Віталій ШАПРАН: «Впертість НБУ у плані високої облікової ставки та високої дохідності за депозитними сертифікатами саме і призводить до того, що у нас є слабкою кредитна активність банків»

НБУ свідомо ймовірно в угоду фіскальній владі пішов на девальвацію, якої могло і не бути

- Міжнародні резерви України у серпні 2024 року після періоду зменшення збільшилися на понад 5 млрд доларів. За рахунок чого змінилася ситуація? Що буде надалі з цим показником і наскільки проблематичним для економіки країни буде зменшення цього показника?

- Міжнародні резерви зараз залежать від інтенсивності надходження міжнародної допомоги в Україну. Також зверну увагу, що зросли як валові (золотовалютні резерви - вони ж міжнародні резерви – ред.) ЗВР 42,3 млрд доларів, так і чисті - 28,3 млрд доларів.

У принципі, щоб тримати у тонусі валютний ринок Нацбанку України достатньо і 20-25 млрд доларів валових ЗВР  (чистих десь на рівні 10-15 млрд доларів).

Тому як би там не розвивалась ситуація навколо ресурсів, у НБУ їх достатньо для підтримки стабільної гривні на міжбанку і відповідно на готівковому ринку.

Те що ми спостерігали з вами у першій половині 2024 року, я б назвав адміністративною девальвацією. НБУ свідомо ймовірно в угоду фіскальній владі пішов на девальвацію, якої могло і не бути.

Майбутній валютний курс гривні в руках Нацбанку України, і він має нести відповідальність за свої дії на валютному ринку. Галопуюче зростання ЗВР вказує на їхнє неефективне використання, що доповнюється неефективною монетарною політикою та непродуктивним відтоком капіталу з України.

Підвищувати кардинально податки, як зробила влада, було не варто: 300-350 млрд грн можна знайти тільки від спрямування ліквідності банківської системи в ОВДП та репрофайлинг

- Нещодавно влада заявила про те, що зараз виникла гостра потреба у 500 млрд гривень. Це складає, на думку багатьох експертів, 15% від державного бюджету. Навіть є заяви від уряду, що зараз немає чим платити військовим. Чому склалася така ситуація? Невже бюджет формувався з великими помилками? Чи може влада вдатися до «друку» гривень?

- Кошти в державі є. Залишки заборгованості НБУ за депозитними сертифікатами впродовж останніх місяців коливались на рівні 300-400 млрд грн.

Станом на 24 вересня 2024 року вони склали 334 млрд грн. Тобто 250-300 млрд грн банки можуть відправити до бюджету через ОВДП.

Але для цієї дії потрібно провести підготовку, а саме встановити справедливу ринкову дохідність за такими цінними паперами.

Зараз у нас виник парадокс, коли державні банки залучають кошти населення під 7-9% річних (за мінусом податків), а Міністерство фінансів залучає через ОВДП під 15-17% річних.

Кредитний ризик держави для вкладників та інвесторів у ці цінні папери один і той самий, а маржа дохідності є дуже високою. Будемо відверті: дохідність за ОВДП намальовано у повній мірі Нацбанком України через підтримку високої дохідності за депозитними сертифікатами НБУ.

Також варто провести репрофайлінг портфелю ОВДП у власності НБУ.

Тут треба пояснити що це таке, цей репрофайлінг. Коли Мінфіну не вистачає грошей на поточні витрати (наприклад, на підвищення зарплат бюджетникам або на ремонт доріг), він випускає облігації і продає Нацбанку України. Це майже те саме, що надрукувати гроші, але обережніше. Головний фінансовий регулятор надає ці кошти у борг, який рано чи пізно його доведеться погашати.

Нацбанку України варто перестати «доїти» уряд через ОВДП, дохідність яких має бути прирівняна до ринкової, а всі так звані індексні цінні папери виведено з портфелю НБУ і обміняно на нові. Тож 300-350 млрд можна знайти тільки від спрямування ліквідності банківської системи в ОВДП та репрофайлинг їхнього портфелю у власності Нацбанку України.

Тож підвищувати податки кардинально не потрібно. Але, як ми бачимо, парламент обрав хибний шлях і прийняв у першому читанні законопроект №11416, який саме і передбачає підвищення податків. Діра ж у бюджеті утворилась через війна. А війна та бюджетні прогнози - це зовсім несумісні речі.

