Штучний інтелект: Україна не є драйвером, проте всі передумови для цього є, тому потрібні системні реформи

 

Олександр КРАКОВЕЦЬКИЙ,

співзасновник DevRain (компанія, що займається розробкою програмного забезпечення) та ДонорUA (автоматизована система для донорів крові), має нагороди Microsoft Regional Director та Microsoft AI Most Valuable Professional, кандидат технічних наук

«Однією з ключових причин, чому необанки завойовують довіру клієнтів, є бюрократизованість традиційних банківських установ, які часто не здатні оперативно реагувати на потреби споживачів»

1. - Дійсно, існують прогнози, що значна частина професій може зникнути під впливом автоматизації та штучного інтелекту. Я також певний час дотримувався цієї думки, зокрема, спираючись на дослідження в книзі «Advanced Analytics and AI: Impact, Implementation, and the Future of Work», де передбачалося, що професії, як-от бухгалтери, зникнуть швидше за творчі.

Однак, реальність показала, що такі прогнози потребують корекції.

Найімовірніше, професії не зникнуть, а трансформуються. Наприклад, менеджери банків чи інвесткомпаній не зникнуть як категорія, але їхня робота буде значною мірою автоматизована.

Вони почнуть активно використовувати новітні технології, зокрема штучний інтелект, для виконання рутинних завдань і ухвалення рішень на основі даних.

Хоча частина робочих місць дійсно може бути замінена автоматизованими системами, це створює простір для появи нових професій.

Наприклад, виникає попит на фахівців із впровадження, підтримки й адаптації новітніх технологій. Пропорції таких змін залишаються предметом обговорення серед експертів, але очевидно, що швидкість еволюції технологій наразі перевищує здатність людей адаптуватися до них.

Це створює необхідність у навчанні та перепідготовці кадрів для забезпечення гармонійного переходу до нових умов.

4. - Однією з ключових причин, чому необанки завойовують довіру клієнтів, є бюрократизованість традиційних банківських установ, які часто не здатні оперативно реагувати на потреби споживачів.

Застарілі процеси, складність комунікацій, довгі черги та неефективна робота з клієнтами викликають розчарування і навіть негативні емоції. У таких умовах необанки змогли ефективно використати прогалини у класичних підходах, запропонувавши технологічно просунуті рішення.

Відсутність фізичних відділень, швидке відкриття рахунків, автоматизація процесів і зручні мобільні застосунки дозволили прибрати «людський фактор» із процесу обслуговування, що часто був джерелом конфліктів.

У контексті конкуренції з необанками класичні банки стикаються із серйозними викликами, і головне завдання для них - повернути довіру клієнтів.

Для цього їм необхідно стати людиноцентричними, тобто не лише вдосконалювати технічні процеси, але й змінювати корпоративну культуру, орієнтуючись на задоволення потреб споживачів.

Персонал банків повинен вміти емпатично та ефективно розв’язувати проблеми клієнтів. Крім цього, важливим є інвестування у сучасні технології, адже клієнти вже відчули переваги необанків, і традиційні установи мають адаптувати новітні цифрові рішення.

Також банки повинні зберегти фізичну присутність, але надати їй доданої цінності. Хоча необанки функціонують без відділень, є клієнти, які все ще потребують особистого спілкування, тому відділення мають трансформуватися у сучасні хаби з консультаційними послугами та високотехнологічними сервісами.

5. - Ми, як ІТ-компанія, що спеціалізується на впровадженні штучного інтелекту, помітили значний попит на навчання персоналу, включно з топменеджментом.

Упродовж двох останніх років нами було проведено понад 200 навчальних сесій, консультацій та тренінгів, зокрема для компаній банківського сектору. Реагуючи на цю потребу, ми створили корпоративну академію штучного інтелекту, щоб допомагати нашим партнерам підготуватись до змін.

Приємно відзначити, що багато компаній вже володіють якісною ІТ-інфраструктурою, мають технічних фахівців і накопичені дані, що створює сприятливі умови для впровадження новітніх технологій.

Однак для ефективної інтеграції штучного інтелекту важливо, щоб цей процес був дійсно обґрунтованим і підтримувався на рівні керівництва компанії. Співпраця з досвідченими технологічними партнерами дозволяє суттєво пришвидшити цей процес і досягти відчутних результатів.

7. - Не можу погодитися з цією тезою. В Україні ситуація з автентифікацією клієнтів у банківській сфері досить суперечлива.

З одного боку, використовуються складні та не завжди ефективні системи автентифікації, які часто ускладнюють життя звичайним клієнтам.

З іншого боку, в окремих випадках відсутність належних перевірок створює лазівки для шахраїв. Важливо зазначити, що такі підходи часто продиктовані вимогами регулятора, але їхня реалізація часом виглядає як формальність, що перетворює систему на фарс.

Як результат, звичайні клієнти часто стикаються з безпідставними блокуваннями рахунків, тоді як шахраї безперешкодно оформлюють кредити на підставних осіб, користуючись низькою цифровою грамотністю населення та прогалинами у системах перевірки.

Щодо GDPR, то хоча його метою є посилення захисту персональних даних, регламент далеко не ідеальний. У деяких випадках його вимоги уповільнюють розвиток фінансового сектору в Європі, обмежуючи інновації.

На мою думку, важливо знайти «золоту середину» між забезпеченням високого рівня безпеки та зручністю для користувачів. Це завдання потребує не лише вдосконалення регуляторної бази, але й технологічного підходу, що враховує як інтереси споживачів, так і розвиток фінансового сектору. Питання полягає у тому, де саме проходить ця межа і як її визначити в умовах постійно зростаючих загроз і потреб ринку.

