Банка на мільярд
Ще у травні вперше з’явилася інформація про те що, ключові власники Альфа Банку – росіяни Міхаіл Фрідман та Пьотр Авен, що перебувають під санкціями цивілізованого світу, пропонують капіталізувати Альфу на кругленьку суму – $1 млрд. Така операція потребує зняття санкцій, як мінімум, часткове.
Досить поширеною є думка, що акціонери Альфи хочуть завести до банку мільярд доларів у якості «жесту доброї волі», який може посприяти повному зняттю західних санкцій відносно акціонерів. Така собі індульгенція… Та у банку такі наміри спростовують. Зокрема, голова наглядової ради Роман Шпек запевняє, що додатковий капітал потрібний, як для покриття можливих збитків, так і «на виріст», задля подальшого зростання бізнесу в Україні банку з російськими власниками!
Тобто, незважаючи на коріння країни-агресора, банк не полишає амбіцій стати лідером банківського ринку України.
«Ці гроші у формі вічного боргу, який ніколи не повертається, на нього можуть сплачуватись відсотки, але це – суборд, який іде в капітал першого рівня, – заявив Роман Шпек у нещодавньому інтерв’ю, – Ми будемо активними учасниками відбудови економіки України. Ми ж дамо не $1 млрд, а $6-8 млрд кредитів».
Підсанкційні бенефіціари українського Альфа Банку - Міхаіл Фрідман та Пьотр Авен
Стане більшим за Приват?
Зазначимо, що за даними НБУ, на 1 вересня регулятивний капітал Альфа Банку трохи перевищував 9 млрд грн, тоді як найбільшого вітчизняного – Приватбанку – майже 42 млрд грн. $1 млрд за поточним офіційним курсом – це більше 36 млрд грн. Отже, гіпотетично після такої докапіталізації регулятивний капітал Альфи зросте до 45 млрд грн.
Тобто, банк з російським корінням стане найбільш капіталізованим гравцем в Україні. Це означає, що відповідне лідерство можливо і за обсягами бізнесу – активами/кредитним портфелем. Видача кредитів на вищезгадані $6-8 млрд грн дозволить Альфі наростити кредитний портфель на 200-300 млрд грн.
Для порівняння: наразі лідером за кредитним портфелем, який не дотягує до 90 млрд грн, є державний Укрексімбанк. Очевидно, що за нинішніх умов державі буде дуже складно капіталізувати держбанки.
Таким чином, «альфівці», навіть, не приховують, що готові скористатися цією скрутою задля нарощення ринкової частки.
Воно й недивно, якщо врахувати, що свій попередній стрибок в Україні Альфа зробила вже після початку російської агресії, коли у 2016 р придбала у італійців Укрсоцбанк. Пригадується, що минулої осені у пресі проходила інформація про готовність власників Альфа Банку заплатити за monobank також $1 млрд.
Зазначимо: після повномасштабного вторгнення рф в Україну Альфа Банк, який формально належить міжнародній банківській групі, але реально контролюється підсанкційними російськими олігархами, не зазнав жодних утисків (санкцій) за єдиним виключенням. Підсанкційні бенефіціари формально були позбавлені впливу на фінустанову через призначення довіреної особи.
Поки здає позиції
Втім наразі цілком очікувано Альфа втрачає свої лідерські позиції. Так, за півроку (з 1 березня по 1 серпня) чисті активи банку скоротилися з 112 до 93 млрд грн. Це – номінально. Якщо врахувати 25%-ву офіційну девальвацію гривні, то реальне скорочення буде ще більшим. За цим показником Альфа скотилася у рейтингу з 6 на 8 місце. У банку вважають, що скорочення під час кризи радше позитив, ніж негатив. «Під час кризи одночасне скорочення активів і пасивів у формі вигашення кредитів – це позитивна характеристика фінансової міцності (найбільш тривожною ознакою завжди є скорочення пасивів при незмінних активах)», – йдеться у повідомленні на сайті. Про всяк випадок, зазначимо: активи дорівнюють пасивам завжди, це головний постулат бухобліку!
Крім того, Альфа є одним із найзбитковіших вітчизняних банків. За перші 8 місяців року фінустанова задекларувала збиток у майже 5 млрд грн. Однак у банку запевняють, що працюють з операційним прибутком, який за відповідний період склав 5 млрд грн. «Поточний збиток сформовано виключно формуванням резервів на випадок погіршення фінансового стану клієнтів-позичальників банку», – йдеться у повідомленні.
Головний лобіст інтересів власників Альфи в Україні і не тільки - Роман Шпек
Мільярд – це занадто!
За даними НБУ, на 1 вересня норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) Альфа-Банку дорівнював 12,44%, при мінімально допустимому значенні у 10%. Аналітики визнають, потенційну потребу Альфи у додатковій капіталізації, але у значно скромніших розмірах. Зокрема, Євген Дубогриз, експерт центру CASE Ukraine аргументовано спростував необхідність рекордного збільшення капіталу.
