Реформування спрощеної системи оподаткування: чи таке на часі і що хоче зробити влада

Є низка яскравих випадків, які компроментують спрощену систему оподаткування

Партнер, керівник практики корпоративного права «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Володимир ВЛАДИМИРОВ:

1.У даному контексті досить чітко прослідковується проблематика співвідношення таких понять як «податкова оптимізація» і «ухилення від сплати податків».

З одного боку бізнесу нічого не заважає сформувати свою структуру таким чином, щоб оптимізувати податкове навантаження. З іншого боку - це справді приводить до отримання конкурентних переваг і зменшення надходжень до бюджету. Важливо зазначити, що тут не все так однозначно, як може здатись на перший погляд.

Візьмемо, для прикладу, суб’єкта господарювання в формі товариства з обмеженою відповідальністю, що знаходиться на загальній система оподаткування з одним засновником - фізичною особою.

За загальним правилом даний суб’єкт господарювання повинен заплатити 18% від прибутку (різниці між доходом і витратами). Для того, щоб власнику даного товариства отримати грошові кошти йому потрібно додатково вивести ці кошти у вигляді дивідендів і заплатити додатково:

 5% податку на доходи фізичних осіб (відповідно до пп. 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України);

1,5% військового збору (відповідно до пп. 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Тобто для отримання коштів безпосередньо власником бізнесу потрібно заплатити мінімум 24,5% від прибутку.

У випадку ж використання контрольованих фізичних осіб-підприємців можливо укласти фіктивні договори за якими оплатити їм певні послуги. У подальшому дані фізичні особи-підприємці знімають такі кошти і повертають їх власнику вищевказаного суб’єкта господарювання. У такому випадку податкове навантаження становить всього 5% єдиного податку, які повинен заплатити фізична особа-підприємець.

При цьому такий суб’єкт господарювання збільшує свої витрати, чим зменшує свій прибуток і, як наслідок, зменшує податок на прибуток.

Коротко підсумовуючи, то у випадку суворого дотримання всіх приписів податкового законодавства власник бізнесу заплатить від 24,5% від прибутку, а у випадку застосування «ФОПів-прокладок» від 5%. Дана калькуляція максимально спрощена і не враховує багатьох факторів (заробітна плата, акцизи, банківське обслуговування, тощо).

Якраз вищеописаний випадок і компрометує спрощену систему оподаткування.

Також часто бізнеси не створюються у формі господарських товариств, а діють у формі взаємодії певної кількості фізичних осіб-підприємців. У такому випадку сплачується тільки єдиний податок (ЄСВ станом на дату підготовки відповідей добровільне).

Якраз для унеможливлення використання подібних схем і почались розмови про скасування (чи реформу) спрощеної системи оподаткування.

Однак такими діями влада фактично перекладає відповідальність з себе на рядовий бізнес. Обов’язок фіскальних органів контролювати реальність операцій, правильність їх відображення в обліку, наявність первинних документів. Виявлення вищеописаних схем ухилення від сплати податків має наслідком донарахування податкових зобов’язань та сплату штрафних санкцій, а у випадку ухилення у значних розмірах - кримінальну відповідальність.

Скасування спрощеної системи оподаткування не вирішить проблему, а тільки створить додаткові перешкоди для діяльності того бізнесу, який не займається ухиленням від сплати податків.

2. У даному випадку таке зауваження справедливе для деяких випадків. Дійсно, держава повністю не може контролювати готівковий обіг, хоч і дуже намагається це зробити.

На сьогодні отримання коштів готівкою і невідображення їх в обліку має наслідком ненарахування податкових зобов’язань на суму отриманої готівки.

Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 року набрали чинності зміни до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суттєво розширений обов’язок застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Якраз отримання готівки без проведення її через реєстратор розрахункових операцій тягне за собою накладення штрафних санкцій. Таким чином влада і стимулює те, щоб бізнес відображав отримані готівкові кошти.

3. Тут також влада намагається перекласти відповідальність з себе на бізнес і замість реагування на можливі порушення ставить в незручне положення законослухняний бізнес.

