Читайте нас в Наталія ЛИСЕНКО, власник та директор компанії «Параграф»:
«Підвищення військового збору зараз не на часі: потрібно піти традиційним шляхом і отримати додаткові надходження до бюджету за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати»
Сергій ФЕЛЕНКО, партнер, адвокат:
«Якщо військовий стан буде скасовано на початку січня, то до кінця цього року всі мають сплачувати військовий збір у збільшеному вигляді - тобто за ставкою 5%»
1. Н.Л. Вважаю, що підвищення військового збору зараз не на часі. Альтернативну думку щодо підвищення ставки ПДВ також не підтримую. Моя думка як підприємця та експерта: піти традиційним шляхом і отримати додаткові надходження до бюджету за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати. Бізнес вже звик до щорічного підняття рівня заробітної плати, це очікуване інфляційне підвищення.
Так, можна математично вирахувати, що у нас в Україні на цей час працюючих найманих працівників приблизно 12 млн (у 2021 році таких було 17,1 млн) і якщо підняти мінімальну заробітну плату до рівня 8900-9000 гривень, то суто бюджет би отримав за рахунок цього близько 60 млрд грн. на рік.
2. С.Ф. Треба пам’ятати про два важливих моменти. По-перше, з 1 жовтня 2024 року передбачено, що сплата військового збору на цей збільшений відсоток зростає для ФОПів всіх груп.
Виходить так, якщо цей закон підпишуть, приміром, в листопаді чи грудні, вже ці ФОПи фактично стануть боржниками з 1 жовтня щодо сплати цього виду податку.
По-друге, треба розуміти, що на всі інші доходи фізичних осіб, у тому числі і заробітну плату, цей збір збільшуватиметься саме з дати набрання чинності відповідного закону. Ці доходи не оподатковуються збільшеним військовим збором «заднім» числом.
Додам, що вказаним законом не було внесено змін до пункту 1.7. п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу. У цьому пункті передбачено випадки, коли військовий збір не нараховується.
Тобто навіть військовий збір, який у нас планується збільшити, не буде застосовуватися до тих об’єктів доходів, які не оподатковувалися «старим» військовим збором у розмірі 1,5%.
Я би не рекомендував підприємцям поспішати сплачувати цей підвищений збір за четвертий квартал 2024 року, якщо закон буде підписано Президентом України.
Треба, як на мене, почекати тиждень-два, поки Міністерство фінансів та Державна податкова служба не нададуть додаткових роз’яснень щодо вказаного закону та сплати військового збору. Адже й останнім також знадобиться деякий час, щоб розібратися у цьому.
Втім, ми знаємо, що Бюджетний кодекс не передбачає сплату податків «заднім» числом. Також це не відповідає приписам нашого основного закону - Конституції України, зокрема, принципу юридичної визначеності та передбачуваності закону (ст.8), а також зворотності дії законів у часі (ст.58). Тому я можу допустити, що в Україні будуть судові спори щодо цього важливого питання.
Спочатку це явище буде не масовим, а потім, я не виключаю, що це буде доволі частим прецедентом. Думаю, що, приміром, у Конституційного суду України, якщо справа дійде до нього, будуть всі важелі та законодавче підґрунтя, щоби визнати сплату податків «заднім» числом, включаючи військовий збір, неконституційними.
3. С.Ф. Із позитивного у цьому законі можна назвати те, що у його Перехідних положеннях чітко написано, що доходи платників військового збору, які були нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цього Закону, будуть оподатковуватися за ставкою 1,5%.
Таким чином, якщо на доходи попередніх періодів було нараховано цей збір у розмірі 1,5%, такою ставка і буде.
Тобто, якщо ви провели відповідні операції за дивідендами, і нарахували військовий збір в розмірі 1,5%, то його перерахунку за новим законом уже не буде.
4. С.Ф. Дійсно, цим законом передбачено, що починаючи з 1 січня року наступного за роком, у якому було припинено (відмінено) воєнний стан, ставка цього збору становитиме 1,5% від тих об’єктів оподаткування, які у нас передбачено Податковим кодексом.
