Чому банки стали позичати НБУ більше, ніж Мінфіну і чим це загрожує

Станом на 1 березня більше 14% портфеля (еквівалент 75 млрд грн.) було номіновано в інвалюті. Після липневої 25%-ої девальвації гривні, валютна складова автоматично збільшилась приблизно на 19 млрд грн.

Отже, реальне скорочення банківського портфелю ОВДП за півроку війни вдвічі більше номінального і становить майже 40 млрд грн.

Чому так

Головна причина падіння інтересу банків до держоблігацій – їх низька дохідність. Особливо порівняно з альтернативним інструментом – депозитними сертифікатами НБУ, на яких можна заробляти 23% річних.

«Очевидно, що ставки на первинному ринку дуже низькі: 12-16% річних порівняно, наприклад, із ставкою за депозитними сертифікатами – 23%», – зазначив нещодавно Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку. За його словами, ставки на первинному ринку повинні бути в діапазоні 25-27%.

Ще одна причина скорочення, це – занепад схеми «ОВДП за рефінанс». До війни чимало гравців брали у НБУ дешевий рефінанс та інвестували його у держоблігації, непогано заробляючи на державі. Але після підняття облікової ставки до 25%, рефінанс здорожчав до 27% річних. Деякі банки були змушені позбавлятися від ОВДП з великими дисконтами, аби закрити дорогий рефінанс.

Хто скоротився найбільше

За звітний період портфелі ОВДП номінально скоротились у переважної більшості вітчизняних банків.

Найбільше портфель ОВДП скоротив Акордбанк, близький до Оксани Маркарової, посла України у США. Цей банк був активним учасником схеми ОВДП за рефінанс. 

На другому місці за скороченням – Таскомбанк Сергія Тігіпка, який скоротив портфель на 3,5 млрд грн. Щоправда, другий банк бізнесмена – Універсал – за цей час навпаки приростив портфель на 5,4 млрд грн. Отже, загалом по тандему банків маємо приріст.

Також у десятці за скороченням – три банки з західним капіталом, ПУМБ Ріната Ахметова, Кредит Дніпро Олександра Ярославського і, навіть, державний Укргазбанк.
 
Топ-10 банків за номінальним скороченням портфелю ОВДП у березні-серпні 2022 р, млрд. грн

1. Акордбанк – 4,0
2. Таскомбанк – 3,5
3. ОТП Банк – 3,1
4. Сітібанк – 3,0
5. Укргазбанк – 2,5
6. ПУМБ – 2,0
7. Банк Кредит Дніпро – 1,9
8. РВС Банк – 1,9
9. Кредобанк – 1,8
10. КІБ – 1,7

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Виключення з правил

Вкладення у низькодохідні  ОВДП наростили лише 6 вітчизняних банків. Найбільший внесок на користь Мінфіну зробив державний Приватбанк, збільшивши портфель майже на 24 млрд грн.

Інший держбанк Ощад за цим показником приріс значно скромніше – на рівні банків Тігіпка.

Топ-3 банки за номінальним зростанням портфелю ОВДП у березні-серпні 2022 р, млрд. грн

1. Приватбанк –  23,8
2. Універсал Банк – 5,4
3. Ощадбанк – 3,0

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Найбільші кредитори

Головними інвесторами в ОВДП залишається квартет держбанків на чолі з Приватбанком, який тримає майже половину усього банківського портфелю держоблігацій. Загалом на квартет припадає більше 75% портфелю.

Серед приватних банків найбільшим кредитором Мінфіну є ПУМБ Ахметова та Універсал Банк Тігіпка. Серед західних банків – у десятці лише Райффайзен та Сіті. Також тут Альфа-Банк з російським капіталом та Акорд, близький до Маркарової.

Топ-10 банків-кредиторів Мінфіну на 01.09.2022, млрд грн.

1. Приватбанк – 224,6
2. Ощадбанк –  85,6
3. Укрексімбанк – 47,7
4. Укргазбанк – 21,8
5. ПУМБ – 15,0
6. Універсал Банк – 14,4
7. Райффайзен Банк – 13,5
8. Альфа-Банк – 10,0
9. Акордбанк – 5,6
10. Сітібанк – 4,6

За даними НБУ

Мінфін перехоплює ініціативу?

Вкладення банків у депсертифікати НБУ б’ють рекорди, впевнено наближаючись до позначки у 300 млрд грн. Для порівняння: рік тому такі інвестиції лише в окремі дні сягали 100 млрд грн. Найчастіше були удвічі, а то й утричі меншими. Якщо так піде далі, то НБУ щомісяця виплачуватиме банкам за власними сертифікатами близько 6 млрд грн.

Проте на вчорашньому традиційному аукціоні (18 жовтня) Мінфін розмістив ОВДП (військові облігації) ледь не на рекордну суму – еквівалент 17,2 млрд грн. Хоча левова частка залучень відбулася в інвалюті, експерти звернули увагу на підвищення дохідності вперше з початку повномасштабної війни. Зокрема, дохідність гривневих держоблігацій на 1,4 роки зросла до 18,5 з 16%.

Конфлікт вичерпаний

До цього Мінфін принципово не збільшував дохідність ОВДП, незважаючи на публічні наполягання НБУ. Кажуть, що конфлікт вийшов на рівень особистісного протистояння міністра Сергія Марченка та Кирила Шевченка, вже екс-голови НБУ. Не виключено, що саме це протистояння стало однією з головних причин відставки.

Новий голова НБУ Андрій Пишний намагається налагодити правильну комунікацію з колегою. Зокрема, він через Facebook привітав Сергія Марченка, який нещодавно був обраний головою Ради керуючих Світового Банку та МВФ на 2023 рік. Разом з тим, днями НБУ вперше при Пишному викупив чергову порцію військових облігацій, «надрукувавши» ще 15 млрд грн.

Що це означає

Вкладення банків у державні цінні папери (ОВДП та сертифікати) вже  приблизно дорівнюють портфелю кредитів клієнтам (бізнесу та населенню). 
Під час кризи це виглядає в цілому логічно.

Проте заробіток на державі – явище ситуативне, а тому ненадійне. Це красномовно довела схема "ОВДП за рефінанс". Банки, які гарно заробляли на ній минулого року, цього річ зіткнулися зі складнощами, або, навіть, опинилися на межі банкрутства. Тому заробіток на державі не може бути надійною бізнес-моделлю для банків.

Наслідки такої ситуації для економіки ще більш небезпечні. Якщо комбанки не позичають кошти Мінфіну, це вимушений робити НБУ, друкуючи гроші. Вдруге регулятор друкує гроші, коли виплачує банкам мільярди у якості доходу за своїми сертифікатами. Друк грошей завжди закінчується зростанням інфляції.