Фінанси

Банки на низькому старті: які виклики на них очікують у 2024 році

Українські банки закінчують 2023 рік, попри продовження кривавої широкомасштабної війни, напрочуд з дуже високими позитивними показниками: ринок цих фінансових установ є достатньо капіталізованим та ліквідним. Депозитні кошти юридичних та фізичних осіб продовжують зростати просто таки шаленими темпами. Банки тримають рекордні прибутки: такого не було, приміром, у довоєнному 2021 році. Про деякі підсумки роботи цих фінансових установ, а головне, про те, які виклики чекають на банки у 2024 році, banki.ua вирішив більш розлого розказати своїм читачам.

фото: Old Fashioned

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Отримання великих прибутків

Найголовніша новина з банківського «фронту» та найважливіший месендж 2023 року - це звісно отримання фінансовими установами дуже великих прибутків. Так, за інформацією Опендатабот, яка на даний момент є найсвіжішою (від 7 грудня), за 10 місяців року банки заробили 122,7 млрд грн прибутків.

Дійсно, це більш ніж удвічі більше за відповідний період 2021 року, коли цей показник становив 58,35 млрд грн. Практично всі великі та середні фінансові установи були надто прибутковими. За інформацією Нацбанку України, лише чотири банки отримали збитки у розмірі 99 млн грн.

Звісно, як це і було очікувано, Приватбанк та Ощадбанк заробили половину від загального прибутку всіх вітчизняних фінансових установ. Найбільше зросли прибутки Ощаду – у 19 разів! Це дійсно виглядає дуже приголомшливо, але є доведеним фактом. Приватбанк на відміну від свого державного «колеги» збільшив свої прибутки набагато скромніше – лише вдвічі. Взагалі частка державних банків складає 61%. Цей показник на 11% більше, ніж у довоєнному 2021 році.

Що стосується іноземних банків, яких в Україні зараз налічується 14, то всі вони за результатами станом на 1 листопада 2023 року (тобто за 10 місяців року) були прибутковими. Загальний прибуток цих фінансових установ склав 30,4 млрд грн, що у 1,6 разів більше, ніж у відповідний період 2021 року. Однак частка іноземних банків у загальному прибутку зменшилася на 14%.

І нарешті банки з приватним капіталом: за січень-жовтень 2023 року збільшили свої прибутки у 1,7 разів порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Їхня частка прибутків до всіх банків також зменшилася до 14%. Є свої цікаві лідери: так ПУМБ за цей період має прибуток, який дорівнює 6,48 млрд грн, що майже вдвічі більше за аналогічний показник 2021 року.

На другому місці серед банків з приватним капіталом опинився Універсалбанк, який отримав теж рекордний прибуток – 1,7 млрд грн. Саме на ці два банк припадає майже дві третини від прибутків цієї групи.

Рекордні гроші за рахунок держави

Яким же чином, українські банки стали такими надприбутковими у 2023 році?

«Таким прибуткам банки повинні завдячувати ситуації на ринку боргового фінансування уряду та НБУ в Україні в 2022-23 роках. Де-факто, банки заробили рекордні прибутки за рахунок держави. Тому абсолютно справедливим виглядає повернення частини цього прибутку назад до бюджету», - зазначає banki.ua Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm.

Звісно, що це є цілком справедливим і очікуваним. Упродовж роботи за депозитними сертифікатами Нацбанку України торік фінансові установи отримали 88,9 млрд грн. Такі великі результати банки змогли отримати переводячи гроші клієнтів, а саме депозитів та залишків на поточних рахунках у депозитні сертифікати регулятора.

Таке ж саме відбується і цьогоріч. Як свідчать фахівці, на цьому банки могли отримувати майже 300 млн грн доходу щодоби. Приміром, найбільше заробили за перше півріччя 2023 року на цьому ПриватБанк (17,8 млрд грн), Креді Агріколь (7,92 млрд грн) та Сітібанк (7,59 млрд грн). Депозитний сертифікат – фактично подібний інструмент до депозиту фізичної особи, яка відкрила вклад у банку.