Якщо воєнний стан буде відмінено на початку січня, то до кінця цього року всі повинні будуть сплачувати військовий збір у збільшеному вигляді - тобто за ставкою 5%.
Додам, що більш уточнюючих або конкретизуючих положень в ньому немає.
Але я допускаю, що можливо цей закон і не підпишуть. Може бути ухвалено інший закон, який видозмінить всі ці положення.
У нас є багато прикладів таких законів, які було ухвалено у парламенті, але так і чекають на підпис Президента України.
Як на мене, можна було б використати іншу дату припинення нарахування збільшеного військового збору. Так можна було б передбачити, що припинення нарахування цього податку може бути визначено моментом припинення (скасування) воєнного стану або передбачити, що цей підвищений військовий збір діятиме до кінця місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
Це було би справедливим для всіх платників податків. Приміром, якщо цей закон регламентує справляння «заднім» числом податків, то чому тоді не встановити для всіх платників саме таку справедливу міру.
5. С.Ф. Моя думка полягає у тому, що, можливо, все це і робиться задля впровадження економічного бронювання, подивимося. Останнє можливо й буде: країна повинна функціонувати, компанії та підприємства повинні працювати.
Щодо питання переходу з одного виду звітності на іншій, то зазначу, що наші підприємці за багато років праці вже просто звикли до цього.
Вони є вже такими загартованими, що цей перехід, на мою суб’єктивну думку, глобально не вплине на життєдіяльність бізнесу.
Тому, як на мене, не треба це негативно сприймати.
6. Н. Л. Як на мене, поведінка ФОПів щодо переходу на більш привабливу групу, не матиме масового явища.
Підвищення 1% військового збору для 3-ї групи платників єдиного податку найнегативніше вплине на життєдіяльність ФОПів.
Це призведе до здорожчання, приміром, транспортних послуг, адже у нас дуже багато перевізників працюють саме на 3-й групі єдиного податку. Також стануть більшими в ціні послуги будівельників, монтажників, юристів, бухгалтерів тощо.
ФОПи, які працюють на 1-й групі спрощеного оподаткування, - дуже дрібні підприємці, приміром, ті, що працюють на ринках та у сфері побутових послуг - також боляче відчують збільшення розміру військового збору.
Підсумую щодо закриття ФОПів за причини збільшеного військового збору. Так, серед тих підприємців, хто працює на 1-й групі спрощеного оподаткування, можуть закритися до 30% від їхньої загальної кількості.
2-га група ФОПів більш спроможна і можливо «витримає удар».
Підприємці, які працюють на 3-й групі: важко спрогнозувати їхню поведінку, проте їм, щоби закрити пропорційно свої витрати, доведеться підняти ціни на товари та послуги на 5%.
Щодо можливого переходу підприємців 3-ї групи зі спрощеної на загальну систему оподаткування: впевнена, що такого не станеться.
Все ж таки спрощена система має безліч переваг. А загальна система має дуже складний облік та високу базу оподаткування.
7. С.Ф. Ті виплати, які не підлягали оподаткуванню військовим збором, залишаться і у випадку дії нового закону про цей підвищений податок до 5%.
Нагадаю, що у нас є чіткий перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, які передбачені ст.165 ПК України. До них належать суми державних і соціальних гарантій, допомог, про які ви сказали. Це також стипендії, пенсії; доходи, отримані з відсотків на державні цінні папери, благодійна допомога, кошти на відрядження, суми страхових відшкодувань, основна сума депозитів тощо.
Щодо останнього, то скажу, тут не треба плутати це поняття з відсотками за депозитами у банках. Останні, до речі, підлягали і підлягають оподаткуванню, в тому числі і військовим збором.
А от щодо премій до зарплат, то на цей вид доходів 5% військовий збір розповсюджуватиметься, оскільки вони включаються до складу заробітної плати, яка в свою чергу, є об’єктом оподаткування військовим збором.