Якщо при сплаті податків діє в першу чергу імперативне регулювання (дозволено тільки те, що прямо дозволено) і там дуже тонка межа між ухиленням від сплати і оптимізацією, то у сфері договірних відносин діє диспозитивний принцип (дозволено все, що прямо не заборонено). Тому тут бізнес уже має більше можливостей для оформлення взаємовідносин між працівниками і контрагентами.

Дискусія про підміну трудових відносин цивільно-правовими триває з моменту запровадження спрощеної системи оподаткування.

Законодавець дійсно дає можливість оформлювати цивільно-правові договори. Проте оформити фактичні трудові відносини прикриваючись цивільно-правовими відносинами досить ризиково для бізнесу.

Судова практика за останні декілька років досить чітко сформувала різницю між фактичними трудовими відносинами і цивільно-правовими відносинами.

Якщо коротко, то трудові відносини захищають працівника, регулюють порядок праці, гарантують відпочинок та інші соціальні гарантії. Цивільно-правові відносини направлені виключно на результат.

Якщо бізнесу потрібно отримати певну послугу і є особи, які можуть таку послугу надати, то він повинен мати право отримати таку послугу без оформлення трудових відносин на невизначений період. Бізнесу не потрібно змінювати штатну структуру і формувати фонд оплати праці для послуг, які не мають систематичного характеру.

З іншого боку бувають випадки коли особа реалізовує фактичні трудові відносини, підпорядковується графіку трудового розпорядку, отримує систематично кошти від одного «роботодавця», але відносини оформлені як цивільно-правові.

У такому випадку особа не матиме права на оплачувану відпустку та лікарняні, трудовий стаж не буде нараховуватись. Держава в свою чергу не отримує податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військовий збір.

Законодавець для унеможливлення таких зловживань закріпив, що у разі встановлення фактичних трудових відносин орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді. Зрозуміло, що без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Також застосовується штраф за фактичну підміну трудових відносин цивільно-правовими у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

. Стосовно скасування 2% єдиного податку, то правильніше сказати, що пільгову ставку в 2% запроваджували тимчасово. Для стимулювання економіки в перші місяці активних бойових дій вона була необхідна. Після поновлення діяльності бізнесу таку ставку відмінили.

Чи це можна вважати вимиванням єдиного податку 3 групи? Напевно ні. Зарано говорити поки про це.

4. Тут хотілось би поговорити більше про юриспруденцію і законодавчу техніку. Національна стратегія доходів України не є нормативно-правовим актом і не породжує ніяких прав чи обов’язків. Це фактично зібране в один документ бачення уряду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей докумнт регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Жоден інший документ не може підміняти положення Податкового кодексу України. Для впровадження якихось змін в сфері податків в першу чергу потрібно внести зміни до Податкового кодексу України.

На момент підготовки відповідей на питання не встановлено жодного законопроекту, який би в тій чи іншій мірі реалізовував Національну стратегію доходів України.

Стосовно вимивання єдиного податку чи спрощеної системи оподаткування, то таке можливо в силу того, що наповнення бюджету зараз досить пріоритетне. Однак поки жодних активних дій для цього не було зроблено.

З практики зазначу, що документи в назвах яких міститься слово «стратегія» реалізуються в одиничних випадках.

5. З багатьох запропонованих змін ця найбільш ймовірна. РРО уже показало свою ефективність в детінізації руху коштів, в першу чергу готівкових. Для оновлення вимог щодо РРО не потрібно дотримуватись бюджетних періодів, як наприклад для зміни систем оподаткування.

Поріг для реєстрації платником ПДВ ймовірніше всього поки не будуть змінювати. Якщо і будуть такі зміни, то вони будуть відбуватись досить поступово.

6. Тут більше йдеться про посилення контролю над спрощеною системою оподаткування ніж про її вимивання.

Звертаю увагу, що в кінці 2023 року уже було суттєво посилено контроль за товарними залишками.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Чи ускладнить це роботу ФОП? Так, якщо раніше можна було купити товар «з рук» і використовувати його в господарській діяльності, то зараз це буде неможливо зробити.

