Головне

Банківську систему практично вичищено від російської присутності

Сьогодні можна з великою часткою впевненості сказати, що російської присутності в українській банківській системі практично немає. Правда, як свідчать експерти, в Україні ще продовжує офіційно працювати Перший інвестиційний банк (PIN-bank).

«Однак його частка на ринку за розміром активів, станом на 1 серпня 2023 року, становить лише 0,02%. Таким чином, цей показник практично дорівнює нулю. Так що про діяльність цієї фінансової установи можна казати лише умовно», – каже Дмитро Глінський, голова проєктного офісу Незалежної асоціації банків України (НАБУ).

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Banki.ua вирішили розписати трохи ретроспективу боротьби української влади з російською присутністю у банківській системі нашої держави після початку повномасштабної війни та прояснити, яким чином це впливатиме надалі на роботу ринку.

Як позбавлялися Сбєрбанку та ПІБу

Як відомо, станом на 24 лютого 2022 року, в Україні діяли два банки, які опосередковано належали державі-агресору рф: АТ «Міжнародний резервний банк» (перед тим – Сбєрбанк) і Промінвестбанк (ПІБ). Ці дві установи були виведені з ринку одразу.

«Також діяли три банки, в структурі власності яких були присутні приватні акціонери, пов’язані з рф: «Альфа-Банк», банк «Форвард» і Перший інвестиційний банк (PIN-bank). 25 лютого 2022 року Нацбанк України в оперативному порядку ухвалив рішення відкликати ліцензію та ліквідувати банки, що перебувають під контролем рф. Йшлося про АТ «Міжнародний резервний банк», який на 100% належав ПАТ «Сбєрбанк Росії» та ПАТ «Промінвестбанк», який належав на 99,77% Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», -- зазначає Дмитро Глінський .

Тут слід пригадати, що боротьба з цими фінансовими установами розпочалася ще раніше, а саме у 2017 році, коли рішенням РНБО України на АТ «Міжнародний резервний банк» та ПАТ «Промінвестбанк» було накладено санкції для запобігання виведення капіталів за межі Україні на користь пов’язаних з банками осіб, зокрема материнськими структурами.

12 травня 2022 року РНБО України вирішила націоналізувати корпоративні права так званих українських «дочок» російських банків -- АТ «Міжнародний резервний банк» та ПІБ.

Цікаво, що крім корпоративних прав, українська держава примусово почала вилучати фінансові активи, тобто право вимоги боргу «ВЕБ.РФ» до ПІБу, Сбєрбанку до АТ «Міжнародний резервний банк» та цих «дочок» до юридичних осіб.

Держава, приміром, націоналізувала 517 млн грн боргу підприємства «Електроважмаш», державної компанії «Артем» (яка є відомим оборонним підприємством – до речі, це свідчить зайвий раз про те, що наші стратегічні компанії були необачно клієнтами російських банків напередодні великої війни) на суму 205 млн грн та борг підприємства «Зоря – Машпроєкт» у сумі 2,3 млрд грн перед АТ «Міжнародний резервний банк».

Пощастило у цьому сенсі «Укрзалізниці», борг якої перед ПІБ у розмірі 6,7 млрд грн з відсотками (понад 232 млн доларів на дату ухвалення рішення), також вилучила держава.

Також українські дочки заборгували великі суми і своїм материнським компаніям – Сбєрбанку 14,9 млрд грн та «ВЕБ РФ «– 0,9 млрд грн. Таким чином, українська влада постановила, що ці кошти не повертатимуться до Москви.

Починаючи з серпня 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпродавав активи ПІБ та АТ «Міжнародний резервний банк» через публічні аукціони. Отримані таким чином кошти, скеровувалися на розрахунки з кредиторами банків.

Для «Форварда» все почалося з визнання його проблемним

Що стосується банку «Форвард», який був пов’язаний з російським бізнесменом Рустамом Таріко, то регулятор та влада далеко не одразу звернула на нього свою увагу. Лише 24 листопада 2022 року правління Нацбанку України ухвалило рішення про віднесення цього банку до категорії проблемних. До речі, проблеми у банку «Форвард» були ще задовго до повномасштабної війни України проти рф.

Нацбанк України побачив ризиковану діяльність за ознакою недостатності доходів, що створює у майбутньому ризик зменшення його регулятивного капіталу та порушення встановлених регулятором економічних нормативів капіталу.

Але все було не так просто, як здається на перший погляд. Нагадаємо, що Рустам Таріко, крім того, що є власником ради директорів російського банку «Русский стандарт», також є власником алкогольного холдингу Roust. Декілька років тому аналітики оцінювали статки Таріко у 0,5-2 млрд доларів. Він входив до переліку 200 найбагатших росіян.

Ще до рішення Нацбанку України щодо «Форварду» було введено санкції проти його особисто, і слід сказати, що з доволі значним запізненням. І лише 5 липня 2022 року за матеріалами СБУ український суд заарештував акції та майно банку «Форвард», а також алкогольного дистрибутора в Україні.

Вилучені майно та активи банку Шевченківський районний суд міста Києва передав у середині липня 2022 року в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Загалом же вартість арештованого майна компаній Рустама Таріко, за підрахунками фахівців, оцінюється у 880 млн грн, а корпоративних прав – на понад 1,2 млрд грн.

Однак головне і те, що не так часто сьогодні згадується у пресі – слідство встановило, що частина прибутку підприємств та самого банку йшла на підготовку та ведення війни проти України, а також на значне послаблення нашої держави. І ці дії велися банком та фірмами Таріко ще задовго до початку повномасштабної війни. Як кажуть у цьому випадку, краще пізно, ніж ніколи.

