Інтерв'ю

Руслан ЧОРНИЙ: «У НБУ треба забрати функцію пруденційного нагляду і віддати її окремій державній структурі, адже зараз регулятор дозволяє вчиняти на свій розсуд будь-які дії щодо банків і ніхто не може з нього спитати за це»

Нацбанк України сьогодні проводить дуже зважену монетарну політику та вміло поступово знижує облікову ставку. Проте в умовах війни такі дії не можуть спонукати банки до масового кредитування населення та бізнесу, адже існують дуже високі ризики неповернення коштів.

Однак кредитування поступово нарощується. Велику роль у роки ведення повномасштабної війни у цьому зіграла державна програма «Доступні кредити: 5-7-9%».

Що стосується впливу закону про мобілізацію, то відтоку депозитів населення та підприємств не відбуватиметься, а статистика взагалі свідчить про їхнє зростання.

Проте НБУ сьогодні став фактичним та безмежним мегарегулятором, який і рефінансує банки і у той же час їх карає. Такого немає ні в одній цивілізованій країні, тому цьому треба покласти край.

Про це та інше говорить у своєму інтерв’ю banki.ua керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан ЧОРНИЙ:

фото: Руслан Чорний

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Регулятор проводить дуже правильну монетарну політику

- Нацбанк України останнім часом проводить дуже жорстку монетарну політику і це в умовах ведення війни є правильним. Проте різниця між обліковою ставкою та інфляцією складає 10%. Такого немає ніде у світі. Тому у нас є перекіс також з приводу ставки за депозитними сертифікатами (вона надто висока) і є вищою за облікову ставку. Чи це не свідчить про деякий нонсенс монетарного дизайну? Чи правильно НБУ проводить політику у цьому напрямку?

- Тепер ставка за депозитними сертифікатами фактично дорівнює обліковій ставці. Вище лише ці показники для кредитів овернайт і рефінансування НБУ. Те що вона відрізняється дуже сильно від показників інфляції, це питання до тих, хто проводить відповідні розрахунки останньої.

Регулятор по-своєму розраховує інфляційні показники, не так, як це робить Міністерство економіки і Держстат, і він враховує чимало показників, які можуть вплинути на облікову ставку. Останній показник це фактично показник того, якими мають бути кредитні та депозитні ставки на ринку.

Це один з інструментів, як, приміром, і видача кредитів рефінансування, який проводить Нацбанк України. Регулятор дивиться на те, скільки у даний час знаходиться грошей на ринку, як вони впливають на інфляцію і таким чином визначає облікову ставку.

Я вважаю, що регулятор дуже зважено підходить до цього питання, також до ставок за кредитами рефінансування та на депозитні сертифікати. Тому ще раз повторюсь у цьому сенсі регулятор веде абсолютно зважену політику.

У фінустановах зараз забагато грошей, щоби виконати будь-які забаганки своїх клієнтів

- Деякі фахівці зазначають, що курс гривні зараз залежить не від американської чи європейської допомоги, а від того, скільки грошей надійде на рахунки Мінфіну, включаючи і від донорів. Чи згодні Ви з цим? Чи достатньо зараз грошей, щоби підтримувати курс нацвалюти?

- Якщо ви подивитесь на динаміку курсу, в тому числі на ті показники, які виставляють банки, ви дійдете висновку, що на нього чітко впливають військові дії.

Обстріли ракетами та дронами спонукає населення бігти до банків та обмінників та скуповувати валюту. І це можна вважати головним фактором, який впливає на курс.

Заяви наших міжнародних партнерів щодо фінансової допомоги - буде вона чи не буде - це також інші фактори, які впливають на курс гривні.

