Сергій Савчук: «Більшість гравців ринку небанківських фінпослуг добровільно відмовилися від ліцензій через неможливість або небажання грати за цивілізованими правилами»

Проте й чимало керівників компаній ринку небанківських фінпослуг звинувачують Нацбанк України в тому, що він установлює нереальні вимоги, приміром, щодо капіталізації. І взагалі у фігурантів цього ринку вже склалася стала думка: коли його регулятором був Нацкомфінпослуг, працювалося краще.

На ці та інші питання щодо розвитку цього цікавого та доволі складного ринку Banki.ua відповідає директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України Сергій САВЧУК

За три роки кількість фігурантів ринку скоротилася майже вдвічі

Пане Сергію, яким був ринок небанківських фінансових послуг у цілому, коли функції його регулювання перейшли від Нацкомфінпослуг до НБУ? Як він змінився в результаті дій нового фінрегулятора?

Національний банк отримав функції Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг щодо регулювання та нагляду за всіма учасниками небанківського фінансового ринку, крім операторів фондового ринку, з 1 липня 2020 року. На той час на ринку працювало понад дві тисячі фінансових установ (страховиків, фінансових компаній, лізингодавців, кредитних спілок та ломбардів). За три роки кількість гравців скоротилася майже вдвічі.

На відміну від банків цей сектор не пережив необхідну трансформацію під час кризи 2014-2017 років. Спочатку через ковідну кризу, а потім через повномасштабну війну, реформування сектору пригальмувало, але триває. Основна мета регулювання залишається незмінною – ринок має бути платоспроможним, виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та зберігати прозорість, відображаючи свій фінансовий стан.

Кількісна структура змінилась, але більшість гравців добровільно відмовилися від ліцензій через неможливість або небажання грати за цивілізованими правилами. Водночас якість змінилася на краще – встановлення конкретних вимог на рівні законодавства, заборона оманливої практики та систематичний нагляд з боку регулятора дали змогу реформувати діяльність фінансових установ, у тому числі щодо захисту прав споживачів. Однак робота триває.

Завищені ставки компаній з надання мікрокредитів свідчать про неякісну оцінку ризиків

Здається найцікавішим сегментом цього ринку завжди були так звані фінансові компанії з мікрокредитування (у народі їх називають фірми, що «надають гроші до зарплати»). Ці компанії «радували» споживача надто високими відсотками – 2–5% за місяць або до 1000% за рік. Нацбанк хоче зробити обмеження максимального рівня ставки за швидкими кредитами до 1% за день (у перехідний період — до близько 2,5%). Така ставка є занизькою чи нормальною? За такої ставки компанії з мікрокредитування також будуть чимало заробляти.

Мета Національного банку – не обмежити заробіток фінансових компаній, а захистити права споживачів їх послуг. А також вирішити питання нецивілізованої поведінки кредиторів та невиправдано високого боргового навантаження на клієнтів мікрофінансових компаній.

Звіт Світового банку за 2020 рік свідчить, що 63 країни зі 108, що досліджувалися, впровадили обмеження щодо граничних розмірів відсоткових ставок. Наприклад, у Польщі граничний розмір такої ставки встановлено на рівні 16% річних, у Литві – 75%, в Японії – 20%. В Україні без втручання держави відсотки можуть сягати 730% і навіть 1825% річних. Невиправдано дороге кредитування для населення не має нічого спільного з цивілізованою практикою спільноти країн Євросоюзу, частиною якої ми прагнемо стати. Ця послуга не повинна сприйматися споживачами як «боргове ярмо», а має бути корисним фінансовим продуктом.

Компанії з мікрокредитування заявляють, що зацікавлені в якісній оцінці кредитоспроможності позичальників, оскільки їхня діяльність фінансується тільки власним коштом акціонерів. Перша частина цієї думки цілком зрозуміла: дійсно, не можна всім підряд надавати гроші, навіть за надто високих відсотків. Яке ваше ставлення щодо другої частини цього твердження, що такі фірми практично живуть за власні кошти акціонерів?

Будь-який бізнес потребує підтримки його власника, особливо в умовах війни. Щодо ресурсів для кредитування, то їх джерело залежить від бізнес-моделі. У кредитної спілки джерелом коштів для надання кредитів є внески вкладників такої спілки. Якщо ж фінансова компанія не залучає кошти на ринку, вона надає кредити за рахунок коштів власника. Зацікавленість компаній із мікрокредитування в якісній оцінці кредитоспроможності позичальників на практиці ніяк не проявилась, адже завищені ставки свідчили про неякісну оцінку ризиків та закладення їх у ціну продукту. Це і стало причиною обмеження ставок на законодавчому рівні.