9. - Я не можу стверджувати, що очікування щодо впровадження технології De-Fi є масовим чи домінуючим трендом серед українських фахівців і бізнесменів. Коректніше сказати, що окремі фахівці та бізнесмени зацікавлені у можливостях, які надають децентралізовані фінанси, однак поки що цей запит не є достатньо сформованим чи широким.

На даний момент немає очевидних передумов, що системи De-Fi можуть найближчим часом повністю замінити централізовані фінансові структури в Україні.

Це пояснюється як недостатньою регуляторною базою, так і низьким рівнем обізнаності про цю технологію серед широкого кола споживачів і бізнесу. Однак у світі технології De-Fi активно розвиваються, і їх поступова інтеграція в платіжні системи можлива за умови створення відповідних регуляторних і технічних умов.

10. - Очікую, що у 2025 році штучний інтелект почне поступово впроваджуватися великими гравцями, зокрема в e-commerce. Саме такі компанії зможуть продемонструвати реальний вплив технологій на операційну ефективність, персоналізацію клієнтського досвіду та оптимізацію процесів.

Однак, поки що основна роль штучного інтелекту залишатиметься в площині автоматизації рутинних завдань, тому революційних змін я не очікую. 

Агенти ШІ вже викликають інтерес, але ймовірність їхньої масової адаптації вже у 2025 році здається низькою. Більшість компаній поки що лише досліджують можливості цих технологій, прагнучи зрозуміти їхні переваги та ризики.

Отже 2025 рік, швидше за все, стане роком експериментів. Найсміливіші компанії будуть першими впроваджувати інновації, тоді як більшість ринку займатиме позицію спостерігачів, уважно аналізуючи досвід новаторів і результати їхніх проєктів.

Олена КОРОБКОВА,

експертка в галузі економіки, екс-голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ), депутатка Одеської міської ради, радниця віцепрем'єр-міністра та міністра цифрової трансформації України

«Банки підходять до пошуку персоналу з використання ШІ більш класичним способом, відкриваючи окрему посаду та пошуку фахівця, який відповідає цій посаді»

 1. -  На мою особисту точку зору ці всі зміни приведуть до певної трансформації не тільки в банківському секторі, а й в економіці в цілому, не тільки в Україні, а й у світі. Але на це треба дивитись, як на нові можливості: якщо підуть старі професії, то точно прийдуть нові. І найголовніше - вчасно відслідкувати цей тренд і зрозуміти своє місце в новій системі.

2. - На мою думку, ШІ зможе замінити рутинні та низькорівневі професії. Давайте проаналізуємо, які саме професії може замінити.

ШІ може замінити базових аналітиків, операторів call-центрів, фахівці з обробки даних, базових фахівців фінансового моніторингу та служби безпеки, які займаються виявленням підозрілих транзакцій та запобігають шахрайству.

Також якщо піти ще далі, то й касирів, якщо повністю автоматизувати операції щодо готівки через банкомати, термінали та додатки. Треба розуміти, що строк імплементації в середньому складає 5-7 років, це за умови інвестицій в новітні технології та ШІ.

3. - Впровадження ШІ створить нові можливості для банкірів та для галузі в цілому. Якість обслуговування точно стане кращою та швидшою. Завдяки ШІ у фінансовому секторі можуть зʼявитись нові професії, наприклад, фахівці з навчання ШІ, менеджери з керування ШІ системами, архітектори цифрових банківських систем, розробники та фахівці із кібербезпеки, фахівці, які будуть покращувати взаємодію між банком та клієнтами, фахівці з виявлення багів використання ШІ.

Останні будуть дуже затребуваними, бо вони відстежуватимуть коректність використання ШІ, порушення прав людини, дискримінацію та ін. Протягом майбутніх п’ти років попит на таких фахівців значно зросте.

4. - Впровадження ШІ не рівноцінно віртуалізації, впровадження ШІ - це більше про автоматизації процесів (наприклад, верифікація документів, скоринг, обробка кредитних заяв або заяв на відкриття рахунків), про якість та швидкість прийняття рішень банком(наприклад, віртуальні помічники з підтримки клієнтів та чат-боти, які зможуть опрацьовувати запити сім днів на тиждень протягом 24 годин), про ефективність роботи та підвищення безпеки.

На сьогодні в Україні декілька банків вже заявили про використання ШІ в своїй роботі. Серед них - Ощадбанк, ПриватБанк, Сенсбанк, Укрсиббанк, Монобанк, Таскомбанк та інші. 

Слід розуміти, що в Україні імплементація ШІ знаходиться все ще на ранньому етапі, але з кожним роком кількість інновацій та технологій ШІ буде тільки зростати. А з цим будуть і зростати обсяги інвестицій у ШІ, які залежатимуть від складності проєкту та його масштабу.

5. - Банки підходять до пошуку персоналу з використання ШІ більш класичним способом, відкриваючи окрему посаду та пошуку фахівця, який відповідає цій посаді.

Масового навчання співробітників банку ШІ не відбувається, тим паче мало хто пропонує та здатен провести таке навчання. Згідно зі статистикою для того, щоб стати фахівцем в сфері ШІ, потрібен мінімум рік навчання.

Для того, що зрозуміти якісь базові речі, можливо почитати Python для аналізу даних, Уес Маккіні та Deep Learning, Йошуа Бенджіо, Ян Гудфеллоу. Такі гіганти, як Google та Microsoft пропонують сертифікацію ШІ. Тому банки зараз самостійно впроваджують ШІ, інтегруючи різноманітні сервіси та ШІ-інструменти.