Чи буде посилюватись контроль? Найбільш ймовірно, що так.

7. З практики скажу, що схожі заяви про скасування спрощеної системи оподаткування чи зміни груп спрощеної системи оподаткування я чув упродовж  останніх 10 років. Чи були якісь законопроекти, які пройшли хоча б перше читання, то ні, таких законопроектів не було.

Тут важливо врахувати, що податкові реформи це завжди непопулярні рішення. Запровадження РРО для більшості суб’єктів господарювання дуже негативно було сприйнято цими суб’єктами господарювання. З іншого боку дефіцит бюджету потрібно перекривати, тому велика ймовірність, що ті чи інші пункти Націстратегії будуть реалізовані.

Зміни, які заплановано Стратегією доходів, можуть стати не під силу для малого та мікробізнесу

Дарина СТАРОВОЙТОВА, адвокат, керівниця цивільної практики АО Verity Group

1. Спрощену систему (ССО) використовують більше 1,7 млн. платників податків і їх кількість з кожним роком зростає. Така модель оподаткування найбільше користується популярністю серед роздрібної та оптової торгівлі.

За допомогою спрощеної системи платники податків отримують вигоду як від спрощень щодо дотримання вимог законодавства та виконання адміністративних обов'язків, так і від меншого податкового навантаження, яке у випадку застосування 1 або 2 групи спрощеного режиму оподаткування, не залежить від розміру доходу та отриманого прибутку.

При цьому, дійсно, платники за спрощеною системою перебувають дещо в нерівних конкурентних умовах з іншими платниками.

Але для малого бізнесу спрощена система - це можливість виживати.

Також перевагою української моделі ССО є повна відсутність дискреції і приводів для перевірок та, відповідно, пов’язаних з ними корупційних поборів. ССО - єдина частина податкової системи України, яка працювала переважно цивілізовано, виховуючи культуру законослухняності та сплати податків серед широких мас мікропідприємців і самозайнятих.

3. Така модель розповсюджена в ІТ-бізнесі, продажах, але не можна стверджувати про незаконність такої співпраці, якщо вона «правильно» організована (оформлена юридично).

Окрім того, кожна сторона такого «співробітництва» несе свої ризики: наприклад, у разі перевірок та підтвердження факту співпраці з ФОП замість трудового договору, контролюючі органи можуть донарахувати ПДФО щодо кожного працівника, військовий збір та збільшити суму до оподаткування.

У випадку перевірки органами Державної служби з питань праці та виявлення непрацевлаштованого працівника - остання може накласти штраф, розмір якого з 1 квітня цього року становить від 80 тис. грн.

Також варто зазначити, що така практика дозволяє проводити оплату в безготівковій формі замість виплати заробітної плати «в конвертах», що взагалі є незаконним та виключає сплату податків.

4. І хоча Стратегія передбачає, що реформа повинна підтримати розвиток мікро- та малого бізнесу та усунути можливості викривлення конкурентного середовище великими компаніями за рахунок зловживань, проте, безперечно, такі зміни стануть непосильними для малого бізнесу, він просто втратить перевагу конкуренту перевагу.

5. Диференційована шкала ставок передбачатиме мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності зі збільшенням до 17% для низки послуг з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб.

Зміни будуть впроваджені поетапно, але Стратегією визначено, що зміни буде запроваджено не раніше року, наступного за тим, в якому будуть вважатися виконаними заходи з безпеки використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках (підрозділ 4.2.3. Стратегії).

Диференційовані ставки для окремих видів діяльності передбачає поступове підняття протягом трьох років з попереднім обговоренням та змінах до Податкового кодексу України.

Такі кардинальні зміни можуть привести до прямо протилежного тому ефекту, який очікує влада, оскільки підвищення розміру податків істотно вплине на фінансове становище ФОПів, змусить закритись або піти «в тінь», що призведе до скорочення податкових надходжень до бюджету.

