Які банки найбільше кредитують бізнес під час війни, а які змотують вудочки

Кредитний портфель (заборгованість на дату) – це різниця між обсягами виданих та погашених кредитів.

Проте у даному випадку задля коректної інтерпретації статистики, слід врахувати вплив двох наступних факторів:

1. Курсова переоцінка. Станом на 1 березня майже 41% портфелю був номінований в інвалюті. Після офіційної 25%-ої девальвації гривні у липні, гривневий еквівалент валютної складової пропорційно збільшився на приблизно 61 млрд грн. Це призвело до штучного завищення показника.

2. Резервування. У даному випадку йдеться про чистий портфель, тобто за мінусом резервів сформованих банками на випадок неплатежів.
Тобто, скороченню портфелю сприяло не лише погашення кредитів, а й формування резервів. За звітний період обсяг резервів по банківському сектору під кредити юрособам зріс на 50 млрд грн. Це призвело, навпаки, до штучного заниження показника.

Виходить, реально таки маємо нульову динаміку кредитного портфеля. Позичальники отримали нових позик приблизно стільки ж, скільки повернули (погасили). Тобто, можна констатувати, що під час війни банківський сектор не зупинив кредитування бізнесу. Проте банки поводили себе по-різному.

За даними НБУ, у більшості банків спостерігалося скорочення портфелів. І тільки 20 гравців продемонстрували зростання. Тут підкреслимо, що йдеться про номінальні показники без коригувань на чинники, що зазначені вище. Використання такої статистики не максимально точно відображає реалії.

Так, теоретично, найбільший номінальний приріст міг бути досягнутий не за рахунок видачі великих обсягів нових кредитів, а через переоцінку та недостатнє формування резервів під кредити, що не обслуговуються.

І, навпаки, значне скорочення номінального портфелю може свідчити про гарну платіжну дисципліну позичальників, що вигашують «старі» кредити та добросовісний підхід до резервування. Проте на практиці для з’ясування тенденцій вистачить і номінальних показників.

Найактивніші держбанки та Райф

Лідерами за номінальним приростом чистого кредитного портфелю став квартет держбанків у повному складі. Причому найбільше зростання – в Укрексіму та Укргазу, тоді як у Привату та Ощаду приріст удвічі менший. «З початку 2022 р. Приватбанк збільшив кредитний портфель підприємців та МСБ більше ніж на 8,5 млрд грн, або на 52%. Загальна сума виданих банком кредитів бізнесу за 9 місяців 2022 року становить понад 17,3 млрд грн», – повідомив днями Олег Серга, прессекретар Привату у своєму FB.

Замикає п’ятірку найбільша фінустанова з західним капіталом – «австрійський» Райффайзен Банк.

Топ-5 банків за номінальним приростом чистого портфелю кредитів юрособам за березень-серпень 2022 р, млрд грн

1. Укрексімбанк – 15,2
2. Укргазбанк – 14,1
3. Ощадбанк – 7,5
4. Приватбанк – 7,4
5. Райффайзен Банк – 1,5

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Програма «5-7-9» – єдиний драйвер…

Як повідомили у Мінфіні, за період дії воєнного стану у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 13,6 тис кредитних договорів на загальну суму майже 54 млрд грн. Головними партнерами є держбанки, які уклали майже 11 тис. кредитних договорів на суму 30,9 млрд грн.

Активним партнером держпрограми під час війни залишається Райффайзен. За словами Олександра Писарука, голови правління Райфу, після підвищення облікової ставки до 25% (початок червня) був період, коли програма не працювала. Після внесення змін Мінфіном програма відновилася. За словами банкіра, кінцева ставка для клієнта переважно залишилась на рівні 13% річних, а в деяких випадках – збільшилась на 2-4 в.п.

…та ризик

Проте банкір відзначив новий виклик – затримки компенсаційних платежів з боку Мінфіну. «Ринок про це знає. Затримки з виплатою компенсацій почалися після початку боїв. Разом з тим, протягом війни ми кілька разів отримували поповнення рахунку, останній раз – у вересні. Хоч і з затримками, проте погашення відбувається», – зазначив пан Писарук, висловивши сподівання на те, що держава виконуватиме свої зобов’язання.

Проте з’явились чутки, що через затримки деякі банки припинили видавати нові позики та змушують позичальників обслуговувати пільгові кредити без компенсацій за підвищеними ставками, які сягають 20% річних.

Останнім часом за тиждень видається нових пільгових кредитів приблизно на 1 млрд грн.

Іноземці скорочуються

За скороченням портфелів перед ведуть тріо банків із західним капіталом. Перший за скороченням «угорський» ОТП Банк, далі – «французи» Укрсиб та Креді Агріколь.

Слідом за цією трійцею йде Альфа-Банк, який має російське коріння.

Значно менші скорочення у крупних гравців з вітчизняними власниками: банки «Південний» та Кредит Дніпро.

Ще менші мінуси у «німецького» Прокредиту, «польського» Кредобанку і вітчизняних «Глобусу» та «Востоку».

Топ-10 банків за номінальним скороченням чистого портфелю кредитів юрособам за березень-серпень 2022 р., млрд грн

1. ОТП Банк – 6,5
2. Креді Агріколь Банк – 5,3
3. Укрсиббанк –4,9
4. Альфа-Банк – 4,9
5. Банк "Південний" – 1,9
6. Банк Кредит Дніпро – 1,3
7. Прокредит Банк – 0,8
8. Банк Глобус – 0,6
9. Кредобанк – 0,5
10. Банк Восток – 0,5

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Про що це свідчить

Кредитування бізнесу є важливою складовою операцій банків. Проте під час кризи на тлі значного економічного спаду, зростання кредитного портфелю виглядає не дуже органічно. Лідерство держбанків пояснюється тим, що вони змушені виконувати соціальні функції.

Натомість активність, скажімо, Райфу може свідчити про гарний стан банку. Його голова запевняє, що частка проблемних позик не перевищує всього 5% і може зрости тільки до 10%. Якщо це відповідає дійсності, то чому б не скористатися ситуацією, збільшивши ринкову частку. Хоча слід зазначити, що під час попередніх криз Райф поводився більш консервативно.

Разом з тим, значне скорочення портфелів західними банками може вказувати на прагнення скоротити бізнес в Україні. А, може, й залишити ринок.

Хай там як, а робити висновки по номінальній динаміці лише одного показника, некоректно. Тому далі буде…