6. - Розвиток фінансової інклюзії в Україні можна охарактеризувати, як процес підвищення доступності фінансових послуг для всіх верств населення, включаючи ті групи, які раніше не мали до них доступу (наприклад, мешканці сільських регіонів чи мешканці окупованих територій чи територій, де відбуваються активні бойові дії, люди з низькими доходами, представники уразливих соціальних категорій) та зниження соціальної нерівності.

Фінансова інклюзія дозволяє населенню брати кредити, робити заощадження, інвестувати та запускати бізнес, що стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, створює робочі місця та збільшує доходи населення.

Це все стимулює економіку, тому що збільшення кількості користувачів офіційної фінансової системи знижує тіньовий оборот коштів, полегшуючи державі контроль за грошовими потоками.

Саме держава відіграє значну роль в фінансовій інклюзії через платформу Дія, яка спрощує процес ідентифікації та верифікації, а також дозволяє громадянам отримувати соціальні виплати, керувати фінансами та користуватися електронними документами.

Впровадження цифрової гривні (e-Hryvnia) може стати важливим кроком у забезпеченні фінансової інклюзії, пропонуючи доступ до послуг навіть тим, хто не має банківських рахунків.

Все це розширює доступ до послуг, стимулюючи інновації, економічне зростання та соціальний розвиток.

 7. - Дійсно в Європі завдяки суворим нормативним вимогам, таким як GDPR, встановлені високі стандарти захисту персональних даних та безпеки клієнтів.

Це створює безпечніше середовище для користувачів, хоча іноді ускладнює процес взаємодії з банками. Якщо говорити про Україну, то поки що не всі стандарти Європейського Союзу застосовуються повною мірою, але постійно імплементуються  нові нормативні акти та стандарти.

Банки зараз вже добре володіють інструментами KYC і AML, які дозволяють мінімізувати ризики шахрайства та відмивання грошей. Але в Україні діють деякі норми щодо захисту персональних даних, наприклад, закон «Про захист персональних даних», проте він поступається GDPR за суворістю та охопленням.

Треба розуміти, що імплементація стандартів GDPR - це дорога з двостороннім рухом, бо треба створити не тільки законодавчу базу для банків, але й для компаній та споживачів.

Наприклад, GDPR та PSD2 вимагає посилену автентифікація SCA (Strong Customer Authentication), певні принципи захисту інформації та штрафи за порушення (компанії стикаються з великими штрафами до 4% від річного обороту), це все треба ще імплементувати в Україні.

Ще однією проблемою є те, що зростання фінтех-стартапів та цифрових рішень в Україні відбувається швидше, ніж запровадження стандартів безпеки.

Наша країна проходить свій шлях імплементації стандартів ЄС, але впровадження цих стандартів надає конкуренту перевагу у вигляді безпеки, підвищення рівня довіри споживачів та покращує фінансову інфраструктуру в цілому.

 8. - Концепція відкритого банкінгу (Open Banking) вже декілька років обговорюється в Україні, в різних колах.

Відкритий банкінг дозволить обʼєднати банки,  фінтех-компанії, провайдери платіжних послуг в певну платформу, яка дозволить безпечно обмінюватися фінансовими даними користувачів через стандартизовані API (програмні інтерфейси додатків).

Це буде відбувається виключно за згодою клієнтів, що дає їм більший контроль над своїми даними та доступ до різноманітних фінансових послуг. Це як фінансовий супермаркет, де користувач в одному додатку зможе користуватись послугами та продуктами з різних банків, фінкомпаній, обираючи для себе найбільше привабливіше рішення в кожному випадку.

У перспективі це призведе до зниження вартості послуг. В Україні впровадження відкритого банкінгу перебуває на стадії розробки законодавчої та технічної бази.

Одним із очікуваних кроків є прийняття нормативної бази на основі Директиви PSD2, яка визначає правила доступу до даних та їх використання. ПриватБанк та Монобанк активно експериментують із рішеннями, схожими на відкритий банкінг.

Повне впровадження відкритого банкінгу призведе до трансформації фінансового сектора, надаючи користувачам більше можливостей та покращуючи конкуренцію.

9. - Технологія децентралізованих фінансів представляє собою певну платформу, екосистему фінансових програм, які побудовані на блокчейн-технології. De-Fi надає користувачам доступ до різних фінансових послуг без участі традиційних посередників, таких як банки.

De-Fi створюється як доступна та прозора фінансова система з відкритим вихідним кодом без центрального керування. В Україні ця технологія не особлива популярна, але інтерес до неї зростає.

Місцеві стартапи активно розробляють інноваційні рішення у цій сфері, сприяючи формуванню конкурентоспроможного середовища для розвитку децентралізованих фінансів у країні. Певні аналітики прогнозують зростання ринку De-Fi упродовж найближчого часу в 5-10 разів.

10.  - Впровадження ШІ технологій - це невідʼємна частина еволюції банківського ринку та економіки в цілому. Розвинуті країни, такі як Америка, задають певні тренди використання ШІ, наприклад, ШІ-агенти, які зможуть виконувати складні завдання, такі як планування розкладу та здійснення покупок без участі людини.

Також багато компаній активно впроваджують ШІ-інструменти для вирішення конкретних завдань, підвищуючи ефективність та продуктивність. В Україні певні тренди впровадженні ШІ задає Міністерство цифрової трансформації, які спрямовані на посилення конкурентоспроможності інноваційних продуктів та підтримку ШІ-компаній.