8. Н.Л. На мою думку, всі завжди рахують свої гроші. На компанії-члени ЄБА та інші фірми, які є великими та мають чимало найманих працівників з високою заробітною платою, це вплине найбільше.
Такі фірми зазвичай мають затверджені бюджети ще на початку року. Вони розуміють, що мають великі витрати на оподаткування та виплати зарплат, закладені у такі бюджети.
Тому таке підвищення ставки військового збору повинно компенсуватися з якогось джерела. Навряд чи такі компанії це робитимуть зі свого прибутку. І таким чином, скоріше за все, люди отримуватимуть менше доходів.
Власники бізнесів залишаться, як кажуть, у своїх бюджетах та витратах і за рахунок зменшення чистого доходу, компенсація витрат найманим працівникам буде меншою.
А от малий бізнес є більш гнучким і іноді більш соціально орієнтованим, тому що має великій дефіцит працівників. І я можу припустити, що малий і середній бізнес буде пристосовуватися до цих змін без зниження доходів своїм працівникам.
Але, безумовно, коли військовий збір уже офіційно стане 5-відсотковим, то через певний невеликий проміжок часу ми відчуватимемо нарощування інфляційних процесів, тобто зростання цін на товари та послуги.
9. Н.Л. Ринок праці, як на мене, відчуває вже давно дефіцит кадрів. Тому роботодавці намагатимуться утримувати таких працівників у себе в компаніях.
10. Н.Л. Я б ще назвала таку деталь: ухвалення цього закону не додає довіри бізнесу до влади. Але ми всі зараз знаходимося у стані війни і повинні розуміти, що чимало коштів від справляння всіх податків, включаючи і військовий збір, напряму йдуть на посилення обороноздатності країни та успішне ведення війни.
Наталія АРТЕМЧУК, менеджерка податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА):
«Щодо військового збору: наразі немає жодних підрахунків та аналізу, яким чином підняття цього податку вплине позитивно та негативно на економіку, життєдіяльність компаній та найманих працівників»
1. ЄБА об’єднує в основному великих платників податків, проте інколи є й так звані малі платники - тобто ті ж самі ФОП. Але з невеликими фірмами ми працюємо, є комунікація з ними, займаємося допомогою малим компаніям знаходити партнерів для бізнесу тощо.
Щодо податків. Наша позиція полягає у тому, що перш ніж підвищувати якісь конкретні податки, треба, як кажуть, розібратися з «тіньовою» економікою.
За оцінками науково-дослідних економічних інститутів та фахівців Міністерства економіки, «тіньовий» сектор нині складає до 40%. Це дуже висока цифра.
Та сума, 400 млрд гривень, яку шукає Мінфін, щоби її скерувати на фінансування Збройних Сил, знаходиться у «тіньовому» секторі, у вигляді несплачених до різних бюджетів податків.
У першу чергу, треба дивитися саме на це, а вже потім вирішувати чи підвищувати податки.
Треба звернути увагу на інформацію, яка була викрита журналістами стосовно хабарів, які беруть ВСЕК та ТЦК за ухилення від мобілізації, які кошти скеровуються на пенсії так званим «інвалідам у погонах» (прокуратура, податкові органи, Бюро економічної безпеки тощо).
Це дуже значні частини витрат із державного бюджету.
Тож треба було б подивитися, чи варто піднімати надалі у розмірах такі грошові забезпечення цим категоріям.
Позиція ЄБА однозначна: не піднімати у розмірах податки, а просто навести лад у країні.
Щодо податків взагалі: якими б вони не були і як би їх не піднімали, це зачіпає саме прозорий бізнес. Тому ми хочемо справедливості, щоби податки сплачували до різних бюджетів всі.
Щодо військового збору: ми концентрували свою увагу на вже ухваленому законі і зазначу, що наразі немає жодних підрахунків та аналізу, яким чином підняття цього податку вплине позитивно та негативно на економіку, життєдіяльність компаній та найманих працівників.
2. Запровадження цього підвищеного податку ми вважаємо несправедливим та його ввели «заднім» числом. Закон ухвалили 10 жовтня, а у формулюванні цього документу сказано, що його дія починається з «першого числа першого кварталу року» (тобто фактично з 1 жовтня).