Державі треба перестати ганяти по колу кошти з держбанків до бюджету і навпаки, до Нацбанку України і навпаки з нього

- Співзасновник monobank і член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові («Рада семи») Олег Гороховський виступає за скорочення програм підтримки бізнесу замість запропонованого у законопроєкті №11416 підвищення податків для малих і середніх підприємств. Як Ви ставитеся до такої пропозиції? Чи буде співставною у сенсі збору податків така заміна?

- Цілком підтримую таку ініціативу. Взагалі державі варто перестати ганяти по колу кошти з держбанків до бюджету і навпаки, до Нацбанку України і навпаки з нього.

Під час цієї аномальної активності ми маємо ризик щось втратити в корупційних схемах та і фіскальне навантаження в країні неоднакове для всіх.

Закладений податок на прибуток банків у законопроєкті№11416 на рівні 50% я вважаю великою дурістю. Цим податком ми перекриваємо кредитний канал, оскільки під оподаткування автоматично потрапляють не тільки ті доходи, що банки отримали від депозитних сертифікатів НБУ, а і зароблене від кредитних операцій.

Поставите себе на місце менеджера банку: йому вже вдруге повідомляють, що ставка податку на прибуток заднім числом дорівнюватиме 50%.

Ця ситуація автоматично відобразиться на маржі банків і на вартості кредитів. Тож однією рукою давати субсидії з бюджету на 5-7-9% (Державна програма «Доступні кредити»: 5-7-9% - ред.), а іншою змушувати банки підвищувати ставки за ними - це просто нерозумно.

Про європейські транші та залучення додаткових 300 млрд грн, якщо влада проведе реформи ринку ОВДП

- До державного бюджету України надійшов транш обсягом 4,2 млрд євро в межах програми Ukraine Facility від Європейського Союзу. На що підуть ці гроші? Як уряд, на Вашу думку, повинен грамотно їх розподілити і які помилки були при минулих траншах?

- Це питання до уряду і наших партнерів. Я можу лише підкреслити, що наші міжнародні партнери нас не підводять, хоча затримки з фінансуванням бувають.

Важливо що ЄС нам забезпечить фінансування на грантовій основі у сумі 35 млрд євро чи навіть більше у 2025 році. Це майже повністю закриває діру закладену у проєкті бюджету на наступний рік.

- Чи можемо ми залучити додаткові 160 млрд гривень на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП, як планує держава, якщо банки вже й так ними перенасичені?

- Можемо і 300 млрд гривень залучити, якщо НБУ та Мінфін проведуть реформу ринку ОВДП. Потрібно розуміти, що для банків тут важлива ліквідність і гарантії того, що Мінфін не робитиме дефолт за цими цінними паперами.

Якщо ринок ОВДП буде ліквідним, на вторинному ринку будуть присутні і держбанки, і НБУ, то взагалі ніяких проблем з їх розміщенням не буде, навіть якщо дохідність впаде до 10-12% річних. Але я допускаю, що у разі скеровування до бюджету 300-350 млрд грн ліквідності може прискоритись інфляція, але не до катастрофічних обсягів.

Ніхто не йтиме на високі кредитні ризики у країні, де триває війна, коли на депозитних сертифікатах НБУ можна було заробити 15-20% у валюті

- Пане Віталію, зрозуміло, що в умовах ведення такої тяжкої війни, кредитування населення та бізнесу затухає. Проте наші банки мають дуже велику ліквідність та прибутки і майже не кредитують, лише беруть участь у державній програмі «Доступні кредити: 5-7-9%». Не кредитуються навіть підприємства, які виробляють зброю. Що, на Вашу думку, слід зробити, щоби пришвидшити цей процес?

- Пожвавлення кредитування - це стратегічний виклик НБУ, з яким він не впорався. Ключі для вирішення цієї проблеми лежать у монетарній політиці.

Ну який дурень буде йти на високі кредитні ризики у країні, де триває війна, коли на депозитних сертифікатах НБУ можна було заробити 15-20% у валюті, а у ОВДП 12-15% гарантованого державою доходу з нульовим кредитним ризиком.

Зниження дохідності за депозитними сертифікатами Нацбанку України та ОВДП підштовхне фінансові установи до виконання своєї основної функції. Всі інші рецепти тут є вторинними.