Більшість порушень стосується захисту прав споживачів

Нещодавно Національний банк заявляв, що ухвалюватиме оперативні рішення щодо застосування заходів впливу до фінкомпаній, які застосовують недобросовісну практику в роботі. Так за короткий проміжок часу було позбавлено ліцензій 17 таких компаній. Днями, наприклад, було анульовано ліцензію компанії «ФІНОД», яка займалася кредитуванням та лізингом. Які найпоширеніші порушення мали ці фінустанови?

Ключовим бізнесом ТОВ «ФІНОД» був готівковий обмін валют. Національний банк позбавив компанію всіх ліцензій у зв’язку з невиконанням рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг про зобов’язання вжити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення.

Порушення полягало в тому, що ТОВ «ФІНОД» не було подано документи щодо підтвердження майнового стану власників істотної участі на виконання вимог постанови правління Національного банку від 12 серпня 2022 року № 177 «Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану». Компанія мала усунути порушення до 2 серпня 2023 року, але цього не зробила.

У цілому більшість порушень на ринку небанківських фінансових компаній стосуються захисту прав споживачів. Але примусове відкликання ліцензій на ринку регулятором – це швидше виняток. Більшість гравців відмовляються від ліцензії добровільно, не маючи змоги або бажання виконувати встановлені вимоги. Зокрема, ліцензійні вимоги, визначені в Положенні про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року № 153.

Cтрахові компанії мали перехідний період аби привести у відповідність вимоги щодо прозорості, проте чимало з них цього так і не зробили

Страховики теж сьогодні не дуже впевнено почуваються: вони жаліються на те, що держава в особі Національного банку не розуміє їх. Так, теж за доволі невеликий проміжок часу кількість страхових компаній у нашій країні зменшилася удвічі. Чимало з них пішли самі, бо регулятор до них пред’являє більше вимог, ніж до подібних компаній у ЄС. Як ви можете прокоментувати цю тезу?

Національний банк проводить перевірку структур власності страховиків на предмет відповідності вимогам щодо прозорості, які були встановлені регулятором у квітні 2021 року (страховики мали шестимісячний перехідний строк).

У разі виявлення порушень страховиками таких вимог ухвалюються рішення Національного банку про визнання структури власності таких страховиків непрозорою. Водночас таким компаніям надається додатковий строк для приведення структури власності у відповідність з вимогами законодавства. У разі невиконання цього, до страховиків застосовуються заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій.

Особливо страховики не розуміють ставлення головного фінансового регулятора до закордонних перестраховиків, які, на їхню думку, залишаються заручниками наглядової політики НБУ. Страхові асоціації України скаржаться на те, якщо з якоїсь причини до українського страховика будуть застосовані заходи впливу, то закордонний перестраховик не отримає належні йому гроші. Як це питання можна вирішити і яким воно бачиться головному фінансовому регулятору?

Відповідно до чинного законодавства страховик, до якого застосовано захід впливу, навіть при анулюванні всіх ліцензій, повинен виконувати свої зобов’язання за договорами з клієнтами, укладеними до дня набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

Так, у постанові Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) на період дії військового стану в Україні запроваджено особливий порядок купівлі іноземної валюти/переказу валютних цінностей за межі нашої держави.

Ми розуміємо, наскільки важливою для таких компаній є своєчасна оплата перестрахових премій страховикам-нерезидентам, тому страховик має відповідати вимогам, установленим у Постанові №18 та бути включеним до відповідного переліку або отримати відповідний дозвіл від НБУ.

Наступного року лізінгодавці набудуть статус фінкомпаній, що сприятиме підвищенню їхньої капіталізації

Значні надії суспільство сьогодні покладає на ринок фінансового лізингу, який повинен розвиватися, попри труднощі воєнного часу. Особливої підтримки потребують аграрії-лізингоодержувачі. Але учасники ринку сподіваються на збільшення обсягів надання державної фінансової підтримки в межах чинних програм. Що в цьому напрямі зроблено?

Державні програми підтримки, такі як програма «Доступні кредити 5-7-9», перебувають у компетенції Уряду України, адже передбачають використання бюджетних коштів. Національний банк, зі свого боку, бере активну участь у розробленні і вдосконаленні таких програм разом з Міністерством економіки.

