Анна Тігіпко, CEO izibank: «Хочемо залучати цільового клієнта, а не «карткових туристів»

Про запуск izibank, який був другим необанком на вітчизняному ринку стало відомо два роки тому. Із самого початку проєктом опікується Тігіпко Анна Сергіївна (ТАС) – старша донька відомого банкіра. З тих пір на ринку з’явилося ще шість подібних гравців. У той час, як піонер monobank стрімко зростав, новачки не демонстрували значного поступу. Війна ще більше ускладнила перспективи. Про нинішній стан та майбутнє свого дітища Анна Тігіпко розповіла в онлайн-інтерв’ю порталу «Banki.ua»

Необанки під час війни

До війни кількість необанків в Україні динамічно зростала. Новачки запевняли, що місця на ринку вистачить усім. Що скажете тепер?

Чесно кажучи, моя думка не дуже змінилися. Вірю, що місце на ринку є, як і клієнти. Разом з тим ми бачимо, що виживають найсильніші та найбільш технологічні гравці. Ті необанки, що активно розвивалися до війни, продовжують це й тепер, хоч і не так активно. Важливий нюанс – необанки, що побудовані на розробці власної IT-команди мають набагато більше можливостей, аніж ті, що працюють на аутсорсному рішенні. Це дає гнучкість і можливість швидко адаптуватись до нових реалій, впроваджувати нові продукти, плюшки для клієнтів.

Про які конкретно необанки йдеться у тих та інших випадках?

Не хотілось би називати конкурентів. Можу сказати, що нас залишилось троє.

Чому тільки троє? izibank, mono, sportbank, «Власний Рахунок», Neobank…

Можливо. Але, наприклад, «Власний Рахунок» має свою специфіку, працюючи переважно з власним партнером (мережею «Сільпо» - ред). За моїми спостереженнями, на масових (не нішевих) клієнтів орієнтуємось тільки mono і ми. Інші позиціонують себе більше як нішеві гравці. Така стратегія також має право на життя.

На одній з останніх великих фінтех-конференцій Сергій Тігіпко зазначив, що було багато бажаючих повторити успіх monobank, але це виявилось не так вже й ізі… Як ви оцінюєте поступ свого дітища, чи здійсненна місія, особливо тепер, коли втрутилась війна?

Звичайно, здійсненна. Дійсно, у перші місяці війни ми працювали не дуже активно. Але вже влітку ми повернулися до більш-менш звичного ритму. Так, у нас змінився продуктовий фокус – ми стали менше кредитувати, а більше залучати ресурси, повернули відсоток на залишки коштів на карткових рахунках (5% річних). Продовжуємо розвиватись, розробляти нові продукти. Клієнтська база зростає: зараз у нас близько 280 тис клієнтів, очікуємо, що до кінця року їх буде 300 тис.

За даними НБУ, у лютому-серпні кількість активних карток Таскомбанку (на ліцензії якого працює izi) скоротилася майже на третину – до 127,5 тис штук. Очевидно, до цієї кількості входять клієнти sportbank та самого Тасу. Чим поясните таку велику розбіжність?

Кількість клієнтів не завжди дорівнює кількості активних карток. Наприклад, йдеться про зареєстрованих клієнтів, що отримали картки, але не користуються ними. Крім того, у клієнта може бути декілька карток, у середньому 2-4. Боротьба за звання «головної» картки у гаманці присутня завжди. Ми беремо участь у цій боротьбі. На жаль, не всі наші клієнти є постійно активними. Тим більше, що знаходимось в умовах війни. Можу сказати, що ми відчули чітку кореляцію між відновленням кешбеку та активізацією клієнтури. Це ж справедливо і для кредитування.

Читайте також: Хто з банків втратив найбільше клієнтів з початку війни

Як часто обговорюєте поточний стан та перспективи проекту izibank з Сергієм Леонідовичем? Чи задоволений він?

Точно не щодня, але періодично обговорюємо. Він регулярно бачить цифри, їх динаміку. Звичайна поточна робота. Він бачить, що це – робочий продукт, знає, що все було розроблено з абсолютного нуля та розуміє той обсяг пропрацювання процесів та продуктів, який потрібно було зробити аби все працювало. Тому я впевнена, що він задоволений масштабом виконаної роботи. Але, звичайно, з точки зору кількості клієнтів та обсягів операцій є куди зростати.

Рік тому ви планували вийти на беззбиткову діяльність у 2022 році. Чи це вдалося?

На жаль, війна та зміна облікової ставки НБУ внесли свої корективи і точка беззбитковості мігрувала на весну 2023 рік.

Чи плануєте щось робити з одіозною тепер літерою «Z» у назві izibank?

Чесно кажучи, в якийсь момент такі думки виникали. Але вони (агресори) спаплюжили у нашому житті так багато звичних речей і літер, що ми вирішили поки нічого не змінювати, аби не підлаштовуватися під ворога.

