За що банки з західним капіталом потрапили у немилість новому голові НБУ

Зустріч правління НБУ у повному складі з топ-менеджерами банків – членів Форуму провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI) відбулася у вівторок, 8 листопада. Про неї повідомив сам Андрій Пишний у своєму FB.

Невипадковий вибір

Те, голова НБУ обрав для першої подібної зустрічі не Незалежну асоціацію банків України (НАБУ), чи Асоціацію українських банків (АУБ), а нішове об’єднання, інтригувало. Тим більше, що зібрання було ініційоване саме з Інститутської, 9. Асоціація FLIFI було створено понад 10 років тому і наразі об’єднує 11 банків з західним капіталом. Цікаво, що згідно інформації на сайті членами FLIFI не є «угорський» ОТП Банк та «польський» Кредобанк, але є «російський» Альфа-Банк.

«Banki.ua» поспілкувалися з деякими учасниками зустрічі на умовах анонімності.

За словами одного зі співбесідників, хоча зустріч була ініційована Нацбанком, не можна сказати, що банкірів "викликали на килим", як це бувало колись. Разом з тим, Андрій Пишний з порогу заявив, що вважає активність банків з західним капіталом недостатньою і взагалі не розуміє їхню теперішню стратегію, на відміну від стратегії держбанків.

Порядок денний

Сам Пишний написав, що подякував учасникам зустрічі за ефективну роботу в умовах «ідеально волатильного середовища» та закликав максимально активно долучитися до виконання ключових завдань, що є на порядку денному банківського сектору.

Зокрема, йшлося посилення монетарної трансмісії шляхом підвищення ставок за депозитами та просування додаткових депозитних продуктів, спрямованих на зниження курсового тиску. Цей заклик був явно не за адресою, бо банки з західним капіталом давно і традиційно пропонують найнижчі ставки. Під "просуванням продуктів" голова НБУ, очевидно, мав на увазі новий депозит з купівлею валюти за офіційним курсом. Як відомо, цей інструмент не зацікавив приватні банки. Його пропонують лише два держбанки. Хай там як, але за словами банкірів, депозитну тему зачепили лише трохи.

Куди більш жваво обговорювалися кредитні активності. Банкіри зазначили, що на відміну від попередніх криз 2008 та 2014 рр, цього разу банки взагалі не припиняли кредитування бізнесу. Взагалі цікаво, як поєднати заклики голови НБУ до підвищення ставок за депозитам та кредитування підприємств стратегічних галузей економіки.

Як відомо, головним драйвером кредитування бізнесу сьогодні є відповідні держпрограми, які передбачають компенсацію відсоткової ставки. Зокрема, йдеться про «5-7-9%». Останніми тижнями обсяги кредитування у її межах зросли.

Головна дискусія навколо ОВДП

Але головна дискусія стосувалася вкладень банків з західним капіталом в ОВДП. Як відомо, останнім часом банки, зокрема, західні охолонули до держоблігацій, переключившись на високодохідні деп. сертифікати НБУ.

Тактична причина – занизька, а тому неприваблива дохідність за ОВДП. Але куди більш важливою є стратегічна причина. Як пояснив нам один з банкірів, зараз європейські банки, дочки яких працюють в Україні, мають враховувати будь-який активи, що пов’язані з Україною (sovereign exposure) зі 100% вагою за ступенем ризикованості. Це відбувається тому, що Єврокомісія досі не визнала відповідність нашого регуляторного середовища своїм принципам, так звана «prudential equivalence» (пруденційна рівність).

Під час звітної зустрічі Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, нагадав, що піднімав це питання ще два роки тому, коли на свою посаду тільки-но вступив Кирило Шевченко, попередній голова НБУ. Але віз й понині там. Банкіри кажуть, що хоча це за великим рахунком формальність, але все одно є процедура, яка потребує якогось часу.

Очевидці відзначають, що саме пан Писарук був головним спікером, що відбивався від закидів НБУ. Це й не дивно, якщо врахувати його бекграунд, зокрема, роботу першим заступником голови НБУ та у структурах МВФ.

НБУ хоче, щоб банки активніше інвестували в ОВДП, бо це дозволило б фінансувати дефіцит держбюджету без залучення друкарського верстату. Останнім часом Мінфін почав потрохи підвищувати дохідність держоблігацій.

Але про стабільні залучення поки не йдеться. Наприклад, під час традиційного аукціону з розміщення ОВДП 1 листопада було залучено рекордні 13 млрд грн, а 8 листопада лише 44 млн грн.

Питання російських сестер

Піднімалося також питання більш активно виходу західних банківських груп, які працюють в Україні, з російського ринку. Станом на початок березня цілих 10 міжнародних банківських груп одночасно працювали на обох ринках. Майже усі вони є членами FLIFI. І лише 4 з них на той час заявили про вихід з рф.

«Важливим також є лідерство та активна позиція українських офісів інобанків щодо неприпустимості зволікання материнських банків з рішеннями про вихід з ринку держави-агресора», – зауважив Андрій Пишний.

Учасники дискусії підкреслюють її конструктивність і взаємоповагу між сторонами. Голова НБУ висловив вдячність банкам за важливу роботу під час війни, але додав: «Зробили дуже багато, але потрібно більше, значно більше!».