Таким чином, якщо до кінця 2024 року Президент України підпише цей закон, то підприємці мають сплатити цей підвищений військовий збір вже з 1 жовтня.
Це викликає та викликатиме, як на мене, чимало дуже курйозних ситуацій: дехто вже отримав свою заробітну плату і звільнився з місця роботи. Тепер треба шукати цю людину, щоби її, так скажімо, дооподаткувати.
Якщо серед місяця (а не з першого числа якогось місяця) Президент України підписує цей закон, то тоді треба якимось чином розділяти заробітну плату та нараховувати щось з 1,5% («старий» розмір військового збору), щось - з 5% («новий» розмір).
Але ж у нас нарахування заробітної плати відбувається за кожен місяць і часто-густо наприкінці місяця роботи вона надається працівникові. Проте в Україні немає погодинного чи щоденного або щотижневого нарахування грошей, як це має місце у розвинених країнах світу.
Таким чином, редакція закону спонукає до виникнення дуже проблемних ситуацій, і вони можуть вилитися у великі проблеми для компаній. Адже від податкових органів ще немає ніяких роз’яснень.
3. Так, закон натякає, що цей розрахунок буде проведено в наступних податкових періодах. Проте щодо дивідендів немає жодних пояснень.
Ми знаємо, що дивіденди виплачуються з великими періодом відставання, за який вони нараховуються.
Приміром, дивіденди за 2022 та 2023 роки можуть виплачуватися цьогоріч і фізична особа, яка їх отримує, звітуватиме наступного року і відповідно подаватиме звітність. І фактично за дохід отриманий, коли діяло «старе» законодавство, звітувати треба буде за «новим» законодавством.
Знову ж таки, закон не містить чітких роз’яснень щодо застосування певних моментів.
4 . У нас ніхто не звертає увагу на відповідність принципу стабільності податкового законодавства, інколи навіть порушуються статті Конституції України. У даному випадку наша Верховна Рада продукує закони, як ми бачимо, доволі активно: якщо буде можливість скоротити терміни застосування цих підвищених ставок податків, включаючи військовий збір, парламент може ухвалити законопроєкт, який буде обмежувати дії в часі цих норм.
У даному випадку йдеться про зменшення податків. І це буде правильне рішення, яким буде зменшено тривале додаткове навантаження на бізнес.
5. З одного боку всі ці постійні зміни створюють турбулентність у життєдіяльності бізнесу. Адже треба робити перелаштування комп’ютерних систем, перенавчання персоналу тощо. Зрозуміло, що таке створює додаткові витрати для наших підприємців.
Але ми сподіваємося, що ця норма пов’язана з майбутнім ухваленням закону про економічне бронювання і ЄБА підтримує таку пропозицію. Адже його відсутність створює такі ганебні явища, як фіктивна інвалідність та фіктивні медичні комісії.
Це відбувається в той час, коли чимало компаній втрачають своїх провідних фахівців і їх не можна замінити будь-ким. Приміром, технолог виробництва, якого навчають досить довго і він повинен мати великий практичний досвід. Не можна людину, скажімо, після закінчення середньої школи поставити одразу на посаду технолога і щоб він ефективно та фахово працював.
Не можна чимало суто чоловічих професій замінити жіночими трудовими ресурсами, до прикладу, монтажники на будівництві, сталевари тощо.
Таким чином, економічне бронювання має бути справедливим та перекрити потоки корупційних грошей, які у нас зараз обертаються у середовищі медичних комісій та ТЦК.
6. Щодо останнього, то можливо й те, й інше. Ми свої тверді позиції, що вести бізнес у «тіні» стає набагато привабливіше, коли зростають податки.
Але ми не бачимо бажання та націленості уряду на боротьбу саме з «тіньовим» бізнесом. Так, ще не реформовано Бюро економічної безпеки. Немає жодних змін у податковому законодавстві.
