Зупинилися у жовтні
Порівняльний аналіз даних ФРП у динаміці, а саме між станом на 3 та 17 жовтня виявив відсутність приросту обсягів кредитування у семи достатньо активних кредиторів. Серед них як банки з західним капіталом, так із вітчизняними власниками.
Окремо слід відзначити Альфа-Банк, який брав досить активну участь у держпрограмі (13 місце) до початку війни. Проте наразі він має підписаних договорів лише на 12 млн грн, без приросту у жовтні.
Банки, які не підписували нових кредитів з 1 до 17 жовтня
- Прокредит Банк (1559,8)*
- Банк Альянс (624,7)
- Банк "Південний" (605,9)
- Кредобанк (547,3)
- Піреус Банк (451,5)
- Асвіо Банк (263,5)
- Банк Глобус (210,6)
- Альфа-Банк (11,9)
* сума договорів, підписаних після 24.02, млн. грн.
Не можна сказати, що ці гравці є ключовими партнерами програми. Лише Прокредит входить до десятки найбільш активних кредиторів після початку війни. Проте 5 наступних банків посідають 12-16 місця у цьому рейтингу. Тобто, йдеться, як мінімум, про твердих середняків.
Зупинилися ще раніше
Ще 9 банків припинили демонструвати приріст раніше жовтня. Ці гравці мають менші обсяги кредитування. Найбільший з них – одеський МТБ Банк.
- МТБ Банк (270,3)
- МетаБанк (249,7)
- Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) (237,4)
- Український Капітал (133,7)
- Мотор Банк (52,5)
- РВС Банк (36,9)
- Полікомбанк (20,1)
- Альтбанк (8,2)
- Банк інвестицій і заощаджень (БІС) (3,4)
Ще є 3 банки, які підписали перші кредити під час війни тільки наприкінці вересня, проте у жовтні були неактивні. Виглядає так, що вони тестують ринок.
Йдеться про гравців з іноземним капіталом – Укрсиббанк (15,2 млн грн), Правексбанк (10,0) та Кредитвестбанк (15,1).
Цікава ситуація з Банком Кредит Дніпро. Це – єдиний банк, у якого має місце від’ємний приріст. Якщо на 26 вересня він підписав кредитних договорів на 240,89 млн грн, то на 17 жовтня значилось 223,81 млн грн. Хоча дані подаються наростаючим підсумком.
Держава не платить
Головною причиною призупинення участі зазначених банків у програмі «5-7-9», очевидно, є затримки з виплатою компенсацій відсотків з боку держави.
Після підвищення облікової ставки, банки у межах програми отримали можливість видавати нові кредити за ставками до 20% річних. З урахуванням компенсації для позичальників вони коштували від 13% річних.
Як ми вже зазначали, першим про наявність такої проблеми публічно заговорив Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, який є одним із найактивніших учасників держпрограми. Пізніше з’явилися відповідні публікації у пресі.
Банкірів не влаштовує хаотичність виплат, відсутність ритмічності. Це ускладнює планування ліквідності. Так, банківський сектор наразі має надлишок дешевих грошей, але вони сконцентровані у невеликої групи банків. Мабуть, тому великі гравці продовжують працювати у межах держпрограми.
Топ-кредитори воєнних часів
Чимало учасників програми (усього їх 45) з початком війни значно скоротили свою активність. Серед активних кредиторів очікувано залишився квартет держбанків. Але активність різна. Якщо Приват про кредитував на 12,4 млрд грн, то Укрексім – усього на 3 млрд грн.
Трійку найактивніших замикає ПУМБ Ріната Ахметова, п’ятірку – «австрійський» Райффайзен. У десятці також західні Креді Агріколь, Прокредит та ОТП. Здивував активністю Банк Восток Володимира Костельмана (співвласник Fozzy Group).
Топ-10 банків за обсягами підписаних договорів після 24.02.2022, млрд грн.
- Приватбанк – 12,4
- Ощадбанк – 9,1
- ПУМБ – 6,8
- Укргазбанк – 6,7
- Райффайзен Банк – 5,9
- Укрексімбанк – 3,0
- Креді Агріколь – 2,0
- Прокредит Банк – 1,6
- Банк Восток – 1,2
- ОТП Банк – 0,9
За даними ФРП
Роль «5-7-9» вирішальна
Як вже повідомлялось, за півроку війни банківське кредитування бізнесу "вийшло в нуль", тобто позичальники отримали нових позик не більше, ніж погасили існуючих. Банкіри визнають, що саме держпрограма «5-7-9» є головним, якщо не єдиним, драйвером кредитування економіки.
Коментарі до відгуку
На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.