Але не лише він є основним джерелом прибутку банків. Є й облігації внутрішньої державної позики (ОВГЗ). Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки Нацбанку України. І звісно, що ці ставки не можуть вважатися малими: наразі цей показник становить 15%, а до того, він був 16, 22%. Уже не кажучи про те, що торік облікова ставка була взагалі дуже високою – 25%. Це дозволило банкам заробити на таких механізмах торік ще більше, ніж зараз.

Не дивно, що знаходячись у стані війни, держава, яка потребує чимало коштів у бюджет для покриття всіх витрат, включаючи воєнні та соціальні, не могла стояти осторонь цього.

Дуже влучно колись на початку року про це все сказав голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнарук: «По суті йдеться про те, що Нацбанк із державної кишені спонсорує банківську систему. Він виплачує шалені відсотки за депозитні сертифікати, які банки охоче тримають у своїх портфелях. Таким чином, фінустанови взагалі можуть нічим не займатися, отримуючи пасивний дохід від цих цінних паперів НБУ (23-25% річних) та державних військових облігацій (19-20%). Отже, гроші просто перекачуються із державної казни до комерційних банків».

Податком з надприбутків та прибутків вас

Тому нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав закон про оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року за ставкою 50% і ставку на податок прибутків фінустанов у 2024 році на рівні 25%.

За розрахунками Міністерства фінансів України, встановлення нових показників оподаткування надприбутку та прибутку банків, принесуть бюджету лише за 2023 рік 24-25 млрд грн, а майбутньому по 6-7 млрд грн.

Все це викликало дуже обурливу реакцію керівників деяких банків. Нагадаємо, що співзасновник віртуального монобанку Олег Гороховський ще влітку, коли йшло обговорення законопроєкту, різко розкритикував пропозицію профільного комітету Верховної Ради України запровадити додатковий податок на надприбутки банків за умов нинішньої рекордно високої частки держави в банківській системі. Тоді він припустив, пропозиція запровадити додатковий податок на чистий відсотковий дохід банків призведе до пропорційного збільшення ними ставок за кредитами.

Характерно, що переважна більшість керівників банків замовчувала цю тему і взяти коментар з такого приводу про можливе збільшення ставок за кредитами внаслідок дії уже ухваленого закону та підписаного главою держави, не представлялося можливим.

Проте голова БФ «Ліга банків» Олена Коробкова у коментарях banki.ua зазначила: «Банкінг – це фінансове посередництво. Із встановленням астрономічної ставки податку на посередницьку галузь створюється загроза погіршення пропозицій для всіх її користувачів, а це – вся економіка. Податковий тиск на банки зумовить тиск на клієнтів банків. Банки рятуватимуть свою бізнес-модель, імовірно, підвищуючи вартість своїх послуг для фінальних споживачів, тобто для бізнесу та людей. Не тому, що вони такі «скупі» до грошей, а тому, що їм доведеться виживати й десь брати гроші, аби сплатити державі безпрецедентно високі податки. Бо, повторюся, війна має вплив на всіх, банки – не виняток».

Таким чином, законопроєкт про збільшення податку з прибутку банків стане викликом не лише для них самих, а, звісно, для споживачів їхніх послуг. Яким чином, це відбудеться, якими будуть відсотки за кредитами та депозитами для фізичних осіб та бізнесу у 2024 році, поки що не відомо. Проте однозначно можна сказати, що будуть зміненими не на користь населення та підприємців.

Проблем з капіталізацією майже немає

Іншим викликом для банків у 2024 році є те, що деякі з них будуть мати проблеми з капіталізацією. На думку Олени Коробкової, нині ми не можемо фінально оцінити рівень капіталізації конкретних банків, оцінювання системи все ще триває.