І нарешті інший фактор - надходження валюти. Чи достатньо грошей на рахунках? Відповім, більш ніж достатньо. У банках зараз достатньо ліквідності, не лише у державних, але і у комерційних, і в тому числі у невеликих фінансових установах. У першу чергу, банки зараз отримують на свої рахунки чималі суми для виплати заробітних плат військовим. Останні, треба на цьому зауважити, не завжди ці кошти повністю знімають і таких грошей дуже багато у Приватбанку та Ощадбанку.

У фінустановах, таким чином, вистачає грошей, щоби виконати будь-які забаганки клієнтів у межах дозволених лімітів Нацбанку України.

- США надало нам нарешті 60 млрд доларів. З них на рахунки Мінфіну потрапило не більше 7 млрд доларів. Фахівці зазначають, що такої суми дуже мало. І ці кошти отримані майже до кінця 2024 року. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- Ті, хто так кажуть, не розуміють природу цих коштів. США виділяє гроші не нам одразу всі на наші рахунки, а більшу частину на свій військово-промисловий комплекс для закупівлі озброєння для України. Тобто, в основному це не фінансова допомога, а військова. Проте, те, що частина з них йде грошима на рахунки Мінфіну України, дуже добре.

НБУ може одразу значно знизити облікову ставку, але для розвитку фінансування та економіку в цілому таке нічого не дасть

- Нацбанк України декілька разів торік та цього року поступово знижує рівень облікової ставки. Проте навіть зараз таке зниження, на думку деяких Ваших колег, нічого не вирішує у сенсі кредитування економіки і цей показник треба значно знизити. Що Ви можете сказати з цього приводу? Чи може регулятор зараз значно знизити облікову ставку і якщо так, то чи спровокує це розвиток дешевого кредитування підприємств та фізичних осіб?

- Регулятор, у принципі може значно знизити облікову ставку, але це нічого не дасть. Адже зараз банки дуже слабо кредитують бізнес, адже невідомо, у чиє підприємство, яке отримало банківський кредит наступного разу прилетить ракета.

Всі ми знаємо, наскільки було пошкоджено орками логістичні центри, включаючи Київ та Бровари. Чи, приміром, у прокредитованному підприємстві мобілізовано чималу кількість працівників, воно практично простоює і не зможе повернути борг банкам.

Тому банки не бачать можливості кредитувати такі бізнеси. Те, що Нацбанк України набагато зменшить облікову ставку, не збільшить цікавість банків щодо надання кредитів населенню та бізнесу.

Це ризики, на які всі дивляться дуже серйозно, тим більше іноземні банки. Тим більше, наголошу окремо, останні зараз майже не кредитують та зменшують свою присутність в Україні. Це роблять здебільшого державні банки, які отримують замовлення від Мінфіну щодо кредитування і вони це роблять.

Нацбанк України, у свою чергу, дивиться, як поводять себе банки, і від цього залежить його рішення щодо розмірів облікової ставки.

Щодо визначення показнику інфляції в Україні, то відбувається справжня маніпуляція цифрами

- Чимало фахівців зазначають, що в Україні роками неправильно визначається показник інфляції, включаючи і Нацбанк: ці організації не враховують ціни на споживчий кошик на окремі продукти та послуги та, тим більше, у регіональному розрізі. І цей показник таким чином буде значно вищим. Що Ви можете сказати з цього приводу? Чи згодні з таким твердженням?

- Ви абсолютно праві. Я можу привести приклад, коли прем’єром України був Микола Азаров і тим складом уряду було змінено кошик споживчих цін і було замість бананів, які подорожчали, внесено до нього капусту. І це видавалося як деякий тренд, мовляв, українці почали їсти більше капусти.

Держстат також часто міняє деякі товари у споживчому кошику тощо і більше нічого не робиться. Я вважаю, що це є типова маніпуляція.

І у цьому нічого за останні двадцять років не змінилося. Держстат, звісно, рахує ціни, але яким чином він їх формує, це, як кажуть, залишається таємницею. І таке і у експертів, і у споживачів викликає навіть сміх. Але це робиться фактично під замовлення Кабміну України. Таким чином було при президентові Януковичі, таке й відбувається зараз.