Між тим, за наявності політичної волі наші контролюючі органи «вміють працювати» таким чином, щоби компанії, які функціонують легально і прозоро, йшли у «тінь».
Як виплачувалися у нас заробітні плати у конвертах, так вони і продовжують виплачуватися й далі. Як у нас була нелегальна торгівля, так вона і зберігається.
7. Якщо у нас оподатковуються певні доходи, то вони автоматично продовжуватимуть такий шлях і надалі – отже 1,5% військового збору просто зміниться на 5%.
Єдине, що в законі вдалося передбачити, це збереження «старого» військового збору для зарплат військових.
Але дуже хотілося, щоби нас почули урядовці, адже крім військових, яких взагалі не варто було б оподатковувати цим збором, бо вони й так виконують важке завдання щодо збереження суверенітету України за нас всіх, є чимало бізнесів, що працюють у небезпечних прифронтових територіях.
Це Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, які щодня потерпають від жорстких бомбардувань. Бізнесмени часто-густо не можуть розпочати свій робочий день, тому що тривога лунає майже 24 години на добу.
Для таких міст та регіонів, як на мене, існує просто варварський підхід щодо підвищення військового податку для бізнесу. Для таких територій мала б діяти якась пільгова умова, для того, щоб наші підприємці могли забезпечувати придатність для життя на них.
8. Ми провели додаткове дослідження, опитували наші компанії щодо того, чи буде у них можливість компенсувати цей збір.
Частина керівництва компаній зазначили, що вони намагатимуться переглядати яким чином вони робитимуть таку компенсацію, приміром, у кінці року надаватимуть певні премії своїм працівникам і навіть щомісячно.
9. Працівники, для кого критично отримувати великий рівень доходу, шукатимуть нові місця роботи, де вони його отримуватимуть.
Щодо зміни на ринку праці: зараз є дефіцит на різні висококваліфіковані кадри. І роботодавці готові підвищувати таким фахівцям заробітні плати. Єдине - скільки таких спеціалістів залишилося у нашій країні та взагалі чи вони є, особливо серед чоловічого населення.
10. Давайте підсумуємо: підвищення військового збору відбувається на тлі роботи чималої кількості компаній у «тіні», які не сплачують податки. І ми не бачимо боротьби уряду з цим ганебним явищем.
Також про економічне бронювання: ключові фахівці повинні залишатися на підприємствах, особливо стратегічних, стільки, скільки це буде необхідно.
Олексій КУЩ, економічний та фінансовий експерт:
«На деякі соціально значущі товари потрібно встановлювати пільгові ставки ПДВ, наприклад, не 20%, як зараз, а 5%. На житлово-комунальні послуги можна було б взагалі встановити ставку 0%»
1. Як на мене, то це було одне із найгірших рішень у царині бюджетно-фіскальної консолідації. Фактично це збільшення фіскального тиску на працю.
В умовах війни бізнесу важко забезпечувати збереження робочих місць та виплачувати заробітну плату і зазвичай держава може у деяких випадках стимулювати за допомогою пільг, приміром, на територіях, які наближені до лінії фронту.
А зараз це буде відчутний удар по підприємництву. Поза тим, таке спонукатиме до того, що буде скорочення внутрішнього платоспроможного попиту населення.
А це, у свою чергу, навпаки негативно відіб’ється на податках, які збирає держава, і передусім, таке стосується ПДВ на імпортні товари. Залишити воєнний збір на рівні 1,5%, як пропонують деякі фахівці, а збільшити до 22% ПДВ, також ні до чого гарного не призведе.
Тому що збільшене ПДВ спонукало б того, що різко падав платоспроможний попит наших людей. Зрозуміло, що у цьому випадку також зростали б і ціни. А останні зараз й так знаходяться на дуже високому рівні.
Нам треба робити таке: на деякі соціально значущі товари (хліб, олія, яйця) встановлювати пільгові ставки ПДВ, приміром, не 20%, як зараз, а 5%. На житлово-комунальні послуги можна було б взагалі встановити 0% ставку ПДВ.
