Інтерв'ю

Ольга НЕДІЛЬКО: «Європейський ринок платіжних систем більш захищений регуляторними нормами, але не такий зручний та обміркований як український»

Сьогодні вітчизняний ринок платіжних систем працює не лише для фізичних осіб, підприємців, але й дуже широко залучений у співпрацю з комунальними та державними установами. Як свідчать фахівці, ринок став уже доволі розвиненим та прозорим. Проте компанії дбають і про захист своїх клієнтів від великої купи шахрайських систем.

Тому на допомогу роботі компаніям із платіжних систем залучаються останні новинки та надбання штучного інтелекту.

Про особливості роботи ринку, його захищеності, тісній співпраці з регулятором, тарифах на обслуговування клієнтів banki.ua поспілкувався з виконавчим директором платіжної системи Ipay.ua Ольгою НЕДІЛЬКО: 

фото: Ольга Неділько

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Залишилися сильні компанії, які можуть працювати у стресі

- Протягом останнього року Національний банк України зробив помітні кроки у структуризації платіжного ринку, акцентуючи на підвищенні прозорості та безпеки для кінцевих користувачів. Особливу увагу було приділено переоформленню ліцензій платіжних установ, що є важливим кроком у напрямку оздоровлення ринку. Як Ви оцінюєте роботу регулятора у цьому напрямку?

- Регулятор провів достатньо велику роботу, і як бачимо за результатом залишилися найстійкіші - ті, хто готовий працювати за новими вимогами НБУ.

Це було непросте випробування для кожної платіжної та фінансової установи. Регулятор свідомо вів платіжний ринок до прозорості, на мою думку задача НБУ виконана.
Вимоги достатньо жорсткі та аргументовані, термін на проходження переатестації був обмежений, але зараз ринок має прозорі та потужні компанії, які вистояли і в період COVID, військовими діями та перевірку регулятора.

Регулятор не зупиняє подальшу перевірку відповідальності платіжних установ на виконання вимог НБУ.

Це задає темпу для компаній, а також до їхніх і додаткових дій. Непросто відповідати і швидко реагувати на зміни під час військового вторгнення та перебоями з електроенергією. Але, як зазначено вище, залишились сильні компанії, спроможні працювати в стресі.

Ринок у нас думає сам за клієнта на відміну від європейських країн

- Україна, яка є членом Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA) та має угоду про асоціацію з ЄС, зобов’язана гармонізувати своє законодавство з законодавством ЄС. Однією з сфер, яка підпадає під цю гармонізацію, є правове регулювання платіжних систем. У процесі гармонізації та адаптації українського законодавства до цієї директиви виникли певні відмінності. Один з аспектів, де українське законодавство менш жорстке, - це визначення платіжної інфраструктури. Законодавство України та Директива PSD2 мають різні визначення цього терміну, зокрема, щодо включення послуг, пов’язаних із переказом коштів. Що Ви можете сказати з цього приводу? Яким чином повинна відбутися гармонізація українського законодавства з європейським?

- Необхідно розуміти, що європейський платіжний ринок не такий зручний та цікавий, як український. Європейський ринок більш захищений регуляторними нормами, але не такий зручний та обміркований.
Ринок платіжних установ України думає за клієнта та як його залучити до оплат, впроваджуючі нові інструменти для їхнього проведення.

Наші громадяни звикли до сервісу і легкості, до цікавості та наповненням новими ідеями в реалізації платіжних послуг.

Наш платник звик та знає, що за нього продумано багато кроків у проведенні оплат, регулювання можуть обмежити багатофункціональність та легкість в проведенні оплат.

Але так, існує «чорний» ринок та шахраї, які проаналізовують системи і спрацьовують на слабкі зони знань громадян.

Як зазначила вище, український ринок має потужні фінансові компанії, і ми до початку повномасштабного вторгнення виходили в лідери нових фінансових впроваджень на ринку.

Це говорить про те, що ми маємо «світлі» голови, які вміють пропрацьовувати складні системи і які обирають «темну» сторону на платіжному ринку. Задача залучити ці «світлі» голови в напрямок регуляції та дати можливість реалізувати себе в правовій ніші та створити гарні мотиваційні умови.

У разі жорсткого регулювання інструментів оплати ми втратимо гнучкість та модернізованість.
Необхідно продумати, не як обмежити, а як запобігти. Одним з рішенням було б впровадження навантаженого технічного рішення та продуманих алгоритмів - загального інструменту контролю та захисту від шахрайських систем.

