Умови користування коштами з арештованих рахунків
З 6 травня набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законів щодо особливостей примусового виконання судових рішень".
До цієї дати фізичні особи на період дії воєнного стану мали право здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків, якщо сума стягнення за виконавчим документом (тобто сума боргу) не перевищувала 100 тис. грн.
Однак після цієї дати суму видаткових операцій за арештованими рахунками обмежили: з такого рахунку можна витрачати не більше двох мінімальних зарплат (6 700 х 2 = 13 400 грн) на місяць.
Така норма діє незалежно від розміру заборгованості за виконавчим документом.
Якщо арештовано декілька рахунків боржника, то йому потрібно обрати лише один рахунок в одному банку, з якого можна буде витрачати кошти. Щоб визначити один рахунок з усіх арештованих для здійснення витратних операцій, необхідно звернутися з відповідною заявою до виконавця, який наклав арешт.
Чи може накладатися арешт на зарплатний чи пенсійний рахунок
Державні та приватні виконавці нерідко накладають арешт на рахунки громадян, куди надходить заробітна плата, пенсія або певні соцвиплати.
У таких випадках клієнти повністю позбавляються можливості отримувати будь-які кошти для забезпечення життєвих потреб.
Важливо розуміти: якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні на цьому рахунку кошти (тому що немає технічної можливості розділити цільові кошти та "звичайні").
Якщо ж банк відкрив фізичній особі окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень (зарплата, пенсія, стипендія чи соцвиплати), то у такому випадку банк має повернути без виконання отриману від державного чи приватного виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
А стягнення з цільових виплат боржника на підставі документів від виконавців здійснюватимуть підприємства, установи, організації, фізичні особи чи ФОПи, які нараховують боржнику зарплату, пенсію, стипендію чи соцвиплати. Це визначено статтею 69 закону "Про виконавче впровадження".
Загальний розмір відрахувань із зарплати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20% до 50%. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.
Крім того, відповідно до статті 73 закону "Про виконавче провадження", стягнення не може бути звернено на такі виплати:
- вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
- компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
- матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
- допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
- допомогу при усиновленні дитини;
- допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
- допомогу на дітей одиноким матерям;
- допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомогу по догляду за дитиною з інвалідністю;
- допомогу на лікування;
- допомогу на поховання.
Як зняти арешт з рахунку
Щоб розблокувати кошти на рахунку, спочатку важливо зрозуміти, через який саме борг було накладено арешт. Отримати таку інформацію можна від державного чи приватного виконавця, який веде справу (про те, як знайти "свого" виконавця, читайте за посиланням).
Після того, як боржник з’ясує, у зв’язку з чим було накладено арешт, доцільно діяти наступним чином:
- сплатити борг у повному обсязі та виконавчий збір (усі реквізити можна отримати у виконавця);
- або оскаржити у судовому порядку виконавчий документ, за яким стягуються борги, та повідомити про це виконавця. Така процедура не буде швидкою, а боржник потребуватиме допомоги адвоката;
- або укласти мирову угоду з кредитором. Якщо боржник та кредитор укладають мирову угоду, то виконавець зобов’язаний завершити виконавче провадження та зняти арешт.
Якщо у боржника виникають питання щодо користування коштами з арештованих рахунків, він може звернутися до контактного центру Системи безоплатної правової допомоги за телефоном: 0 800 213 103.
Можна також написати юристу Системи безоплатної правової допомоги в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка "Отримати консультацію").
Коментарі до відгуку
Volodymyr 18.06.2024
Хто писав такі закони?