Нацбанк України також вираховує свої показники зростання цін на продукти кошику, проте він ніколи їх не оприлюднює та ця інформація є суто внутрішньою.

За останній квартал ціна на бензин у середньому зросла на 5,5 гривень за літр. Ми знаємо, що вартість бензинів включається до собівартості виробництва та цін на різні продовольчі товари, адже їх треба, у тому числі доставити до торговельних мереж.

Держстат каже, що знизилися ціни на м’ясо-молочні продукти, можливо це відчасти й так, але у цілому не може бути значного здешевлення цих продуктів, коли ціни на пальне зростають.

Приміром, Держстат рапортує, що за підсумками якогось місяця інфляція зросла на 0,6%, поза тим, що ціни на пальне зросли набагато більше і продукти харчування також здорожчали більше.

У принципі, частково й таке може бути: приміром, дещо знижуються ціни на молочну продукцію (дуже на небагато), завдяки тому, що подешевшала аналогічна імпортна продукція, яку завозять до нас з Польщі. Проте це тимчасове явище і принципово на рівень інфляції це впливати не може.

Скуповуючи ОВДП, банки фактично підтримують державу у важкі часи

- Українські банки у 2022-23 роках масово скуповували, враховуючи гарні умови, ОВДП та інші цінні папери і заробили на цьому прибутки і навіть надприбутки. При цьому банки дуже мляво кредитують населення та бізнес. Чимало фахівців вважають це досить порочною практикою і кажуть про те, що з цим треба покінчити. Що Ви можете сказати? Яку політику слід проводити щодо цінних паперів?

- З одного боку, якщо на це все дивитися поза реаліями сьогодення в Україні, то таке, дійсно, можна вважати порочною практикою. І це дуже погано. Але сьогодні у нас триває кровопролитна війна, а НБУ таким чином дає банкам заробити і змогу втриматися на плаву.

Але те що було зроблено у Верховній Раді наприкінці 2023 року, фактично заднім числом ухвалено 50% податку з надприбутків, було для фінустанов шоком. Проте банки з цим погодилися.

Проте чимало банків з українським капіталом лишилися у збитках. НБУ дає можливість фінансовим установам заробити, проте ці гроші йдуть до бюджету.

Банки дуже активно купують ОВДП. Мінфін, у свою чергу, відслідковує, коли є розриви у міжнародній допомозі (приміром, у січні-лютому 2024 року), для того, щоб підтримувати бюджет.

Тобто фактично з одного боку Нацбанк України дає можливість банкам заробити, але останні підтримують український бюджет і без цієї підтримки державі було б дуже важко.

Держпрограма «Доступні кредити: 5-7-9%» є надважливою і чимало допомогла підприємствам і економіці

- Що Ви можете сказати про державну програму «Доступні кредити: 5-7-9%»? Чи не стала вона суттєво пробуксовувати саме у 2024 році, адже відомо, що держава накопичила борги перед банками за погашення різниці за кредитами?

- Почну з того, що я був одним з тих експертів, який різко негативно ставився до цієї програми. Я не вірив, що таке може бути корисним. Але потім я побачив, що користь від неї, дійсно, є дуже великою: завдяки їй економіка Україні під час ведення широкомасштабної війни, кредитувалася і виживала.

І навіть банки, які не були учасниками цієї програми, дивилися на ставки за доступними кредитами і були вимушені також у себе у фінустановах зменшувати ці показники за своїми звичайними програмами.

Більшість кредитів за програмою «Доступні кредити: 5-7-9%» на початку її дії були кредитами рефінансування. Але це на початку війни підтримувало економіку, коли ще ніхто не знав, що буде далі взагалі, і, як відомо, частина бізнесу релокувало свої підприємства у західну частину країни.