Також необхідно впроваджувати системи фінансової грамотності від середньої школи і до похилого віку. Люди вірять в легкі гроші. Тому освіта громадян в фінансовому направлені дуже важлива, і зменшить кількість шахрайських операцій.

Варто брати технічні та правові приклади з європейського фінансового ринку, але треба враховувати, що менталітет українців та європейців формувався по різному, тому умови та правила не можуть бути повністю тотожними. Необхідно враховувати відмінності.

Штучний інтелект у допомогу

- Розвиток фінансової інклюзії є одним із найактуальніших на 2024 рік трендів у світі разом із застосуванням інструментів штучного інтелекту, вдосконаленням фінансових технологій та впровадженням цифрових валют, а показники України в цьому досить позитивні. Що значить розвиток фінансової інклюзії для Вашої платіжної системи?

- Весь фінансовий ринок України зараз працює над розвитком фінансової інклюзії.

Наша компанія направлена на розвиток фінансової грамотності: публікуємо статті та консультуємо наших платників, робимо сервіс захищеним та доступним для розуміння платників.

Наша команда кол-центру консультує кожного, хто звертається з питаннями запобігання шахрайства. А якщо людина вже потрапила в таку ситуацію, намагаємося запобігти подальшим крокам шахраїв (наприклад, блокуємо картки), якщо є можливість зупинити операцію, то «заморожуємо» кошти, розповідаємо, які дії клієнту необхідно зробити.

По виникненню таких ситуації ми робимо аналіз та впроваджуємо нові заходи безпеки системи.

За висновками та аналізами ми описуємо ситуації, та складаємо повчальні статті для платників: нащо звертати увагу, яку інформацію неможна використовувати, як діяти при виникненні шахрайських операцій.

Також зараз розглядаємо, як ідею створювати стріми або вести сторінку грамотності для наших платників. Світ онлайну та нових технологій вимагають сучасного рішення.

Для прикладу ми публікували чимало матеріалів на тему фінансової грамотності, де описували поради як для дорослих, так і для дітей. Одним з проєктів на сьогодні в компанії є запровадження штучного інтелекту (ШІ) в обслуговуванні клієнтів. Це тема розвитку для компанії, ми вивчаємо та проговорюємо потреби і наші можливості для старту впровадження ШІ.

Про співпрацю з малим та середнім бізнесом, а також із фізичними особами

- Чимало платіжних систем в Україні спеціалізуються щодо надання послуг малому та середньому бізнесу. У Вас така ж сама картина спеціалізації? Якщо так, то у чому полягає специфіка?

- Декілька років тому iPay.ua був більше представлений як сервіс щодо оплати від домогосподарства, від дитячого садочку до оплати інтернет- послуг.

Зараз iPay.ua більше дбає про підтримку не лише оплат державного та комунального сектору, а про роботу з бізнесом. Ми працюємо з абсолютно різними бізнесами, за масштабом та наповненням. Маємо індивідуальний підхід, тобто оплата через pos-термінали, сайти мерчантів, сайт iPay.ua, QR і т.д. 

Зараз ми поставили собі велику задачу розробити зручний кабінет для наших партнерів, який дозволить прискорити роботу із залучення клієнта, прозорості, зручності в роботі як партнерам так і нашій команді.

- Яке місце у роботі Вашої системи займають фізичні особи-підприємці? Які послуги для них існують?

- iPay.ua  завжди працював з партнерами-ФОПами, але останнім часом попит на провадження платіжних послуг зріс, і питання обслуговування малого бізнесу став нагальним. Тому зараз впроваджуємо нові можливості для ФОПів, і не тільки.
Також ми створюємо нове технологічне рішення на ринку, яке призведе до залучення великої кількості ФОПів. Тому питання ФОПів нагальне та в активному пропрацюванні.

Про співпрацю з державою та платіжну систему ПРОСТІР

-  Чимало платіжних систем в Україні активно співпрацюють з державними органами та установами. Яким чином це відбувається у Вас і у чому полягає така співпраця?

- Ми працюємо як з комунальним сектором, транспортним, так і з державним. Компанія готується до кожного проєкту щодо залучення на проведення оплат через наш сервіс.

Заздалегідь вивчаємо умови тендерів і які вимоги, прораховуємо всі моменти та технічно готуємося. Беремо участь у тендерах на засадах, які притаманні для всього платіжного ринку.

