«Якщо ви заробляєте найменше в цій країні, ви не повинні платити більше. Але якщо ви заробляєте від 20 тис. грн, наприклад, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. І ви, і я, адже у депутатів трошки вища зарплата за 20 тис. грн, тож ми могли б платити і 5%. І це б допомогло утримувати наше військо», - вважає вона.
Також, за її словами, в Україні необхідно подумати над впровадження податку на розкіш, приміром, на автомобілі чи дорогу техніку. У той же час вона вважає, у цьому сенсі не треба говорити про, приміром, оподаткування покупки мобільного телефона, який коштує 5 тис. гривень.
«Але якщо це новий Iphone, який коштує 60-70 тис. грн, то він може оподатковуватися додатковим митом», - резюмувала свою точку зору народна депутатка.
Також, на думку пані Підласої, задля того, щоби мати додаткові джерела фінансування, особливо у період нової хвилі мобілізації, треба зробити певний перегляд державного бюджету.
«Де нам зараз брати гроші? Варіантів існує небагато. Так, треба все ж переспрямовувати частину коштів місцевих бюджеті до центрального. Зараз місцеві бюджети оперують податками, справляння від яких могли би поступати на воєнні цілі», - вважає вона.
Народна депутатка зазначила, що зараз в Україні практично всі доходи державного бюджету йдуть на оборонні цілі. «Для того, щоби забезпечувати призваних до війська людей, у тих цифрах, про які казалося, (я не буду їх озвучувати зараз) без витрат на військову техніку, необхідно 300 млрд гривень. Зараз таких грошей у нас немає», - сказала вона в ефірі марафону.
Додамо, що на грудневій великій прес-конференції, Президент України Володимир Зеленський озвучував цифру у 500 млрд гривень, необхідну для мобілізації 500 тис. українців.
У той же час, на думку Росколани Підласої, треба захищати принципи децентралізації.
Як відомо законопроєкт №10037 щодо «військового ПДФО (податку на доходи фізичних осіб)» було підписано Президентом України 17 листопада 2023 року. З 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військовий ПДФО» спрямовували до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Державна служба спецзв’язку та захисту інформації на дрони (13 млрд гривень) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд гривень).
Як вважає голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ОТГ отримують ці гроші без будь-яких зусиль (є такі, бюджет яких збільшився у 4-5 разів), а перевиконання бюджетів відбувається не внаслідок розвитку бізнесу, залучення інвестицій чи створення інфраструктури.
На його думку, це - надходження з оподаткування виплати «бойових» хлопцям, які захищають країну на передовій, чия військова частина зареєстрована на території якоїсь громади.
Як вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, може здатися, що надлишок грошей є в усіх громад, але стан місцевих бюджетів неоднаковий. «Профіцит понад 10% мають 904 із 1 646 місцевих бюджетів. При цьому 227 громадам коштів не вистачає. Які причини цього явища? Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є (якраз) ПДФО, частина якого йде до держбюджету», - резюмує він.
Додамо також, що зареєстровано законопроєкт №10166, метою якого є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації ФОП при здійсненні окремих видів діяльності шляхом запровадження спецрежиму для сплати податку на доходи.
Згідно з даним законопроєктом, якщо особа отримає від своєї додаткової діяльності річний дохід менший за 153 мінімальні зарплати, вона сплачуватиме з нього 6% податків. Якщо сума доходу буде вищою за встановлений ліміт, то до суми перевищення застосовуватиметься податкова ставка 18%.
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.