Як відомо, збільшене ПДВ, передусім, б’є по звичайних покупцях, тому що вони його сплачують, купуючи товари у супермаркетах.
Тому це два дуже токсичних варіанти – і збільшення військового збору, і збільшення ставки ПДВ.
Що треба було б робити: вводити прогресивну ставку оподаткування, хоча б двохступеневу. Базова ставка – 18% у так скажімо, не дуже багатих фізичних осіб. Друга – 25% для людей з високими доходами.
Можна, як на мене, було б вводити нові види податків. Приміром, у нас зараз є обмеження максимального нарахування ЄСВ – 15 мінімальних заробітних плат. І ввести не прогресивну , а регресивну ставку. До прикладу, 15 мінімальних зарплат буде базовою ставкою. А, приміром, більше 15 мінімальних заробітних 10%. І треба назвати таке, на кшталт, податком соціальної солідарності.
Також треба податки на велике нерухоме майно (будинки, котеджі, квартири), предмети розкоші (приміром, яхти). Проте на цьому ми б не зібрали великих грошей – максимум декілька мільярдів гривень.
Але для суспільства це би був дуже вагомий соціальний маяк: справедливість.
Щодо ПДВ, то думаю, його можна було б підвищити на лакшері товари, а також на товари, які не є предмета першої необхідності (дорогі смартфони, айфони, автомобілі, коштовні вироби тощо).
2. Я думаю, що такої плутанини не повинно бути взагалі. А податкові зміни, які відбуваються у середині року, це теж своєрідний нонсенс. І всі податкові зміни повинні бути прийнятими заздалегідь, для того щоб сформувати бюджет на наступний рік і за цим документом спокійно працювати.
Таким чином, «заднім» числом вводити нові зміни до податків не можна. Тобто, якщо, умовно кажучи, Президент України підпише цей закон, приміром, 31 грудня 2024 року, то і фізичні особи, і бізнес сплачуватимуть підвищений військовий збір з 1 жовтня, тобто за цілим квартал саме «заднім» числом. До речі, це заборонено Бюджетним кодексом.
3. Якщо річні дивіденди, то вже сплачувати треба буде, як кажуть, по новій.
4. У нас взагалі, як на мене, була технологічна помилка, яка полягала у прив’язуванні цього закону до військового стану. У нас військовий стан вводиться на квартал і це таким чином дуже складно.
Краще було б вводити його на певні календарні роки з так званою пролонгацією. Приміром, вводиться дія нових підвищених податків з 4 –го кварталу 2024 року і на весь 2025 рік.
Але й до того ж, немає ніякої проблеми, ухвалити закон, який скасує ці податки тощо.
5. Я чесно кажучи не розумію, яким чином це допоможе економічному бронюванню, адже у податкових органах є вся інформація. У кожної фізичної особи є індивідуальний податковий номер, за ним можна дуже просто відслідкувати, які доходи отримувала людина та які вона сплачувала податки.
Просто я розумію, що існують певні обмеження щодо розкриття персональних даних. Але, якщо буде введено економічне бронювання і людина захоче брати у ньому участь, фізична особа може дозволити обробляти свої персональні дані.
І тоді фактично ніякої звітності не треба буде чекати, а буде все видно, скільки податків було сплачено певною фізичною особою.
А взагалі переведення на щомісячну звітність пов’язано із жорстким контролем держави щодо сплати податків.
Проте я вкрай негативно ставлюся до цього рішення, тому що воно збільшує навантаження на бізнес: крім того, що підприємства платять купу податків, вони ще й виконують не властиві для них функцій.
Приміром, мобілізація. Це не функція бізнесу: роздавати повістки, привозити найманих працівників до ТЦК тощо. Це мають робити відповідні державні сервіси.
Тому зараз чимало підприємців-власників фірм вимушені брати до свого штату окрему людину, яка повинна вести військовий облік працівників. Бухгалтери та начальники відділів кадрів уже просто не справляються з потоком величезної кількості документів, які треба заповнити, оформити тощо.
А за умови переходу на щомісячну звітність цієї роботи значно додалося.