Про продукти та сервіси

Як змінилися клієнтські вподобання під час війни?

На початку війни популярним був сервіс зі зняття готівки на касах торгівельних точок, зараз ситуація змінилася. Готівку знімають переважно стандартно – у банкоматах.
Клієнти майже повністю відмовилися від фізичного пластику, переважна більшість користується віртуальними картками. Це – специфіка нашої країни, що пов’язана з високим рівнем діджиталізації.

Що зараз з таким традиційним атрибутом необанків, як кешбек?

Він тимчасово зникав, коли платіжні системи у перші місяці війни скасували interchange за картковими транзакціями. А без цієї комісії кешбек неможливо фінансувати. З поверненням interchange відновився і кешбек, хоч і не такий щедрий як до війни. Наприклад, ми повертаємо 1,5% від витрат на продукти харчування та 0,5% – на інші категорії. З відновленням кешбеку клієнтська активність значно зросла – кількість транзакцій повертається до довоєнного рівня, хоч середній чек зменшився.

Не пробували активізувати клієнтів за рахунок вигідного карткового курсу, зокрема, для розрахунків за кордоном?

У нас був завжди привабливий курс, але все ж таки, ми хочемо залучати цільового клієнта, а не «карткових туристів».

Читайте також: Нацбанк вкотре б’є по «картковому туризму». Чи стане цей удар фатальним?

Чи плануєте впроваджувати нові продукти?

Так, саме зараз активно працюємо над сервісом з купівлі військових облігацій через застосунок. На даний час продукт проходить бета-тестування, думаю, у листопаді буде запуск у форматі пілотного проєкту. Продукт не простий та потребуватиме доопрацювань із врахуванням побажань клієнтів. Нашою фішкою буде доступ клієнтів безпосередньо до біржі. Це була моя мрія – надати саме масовому роздрібному клієнту таку можливість.

Крім того, ми не залишаємо планів запустити сервіс інвестування у закордонні акції. Як відомо, зараз це заборонено регулятором. Тому тримаємо цей проєкт на паузі. У планах додати страхування. Тож прагнемо до розвитку.

Про ініціативи «Дії»

Як ставитесь до запуску аналогічного сервісу у «Дії»? Плануєте приєднатись?

Особисто я вірю у концепцію «super app», коли усі фінансові та інвестиційні продукти сконцентровані у єдиному застосунку. Думаю, що такий варіант є найбільш зручним для клієнта. До цього ми і прагнемо. Разом з тим, я вважаю, добре, що така опція з’явилася у «Дії». Через реєстрацію у цьому застосунку ми залучаємо багато клієнтів.

Читайте також: Як «Дія» може перекроїти роздрібні продажі військових облігацій. Чому monobank ризикує постраждати найбільше

Влітку були заяви про створення Дія-Банку. Що думаєте з цього приводу?

Взагалі, скептично ставлюся до створення державних чи муніципальних банків. Банківська діяльність не така ідеальна, як усім хочеться про це думати. Тим паче, коли йдеться про роздрібний бізнес. Сервіс може бути супер ізі для клієнта, але створити його точно непросто. Навіть, сучасний банкінг – дуже фаховий бізнес. Але ми – завжди за конкуренцію.

Зараз у «Дії» тестується іпотечний проєкт «є-оселя». Чи реально оцифрувати такий складний продукт, як іпотека, зробити її доступною у кілька кліків?

Реально, але потрібні чітки юридичні кордони. Якщо банк не має змоги забрати заставну нерухомість, запустити це буде важко. Надавати таку іпотеку зможуть собі дозволити виключно державні банки. Приватний комбанк завжди оцінює відповідні ризики. За кордоном є приклади оцифровки іпотеки, хоч це, дійсно, складний продукт.

Про зміни у кредитуванні

Як змінилися підходи до кредитування? На сайті обіцяєте кредитний ліміт до 200 тис грн!

Стали більш обережними, що позначилось на відсотку схвалення кредитних запитів. У певних випадках з’явилися перевірки у ручному режимі, які раніше не практикувались. Іноді елементарно треба дізнатися, де знаходиться клієнт, чи він не на окупованій території, чи це дійсно сам клієнт звертається. Словом, апетит до ризиків зменшився. Хоча наразі ми вже більш-менш розуміємо, як працювати за нових умов. Тому потрохи розширюємо цю «воронку» кредитування, але обережно.

Як це вплинуло на розмір середнього чеку?

Якщо до війни ми могли видати новому клієнту до 30 тис грн, то тепер ні. Часто потрібні додаткові перевірки. Найчастіше кредитний ліміт до 10 тис грн. Але зараз готові давати більше.

До речі, як повертаються раніше видані позики?