Іноді вимоги достатньо вимогливі і не завжди всі проєкти є високомаржинальними, але ми розуміємо, що саме послуги з проведення оплат державних установ є візитівкою для платіжної установи, тобто довіра, яка побудована на відповідності до державних вимог (перед тендером).

- Як вважають фахівці, головними проблемами, які стримують розвиток платіжної системи ПРОСТІР від Нацбанку України, є обмежена інтеграція з міжнародними платіжними системами та недостатня інформованість споживачів про переваги використання національної системи. Яка Ваша думка з цього приводу?

- Погоджуюсь. ПРОСТІР потребує додаткової реклами, де треба показати успішний досвід, можливо піти на поступки банкам у впровадженні цієї системи, щоб це було цікаво всім.

Про базовий тариф послуг та проблеми у збоях роботи

- У багатьох платіжних систем базовий тариф за послуги складає 2,5% від суми транзакції, що є конкурентною пропозицією на ринку. Проте вони ретельно вивчають потреби кожного клієнта і завжди готові до індивідуального підходу. Який індивідуальний підхід існує у Вашій системі?

- Так, існує. І ми готові чути партнерів, але і враховувати свої витрати на проєкти. Платіжний ринок колись дуже понизив тарифи, виграш за клієнта був за ціною, а не за якістю.
Зараз ринок має невисокі відсотки від сум транзакцій, і прийшов до того, що партнер - це не лише про вигідність, а і про стосунки та технологічну зручність.

Тому основа зараз не у відсотках, бо зменшувати вартість транзакції вже критично неможливо - собівартість послуг стає критичною. І тому платіжний ринок йде в розвиток технологічних можливостей, а тобто і у зручність для партнерів/мерчантів.

- Торік деякі банки повідомляли про збій у роботі і проблеми щодо обслуговування клієнтів, які сталися не за вини банків, а саме платіжних систем. У чому вони полягали? Чому такі збої відбуваються?

- Зазначу від себе, що не було таких критичних проблем, бо як бачимо всі успішно працюють.
Збої були у всіх, як у банків, так і у платіжних установ, причина єдина DDOS-атаки зі сторони рф.
Ми бачили ці збої і у великих банків, і це не оминуло і платіжні установи. До речі, iPay.ua був внесений в рф до переліку організацій, що підтримують «тероризм». Для нас це було як визнання, тобто ми робимо все правильна та діємо вірно. Але це стало причиною додаткових DDOS-атак. Ми успішно їх пройшли, не без зайвих витрат, але зараз знаємо як себе захищати.

Про вимоги до клієнтів та плани на майбутнє

- Розкажіть, будь ласка, більш розлого про Ваших клієнтів та які вимоги щодо співпраці з Вами вони ставлять? Яким чином Ваша платіжна система реагує на їхні прохання та побажання?

- Перші вимоги до будь якого клієнта - це регуляторні вимоги. Повний, відповідний, вірно оформлений пакет документів. Відповідність бізнесу до регуляторних вимог. Глибинна перевірка кожного потенційного мерчанта.

У цих нормах у нас немає поступок. Якщо клієнт не відповідає вимогам або має негативну історію, співпраця з ним неможлива. Але ми чуємо клієнтів у технологічних запитах і можемо проговорювати вартість послуг.

Наші менеджери проєктів проактивні, знають роботу зсередини, так само і технологічну і можуть запропонувати рішення, які є зручними для клієнта. 

Щодо вартості послуг, ми також проговорюємо можливі ітерації. Це можуть бути різні підходи утримання відсотків від суми транзакції: внутрішні, зовнішні, суміщені. Ми клієнтоорієнтована компанія. І завжди намагаємося бути цікавими для ринку платників та мерчантів.

- Що кардинально нового у роботі Вашої системи та ринку в цілому очкуєте впродовж 2024 року?

- Ми розробляємо новий продукт для всієї України і хочемо залучити всі банки до співпраці з цим продуктом.
Багато про цей продукт не говоримо, поки працюємо над його розробкою, захисними технологічними можливостями та його узгодженням з регулятором. Якщо коротко, то це QR-платежі, а більше про цей проєкт згодом. 

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  _  _      ___    ____     __     _____ 
| || | / _ \ |___ \ / /_ |___ /
| || |_ | (_) | __) | | '_ \ |_ \
|__ _| \__, | / __/ | (_) | ___) |
|_| /_/ |_____| \___/ |____/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.