У 2024 році лізингодавці повинні набути статусу фінансових компаній, що сприятиме підвищенню їхньої капіталізації та посиленню вимог до прозорості та управління ризиками. Зазначене сприятиме підвищенню можливостей лізингодавців долучатися до кредитно-інвестиційного ресурсу банків та міжнародних донорів.

Кредитні спілки можуть стати активними учасниками програм щодо відбудови житла

Яким сьогодні є стан розвитку та проблеми регулювання кредитних спілок, про які дуже мало чути останнім часом? Минулого року регулятор зазначав, що ці установи залучатимуться до державних та міжнародних програм кредитування. Чи відбувається це сьогодні?

Кредитні спілки можуть стати активними учасниками державних та міжнародних програм, зокрема відбудови та реконструкції житла і розвитку підприємництва.

Важливим кроком для цього є ухвалення Верховною Радою Закону України «Про кредитні спілки», розробленого на заміну застарілого акту двадцятирічної давнини. Нова редакція закону розширює перелік осіб, які можуть стати членами кредитних спілок, зокрема за рахунок фермерських господарств, ОСББ, кооперативів, мікропідприємств та розширює джерела поповнення капіталу кредитної спілки, встановлює нові вимоги до системи корпоративного управління, спрощує процедуру входу на ринок. Бізнес кредитних спілок вже пожвавлюється – майже дворічне скорочення активів таких компаній у другому кварталі призупинилося, попри подальше скорочення кількості установ.

Успіх ломбардів -- у відновленні після піврічного провалу їхньої діяльності на початку широкомасштабної війни

За підсумками другого кварталу 2023 року найбільше зростання активів у небанківському фінсекторі було притаманне ломбардам: плюс 264 млн грн. Це дійсно гарний показник, ураховуючи, що кількість цих установ за один лише квартал дещо скоротилася. Які секрети успіху ломбардів? Чи багато в цих фінустановах є значних порушень їхньої діяльності? Яку роль НБУ відводить ломбардам саме в цей нелегкий період?

Сектор ломбардів у другому кварталі демонстрував ознаки відновлення. Обсяги активів та нових кредитів збільшилися, власний капітал поволі зростав, хоча досі перебував на низькому рівні.

Коефіцієнт покриття кредитів заставою залишався на рівні 111%. Структура кредитів за видами застави суттєво не змінилася – домінують прикраси з дорогоцінних металів.

Відсоткові доходи та доходи від реалізації майна зросли, що дало змогу отримати прибуток та поліпшити показники рентабельності. Йдеться не про успіх, а про відновлення порівняно з провалом минулого року, коли сектор півроку практично не працював.

Найпоширеніші порушення пунктів обміну валют – недотримання вимог законодавства та неправдиві дані у звітності

Як регулюється робота пунктів обміну валюти, які не належать до банківського ринку? Чи багато нарікань на такі компанії?

Регулювання та нагляд за діяльністю небанківських фінансових установ, що здійснюють торгівлю іноземною валютою в готівковій формі, належать до компетенції Національного банку. Такі небанківські фінансові установи здійснюють свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про валюту і валютні операції», нормативно-правових актів Національного банку та законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Регулятор на постійній основі здійснює нагляд за діяльністю таких компаній та їхніх структурних підрозділів (пунктів обміну валюти). Зокрема, за результатами такого нагляду Національний банк з початку року застосував заходи впливу до 17 небанківських установ у вигляді письмових застережень та штрафів на загальну суму більше 15 млн грн.

Найпоширеніші порушення стосуються недотримання вимог валютного законодавства та законодавства з питань фінансового моніторингу. Також виявлені випадки несвоєчасного надання або надання регулятору недостовірної інформації, звітності тощо.

Гравці повинні розкривати реальних власників та підтверджувати їхній фінансовий стан

Що чекає найближчим часом на сферу регулювання ринку небанківських фінансових послуг? Яким він бачиться керівництву НБУ?

Ринок чекає подальша трансформація – розкриття гравцями реальних власників і підтвердження їхнього фінансового стану, приведення діяльності у відповідність з установленими вимогами, подання регуляторної звітності, дотримання пруденційних нормативів і цивілізована ринкова поведінка щодо споживачів їхніх послуг та інших учасників ринку тощо.

Ті, хто не зможе грати за цивілізованими правилами, мають залишити ринок. Ті, хто є готовими – зможуть розвиватись і зростати разом із відновленням економіки, яке відбувається вже зараз, попри тривалу війну.