Агрогосподарства також почали активно дивитись в бік ШІ-технологій, особливо все ще повʼязане з підвищенням продуктивності та розмінування сільськогосподарської землі.

Руслан ЧОРНИЙ,

шеф-редактор порталу «Фінансовий клуб»

«Банки розуміють, що людям треба живе спілкування, тому і продовжують відкривати нові відділення. Отже казати, що все тепер буде йти в Інтернет, ніяким чином не можна»

1. - Безперечно ШІ вплине на ринок і таким чином, що ми відчуємо скорочення працівників у різних сферах економіки, включаючи фінансовий сектор. Проте це не відбуватиметься так швидко.

Банки та різні компанії звісно перелаштовуватимуть всі свої технологічні процеси у «ногу» із ШІ, адже це сприятиме тому, що для компаній всі нововведення стануть кроком до здешевлення різних моментів: сплати за заробітними платами, сплачувати комунальні послуги тощо.

Проте людський фактор завжди існував і існуватиме й надалі, попри будь-які досягнення штучного інтелекту. І банкам, і різного роду фінансовим компаніям будуть потрібні «живі» люди, які спілкуватимуться напряму зі своїми, як потенціальними, так і давнішніми клієнтами.

Тому, я думаю, що відсоток скорочень працівників - 40% - який називають зараз експерти, є трохи перебільшеним показником. Впевнений, що скорочення зазначають 20-30% нинішніх кадрів.

Адже, приміром, клієнтам, які збирають брати кредити чи оформлювати депозити, потрібне живе спілкування з менеджерами та іншими працівниками банківського та позабанківського ринків.

Проте певна частина ШІ у банках існує і вже давно: приміром, робота скорингової моделі щодо вкладання даних клієнтів та отримання за прискореною процедурою кредитів (упродовж 15-20 хвилин). І вона, до речі, працює дуже ефективно.

Але знову ж таки, повторюся, і тут спрацьовує чисто людський фактор. Тому що не завжди будь-які моделі можуть об’єктивно оцінювати ризики та ситуацію, коли триває спілкування з клієнтом.

Тобто у цій ситуації потрібен контроль «живого» менеджера, який і вирішуватиме ті чи інші питання.

  2. - ШІ зараз досить ефективно використовується у відділеннях різних українських банків та позабанківських фінансових установ: департаментах реклами, маркетингу тощо.

Це робиться задля того, щоби більш ефективно продумати позиціювання якихось певних продуктів. Проте на сьогодні всі банківські операції, які існують, є досить зарегульованими Нацбанком України і думаю, що перевести повністю їх на ШІ у цьому році не вдасться.

3.  - Я думаю, що ті фахівці, які зараз виконують якусь певну технічну і монотонну роботу поступово замінить штучний інтелект. Проте і потрібні будуть фахівці, які обслуговуватимуть ШІ.

4. - Я вважаю, що цього точно не відбуватиметься. Всі банки, які хотіли використовувати технологію Монобанку і якось покращити свою модель спілкування з клієнтами віртуальними методами, це вже давно зробили.

Банк, приміром, обирає якусь свою певну модель і розуміє скільки йому для ефективної праці потрібно відділень і з ким йому доведеться працювати.

Ми ж прекрасно розуміємо, що Монобанк є певним брендом чи торговою маркою, який існує на базі УніверсалБанку. Останній і виконує всі операції, а Монобанк – це, по суті, певна IT-компанія, яка керує цими процесами.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли банки  були у певному розбраті – одні закривалися, інші тимчасово згортали роботу чи продовжували надавати послуги через інтернет своїм клієнтам – в УніверсалБанку були неабиякі проблеми. Це відбувалося тому, що деякі партнери, з якими він працював, перестали обслуговувати картки Монобанку.

Тоді УніверсалБанк мав лише 7 відділень, проте всі ці події призвели до того, що ця фінустанова вирішила відкрити ще додаткових 20 відділень.

Таким чином, питання віртуалізації пішло, як кажуть, у зворотному напрямку. Адже банки розуміють, що людям треба живе спілкування: продовжують відкривати нові відділення. Отже казати, що все тепер буде йти в Інтернет, ніяким чином не можна.

5. - На сьогодні я такого не чув. Єдине, що міг би сказати про свою професію. Власник одного інтернет-сайту мені розказував, що він фактично зробив його версію на основі ШІ. Завдяки цьому новітні технології, які цей власник використовує, переводить автоматично і якісно новини з української на англійську мову.

6. - На це питання можна відповісти більш ширше: якщо казати про те, що відбувається в Україні у зрізі роботи Нацбанку України. Останній створив окремий підрозділ, який займається цим питанням.

З одного боку це все цікаво та правильно, адже всі повинні мати однаковий доступ до фінансової інформації і робили свої висновки: регулятор вже давно заставив банківські та позабанківські установи показувати, приміром, свою ефективну ставку і не вводити в  оману клієнтів.

З іншого боку, якщо казати про інклюзію з точку зору рівного доступу до інформації, то, я не думаю, що це доцільне питання. Адже кожен банк вирішує сам, які послуги та у якому регіоні надавати. І заставити фінустанови працювати для всіх однаково просто не вийде.

Бо в Україні триває кровопролитна війна і далеко не кожний банк захоче підставляти під загрозу своїх працівників, приміром, у прикордонних областях чи у регіонах, які знаходяться не так далеко від лінії ведення бойових дій. Приміром, це дуже серйозне питання з приводу інкасації.