«Однак так, є ймовірність, що певні структури потребуватимуть докапіталізації. З урахуванням фактору надоподаткування, ймовірно, гроші для докапіталізації певних структур треба буде «просити» у їхніх акціонерів. Чи будуть готові акціонери вливати кошти знов-таки з урахуванням податкових дискримінацій – це питання», - зазначає вона.

Натомість Іван Нікітченко, впевнений, що так як негативного фінансового результату майже не має по системі, а макроекономічний стан не погіршується, то потреби у докапіталізації може мати дуже обмежене коло банків.

Цілком можливо, що й дійсно проблеми з докапіталізацією у фінансових установ у 2024 році практично не буде.

Інша ж річ: кредитування. Це може також бути викликом і не настільки для банків, наскільки знову ж таки для потенційних кредитоотримувачів. Тут можуть бути проблеми, які й були притаманні для двох воєнних років. Тобто кредитування відбувалося за причини ризиків неповернення для банків доволі мляво.

Однак експерти мають дещо заспокійливий настрій. «Нині є тренд до зростання портфеля як щодо фізичних, так і щодо юридичних осіб. Це загалом істотна зміна, порівняно з попереднім роком, коли було тільки падіння обсягів портфеля. При цьому на ринку кредитування, по суті, домінують програми державної підтримки. ІІпотека взагалі не існує без державної підтримки в чинних умовах, обʼєктивно кредитує зараз фактично лише програма «єОселя»», -- зазначає пані Коробкова.

На її думку, одна із хороших новин – ми маємо очікування щодо зростання кредитного портфеля протягом наступного року. Це підтверджують опитування Нацбанку України про умови кредитування. «Сприятиме цьому також поступове зниження ставок», - додає експерт.

Хоча це зовсім протирічить тому, що писали вище – банки, яким значно збільшили податок на прибуток у 2024 році та ще й вони повинні сплатити шалений податок на надприбуток цього року, все ж таки будуть вимушеними переглянути свої кредитні ставки у сторону збільшення.

«Ситуація щодо кредитування поки лишається незмінною – в економіці надто багато ризиків та мало надійних позичальників. Самі позичальники не хочуть розпочинати масштабні проекти, під які потрібно кредитування та вартість кредитів висока. Тому ніякого істотного пожвавлення, поки тривають активні бойові дії та обстріли території України – не буде», - впевнений однозначно Іван Нікітченко.

Чимало банкірів напрочуд вірять у пожвавлення кредитування

Але чимало банкірів, які зібрались нещодавно на віртуальний круглий стіл під назвою «Що 2024 рік готує банківській системі» заявляли, що кредитуватимуть населення та бізнес набагато краще і дуже впевнено.

«Сенс Банк братиме участь у кредитному ринку, будемо кредитувати роздрібний сегмент через картки та через присутність на ринку іпотеки. Багато бізнесів релокувалися з прикордонних територій і починають розвиток на нових місцях. Є кейси, які ми готові кредитувати, і сподіваюся, що наступного року це буде одним із напрямів у кредитуванні бізнесу», – вважає начальниця управління депозитних продуктів Сенс Банку Ірина Стрепетова.

На думку голови правління банку «Глобус» Сергія Мамедова, залишиться пріоритет банків в участі у державних програмах підтримки із компенсаціями, зокрема «Доступні кредити: 5-7-9%», програми ефективності, «єОселя», МФО тощо.

«До нас перешли на обслуговування «блакитні фішки» нашого ринку, досить потужні компанії, які кредитуються і обслуговуються в нашому банку. У подальшому ми будемо робити акцент на малий та середній бізнес. Із продуктів бачимо перспективу в лізингу. Перемагають ті, хто швидко вносить зміни в свої застосунки і пропонує клієнтам нові можливості першими», – вважає голова правління ТАСкомбанку Анатолій Кухарчук.

Таким чином, керівники деяких банків щиро сподіваються на суттєве покращення кредитування населення та бізнесу, але наскільки це в реальних умовах можливо, поки сказати важко. Як видно, чимало банків беруть участь у різного роду державних програмах, дехто навіть поновив звичайне споживче кредитування.