Але зараз програма потребує змін і вони дійсно відбуваються, бо вона майже стоїть без руху. Сьогодні керівництво багатьох банків притримується думки, що держава повинна розробити певні нові програми кредитування, враховуючи реалії сьогодення.

Скоріше за все ця програма у 2024 році взагалі закриється і на її місце прийдуть нові більш ефективні.

Щодо заборгованості перед банками, у самій програмі записано, що Фонд підтримки підприємництва відшкодовує цим установам за ставками впродовж півроку. Тобто затримки з цим завжди бувають чотири-шість місяців.

Деяким банкам це набридло і вони кредитують своїх клієнтів за звичайними ставками, а потім коли коштів надходять від Фонду, компенсують цю ставку, яку клієнти заплатили.

Про роботу коштів на депозитах та неправильній оцінці Разумкова

- Є оцінка коштів, які знаходяться на депозитних рахунках фізосіб та підприємств у банках: більше трільйона гривень. Ця сума співставна із американською допомогою на 60 млрд доларів. Чому ці гроші не працюють на економіку країни? Чи може вони все ж таки працюють?

- Насправді ці кошти працюють. У банках має бути баланс - пасиви та активи. Тобто, якщо є депозити, повинні бути і кредити.

Те що я чую останнім часом від банкірів, кошти, які лежать у них на рахунках фірм, використовуються під заставу цих депозитів на взяття кредитів. Тобто гроші працюють і надаються підприємцям.

- На початку цього року народний депутат України Дмитро Разумков заявляв, що лише за січень 2024 року населенням та бізнесом у паніці у зв’язку з обговоренням законопроєкту щодо мобілізації, було знято депозитів на суму 24 млрд гривень і це лише початок. А далі, начебто буде ще гірше. Банки з регулятором, навпаки звітують про зворотне: сума на депозитах лише зростає. Кому у цьому вірити?

- Треба було фахівцям підказати пану Разумкову, що він неправильно трактував цю цифру і, як кажуть, потрапив при стрільбі просто у «молоко». Це не були депозити населення. Це були кошти, які знаходилися на облікових рахунках у банках, частина з яких була грошима бюджету. Мінфін «кинув» наприкінці року деякі кошти, які не було додано впродовж 2023-го.

До того ж, якщо ви подивитеся на динаміку поводження коштів на рахунках, то кожного січня люди знімають певну кількість грошей на свята і витрачають їх.

Попри війну статистика свідчить, що фізичні особи знімають чимало коштів саме у січні кожного року. З лютого вже тенденція була зовсім іншою: частина грошей стала навпаки поверталася на рахунки і депозитна база зростала навіть більше, ніж було торік.

Про закон щодо мобілізації та вплив на ринок та про банківську таємницю

- Чи є прихований відтік депозитів населення та підприємств, про який не звітують банки та Нацбанк України? Ваш прогноз щодо погіршення такої ситуації після 18 липня цього року, коли на повну силу запрацює закон про мобілізацію?

- Я думаю, що такого прихованого відтоку взагалі немає. Якщо деякі банки з цими цифрами і можуть певним чином маніпулювати, то інші, які чесно звітують, перекривають всі ці питання.

Щодо мобілізації. Не треба чекати катастрофи. Зараз впали ціни на автомобілі, коли пішли розмови щодо відбирання у родин, які мають дві автівки, однієї з них на потреби армії, люди перестали їх купувати.

На початку, коли ще лише починалися розмови навколо закону про мобілізацію, були певні коливання і банкіри бачили, що деякі клієнти розпочали знімати гроші з депозитів. Але потім все притихло: пішло збільшення депозитної бази.

- Як діє зараз закон про банківську таємницю і яку інформацію про своїх клієнтів банки все ж таки будуть вимушені надавати певним органам?

- Ніяких змін немає. За рішенням суду, як і раніше, банки повинні відкривати інформацію, але лише за його рішенням. Якщо до банку прийде з вимогою це зробити якийся представник ТЦК, ніхто йому таку інформацію не надасть.