«Мільярд доларів це десь приблизно 40% валюти балансу банку, чи майже в 4 рази більше, ніж власний капітал банку зараз, – резюмував аналітик, – Для таких потреб в капіталі треба, аби знецінилося близько 70% кредитного портфеля банка, разом із забезпеченням. Це дуже нереалістична цифра».
З рештою у самому Альфа Банку стверджують, що рівень обслуговування кредитів корпоративними позичальниками становить 85%, тобто рівень проблемності – лише 15%. Проте є ще чималий (майже 20 млрд грн) портфель споживчих кредитів!
Хто – за мільярд
За словами Роман Шпека, нинішня «мільярдна пропозиція» була донесена до усіх гілок української влади, зокрема, НБУ у червні поточного року. Проте час минає, а питання не вирішується. Актуалізація теми відбулася на початку осені. 8 вересня відповідний матеріал вийшов у впливовому американському виданні Wall Street Journal. Через тиждень естафету підхопив Давид Арахамія, голова провладної фракції «Слуга Народу» (СН), який в інтерв’ю категорично заявив, що Альфа Банку потрібна велика докапіталізація, близько $1 млрд.
«Якщо актив націоналізувати, то держава повинна заплатити цю суму. Де ми візьмемо гроші?», – впливовий нардеп задекларував свою позицію, розкритикувавши варіант націоналізації. «Є ризик, що як тільки ми про це оголосимо, з нього підуть усі вкладники та живі клієнти. Банк не те що знеціниться, а держава ще розраховуватиметься за боргами», – попередив нардеп.
Хто – проти
Проте виглядає так, що влада не має єдиної позиції відносно Альфи. Яскравим свідченням цього є той факт, що ще через тиждень 23 вересня у парламенті було зареєстровано законопроект №8069 з промовистою назвою – «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану». Ключовим співавтором ініціативи є Данило Гетманцев від СН, який очолює «фінансовий» комітет ВР. Хоча на ринку працює 14 системних банків, не важко здогадатися, про кого йдеться саме у цьому випадку. Варто зазначити також, що незважаючи на формулювання «виведення з ринку» у заголовку, у самому тексті мова скоріш про процедуру націоналізації, а не ліквідації.
Маючи досить лояльне ставлення з боку Нацбанку, Альфа Банк періодично зазнає атак від вітчизняних правоохоронних органів. Зокрема, у середині вересня стало відомо, що правоохоронці повідомили про підозру колишнім голові та в. о. голови правління банку – їм інкримінують умисне ухилення від сплати податку з доходу нерезидента на загальну суму 18,3 млн грн під час виплати роялті упродовж 10 місяців на адресу кіпрського нерезидента.
Зазначимо, що до початку 2022 р. головою правління Альфа Банку була Вікторія Михайльо. Після її відходу обов’язки виконувала Алла Комісаренко, кандидатуру якої на посаду голови правління НБУ схвалив тільки на початку березня. З тих пір пані Комісаренко очолює Альфу. У самому банку не бачать жодних підстав для таких звинувачень.
Взяти акорд
Аналіз взаємин Альфи з представниками влади буде неповним без згадки про серпневий судовий позов до Акорд Банку, який належить Данилу Волинцю. Це – чоловік Оксани Маркарової, яка є послом України у США. Сам кейс – доволі банальний. Ще до війни банки обмінялись кредитами (операція своп): Акорд отримав $8 млн, а Альфа – гривневий еквівалент. Зворотній обмін так і не відбувся. Альфа Банк вирішив, що Акорд залишився винен їм ці $8 млн. Отже, по суті, справа виглядає безперспективною, хоча у позивача, мабуть, є формальні зачіпки для претензій.
Так чи інакше, захищати Акорд у суді взявся принциповий адвокат Масі Наєм, який нещодавно повернувся з фронту після тяжкого поранення. Тож, як мінімум, маса негативного «піару» Альфі забезпечена. Нещодавно ЗМІ вже облетів матеріал про можливе банкрутство цього банку. Прес-служба Альфи, звичайно, назвала це маніпуляціями та перекрученнями.
Третього не дано
Схоже, варіант продажу Альфа Банку новому інвестору не розглядається, як реалістичний.
«Ми не бачимо того, хто готовий це зробити – прийти в період військових дій в Україну! Бажаючих нема!», – запевняє Роман Шпек.
Та днями у ЗМІ вийшов матеріал про зірвану угоду з продажу Альфи азербайджанському холдингу NEQSOL, який володіє мобільним оператором Vodafon Ukraine. Азербайджанці, начебто, хотіли придбати банк навесні у держави після його націоналізації, бо прямий продаж неможливий через санкції.
Однак у цій захоплюючій історії бракує головного – суми угоди. Важко уявити, що притомний інвестор був готовий після початку війни заплатити гроші, які б задовольнили, зокрема, Міхаіла Фрідмана, котрий так переймається долею свого українського активу. Тож не виключено, що, насправді, могло йтися про формальну зміну власників (так званий window dressing).
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.