У 2025 році, думаю, що може бути введено 3-10% податку від суми прибутку

Наталія ЛИСЕНКО, власниця групи компаній «Параграф»:

1. Чи багато таких підприємств і ФОПів? Я відповім так: якщо розумно продумано дроблення бізнесу, то підприємство розкладує свої ризики по декількох компаніях. Це є оптимальним  підходом. Виробник - ТОВ. Існує ще приміром, Торговий Дім. ФОПи при цьому надають послуги, які є сервісними для ТОВ, та необхідні для повноцінного провадження господарської діяльності. Кожен із таких субʼєктів створений для певної мети, щоби оптимінізувати і знизити ризики. І вони ведуть цілком законну діяльність.

Але й буває таке: створюється низка ФОПів, для того, щоби уникнути оподаткування. Проте зазначу, що банки зараз чітко відслідковують такі компанії: все це видно, коли проходять однакові платежі на великі суми. Адже банки здійснюють фінмоніторинг. Тому таких ФОПів дуже мало.

2. У нас зараз адмініструється практично вся готівка: вона проходить через РРО і всі операції бачить податкова в режимі онлайн. Є правда невелика частка підприємств торгівлі, які не поставили собі касові апарати (реєстратори розрахункових операцій) і таким чином порушують законодавство. РРО можуть не застосовувати лише ФОПи, які працюють на 1 групі оподаткування. Приміром, це підприємці, які торгують на ринках.

3. Так, це поки на рівні розмов, але диму без вогню не буває, як кажуть. Ця заборона спрямована на уникнення заміни трудових відносин на надання відповідних послуг за договором з підприємцем 3 групи. У випадку трудових відносин потрібно платити 22% ЄСВ, 19,5% ПДФО + військовий збір, а як ФОП потрібно платити 5% єдиного податку.

Тобто економія суттєва для роботодавця. Але до всього потрібно підходити з правильною оцінкою. Якщо ФОП 3 групи сам має найманих працівників і сплачує всі податки з цього, як можна заборонити таку діяльність? Це деструктивно. Можна змінити по-розумному умови такої взаємодії, але забороняти взагалі буде фатально для малого бізнесу.

Ще є роботодавці, які використовують сезонну працю і їм невигідно брати людину на постійне місце роботи. Тому вони оформлюють договори підряду. Але оподактування і в цьому випадку також є і податкова про це знає.

4. У нас є перехідний період з 2025 року. Але влада робила вже єдину поступку бізнесу. Так на початку широкомасштабної війни було запроваджено 2% податку з ФОПів та великий ліміт щодо оборотів - 10 млрд гривень. Це була дуже хороша ідея. Потім влада це нажаль згорнула. Це дійсно бізнес сприйняв дуже боляче: адже підвищуються тарифи на електроенергію, та інші послуги, зростають податки у звʼязку зі збільшенням заробітних плат.

У 2025 році думаю, що може бути введено 3-10% податку від суми прибутку, тобто з різниці між отриманими доходами і понесеними витратами. Можливо буде таке, як, наприклад, у Чехії: буде враховано і витрати і доходи і таким чином буде диференційована ставка. Але влада повинна зробити зміни до Податкового кодексу.

Щодо самої Стратегії нацдоходів, то я не чула, щоби влада її обговорювала з бізнесом. А це не сприяє створенню довіри бізнесу до влади.

5. Я думаю, що все ж таки буде податок саме з прибутку, де будуть враховуватися витрати і доходи.

6. Я б не вважала це вимиванням спрощеної системи, адже нас вже чимало років готують до того, що повинні бути первинні документи у ФОПів. Можу стверджувати, що зараз більшість ФОПів розуміють цю ситуацію, і все ж таки намагаються отримувати первинну документацію. На мою думку треба зменшити систему штрафів для малого бізнесу.

Може статися так, що працювати як ФОП буде вкрай невигідно

Керуючий партнер, адвокат, кандидат юридичних наук компанії «Віннер» Ігор ЯСЬКО:

1. Якщо державі хочеться доотримати певну суму податків, їй потрібно дати підприємцям стимули, щоб збільшувався їхній дохід, а пропорційно - і сплачений до бюджету відсоток.