Є й такі фінансові установи, які надають кредити сталого та «зеленого» розвитку. Цим активно, навіть в умовах війни займається «Укргазбанк». Впровадження проєктів з енергоефективності дозволяє бізнесу економити на власних витратах на електроенергію та опалення або ж сприяє досягненню вагомого соціального та екологічного ефекту для місцевої громади та її жителів. Фінансує установа також і фізичні особи.

«Попри максимально ускладнені умови через повномасштабне вторгнення, Укргазбанк у 2022-23 роках профінансував майже 270 сталих, у т.ч. «зелених» проєктів на суму 3,4 млрд грн. Ключовим напрямом сталого фінансування у 2022-23 році стало забезпечення посівної, підтримка на пільгових умовах сільгоспвиробників задля попередження продовольчої кризи та голоду в країні та фінансування проєктів забезпечення сталості та безперервності діяльності бізнесу під час війни», - зазначає директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проєктів ресурсозбереження Укргазбанку Олексій Савін.

Створення бізнес-моделей як обов’язкова вимога

Ще одним потужним викликом для функціонування банків у 2024 році є пошук та створення різного роду їхніх бізнес-моделей. І це не просто пошук заради пошуку. Цього вимагає регулятор. Нацбанк проведе аналіз життєздатності бізнес-моделей українських банків у рамках оцінки за стандартом SREP (Supervisory Review and Evaluation Process) під час наглядової перевірки.

У зв’язку з цим регулятор вимагає від підопічних заповнити шаблон бізнес-моделі на 2023−2025 роки, і надати НБУ до 1 лютого 2024 року разом з додатковою інформацією. Про це йдеться у листі Національного банку № 24−0006/78916 від 25 жовтня 2023 року.

До бізнес-моделей банків повинні додаватися: копія стратегії розвитку банку та бізнес-плану, управлінська звітність за 2023 рік з плановими та фактичними даними бізнес-плану; внутрішньобанківські документи, що регламентують підходи фінустанов до розподілу клієнтів на сегменти та визначають критерії активних клієнтів.

Свої бачення цього питання Олена Коробкова екстраполює (і не безпідставно) на те, що на створення подібних бізнес-моделей, банкам доведеться витратити чималі кошти.

«У контексті цього запитання варто зазначити, що імплементація нового законодавства потребує дедалі більших витрат від банків. Сьогодні ми маємо і обмеженість у трудових ресурсах, і необхідність виділяти щоразу більше фінансових ресурсів, щоб допрацьовувати автоматизування системи, і необхідність сплатити шалені податки. Також, звісно, варто додати, що новим викликом став Київстар. Колапс їхньої системи через хакерську атаку росіян, безумовно, впливає і на банківську сферу – нині не працює частина банкоматів, а також терміналів для прийому карток», - говорить вона.

Натомість Іван Нікітченко впевнений, що варіантів вибору бізнес-моделі у воюючій країні небагато. «Банки заробляють на інструментах, що їм доступні, отримують гарні фінрезультати. Довгострокові бізнес-моделі можливо будувати вже після війни», - додає він.

Отже банки входять у новий 2024 рік з непоганими результатами своєї діяльності, проте введення нових великих податків з прибутку, не зовсім ясні перспективи у покращенні кредитування населення та бізнесу для переважної кількості фінустанов, перегляд законодавства із створення більш жорстких умов (як визначення бізнес-моделей) та інші питання лишаються доволі проблемними.

А раз так, то, як і не заперечують деякі банкіри, приміром, пан Гороховський, про думки якого йшлося вище, банки перекладатимуть частину своїх витрат на клієнтів. Звісно буде краще, якщо такого у 2024 році не станеться. Треба трохи почекати.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  ____    _____   _   _____   _____ 
|___ \ |___ / / | |___ | |___ /
__) | |_ \ | | / / |_ \
/ __/ ___) | | | / / ___) |
|_____| |____/ |_| /_/ |____/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.