Регулювання сфери факторингу: НБУ затвердив концепцію

"Ця концепція була доопрацьована за результатами громадського обговорення, яке стартувало ще 7 лютого 2023 року", – зазначають в НБУ.

Під час громадського обговорення Нацбанк отримав пропозиції від міжнародних організацій та учасників ринку. Такі пропозиції були опрацьовані під час підготовки остаточної редакції концепції.

Основні зміни, передбачені концепцією, є такими:

• розмежування регулювання торгового факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії. Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу;
• імплементація в українське законодавство міжнародних стандартів щодо регулювання факторингу. Це наблизить український факторинг до кращих міжнародних зразків;
• запровадження державної реєстрації відступлення прав вимоги. Це дозволить знизити ризики шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу.

На основі затвердженої концепції НБУ планує розробити проєкт законодавчих пропозицій із урахуванням інтересів і потреб учасників ринку факторингу.

Факторинг (від англ. Factor – посередник) – це спосіб відновити оборотний капітал постачальника товарів чи послуг за рахунок залучення сторонніх коштів. Гроші постачальнику дають банки (або інші фінустанови), отримуючи натомість право вимоги заборгованості з покупця. Також банки отримують певну винагороду за надання послуги факторингу.

Законодавство визначає факторинг як вид фінансових послуг. Здійснювати факторингові операції мають право банки, фінансові компанії, приватні підприємці.

Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.

Фактор – це банк або інша фінустанова, яка має право здійснювати факторингові операції.

А клієнт – це постачальник товарів чи послуг, тобто сторона, що відступає факторові своє право грошової вимоги до покупця (боржника). Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

З 1 липня 2020 року регулятором ринку небанківських фінансових послуг (страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінкомпаній) є Національний банк.

Починаючи з 2024 року в Україні набуде чинності новий закон "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Він розширить можливості факторингових компаній щодо залучення фінансування, а також дасть змогу поліпшити регулювання сфери факторингу.