Якщо говорити простою мовою, прагнути двічі чи тричі зібрати врожай на одному і тому ж місці, поле від цього більше жита не дасть. Реформи повинні бути такими, щоб усі учасники правовідносин були зацікавлені у розвитку бізнесу, тому що це буде призводити до зменшення податків.

Наприклад, наразі ми маємо ситуацію, коли розвиватися і виходити на більшу дохідність бізнесу не вигідно, тому його «дроблять» на багато ФОП тощо. А ось якщо б в Україні спробували б систему, коли більший «оборот» давав можливість сплачувати менший податок, це б стимулювало бізнес до розвитку.

Але для держави майже нічого не змінилося б, адже у грошовому еквіваленті вона отримувала б таку ж суму, як і з меншого доходу підприємця, але більшого відсотка податку.

Спрощена система сама по собі, як явище, має безліч переваг. А якщо підприємці починають зловживати чимось чи «дробити бізнес» - це означає тільки те, що існуюча податкова система не має нічого спільного з реальною спроможністю бізнеса витримати податковий тягар.

Спрощена система вимагає менше бухгалтерської документації та звітності, що зменшує витрати на адміністрування. А форма звітності є більш простою і зрозумілою, що зменшує ймовірність помилок і необхідність у додаткових бухгалтерських послугах для ФОП з не дуже високими рівнями доходів.

Нижчі податкові ставки допомагають малому бізнесу зберігати більше прибутку і реінвестувати в розвиток бізнесу, зростати та розширюватися. Також спрощена система оподаткування стимулює підприємців починати нові бізнеси, оскільки зменшуються бар’єри для входу.

Малий бізнес, який уже працює, може знизити свою активність або навіть закритися через збільшення податкового навантаження і адміністративних витрат. Такі реформи під час воєнного стану посилять рівень тіньової економіки в Україні. Громадяни і бізнес повернуться до практики готівкових розрахунків, намагаючись вирішувати фінансові питання поза межами банківських установ. Це призведе до відтоку коштів з банківських установ, підсилить «сірий ринок товарів» та збільшить факти напівлегальної виплати зарплати.

2. Держава, намагаючись покарати тих, хто ухиляється від сплати податків, фактично усіх направляє під один і той же самий «батіг», незважаючи на велику кількість доброчесних платників податків. Але, якщо ліквідувати «спрощенку», все закінчиться тим, що малий і середній бізнес просто піде в тінь і держава разом з банками не отриматимуть навіть ту кількість податків та коштів у безготівці, яку має зараз.

Якщо більша кількість коштів акумулюється на рахунках людей, в них зростає купівельна спроможність. Вони відвідують заклади, придбавають товари, цим запускаючи типовий оборот грошей, тобто гроші працюють та перебувають у русі.

А зі слів Гетманцева виходить, що вони збираються робити все, аби придушити бізнес. Практика демонструє, що чим більше «зарегульована» податкова система, тобто чим більше контролю за доброчесними платниками податків відбувається (при тому, що недоброчесні кожного разу, використовуючи корупційні механізми, виходять сухими з води), тим повільніше розвивається економіка і тим швидше збагачуються чиновники. Це гальмує розвиток бізнесу.

3. Зрозуміло, що в країні війна і представникам влади хочеться якомога більше забрати податків в громадян та бізнесу, тому що усі військові витрати Україна має забезпечити самостійно. Також добре відома проблема трудових відносин - це «зарплати в конвертах», і тут треба замислитися, а чому працівники та роботодавці обирають такий варіант взаємодії, чи не тому, що зарплати в країні занизькі, а податки завеликі?

Тут допоможе лише комплексне вирішення проблеми і податкова реформа в глобальному значенні, а не вічні зміни до Податкового кодексу, за якими ніхто не встигає слідкувати.

Доцільніше було б не «підтягнути» ФОП до податкового навантаження, яке наразі у працівників за трудовими договорами, а розглянути можливості зниження податкових ставок для бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств, щоб зменшити мотивацію приховувати як доходи, так і реальні зарплати.