7. - Я не думаю, що все так відбувається. В Європі взагалі, якщо ви почуєте від людей, які виїхали з нашої країни після початку повномасштабного вторгнення росії, банківське обслуговування клієнтів порівняно з українським є просто допотопним.

Україна щодо цього питання, як це не дивно, посідає чи не найперше місце в Європі. Процеси, за якими працюють європейські фінансові установи, дуже застарілі та консервативні і потребують багатьох змін.

У мене також є дуже великий сумнів щодо до кращого захисту даних у банках Європи. Зараз ніхто про це не говорить, але українські банки кожен день відбивають різного роду кібератаки від росіян.

Таке ж саме відбувалося і з моїм сайтом. Тому українські банки та позабанківські установи постійно покращують свої технології та активно займаються захистом своїх даних.

8. - Знову таки, відповім, що це не зовсім так. Ми запроваджуємо активно цю технологію. Просто питання у тому, що на відміну від України, в Європі набагато більше фізичні особи працюють з лізинговими компаніями, а не з банками.

На заході дуже мало людей беруть автокредити у банках. А лізингові компанії – це не банки. Ці фірми працюють у європейських країнах досить ефективно, до того ж ставки за отримання авто у лізинг там набагато нижчі, ніж за програмами кредитування в Україні.

У нас звісно ж перші кроки вже пройдено. Ви ж бачите, що так само ви можете бути клієнтом одного певного банку і отримувати послуги від інших. Також ви можете бути клієнтом одного оператора мобільного зв’язку і отримувати послуги від іншого.

Тобто у нас у державі вже відбулася гармонізація цих даних і за згодою клієнта він їх може надавати іншим установам, які надають послуги.

Ще додам, чого і близько немає у Європі: українські банки отримали спеціальний дозвіл від НБУ на можливість робити віддалену ідентифікацію даних. Тобто будь-яка фізична особа за своїм телефоном може зв’язатися з певним банком і його ідентифікують та почнуть надавати послуги саме дистанційно.

І все-таки захист даних в України за різного роду кібератаками є досить сильним, хоча ми бачимо, що Дія та Резерв+ ламалися росіянами.

9. - Законодавство про віртуальні гроші до цього часу так і не було ухвалено. Точаться впродовж 10 років розмови на цю тему і кожен з політичних лідерів свого часу постійно заявляють, що зараз це питання не на часі.

З цим питанням є вже дуже затягнуте і влада цими питання зараз у часи війни, зрозуміло, цим займатися не хоче. Але ми, звісно, будемо рухатися у віртуальний простір. Проте і Америка, і Європа, і Японія це роблять. І влада цих країн хоче взяти ринок віртуальних грошей під свій контроль, тому що це питання може бути тісно пов’язане із кримінальними моментами: торгівля зброєю, наркотиками тощо.

10. - Банківський ринок є досить консервативним. Звісно, зміни на ньому відбуватимуться і цього року, але дуже повільно.

Дмитро СОФИНА,

керівник міжнародного центру з дослідження та розробки ШІ в Winstars.ai, відомий експерт у світі стартапів і штучного інтелекту

«Нам потрібно вивільнити людей з низькопродуктивних напрямків і перевести (навчити) в ті, де мозок і руки людини краще працюють за машину»

1. - У нас є два варіанти: бути першими у впровадженні технологій чи стати донором для країн які створили технології. Менш розвинуті країни завжди є ресурсом для розвинутих (технологічних) країн. Це аксіома.

Щодо самої технології ШІ. Людство розчепило атомні ядра, в результаті чого з’явилися як атомна енергетика, так і ядерна зброя. Те ж саме стосується і ШІ.

У розумних руках це благо, а в поганих це зброя. Якщо будемо боятись, то дочекаємося коли ворог застосує це все проти нас. Тому все що стосується технологій - це розвиток, а страхи - це гальмо розвитку, що автоматично приведе до колапсу.

Тому обирайте самі. Або шанс вижити, або 100% смерть. 

2. - Так, це популярна теза в суспільстві. На це завжди відповідаю просто. Давайте знову ткати одяг вдома і вирощувати їжу на гектарах землі з мотикою в руці. Чомусь ніхто не сумує з приводу того,, що зникли такі професії як ліфтер, ткач сукна, коваль, трубочист і т.д. 

Тоді чому боятися, що розумні пилососи скоро будуть все прибирати та навіть працювати з пральними машинами і іншою побутовою технікою.

Той, хто хоче прибирати в себе в дома кожного дня, може це робити, але якщо це йдеться про професію, то ми матимемо дефіцит кадрів, так як кількість населення (особливо в Україні) буде зменшуватися.

За прогнозами ООН, упродовж найближчих десятиліть навіть в Африці почнеться процес зменшення населення.

Нам потрібно вивільнити людей з низькопродуктивних напрямків і перевести (навчити) в ті, де мозок і руки людини краще працюють за машину.

З’являється сотні нових професій. Потрібно швидко пристосовуватися, а не боятись що професій на мінімальній зарплатні скоро не буде. Це нормальний розвиток. Або повернемося у доісторичну епоху. І хто хоче, то, будь-ласка: ліс, камінь і життя.

3. - Не бачу жодної проблеми в банківському секторі. Однозначно в цій сфері не потрібно буде багато працівників і фінансові технології одні з перших повністю оцифруються.

Колись це відбулося у телекомі. Тепер ми забули що була армія телефоністів що перемикали з’єднання в ручну. Але, як зазначав вище, з’вляються нові професії, а якісна ручна та розумова праця буде більше цінуватись. 

