У 2023 році планується проведення діагностики українських банків

"НБУ підтверджує намір протягом 2023 року провести діагностичне обстеження банків. Це дасть змогу з’ясувати коректність відображення (банками) якості кредитного портфеля, достатності формування резервів та оцінки реального розміру регулятивного капіталу", – зазначає регулятор.

За результатами такої оцінки буде встановлено перехідний період для відновлення капіталу банків до мінімально необхідних регуляторних значень.

Більшість банків зможуть відновити капітал завдяки поточним прибуткам, проте низка фінустанов, ймовірно, потребуватимуть підтримки акціонерів.

У Нацбанку вважають, що кредитні збитки й надалі залишатимуться найбільшим ризиком для фінансового сектору.

"Банки вже зазнали значних кредитних втрат, проте далеко не всі реалізовані та очікувані кредитні збитки визнано. Близько 20% загального кредитного портфеля вже визнано непрацюючим або ж він перебуває в зоні ризику – це співставно з червневими оцінками НБУ", – йдеться у повідомленні.

Водночас проблеми з електропостачанням погіршуватимуть показники діяльності навіть тих підприємств, які до сьогодні вчасно обслуговували кредити. Доходи домогосподарств та операційні грошові потоки бізнесу в багатьох випадках будуть недостатніми для повноцінного обслуговування банківських кредитів.

Тому є підстави для погіршення прогнозу якості загального кредитного портфеля банків. За умови тривалого збереження поточних проблем в енергетиці частка втрат кредитного портфеля може сягнути 30%.

Як зазначають в НБУ, чистий кредитний портфель банків скорочується: поступово у сегменті бізнес-кредитів та стрімко – в роздрібному сегменті.

Причина такого скорочення – формування банками резервів за кредитами, а також погашення раніше виданих позик, що не компенсується новими видачами.

"Падіння економічної активності через перебої з постачанням електроенергії та пригнічений споживчий попит надалі знижують попит на кредитування. Під час війни ключову роль у підтриманні кредитування відіграють державні програми", – підкреслюють у Нацбанку.

В цілому від початку повномасштабної війни банківська система України залишалася високоліквідною, а за окремими показниками ліквідність сягнула рекордних рівнів. Цьому сприяють збереження довіри вкладників до банків, а також значні надходження державних виплат на банківські рахунки населення.

Водночас приплив нових коштів до банківського сектору нерівномірний, адже основні обсяги осідають на поточних рахунках у державних банках.

Протягом другого півріччя цього року скорочувалася частка депозитів у загальному обсязі гривневих рахунків населення, тому строкова структура фондування банків погіршується.

Це поки не створює негайних ризиків для банківської системи, але послаблює стійкість окремих фінустанов до можливих різких змін настроїв вкладників.

У зв’язку з цим, як зазначають в НБУ, банкам варто докладати зусиль щодо покращення строкової структури коштів населення, зокрема шляхом підвищення ставок за депозитами.

Збереженню довіри клієнтів до банків сприяла безперервність платежів та стабільність роботи мережі відділень фінустанов, навіть попри перебої в постачанні електроенергії.

За ініціативи НБУ банки вже розробили та реалізують заходи, що дадуть змогу зберегти безперервність роботи навіть в умовах тривалого блекауту (спільна мережа Power Banking).

Але посилюючи власну стійкість до операційних ризиків, банки в той же час зазнають суттєвих втрат, зокрема через витрати на додаткове обладнання своїх відділень.

На 30 листопада цього року в Україні працювало 67 банків.