Впертість НБУ у плані високої облікової ставки та високої дохідності за депозитними сертифікатами саме і призводить до того, що у нас є слабкою кредитна активність банків та великими витрати на відсотки за цими цінними паперами, які по факту фінансуються з вже дірявого бюджету.

У підсумку такої помилкової політики ми не отримали ані стабільну гривню у 2024 році, ані інфляцію в межах тартегу, ані яскраве піднесення кредитування.

Про курс гривні та популізмі заяв влади щодо замороження мінімальної зарплати та пенсій

- Останнім часом гривню лихоманить: особливо збільшився її курс по відношенню до євро. Чи зможуть гранти, про які ми казали вище, значно закріпити національну валюту? Які ще заходи впливу повинна зробити держава у цьому сенсі?

- Так склався ринок, що валютний курс гривні у нас встановлюється на ринку до долару США, курс гривні до євро залежить від курсу євро до долару.

Щоб цього уникнути, ми маємо або прив’язати гривню до євро, або вести курсоутворення за методом валютного кошику. Я не впевнений у тому, що обидва варіанти на часі.

Тому потрібно враховувати у своїй діяльності, що курс гривні до євро залежить від подій на ринку долар-євро.

- Пане Віталію, зараз влада все частіше говорить про те, що вона хоче заморозити мінімальну заробітну плату та пенсії на два роки. Яким чином таке рішення вплине на економічну та фінансову ситуацію в Україні? Чи можна таке взагалі робити?

- Замороження мінімальної заробітної плати зазвичай негативно впливає на збір ПДФО. Щодо пенсій: я також у цьому сумніваюсь, оскільки їхню щорічну індексацію передбачено чинним законодавством, а перерахунок відбувається кожного року. Зазвичай у квітні місяці.

Якщо дійсно все заморозити, ми отримаємо зростання соціальної напруги. Я не думаю, що це в інтересах нашої влади або наших партнерів.

Іноземці працювати в Україну не приїдуть та про нові нормативні акти

- На сьогодні в Україні максимально спрощено процедуру отримання роботодавцями дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Чи цей факт є позитивним, на Ваш погляд, або є навпаки негативним? Чи дасть такий крок поштовх до збільшення ВВП в Україні?

- Малоймовірно. Потрібно працювати над поверненням 4,2 млн громадян з Європи. Це наш трудовий ресурс і ми повинні зробити все, щоб вони захотіли повернутись. Це досить серйозний виклик для економічного блоку влади в Україні.

Поки що я не бачу програми дій у цьому напрямку. Крім високих військових ризиків додаємо: височенні кредитні ставки, обіцянки підвищити податки, невелика у порівнянні з ЄС зарплатня.

- Які кроки, на Ваш погляд, включаючи ухвалення відповідних нормативно-правових документів, повинна ухвалити законодавча та виконавча влада для покращення стану економіки та фінансів в Україні найближчим часом?

- Нам потрібна якісна податкова реформа, а не та пародія, яку ми побачили у законопроєкті №11416. Приватний канал збирання податків замість держави має бути ліквідовано назавжди, а податкове навантаження знижено.

Якщо у Грузії ІТ-сектор платить 3% податку разом з послугами банку, а в нас мріють вголос народні обранці про 17%, то все що ми отримаємо - це втрату пару сотень фахівців цієї важливої сфери. І вони швиденько стануть податковими резидентами тієї ж Грузії.

Нам потрібно повністю переглянути роль держави в економіці. Держава не має бути банкіром, поштаркою, лікарем, торгувати газом тощо. Держава має бути регулятором економічних відносин. Держава має відслідковувати і корегувати поведінку учасників ринку, передбачати зміни такої поведінки.

Така реформа цілком відповідає прагненням вступу України до ЄС, але ми маємо позбутись великих державних банків та державних компаній і зменшити роль держави як гравця до мінімуму.

Врешті-решт - пенсійна реформа. Кошти майбутніх пенсіонерів мають бути інвестиціями і генерувати довгострокові пасиви, якими будуть забезпечені робочі місця для молоді. Це один з найбільш простих рецептів створення умов для відновлення населення.

Для України це стратегічно важливий етап розвитку поствійськового стану економіки. Втім, якщо не провести дві реформи згадані вище, пенсійна реформа може обернутись трагедією для України.