Нацбанк вкотре б’є по «картковому туризму». Чи стане цей удар фатальним?

З 5 жовтня Р2Р-перекази з гривневих платіжних карток українських банків на картки іноземних банків будуть знову заборонені.
Нагадаємо: вперше заборона на такі платежі була запроваджена після початку великої війни 24 лютого. У квітні «бан» було знято.

«Дозвіл дав змогу українцям підтримати під час найважчого періоду своїх близьких, які вимушено переїхали в інші країни через повномасштабну агресію рф. Водночас після понад семи місяців воєнного стану роль такого інструмента для підтримання громадян за кордоном зменшується, водночас ризики його використання, щоб обійти обмеження на купівлю валюти, збільшуються», – аргументували своє рішення в НБУ.

Слід зазначити, що P2P-перекази стали чи не найголовнішим елементом явища, що отримало назву «картковий туризм».

Що таке «картковий туризм»

Це – спекуляції (заробіток) на різниці між офіційним та ринковим курсами. Чим ця різниця більша, тим більші масштаби явища! Як відомо, 24 лютого НБУ зафіксував офіційний курс на позначці 29,25 грн/$, який тримався майже 5 місяців – до 21 липня. За цей час готівковий долар в обмінниках подорожчав до 36-37 грн/$. Карткові курси банків залишалися близькими до офіційного курсу. Відповідно, за кордоном можна було розжитися валютою майже за офіційним курсом, привезти її додому і продати на 5-7 грн дорожче.

Як саме це працює

Найбільше наших переселенців – у сусідній Польщі. Тому розглянемо механізм на прикладі тамтешньої валюти. До прикладу, на початку липня польський злотий можна було знімати з гривневих карток за ефективним курсом (з урахуванням комісії) 7,5 грн/PLN. Тоді як в українських обмінниках він коштував більше 8 грн/PLN. Різниця у 6-7% – все ж не дуже приваблива. Тим більше, що діяв місячний ліміт на зняття готівки у 50 тис грн.

Справжнім клондайком стали саме P2P-перекази. Ще на початку липня гривня, що переказувалась на польську картку з Приватбанку, конвертувалася за курсом усього 6,5 грн/PLN! Це – лише трохи більше за офіційний курс, що діяв на той час. Причина такого спеціального курсу залишається загадкою. Хай там як, курсова різниця становила близько 20%!

Revolut-фактор

Але для того, щоб спекулювати було зовсім не обов’язково мати родичів/знайомих за кордоном, чи навіть фізично перетинати його. Річ у тому, що після початку війни європейський онлайн-банк Revolut у якості благородного жесту дозволив переселенцям відкривати рахунки. Для підтвердження статусу достатньо було лише вказати актуальну європейську адресу. На практиці ці відомості не перевірялися. Відповідно, можливість відкривати євро-рахунки, не підводячись з дивану, отримали усі більш-менш креативні українці!

Вони могли переказувати кошти з гривневого рахунку на валютний за вигідним курсом і тут же повертати валюту на рахунок в українському банку, щоб потім зняти готівку! Звичайно усі ці операції супроводжуються комісіями, які однак не впливали на привабливість схеми. Зазначимо, що на такі операції діяв ліміт у 100 тис грн на місяць. Проте його було дуже легко обходити, відкриваючі нові віртуальні картки.

«На закордонні картки у травні клієнти Приватбанку зробили більше 3 млн переказів на суму понад $1 млрд, що удвічі перевищує обсяги таких переказів у травні 2021 року», – повідомляв Олег Серга, прессекретар Приватбанку, щоправда, не вказавши розбивку за валютами.

Окрім одіозних P2P-переказів, що передбачають конвертацію, є такі ж перекази з валютних карток українських банків на картки інобанків. До слова, ці операції не забороняються і залишаться доступними у межах щомісячного ліміту в розмірі еквіваленту 100 тис грн.

Свого піку «картковий туризм» сягнув саме на початку липня, коли щоденний обсяг операцій перевищив $100 млн. У кінцевому підсумку цей відтік валюти покривається із золотовалютних резервів НБУ.