СенсБанк та його росіяни Фрідман та Авен

Проте рішення  щодо «СенсБанку», який раніше називався «Альфа-Банк» і був дуже тісно пов’язаний з російським капіталом,  ухвалювалися лише після квітня 2023 року, коли Нацбанк України заявив про рішучий подальший курс на курс на очищення банківської системи України від російської бізнесової присутності.  

Навколо цієї фінансової установи події розвивалися наступним чином: 20 липня 2023 року правління регулятору було ухвалено рішення про виведення з ринку системно важливого банку АТ СенсБанк. Постановою уряду від 21 липня 2023 року держава в особі Міністерства фінансів придбала у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб акції СенсБанку у повному обсязі за одну гривню. Фактично 22 липня 2023 року було оголошено, що цей банк націоналізовано.

Назарій Адамчук, партнер «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» вважає, що порушень законодавства саме з боку цього банку не було встановлено. «Але було зроблено акцент на акціонерах указаної установи. Зокрема, у зв’язку з тим, що до власників прямої істотної участі (акціонерів) в АТ СЕНС БАНК АВН Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited, частки яких у статутному капіталі АТ СЕНС БАНК становили відповідно 57,6006% та 42,3994%, власників опосередкованої істотної участі в АТ СЕНС БАНК Фрідмана М.М., Авена П.О. та Косогова А.М., частки яких у статутному капіталі АТ СЕНС БАНК становлять відповідно 32,8632%, 12,4018% та 40,9614% (що сукупно становить 86,2264% статутного капіталу АТ СЕНС БАНК), застосовані санкції було прийнято рішення про виведення зазначеного банку з ринку», -- каже він.

Правда у рішенні правління Національного банку України жодного слова не сказано про причетність АТ СенсБанк до фінансування тероризму. Однак теж саме правління головного фінрегулятора детально описує те, що Михайло Фрідман та Пьотр Авен активно підтримували матеріально та отримали вигоду від російських посадових осіб, відповідальних за анексію Криму та дестабілізацію України, зокрема  безпосередньо з Владіміром Путіним.

«Відтак, не зважаючи на непричетність АТ СенсБанк до фінансування тероризму, очевидно, що існував ризик того, що прибуток отриманий акціонерами зазначеного банку від його діяльності міг бути спрямований на підтримку дій та політики, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України», -- додає Назарій Адамчук.

Зазначимо, що у Національного банку України питань щодо фінансового стану АТ СенсБанк не було, навіть у рішенні правління НБУ про виведення банку з ринку зазначається, що станом на липень 2023 банк є прибутковим.

Враховуючи, що питань із фінансовим станом установи немає, очікується що банк не буде мати проблем у розрахунках зі своїми вкладниками та іншими кредиторами.

З точки позову до українських судів, то малоймовірно, що колишніх акціонерів СенсБанку чекає успіх, оскільки націоналізації вказаного банку передувало відповідне законодавче оформлення.

Поза тим, один із власників акцій СЕНС БАНКУ ABH Holdings S.A. заявляв, що у випадку націоналізації банку без компенсації ABHH понад номінальної суми (що у підсумку було реалізовано) звернеться до міжнародного суду. Зокрема АВНН заявляло, що шукатиме захисту в межах двосторонньої угоди про захист інвестицій BLEU (Бельгія-Люксембург) -Україна. Про це було опубліковано відповідну заяву, однак на даний момент відповідного позову не подано.

Банк Гінера поки що не націоналізовано

Отже фактично на нашому ринку зараз працює лише один банк, який опосередковано пов’язаний з російським капіталом -- PIN-bank. Чому так відбувається?

Зазначимо, що росіянин Євгеній Гінер досі володіє 89% акцій цього банку, хоча апеляційна інстанція Вищого антикорупційного суду ще 13 березня 2023 року остаточно стягнула ці акції на користь державі. Однак попри публічні заяви про це, в Нацбанку України стверджують, що  PIN-bank й досі не націоналізовано, а передано в управління державному агентству АРМА без змін форми власника банку.

Хоча АРМА в структурі власності банку також не згадується. Там вказано, що право голосу за акціями Євгенія Гінера тимчасово (рішенням від 6 лютого) передані довіреній особі Нацбанку України Геннадію Михайленко.

Експертна група при міжвідомчій групі з питань санаційної політики 31 березня 2023 року розглядала можливість передачі акцій банку у статутний капітал Укрпошти. Однак керівництво Нацбанку України виступає проти цього і більше схиляється до ліквідації фінансової установи.

А поки, як кажуть, PIN-bank працює ефективно: надаються споживчі кредити фізичним особам, у нього також є й зарплатні проєкти. Працює й сайт банку.

Отже фактично на сьогодні присутності російського капіталу у банківській системі дуже мало. З вирішенням проблеми щодо PIN-bank, який й без того займає дуже невелику частку ринку, її не буде взагалі.

Але, за словами президента Асоціації українських банків Андрія Дубаса, до війни банківській сектор однозначно дуже погано було дистанційовано від росії. І треба було це робити набагато раніше. Втім помилки минулого вже фактично усунуто. Інша справа, яку ціну Україна за це заплатила. Однак цього, мабуть, ніхто не зможе підрахувати у грошовому вимірі.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  _____   _____    ___     __      ___  
|___ / |___ | / _ \ / /_ / _ \
|_ \ / / | (_) | | '_ \ | (_) |
___) | / / \__, | | (_) | \__, |
|____/ /_/ /_/ \___/ /_/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.