6. Я думаю, що ФОПи не переходитимуть масово з однієї групи на іншу, тому що, приміром, 3 група, яка найбільше постраждала від нововведень, більш прив’язана до лімітів оборотів коштів. Тобто вони не переходитимуть на інші групи, тому що їх не влаштовуватимуть ліміти.
Але може бути зменшення офіційного обігу, задля того, щоб сплачувати менше коштів за податками. Приміром, раніше фірма пропускала через себе, як кажуть, 5 млн гривень на місць, а буде 4,5 млн грн. Скільки підуть ФОПів у тінь, сказати важко, але я думаю, що не більше десятої частини від усіх. Тобто не так масово, тому зараз відбуватиметься не таке суттєве зростання податку і воно поки що не критичне.
7. Будь-які інші доходи: людина заробляє, їй кидають кошти. З них будуть брати 5% у рамках дії військового збору.
8. ЄБА правильно розставила акценти та проблеми, але, я вважаю, що таких компаній буде значно більше – 75% та вище.
9. Це збільшить тіньовий ринок праці. Це більше вплине на зменшення платоспроможного попиту населення. Це також збільшить кількість оптимізаційних схем, приміром, виплати готівкою тощо.
Віталій ШАПРАН, голова комісії із банківського аналізу УТФА, член Ради НБУ (2019-2021 рр):
«Я не підтримую ідею підвищення податків: зараз у НБУ перебуває 394 млрд грн банківських коштів, 300-350 млрд безболісно банки могли відправити до ОВДП та профінансувати дефіцит»
1. Я не підтримую саме ідею підвищення податків оскільки в системі був і залишається надлишок ліквідності. Зараз в ДС НБУ знаходиться 394 млрд грн банківських коштів, 300-350 млрд безболісно банки могли відправити в ОВДП, і профінансувати дефіцит. Але для цього потрібно провести реформу ринку ОВДП.
Також потрібно провести репрофайлінг (заміну) ОВДП в портфелі НБУ на ОВДП з ринковою ставкою, це вивільнить 40-50 млрд грн коштів додатково. Тому взагалі ніякої гострої необхідності підвищувати податки не було і немає. Замість цього потрібний комплекс заходів з впорядкування системи державних фінансів.
2. Будь які вимоги звільняти людей, вимагати якість правові дії і сплачувати податки заднім числом – це грубе порушення Конституції України. Україні не потрібний хаос в системі державних фінансів його вистачає на фронті. Платники податків повинні чітко знати що їх очікує і не мати сюрпризів посеред року.
Бізнес та державні компанії планують бюджет в листопаді-грудні 2024 року на 2025 рік, держава має повідомити їх що їх очікує в 2025 році і обійтись без податкових сюрпризів.
5. Якщо дохід виплачується раз на місяць, то і звітність має бути раз на місяць. Звісно це підвищить видатки на адміністрування і додасть роботи бухгалтерам. Тому державі було б варто оці ускладнення компенсувати зменшенням кількості податків. Ми могли б об’єднати ВЗ та ПДФО, а вже в середині встановити бюджетне правило скільки перераховувати з ПДФО військовим. Таким чином зменшилась би кількість звітності і ймовірних помилок при розрахунках.
Зараз небагато сенсу в розділені ВЗ та ПДФО.
6. Думаю, що ФОПів ці зміни мало хвилюють хіба що в сфері торгівлі. А от зростання з/п в конвертах буде досить значним, це очевидний тренд заданий авторами 11416-д.
8. Підвищення податків дорівнює зменшенню доходів громадян, при чому якщо бізнес має можливість ухились від цього процесу, то бюджетна сфера немає жодних шансів. Я допускаю, що з поправкою на інфляцію половина компаній може і підвищити своїм працівникам номінальну зарплатню, але реальні доходи впадуть точно, а це вдарить по споживанню.
От тому ініціативи Президента України щодо виплати 1000 грн всім громадянам, та доплат вчителям по 1000 грн, є своєчасними. Економіку потрібно пожвавлювати а не вбивати її, зменшенням доходів громадян.
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.