 Про роботу Нацбанку як мегарегулятору: за і проти

- Хочу знати Вашу думку щодо переймання функцій регуляції установ небанківського фінринку від колишнього Нацкомфінпослуг до Нацбанку України?

- Після Революції гідності експерти передбачали, що таке має статися, тому що Нацкомфінпослуг була абсолютно недієздатною структурою, яка могла скерувати перевірку фінустанови, якої вже давно немає і гроші з неї, як кажуть, вже вкрадено.

Така передача відбулася і вважаю, що вона була досить ефективною. Нацбанк України зараз доволі активно чистить ринок: він займається цим уже другий рік. І ми бачимо, що ця робота є дуже великою, якій немає кінця та краю: кожен місяць ліквідовуються чимало установ небанківського фінринку.

Адже цей ринок упродовж останніх 15 років ніким нормально не регулювався. Коли регулятор все це закінчить, поки що невідомо. Але ми передбачали і другий крок, який повинен був відбутися.Так на сьогодні Нацбанк України фактично став мегарегулятором.

І він дозволяє собі на свій розсуд вчиняти будь-які дії, і ніхто не може з нього про це спитати. У НБУ треба забрати пруденційний нагляд, тобто розділити на монетарний блок і на структуру, яка наглядає за банками та небанківськими фінустановами.

Таке є у багатьох цивілізованих країнах Європи та Америки. Тобто є наглядач, а є той, що кредитує банки. Це конче потрібно зробити, адже НБУ вважає себе абсолютно безкарним і робить, що вважає за потрібне. Це повинна бути державна комісія, яка наглядатиме за ринком.

Про токсичні кредити, іпотеку та нові нормативно-правові акти

- Що Ви можете сказати про рівень токсичних кредитів в українських банках? Чи правильну політику вони проводять у цьому напрямку?

- Банки зараз активно працюють з токсичними кредитами і деякі з них розуміють, що їх неможливо повернути, тому що підприємство, приміром, зруйноване і про ніякі пені, штрафи тим більше не може бути і мови.

Такі кредити встановлюються на поза баланс банків. І їхня частка зменшується.

- Як поліпшити у стані війни, на Вашу думку, процес іпотеки? Яким чином зараз працює програма єОселя і які проблеми з нею?

- Сама програма є корисною. Є питання до її виконавців і до прописування процедур. У банків дуже багато претензій до ефективності роботи щодо програми.

Як на мене, її треба скерувати на роботу не із вторинним, а з первинним житлом. Фактично кожна гривня, яка вкладається в житло - це нові 8 гривень, залучених в економіку країни. Тому що, коли відбувається будівництво, то працює і низка суміжних галузей: металургія, гірничо-видобувна промисловість, транспорт, логістика тощо.

Якщо казати про розвиток іпотеки загалом, то на сьогодні, це на жаль, лише єОселя. Якщо торік банки трохи кредитували поза цією програмою, то зараз такого немає.

- Які нормативно-правові акти для поліпшення роботи фінансового ринку, на Вашу думку, слід ухвалити найближчим часом?

- Всі банкіри кажуть про те, що у війну є преференції лише у державних банків. І потрібні такі програми, які залучатимуть не лише такі фінустанови, але й приватні банки.

Щодо регулювання ринку, то я вже казав про ухвалення відповідного акту щодо створення окремої структури за наглядом за банками та фінустановами. Зараз банки дуже часто судяться з Нацбанком України, витрачаючи чималі кошти на це, включаючи державні. І треба сказати, що часто-густо банки виграють такі суди. Цьому треба нарешті покласти край. 

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
   ___     __     ____    ____     ___  
( _ ) / /_ | ___| |___ \ ( _ )
/ _ \ | '_ \ |___ \ __) | / _ \
| (_) | | (_) | ___) | / __/ | (_) |
\___/ \___/ |____/ |_____| \___/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.