стосується не лише збільшення лімітів. За новим законом скасовуються франшиза та використання коефіцієнту зносу при розрахунку страхового відшкодування. Також обов’язковим стало пряме врегулювання збитків.

Автоцивілка не має бути просто папірцем, щоб Поліція не виписала штраф. Поліси повинні гарантувати, що у випадку ДТП всі сторони будуть фінансово захищені - потерпілі гарантовано отримають повноцінне відшкодування, а відповідальність винуватців буде повністю покрита.

Так, вартість полісів зростає - але це фінансова безпека мільйонів учасників дорожнього руху. Переконаний, що з часом ринок адаптується до європейських стандартів ОСЦПВ.

- Найбільш дискусійною серед фахівців та учасників ринку виявилася вимога НБУ щодо застосування КЕПів (УЕПів) - (Кваліфікований електронний підпис - КЕП, Удосконалений електронний підпис - УЕП) під час укладання електронних договорів відповідно до законодавства про електронну комерцію. Чи є у цьому взагалі бодай якась проблема? Може все просто надумане?

- Таке питання дійсно існує та полягає в наступному - для того, щоб агрегатор чи інший онлайн-посередник мав право продавати наші страхові поліси, ми повинні надати такому посереднику доступ до нашого КЕПу. Це створює ризики для нашої інформаційної безпеки.

Ми працюємо над пошуком рішення, яке дозволить нам виконувати вимогу НБУ та при цьому забезпечити повний захист наших інформаційних систем.

- Торік Мінекономіки та НБУ презентували систему страхування воєнних ризиків, викладену у проєкті закону «Про систему страхування воєнних ризиків» розробленим спільно цими установами. Дехто з Ваших колег вважає хибною саму концепцію такої системи, яка відверто кажучи, найбільше захищає інтереси банків, бо в першу чергу обов’язковому страхуванню підлягатимуть майно, передане в заставу (іпотеку) та об’єкти будівництва. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- На мою думку, будь-які державні ініціативи, які сприяють розвитку страхування від воєнних ризиків, є позитивними. Але тут проблема більш глобальна. Щоб страхування від воєнних ризиків стало доступним для більшої кількості суб’єктів економічної діяльності - українським страховикам має бути доступне якісне іноземне перестрахування.

Наразі закордонні перестраховики дають дуже високі тарифи на воєнні ризики, але частіше не надають можливість перестрахування взагалі. Тому ситуацію зі страхуванням воєнних ризиків покращити суттєво можливо тільки за умови залучення іноземних перестраховиків.

- Які для себе висновки щодо діяльності на ринку торік зробила СК «Арсенал Страхування» і що Ви почали змінювати у своїй компанії (політика та тактика страхування, нові продукти, нові підходи до заохочення менеджменту тощо)?

- 2024 став роком, в якому ми остаточно усвідомили, що основний акцент треба робити на діджиталізації. Це стосується як продажу, так і внутрішніх процесів.

Що стосується продажів, то наша ціль - зробити будь-який страховий продукт доступним для купівлі онлайн. Ми бачимо, як стрімко зростають агрегатори страхових послуг - це свідчить про те, що люди готові купляти страхові послуги в інтернеті.

Страховики, які діджиталізують свої продажі швидше за конкурентів, займуть більшу частку ринку. Ми прагнемо створити SuperApp, де клієнти матимуть змогу придбати будь-який з наших продуктів. Не менш важливою є діджиталізація внутрішніх процесів компанії. Зараз ринок стикається із суттєвим дефіцитом кадрів - і ситуація буде ставати тільки гіршою.

Портфель компанії зростає - це значить, що нам треба більше співробітників для його обслуговування. За умов дефіциту кадрів єдиний вихід - робити процеси максимально ефективними за рахунок впровадження інструментів автоматизації. Ми активно рухаємось в цьому напрямку.