Також треба ввести тимчасові податкові пільги для компаній, які переходять на повністю легальну оплату праці; запровадити програми державної підтримки для підприємств з високим рівнем працевлаштування.

4. Почати це можуть дійсно у 2025 році, але навряд закінчити. У Нацстратегії на папері закріпили все те, про що ми з нашими юристами говорили під час вебінарів вже десь чотири роки - зміни, які направлені на знищення малого і середнього бізнесу, що фактично стане підґрунтям для посилення впливу великих корпорацій, зі зловживаннями яких нібито і намагаються боротися.

Введення «польської податкової системи» з різними рівнями для кожної галузі - дуже неоднозначний момент, коли податки за максимальною ставкою сплачують підприємці-одноосібники, які не використовують найманих працівників (17%).

Звичайно, це і є вимивання спрощенки, адже який сенс тому ж айтівцю працювати на «спрощенці» і платити ЄП 17%, якщо за трудовим договором ПДФО становить 18%. Це фактично знищить легальну сплату податків у тій же айті-галузі.

Тобто, фактично сума податків для фізичних осіб-консультантів, нотаріусів, адвокатів, бухгалтерів - не буде відрізнятися від оподаткування фізосіб ПДФО (18%), що означає не добровільний, а скоріше добровільно-примусовий перехід усіх на загальну систему.

5. У принципі, відповісти на ці питання можна так само, як і на всі попередні - так, держава хоче прибрати ССО і робить все для того, щоб діяльність ФОПів стала складніше. Це спроба вирішити проблему з приховуванням обсягів оборотів великого бізнесу за допомогою ССО за рахунок доброчесного бізнесу, і саме цей момент варто було б змінити замість тиску на мікробізнес (ФОП).

Загальна оцінка - це спрацює лише в негативному сенсі, а наслідки таких реформ будуть жахливими. До початку війни такі реформи можливо й вдалося б реалізувати з певними змінами, прибравши найгостріші положення, але точно не в останні два роки, коли на бізнес лягає додатковий тягар - знищення складів, блокада кордонів, відсутність світла, скасування мораторію на перевірки, ліквідація податкових пільг і блокування накладних.

Треба спочатку змінити підхід до гіперконтролю і механізму блокування, приготувати стимули, а не застосовувати примус і тиск, щоб допомогти підприємцям адаптуватися більш безболісно, але наразі в уряді і ДПС пріоритети інші. Як результат - країна втратить частину підприємців, бо працювати як ФОП стане невигідно. 

Спроба ввести 18% податку на прибуток – це шлях для придушення єдиного податку для юросіб

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна

1. Найбільші зловживання, як показує практика, відбуваються не у спрощеній системі, а якраз на підприємствах, які працюють на загальній системі оподаткування.

До повномасштабного вторгнення обороти фірм, які працювали на єдиному податку не перевищували 9% від усіх підприємств з урахуванням прихованих. Відповідно і співвідношення масштабів… А що стосується спрощенки, то якби у нас нормально працювали податкові органи, то було б все гаразд. Прикладом є магазин «Рєпка», який свого часу став героєм справи за податковими правопорушеннями. Вони подрібнювали свою компанію на декілька фірм і уникали сплати податків. Якщо їх упіймали, то чому не можуть інших подібних?

Так у центрі Києва працюють великі магазини оформлені на ФОП. Всі про це знають, окрім, чомусь, податкової. ,.

Тобто повторюсь, що всі питання саме у чесності та добросовісності роботи податкових органів. Якщо ми перезавантажимо податкову та митницю, то можна бути закрити «дірки» у бюджеті на кілька сот мільярдів гривень. І про підвищення податків можна забути, воно не буде потрібно.

А зараз до того ж великі компанії мають бажання взагалі ліквідувати спрощену систему оподаткування, і це зрозуміло: навіщо їм конкуренти в особі малих фірм. Тому так звана Нацстратегія доходів покликана, серед іншого, знищити спрощену систему оподаткування. Вони хочуть ввести бухгалтерській облік для ФОПів, які його не потребують,  при цьомуце непосильні витрати для маленьких фірм і, найголовніше, необхідність постійно «домовлятися» з податковою.