Краще, ніж очікувалось. Коли ми стартували, то не думали, що доведеться займатися колекшеном, застосування якого знадобилося під час війни. Тож довелося адаптуватися.

Чи не затісно вам зі sportbank працювати на базі Таскомбанку?

Ні, ми майже не перетинаємось. У нас різні команди, точно не заважаємо один одному.

Ставка на депозити

Наскільки популярною у вас є послуга валюта під депозит? Чи вистачить готівки для повернення?

Так, відзначаємо зацікавленість клієнтів цим сервісом. Є користувачі, які приєднуються до нас для того, щоб скористатися саме цим продуктом. Нещодавнє збільшення ліміту купівлі валюти до 100 тис грн ще більше пожвавило активність, середній чек зріс.

Під час пандемії monobank відмовився від співпраці з Таскомбанком саме через незадовільний сервіс з виплат валютної готівки. Зовсім нещодавно були нарікання на Тас з боку ваших клієнтів. Чи впорається він цього разу?

Впевнена, що впорається! Такі прикрі випадки дійсно були місяць чи два тому. Зараз справи з готівкою кращі. Тож повернемо клієнтам саме валюту. На це доведеться витратити трохи ресурсу, зокрема, поцікавитися у вкладників, чи планують вони забирати кошти, аби гарно спланувати обсяги валюти на відділеннях.

Читайте також: «Banki.ua» з’ясували, скільки валюти населення придбало під депозити

Ви дійсно вірите, що якась значна частка клієнтів залишить валюту у банку, а не намагатиметься зняти її за першої ж нагоди?

Це дуже цікаве питання, яке ми активно обговорюємо у банку. Подивимось, тенденція буде зрозумілою десь у грудні.

Може варто запропонувати якісь стимули для того, щоб кошти не знімали?

У нас і так одні з найкращих ставок за валютними депозитами. Тобто, з точки зору продукту у нас все готово. Питання – більше у психології клієнтів, суб’єктивних вподобаннях.

На сайті бачу до 0,5% річних у доларах за вкладом на рік. Не сама щедра пропозиція. У того ж Таскомбанку – 2,5%!
Ми завжди дивимось на референтну групу банків, з ними себе і порівнюємо (очевидно йдеться про необанки - ред).

Відсутність власних відділень у таких випадках це більше плюс, чи мінус?

Власні відділення – це додаткові витрати та проблеми. Тому мені комфортно залишатися у форматі онлайн-банкінгу без фізичних відділень. Для виплати готівки можна користуватися точками партнерів, заздалегідь спланувавши обсяги.

Чи є у вас мета досягнути балансу між виданими кредитами та залученими депозитами?

За великим рахунком, ми до цього прагнемо. Ми починали з кредитування, депозити з’явилися пізніше. Тож наразі кредитний портфель перевищує залучення. Обсяг відкритих кредитних лімітів зараз складає приблизно 900 млн грн, з яких реально використовується близько половини. Тоді як депозитний портфель – у районі 200 млн грн.

CEO грузинського онлайн-банку TBC Ніка Курдіані вважає, що необанкам краще починати саме з депозитів. Зворотна послідовність загрожує тим, що банк сприйматиметься як мікро-кредитор, якому не довірятимуть заощадження. Що скажете з цього приводу?

Не була б такою категоричною, усе залежить від стратегії. На ринку є різні, протилежні приклади. Так, британський Starling Bank більше працює з депозитами, тоді як Monzo фокусується на кредитуванні та транзакційному бізнесі. Як би там не було, усі гравці рано чи пізно приходять до необхідності кредитування. Кредит від необанку все ж відрізняється від кредиту та мікрофінансової організації.

За гривневими депозитами izi пропонує до 16% річних. Це вдвічі більше, ніж у mono, та приблизно як у Тасу. Чи плануєте подальше підвищення?

Зараз клієнти надають перевагу більше короткостроковим депозитам на 1-3 місяці зі зрозумілих причин. Своїми ставками ми стимулюємо їх вкладати на більш довгі строки. Ставки переглядаємо залежно від ситуації на ринку та настроїв клієнтів.

Якими бачите перспективи фінтеху в Україні? Які перспективи izibank?

Ще до війни Україна стала на шлях реалізації концепції openbanking (відкритого банкінгу). Робота триває. Впевнена, що вже наступного року ми наблизимося до відкриття API. Це точно надасть новий поштовх для подальшого розвитку.

Досвід інших країн, зокрема Великобританії, свідчить про значну роль регулятора у цьому процесі.

Також слід відзначити законопроект про віртуальні активи. Чекаємо більше точних формулювань, зокрема, стосовно оподаткування. Це посприяє появі нових гравців у сегменті інвестиційних продуктів.

Після перемоги наша економіка швидко відроджуватиметься, більша частина переселенців повернеться, а це – ринок для роздрібного бізнесу. Тому бачу перспективи розвитку, все буде добре!