4. - Я як людина, що починала свою кар’єру з роботи у банку зрозумів ще у 2012 році, що повна автоматизація сфери неминуча. Тому вчасно перейшов в ІТ, а вже звідти в ШІ.

На моє переконання у банківській сфері потрібні будуть: інженери, маркетологи, дизайнери. Але 90% поточних професій не потрібно. І це вже відбувається. Особливо коли ера готівкових коштів нарешті завершиться. 

6. - На мою думку, найкращий захист - це відкритість. Я глибоко переконаний що чим відкритіше суспільство ми будуватимемо, то тим безпечніше воно буде.

Зараз можна у кіоску купити сімкарту, відкрити на підставну людину рахунок у банку та обдурювати людей. Проте, якщо всі знатимуть один одного, то це запобіжний захист.

Але моя філософія не є популярною в суспільстві і мені здається, що нам ще потрібно до цього дорости.

Біткоїн є валютою з відкритим кодом і транзакціям, але алгоритм шифрування не дає можливість порушити таємницю, при цьому можливо відслідкувати всі транзакції (включаючи протизаконні в межах розслідування).

Чому ми не можемо зробити на базі блокчейну українську гривню, а банківську систему трансформувати з трансакційної у сервісну?!

Поки ми це не робимо, то крипторинок забирає це, і, на мою думку, таке є шкідливою тенденцією. Адже ринок контролюють особи, які можуть в будь-який момент закрити систему і всі кошти просто зникнуть. Небезпечно чекати і не трансформуватися.

7.  - Як казав вище: 

- 100% ідентифікація та верифікація;

- створення єдиної державної крипто-гривні з тотальною монополією держави на валюту;

- відкритість системи і за умові роботи чесних судів, відкриття банківської таємниці виключно через резолюції чесного суду.

Але поки в Україні немає факторів, щоб це впровадити. Тому будуть  милиці латки, як результат все буде тільки ускладнюватися і безглуздо перерегульовуватись.

8. - Це єдиний правильний шлях.

9. - На мою думку, держава повинна мати 3 монополії на:

- безпеку 

- фінанси 

- закони.

Якщо віддати якийсь з цих інструментів на аутсорсинг і дозволити засновникам різних криптовалют диктувати правила, ми просто втратимо суб’єктність та можливість впливати на безпеку громадян.

Наразі наша держава займається всім чим завгодно, окрім цих трьох речей. Я б додав навіть, якби наша держава займалася лишень цими трьома зонами відповідальності, то у нас і війни не було.

І люди б не тікали в криптосвіт від безглуздої державної політики.

10. - В Україні нічого проривного не станеться. Ми будемо як частинка світового тренду і швидше будемо реципієнтами:

- розробляти рішення для тих, хто за це більше заплатить (західні країни);

- споживати ці продукти як користувачі.

Ми, нажаль, не є драйвером розвитку ШІ. Хоча маємо всі потенціали для цього. А на це потрібні системні реформи і тотальна трансформація держави. Від фінансів до освіти, від автоматизації державного апарату до впровадження технологій в армії.

Тоді ми зможемо стати фабрикою технологій для себе і світу. А зараз ми просто будемо рухатися в фарватері міжнародних технологій:

- генеративний ШІ;

- комп’ютерний зір;

- великі мовні моделі.

Може не оптимістично. Але нам потрібно робити і вимагати впровадження технологій та повний перезапуск lержави. Якщо хочемо увійти в космічну еру державою з процвітаючим населенням. Якщо ні, то нас з’їдять, а наші мізки будуватимуть чужі імперії поки ми між собою будемо сперечатися чи реформувати країну, чи залишатись шматком недосовка. Як це вже неодноразово було в історії. 

І я дуже хочу і ми працюємо над тим, щоб Україна стала серцем цього технологічного процвітання. Але ми у меншості. Тому прогноз оптимістичний. 

Вячеслав ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ,

генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес»

«ШІ поки що залишається помічником професіоналів, який має потенціал для розвитку»

1. - Що стосується страхування, воно у звичній нам формі існує вже понад 300 років, за цей часто відбулось декілька технологічних революцій, і всі ці технологічні зміни не вбили професію страховика.

Нові технології несуть додаткові ризики, які треба страхувати, і це ресурс та нові можливості для зростання страхової галузі. Наприклад, коли я прийшов в страхування 32 роки тому, не існувало навіть поняття киберризиків, що там - комп’ютери були не на кожному робочому місці, а тепер кіберстрахування - величезний та постійно зростаючий ринок.

Я поки не бачу передумов для того, щоб ШІ масово заміняв людей у страхуванні. Проте його можна ефективно використовувати в багатьох сферах страхової діяльності - для ретельного сегментування клієнтів за ризик-профілем, для оцінки ризиків та розміру збитків, для актуарних розрахунків та навіть виявлення шахрайської поведінки.

2. - Навряд чи найближчими роками ми побачимо масові скорочення персоналу в страхування через використання ШІ, і тому є декілька причин:

Чинне регулювання страхової галузі вимагає обов’язкової наявності певної кількості ключових співробітників. І поки що регулювання стає тільки складнішим і більш вимогливим до професійного складу та рівня команди страховика;

Чим більше розвиваються ШІ-агенти, тим більше ми спостерігаємо, що клієнти хочуть спілкуватись із живими людьми та навіть готові доплачувати за це. Поки що продаж, обслуговування та врегулювання неможливо передати повністю ШІ.