2. Йдеться, мабуть про ФОПів, які працюють на 1 та 2 групах, бо 3 група здебільшого працює з юридичними особами, там інші види зловживань. Але ця проблема дуже перебільшена.

Раніше приховували доходи здебільшого для того, аби не потрапляти під вимогу встановлювати РРО по досягненні річного обороту в 1 млн грн, а також коли платники податків перевищували встановлені ліміти. але коли змінили законодавство про РРО (навіть без штрафів), а  ліміти було збільшено, то ця проблема майже зникла. Але головне, що приховування оборотів на 1-2 гр. ЄП ніяк не впливає на податкові зобов’язання, бо ці групи сплачують фіксований податок. Тому має значення виключно перевищення лімітів - от його і треба контролювати.

За моїм аналізом статистики розподілу підприємців за надходженнями, є під 10 тисяч ФОПів, які мають так би мовити підозрілу аномалію: їх підозріло забагато для категорії, близької до верхнього порогу лімітів. От з ними й треба розбиратися окремо. Там, ймовірно, і магазини на Хрещатику.

Люди, що не знаються на темі (або представляють інтереси лобістів) часто говорять, що потрібно повсюди ввести касові апарати та товарний облік на підставі первинних документів, як це передбачає НСД, і зловживання зникнуть.

Але я зазначу, що це не панацея: навіть на Заході окремі підприємці працюють без них. МВФ у своїх дослідженнях показало, що касові апарати, це ліки з недоведеним ефектом. Підприємці прекрасно знають, що є залізний касовий апарат, який є псевдофіскальним - надає чек, але не повідомляє про трансакцію. А первинні документи штампують фірми-одноденки, які створюються так званими конверт-центрами. Це у нас широко використовують великі торговельні підприємства.

Неефективність використання касових апаратів та обліку нам яскраво доводить ринок алкоголю: там вони  завжди були, і попри це 40% ринку знаходиться у тіні. Це «лівий» алкоголь, який масово продається навіть у великих супермаркетах.

3. Скажу так: проблема дійсно є, але вона сильно перебільшена.

У нас є 3 млн тих, хто зараз працює неофіційно (дані до повномасштабного вторгнення), з них близько 1 млн - самозайняті. Для них треба зробити так званий патент на їхню діяльність. І щоби вони могли легально сплачувати 6% від доходів. Це могло б приносити бюджету додаткових 10 млрд гривень на рік.

Але Міністерство фінансів такого й чути не хоче: всі повинні сплачувати 18% від чистого доходу. Проте визначити, що таке чистий дохід, для мікробізнесу часто неможливо взагалі.

Так, приміром, таксист, який працює на своїй машині, , їздить на ній і заробляти, і у відпустку. У будь-якому разі, такий податок потребує бухгалтерського обліку, і робить його платника вразливим до перевірок - тому на таких умовах з тіні ніхто не вийде. 

Що ж до використання ФОП замість найманих працівників, то у нас вже є розроблений законопроєкт, де все розписано: критерії відношення стосунків до трудових. Це європейський досвід. Але цей документ ніяким чином не рухається: Гетманцев проти нього. Але замість цього він хоче просто «реформувати» спрощену систему.

4. Це шлях до поступового придушення єдиного податку для юросіб. Тобто  їх заганяють на 18% податку на прибуток, що часто менше, ніж вони зараз сплачують. Цим податком можна маніпулювати, але завжди є до чого причепитися навіть якщо платник намагається сплатити усе належне.

Тому його доводиться сплачувати за домовленістю. А от ввести вже давно обіцяний, зокрема кандидатом у президенти Зеленським (як і усіма його основними конкурентами) так званий податок на виведений капітал пан Гетьманцев не хоче, тому що ним не можна маніпулювати.

Таким чином, якщо б була нормальна податкова, нормальне адміністрування ПДВ, податок на виведений капітал, то ніяких проблем у юридичних осіб не мало би бути. Але зараз багато з них переплачують податки аби тільки не мати справ з податковою.

