«Потужна та вкрай важлива підтримка від Фонду допоможе своєчасно профінансувати пріоритетні видатки державного бюджету та забезпечити макроекономічну стабільність в умовах воєнного стану. Програма EFF і надалі складатиме надійну основу для розвитку економічної програми уряду України на шляху до повної інтеграції в ЄС», - зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
11 грудня Виконавча рада МВФ завершила другий перегляд програми Механізму розширеного фінансування для України. Таким чином, Україна залучила вже близько 4,5 млрд доларів США з передбачених програмою 15,6 млрд доларів США (11,6 млрд СПЗ).
Як зазначають у МВФ, Україна досягла значних успіхів у виконанні зобов’язань щодо EFF, виконавши всі критерії ефективності до початку липня, а також орієнтовні цільові показники до кінця вересня та більшість структурних контрольних маяків до кінця жовтня, зокрема, влада продовжує просувати свою програму боротьби з корупцією.
МВФ зазначив, що незважаючи на агресію росії, що триває, макроекономічні показники виявилися сильнішими, ніж очікувалося, що сприяло перегляду прогнозів економічного зростання у бік підвищення. Базовий прогноз зростання реального ВВП у 2023 році було переглянуто до 4,5%. Очікується, що 2024 року зростання дещо знизиться до 3−4% у міру продовження війни, а 2025 року прискориться до 6,5%.
Нагадаємо, вчора стало відомо, що керівництво МВФ наполягає, щоби до кінця лютого 2024 року Кабінет Міністрів України знайшов додаткові податкові та неподаткові доходи, щоби вони складали не менше 0,5% ВВП. Це приблизно дорівнюватиме 38-40 млрд грн.
МВФ вимагає у рамках визначення 35 структурних маяків у різні найближчі терміни (поетапно до кінця 2024 року) внести зміни до процесуального кодексу, реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ), ухваливши новий закон про цю структуру; визначення обсягів заборгованості та оцінки фінансового стану компаній централізованого теплопостачання за допомогою кабінетної перевірки аудиторською фірмою; ухвалення закону про створення нового суду, який розглядатиме справи проти центральних органів влади – НБУ, НАБУ, НАЗК тощо; розробки політики державної власності державних підприємств, дивідентної політики та стратегію приватизації й інші кроки.
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.