Реальна проблема скорочення робочих місць у страховій галузі України - це зменшення кількості компаній через надмірні регуляторні вимоги. Точно не ШІ є тому причиною.

Також все частіше ми стикаємось із ситуацією, коли співробітники йдуть зі страхування як такого саме через невідповідність вимог до посадовців та ключових співробітників, викликаних надмірним регулюванням, ризикам та зобов’язанням, що мають нести ці люди, можливостям розвивати бізнес та отримувати гідну зарплату.

3. - Скоріш за все, поступово будуть з’являтися посади для спеціалістів, основним обов’язком яких буде налаштовувати, адаптувати та вчити ШІ-агентів, а також вчити людей для взаємодіяти із ними.

Певною мірою трансформуються традиційні підходи, особливо в андеррайтингу та врегулюванні збитків, які вимагатимуть розширених технічних навичок, таких як аналіз даних та машинне навчання.

У цілому, я скоріше очікую те, що ШІ-помічними будуть вбудовуватись до вже існуючих бізнес-процесів, оптимізувати, покращувати та прискорювати їх.

Також запровадження таких ШІ-помічників буде сконцентроване на тому, щоб зняти із людей нудні повторювані операційні задачі.

Напрямки, де ми вже бачимо застосування ШІ - це аналітика, ризик-менеджмент, навчання співробітників та посередників, організація продажів та крос-продажу, чат-боти для полегшення взаємодії із клієнтами.

4. - Чесно кажучи, я б не вважав цей банк віртуальним, бо він працює на ліцензії та інфраструктурі класичного банку. Якщо ж під віртуальною фінансовою установою ми маємо на увазі таку, що взагалі не володіє фізичними відділеннями, куди може «ніжками» завітати споживач, то по-перше, регуляторні вимоги в страхування поки що не дозволяють реалізувати таку концепцію.

По-друге, навряд чи і всі споживачі страхових послуг в Україні, серед яких є не лише просунуті користувачі інтернету, але й люди «старої школи», готові до повної віртуалізації страхових компаній. Поки що наявність офісу у страховика, куди можна прийти - це фактор довіри до нього.

А також ми маємо враховувати інтереси людей, хто не готовий купувати в інтернеті через відсутність відповідних навичок, чи гаджетів.

Думаю, з часом ми зможемо побачити нові формати страхового бізнесу - наприклад, щось на кшталт товариств взаємного страхування на базі соціальних мереж.

Але для цього потрібна радикальна зміна чинної законодавчої бази, приведення його до вимог Директиви ЄС Solvency II, які були проігноровані при розробці нашого закону «Про страхування».

5. - Наша Асоціація щорічно проводить онлайн-конференції для учасників об’єднання та партнерів, де ми розглядаємо практичні аспекти застосування нових технологій в страхуванні.

Розбираємо широке коло питань - від інновацій в пошуку та залученні клієнтів до використання ШІ для розрахунку збитків.

Учасники дуже високо оцінюють ефективність таких заходів, тому що спікери пропонують конкретні рішення та інструменти, багато із яких одразу і починають запроваджуватись в діяльність страховиків-учасників наших заходів.

6. - Відверто кажучи, я не пов’язую питання фінансової інклюзії із розвитком і запровадженням ШІ.

Інклюзія в страхуванні полягає, в першу чергу в розширенні кількості та якості правовідносин, що захищені від фінансових наслідків настання ризиків у діяльності різних суб’єктів. Нам в Україні дуже не вистачає цілої низки страхових продуктів:

• доступного страхування майна;
• страхування від воєнних ризиків;
• страхування відповідальності.

Рівень цивілізованості суспільства полягає в тому числі через те, скільки існує видів страхування відповідальності одних громадян чи бізнесів перед іншими в рамках різних правовідносин.

Бо розвинене суспільство турбується про інтереси сторони, що постраждала - це стосується широкого кола питань, а не тільки відповідальності власників транспортних засобів, до страхування якої вже звикла більшість українців.

В Україні цього дуже небагато - продукти є, але рівень культури бізнесу та законодавча база, судова практика не дозволяє їх широко використовувати.

Для фінансової інклюзії нам точно були б потрібно:

• страхування відповідальності медиків та медичних клінік - це дозволить перевести людей від ролі пацієнта до ролі споживача медичних послуг;
• страхування відповідальності виробників медикаментів, косметики, продуктів харчування за їх якість;
• страхування відповідальності роботодавця перед співробітниками замість страхування від нещасного випадку на виробництві, що є форматом ХІХ століття;
• страхування професійної відповідальності представників цілої низки професій: бухгалтерів, юристів, архітекторів, будівельників тощо.

Інклюзія на страховому ринку також включає доступність для страхувальника широкого вибору страхових компаній - різного розміру, із різною спеціалізацією.

І тут ми маємо ситуацію, коли в Україні зараз втричі менше страхових компаній на душу населення, ніж в країнах Європи, що викликано наджорсткою регуляторною політикою. У цьому аспекті ми рухаємось поки що в зворотній бік від інклюзії.

І останнє - це інклюзія як доступ до послуг людей із обмеженими можливостями. Тут в цілому немає проблем, бо це регулюється законодавством.

10. - Я особисто радикальних змін не очікую. Буде поступова інтеграція ШІ в усіх тих напрямках страхової роботи, що я згадував вище.

Для нас дуже важливо, щоб стандарти роботи ШІ були не нижчими, ніж ті, що зараз забезпечуються людьми. Крім того, для принципової зміни ролі ШІ у страхуванні буде потрібна і зміна законодавчої бази.