Тимчасове затишшя

Першим серйозним ударом по «картковому туризму» стало підвищення Приватбанком карткового курсу з 6 липня. Варто зазначити, що проведення P2P-операцій з конвертацією, наприклад, через monobank було неможливим.

Вже через пару днів у Приваті зникла можливість через P2P-перекази конвертувати гривню у злотий, тільки у євро та долар. Більше того, система попускала лише невеликі операції – не більше 100 євро. За наявності обмежень по кількості операцій (не більше 10 на місяць) реальний ліміт був набагато меншим номінального і швидко вичерпувався. У цей же час були перебої зі зняттям готівки за кордоном.

Описана схема повністю втратила свою привабливість 21 липня, коли офіційний курс долара було піднято до рівня ринкових на той момент 36,56 грн/$. А щомісячний ліміт на P2P-перекази знижений до 30 тис грн. Це підтверджує статистика.

«Середньоденний обсяг чистих перерахувань банками на користь міжнародних платіжних систем у вересні був на $31 млн меншим ніж у червні», – зазначив нещодавно Юрій Гелетій, заступник голови НБУ.

Черговий сплеск?

Очевидно, затишшя виявилось недовгим – доки ринковий курс знову значно не відірвався від офіційного. Коли у 20-х числах вересня готівковий курс стрибнув до 44 грн/$, привабливість «карткового туризму» знову зросла.

Цього разу НБУ вирішив діяти радикально, заборонивши скандальні P2P-перекази з найближчої середи – 5 жовтня. Однак відомо про це стало до обіду п’ятниці 30 вересня. То ж клієнти банків отримали шанс здійснити такі платежі на останок.

Приватбанк відреагував оперативно, збільшивши з 1 жовтня комісію на перекази удвічі – до 4%. Відповідно, при заявленому курсі долара у 37,45 грн/$ для таких операцій, реальний складе майже 39 грн/$. Також непогано, враховуючи, що в обмінниках «зелений» коштує 42 грн/$.

Туризму кінець?

Очевидно, що повна заборона P2P-переказів, які передбачають конвертацію, завдасть руйнівного удару по «картковому туризму». Чи буде він нокаутуючим, залежить від різниці між офіційним та ринковим курсами. Ще залишається класичний банкоматний канал, хоч і з обмеженнями у 12,5 тис грн на місяць.

В Нацбанку поки не бачать підстав для чергового приведення офіційного курсу у відповідність ринковим реаліям. Чимало незалежних експертів критикують такий підхід регулятора.

«Найбільший системний негативний вплив на готівковий і безготівковий ринок створює сьогодні сам Нацбанк. Друкуючи гривню і тримаючи при цьому місяцями фіксований курс, який вже майже на 20% нижчий від реального, він сам збільшує попит на валюту і зменшує її пропозицію на ринку», – вважає відомий бізнесмен-фінансист Олександр Деркач.

Але пільги скінчилися

Від різниці курсів виграють родини переселенців. Та, схоже, ця лавочка закривається. Нещодавно українці в Польщі втратили можливість вигідного обміну готівкової гривні на злоті. Днями польський PKO Bank Polski відзвітував про те, що з 25 березня до 9 вересня українці обміняли через його відділення досить не малу суму – 728 млн грн на 98 млн злотих! Опцією скористалися більше 100 тис переселенців, а середня вартість операції склала 7 тис грн.

Як відомо, після початку війни Нацбанк домовлявся з центробанками інших країн, що прийняли найбільшу кількість переселенців, про можливість обміну вивезеної готівкової гривні на місцеву валюту.

Зокрема, подібна угода була укладена з Польщею. Обмін здійснювався за курсом близьким до офіційного, без комісій та маржі. Обміняти можна було лише купюри «круглих» номіналів від 100 до 1000 грн. Ліміт на одну особу складав лише 10 тис грн. Планувалося здійснювати обмін через 100 відділень держбанку Польщі PKO Bank Polski (материнська структура українського Кредобанку).

Як можна порахувати, середній курс обміну склав 7,43 грн/PLN. Відомо, що на старті програми від був на рівні 7,14 грн/PLN. Для довідки: у серпні картковий курс стрибав до 8,27, а зараз - 7,60 грн/PLN, тобто найвигідніший з середини літа.