І спрощена система теж повинна бути, бо на це є об’єктивні підстави. Тому вона є у більшості західних країн у тому чи іншому вигляді.

5. Це вбивство спрощеної системи. Мінфін каже, що це, мовляв, тільки коли податківці раптом стануть білими та пухнастими, перестануть «доїти» та «кошмарити» бізнес. Мовляв, усі ці та інші подібні заходи – тільки якщо «Глобальне опитування Світового Банку» засвідчить довіру до податкової.

Але такого опитування просто не існує! НСД і зараз наводить цифри, буцімто податковій довіряють дві третини опитаних. Але, як з’ясувалося, ці цифри насправді відносяться до податкових консультацій, а не податкової взагалі. Перевіркам довіряють 13% за даними бізнес-омбудсмена.

Отже, Мінфін у цьому питанні вже змухлював, вочевидь буде так робити і надалі, аби почати «реформу» з 2025 року, як записано в НСД. Попередні такі спроби закінчувалися масовими протестами, Податковим Майданом. Але зараз у нас триває війна і всілякі акції непокори просто заборонені. Тому дехто вважає, що можна проводити антиреформи спокійно.

По суті, влада вже зробило чимало. Так, коли розпочалася повномасштабна війна і вона зрозуміла, що акції непокори від підприємців не проводитимуть, то пішла на тотальну фіскалізацію. Адже одразу вона обіцяла, що штрафів за невикористання РРО не буде до кінця війни, а потім здала назад.

6. Певні косметичні реформи нам і дійсно потрібні. Деякі уже було проведено: введення індексації лімітів на мінімальну заробітну плату, тут можна ще дещо зробити.

Але реєстрація платником ПДВ починаючи з 1 млн. грн. річного обороту (так на сьогодні, і НСД тільки декларує збільшення цього порогу, але без конкретики) означає «долину смерті» для малого бізнесу.

Бо за законом платник ПДВ повинен вести повний бухгалтерський облік, а це навіть суто за витратами непосильно: з 1 млн грн обороту чистий дохід більшості підприємців - це 200 тис. грн. на рік, близько до середньої зарплати. Звідки тут ще й бухгалтера оплачувати? Не кажучи вже про перевірки - але усе робиться саме для того, аби дати податківцям ширше поле для «доїння».

7. Це найулюбленіша тема податківців. Вони з моменту запровадження спрощенки чверть сторіччя тому втратили можливість перевірок ФОПів, тому останні вийшли з тіні.

Противники спрощенки аргументують, що, буцімто, контроль за первинними документами дозволить побороти контрабанду та контрафакт. Але це тільки на перший, необізнаний, погляд. Насправді ж, більшість контрабанди та контрафакту продається через повністю тіньовий сектор, або через великі торгівельні мережі - з підробними документами.

Якщо змусити платників ЄП мати такі документи, це тільки збільшить прибутки «конвертів», які їх видають, та корумпованих податківців, які отримають можливість «доїти» мікробізнес та винищувати його на замовлення торгівельних мереж. Відповідно, конкуренція зменшиться, ціни зростуть.

Але найімовірніше це просто зажене нині легальних ФОПів у тінь. Я пригадую, коли прем’єром був Микола Азаров, він дуже хотів ліквідувати спрощену систему щоби  «повернути людей на заводи». Адже спрощенці були завжди великою силою, які, по суті, і забезпечили перемогу Помаранчевій революції та влаштували Майдан у 2013-14 роках.

У 2010 році податкові органі розпочали масові, хоча і незаконні перевірки первинних документів  і це дуже налякало підприємців. Тоді було втрачено 2,2 млн легальних робочих місць у секторі мікробізнесу. Дійсно, 300 тис. з них пішли на заводи, а решта пішла просто у тінь. Так само станеться і зараз, якщо дозволити зробити передбачене у НСД.

   ___     ___     ___    _____   _____ 
  / _ \   ( _ )   ( _ )  |___  | |___ / 
 | (_) |  / _ \   / _ \     / /    |_ \ 
  \__, | | (_) | | (_) |   / /    ___) |
    /_/   \___/   \___/   /_/    |____/