Тому ШІ поки що залишається помічником професіоналів, який має потенціал для розвитку.

Дмитро ГЛІНСЬКИЙ,

в.о. Виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) 

«Майбутнє банкінгу у гармонійному поєднанні традиційних відділень та інноваційних цифрових технологій»

1. - Технології штучного інтелекту за історичними мірками ледь-ледь з’явилися і розвиваються швидко. Ми спостерігаємо, як вони все глибше проникають у різні сфери, змінюють традиційні моделі роботи. Такі масштабні технологічні зміни дійсно впливатимуть на зміст роботи у багатьох сферах, у тому числі у фінансовій.

ШІ доповнюватиме людську працю, підвищуючи її ефективність. Разом із цим трансформуватимуться і професії, мінятимуться їх назви, народжуватимуться нові. Говорити лише про зникнення професій по мірі прогресу - дещо однобокий підхід.

Утім, ризики для ринку праці через бурхливий розвиток ШІ дійсно є, і їх подолання буде викликом для світу в цілому.

2. - Я так не вважаю.

3. - У першу чергу, технології штучного інтелекту і машинного навчання доповнюватимуть роботу людей, допомагатимуть в аналізі великих обсягів даних та прийнятті рішень.

ШІ відкриває перед нами нові горизонти та створює попит на нові професії. З’являються фахівці з розробки та впровадження ШІ-систем, аналітики великих даних, експерти з етики штучного інтелекту тощо.

4. - Монобанк дійсно є цікавим прикладом вдалого партнерства віртуального банку, який наразі не є банком як таким, з традиційним банком. Банківську послугу у цьому випадку надає клієнту УніверсалБанк, який має банківську ліцензію та дотримується численних вимог профільного законодавства та регулятора.

На мою думку, майбутнє банкінгу полягає у гармонійному поєднанні традиційних відділень та інноваційних цифрових технологій. Фізичні відділення продовжать надавати персоналізовані консультації та обслуговувати клієнтів, які потребують людського контакту, тоді як цифровий банк забезпечуватиме швидкий та зручний доступ до банківських послуг будь де.

Ми рухаємось до омніканального банкінгу, де клієнт може вільно обирати найзручніший для себе спосіб взаємодії з банком.

5. - На майданчику НАБУ поки що не проводились навчальні заходи за напрямом штучного інтелекту.

6.  - Фінансова інклюзія - широке поняття. Наша Асоціація багато уваги приділяє питанням доступності фінансових послуг для людей та бізнесів. Минулого року ми провели для банків низку тренінгів з питань безбар'єрності та обслуговування клієнтів з інвалідністю, і розвиватимемо цей напрямок і надалі. Також серед наших пріоритетів розширення інструментарію та полегшення доступу до фінансування для бізнесу.

Що стосується ШІ, він здатний значно спростити доступ до фінансових послуг для клієнтів банків: чат-боти можуть надавати консультації з фінансових питань, а алгоритми машинного навчання вже допомагають оцінювати кредитну спроможність клієнтів з мінімальним набором даних, а застосування цих технологій у сфері фінансового моніторингу дозволяє мінімізувати витрати часу при проведенні платежів.

7. - Наразі імплементація GDPR в Україні тільки починається і попереду чимало роботи. Ми як Асоціація працюватимемо над тим, щоб ці зміни відбулися максимально гладко для банків та їх клієнтів.

8. - Відкритий банкінг має великий потенціал для розвитку фінансового ринку. Він дозволить створювати інноваційні продукти та послуги, підвищити конкуренцію та покращити клієнтський досвід. Ми активно працюємо над впровадженням відкритого банкінгу в Україні, у тому числі проводимо для банків навчально-інформаційні на цю тему.

Про перспективи відкритого банкінгу було вже сказано чимало. Якщо стисло, він з часом може істотно змінити ландшафт ринку, сприяти народженню нових форм сервісу та сегментів бізнесу, поглибленню спеціалізації існуючих банків та компаній.

Ми очікуємо, що ця технологія стане одним з основних драйверів розвитку фінансового сектору та фінтеху в найближчі роки.

9. - НАБУ, а саме наш комітет технологій розвитку та кібербезпеки, активно досліджує потенціал блокчейн-технологій у фінансовій сфері.

Зокрема, НАБУ є майданчиком для проєкту «Прозора Мережа». Це перше в Україні об’єднання банків, що впроваджує миттєві платежі для українців та бізнесу на основі переказів між рахунками.

Однією з технологічних переваг «Прозорої мережі» є використання блокчейн-технології, яка дозволяє забезпечити не лише швидкість транзакцій, але й повну прозорість руху коштів.

Це відкриває цікаві можливості, зокрема для забезпечення цільового використання коштів в межах програм допомоги з боку держави, міжнародних та благодійних організацій тощо.

10. - У 2025 році ми очікуємо подальшого розвитку штучного інтелекту, що призведе до ще більш глибокої інтеграції технологій у всі сфери нашого життя.

Крім того, ми очікуємо зростання популярності цифрових валют та розширення застосування блокчейн-технологій. Це створить нові можливості для розвитку фінансового ринку та підвищення його ефективності.

У свою чергу, ефективне регулювання цієї сфери залишається викликом для багатьох держав, тож варто очікувати інтенсивного розвитку і в цьому напрямку. 

  _  _     _    __     _  _     _____ 
 | || |   / |  / /_   | || |   |___ / 
 | || |_  | | | '_ \  | || |_    |_ \ 
 |__   _| | | | (_) | |__   _|  ___) |
    |_|   |_|  \___/     |_|   |____/