Олексій Кущ: «Банки отримували великі прибутки останніми роками виключно за рахунок держави, тому тепер вони повинні сплачувати й чималі податки»

Стратегічні помилки та тактичні успіхі НБУ

- Ваша думка щодо роботи Нацбанку України у 2023 році. Чи він вчиняв більше правильних дій чи навпаки було чимало проблемних моментів та невирішених питань?

- Нацбанк України, можна сказати, що стратегічно помилявся, але тактично вчиняв правильні рішення. Отже які помилки, тобто у стратегії регулятора, на мій погляд.

Таргетування інфляції знаходилося вище реального показника. Облікова ставка повинна зараз бути як мінімум 10%, а не 15%, як ми маємо зараз. Маємо великий розрив між обліковою ставкою і рівнем інфляції.

Крім того, Нацбанк України, знижуючи облікову ставку залишив дуже високу ставку за депозитними сертифікатами. Так, якщо перший показник зараз дорівнює 15%, то другий - 19%. А доходи за депозитними сертифікатами мають бути навпаки нижчими за облікову ставку. Так сьогодні ці сертифікати повинні мати ставку не вищу за показник 13%.

Це нівелує позитивний процес зниження облікової ставки, тому що банки й надалі з вигодою для себе вкладаються в ці депозитні сертифікати. Бачимо розбалансування монетарної трансмісії і її аномальний характер.

Що стосується тактичних позитивів, то регулятор правильно проводив зняття валютних обмежень, утримував стабільність банківської системи, правильно вчиняв щодо збільшення норми резервування банками коштів. Останнє і формує стабільність банківської системи. Я про це казав ще на самому початку проведення повномасштабної війни.

Усюди були прибутки для банків

- Першим викликом для банківської системи у 2023 та 2024 роках буде ухвалення законопроєкту щодо сплати банками 50% від надприбутків та 25% з прибутків у 2024 році? Чи згодні ви з цього приводу з ініціаторами цього закону? З якими викликами у зв’язку з цим зіштовхнуться банки, фінсистема та звичайні споживачі банківських послуг? Як це вплине загалом на ціноутворення не лише банківських послуг, але й на товарних ринках?

- Що стосується товарних ринків, то на них дія закону не вплине ніяким чином. Дуже правильно, що Президент України підписав цей закон, тому що банки отримали за підсумками першого півріччя 2023 року 110 млрд гривень прибутків, а за підсумками року цей показник дорівнюватиме 130 млрд гривень. Якщо в будь-якому сегменті економіки з’являются такі великі прибутки чи надприбтуки, їх треба оподатковувати за підвищеною ставкою.

Адже банки стали отримувати такі кошти виключно за рахунок держави. У 2023 році у фінансових установ збільшилися так звані відсоткові доходи в 1,5 рази і саме за рахунок того, що банки вкладали кошти у депозитні сертифікати. Також вкладали кошти в ОВДП і отримували дохід у 15-17%.

І нарешті банки отримували доходи, беручи активну участь у рамках державної програми «Доступні кредити: 5-7-9%». Зазначу, що до неї пристало багато банків.

Тобто банки надають підприємствам та підприємцям кредити, а держава компенсує доволі значну частину відсотків. Таким чином, банки отримували значні прибутки за рахунок вкладання у депозитні сертифікати та ОВДП, або за рахунок участі у доступному кредитуванні.

Те, що керівники банків зараз кажуть, що встановлення високих відсотків за їхніми прибутками та надприбутками призведе до зростання банківських комісій для своїх клієнтів, є певною мірою маніпуляцією. Поясню чому. 60% банківської системи наразі є державною. Державні установи точно не підвищуватимуть комісій для клієнтів. Нехай приватні установи спробують підвищити показники такої комісії – до них не підуть клієнти.

Про інфляцію та депозитну політику

 - Якою буде інфляція наступного року, беручи до уваги всі фактори, які були притаманні фінансовому ринку, 2023 року?

- Якщо брати середньорічну інфляцію у 2023 році, то вона буде на рівні 12-13%. Таким чином, я думаю, що наступного року цей показник буде на 2% нижчим. Взагалі можна брати інфляційний коридор від 10 до 15%.

Найбільша складова інфляції – це так звана немонетарна інфляція. Вона дуже опосередковано пов’язана з політикою Нацбанку України. Я думаю, що основним чином інфляція залежатиме від вартості пального та палива у той чи іншій бік, або від вартості необроблених продуктів харчування (ціни на зерно).

Інфляція може бути адміністративна, яка відбувається через зростання тарифів, або через зростання цін на необроблені продукти харчування.

Облікова ставка Нацбанку України, який її декілька разів знижував у цьому році, на інфляцію впливає дуже незначно і опосередковано. У нас тим більше зараз не класична інфляція попиту, коли економіка розігрілася і її треба якимось чином охолоджувати. У нас такого немає, як ми бачимо. Плюс немає великого попиту на кредити.

У нас ціни зростають через зростання вартості виробництва та послуг, приміром, через логістику, збільшення цін на пальне. Зростає, зрозуміло, інфляція через військові ризики.

- Що можна сказати про депозитну політику банків у 2023 році? Чи ефективно для банків та їхніх клієнтів зманювалися ставки за вкладами?

- Нацбанк України визнав помилкою, що висока облікова ставка сприятиме зростання кількості строкових депозитів. Його керівники до того вважали, що кошти населення «До запитання» поступово перетікатимуть на строкові депозити. Цього масово не відбулося. Дійсно, частина коштів вкладників такі стали переводити кошти на строкові гривневі депозити, але їхня кількість була незначною. Таким чином, в загальній ресурсній базі банків, які вони залучають від населення, як було 60% коштів «До запитання», так вони такими і залишилися.

Отже було зроблено висновок, що рівень реагування банків на збільшення відсоткових ставок за цієї причини був доволі невеликим. Наприклад, якщо регулятор збільшив облікову ставку на 3%, то банки на це реагували підвищенням ставок за вкладами не більше, ніж на 1%. Таким чином, Нацбанк це все зрозумів і з літку почав процес зниження облікової ставки.

 Але у нас не було і немає нових продуктів для військових. А треба сказати, що ця категорія населення отримує до 800 млрд грн у вигляді заробітних плат. Банки не розробили нічого в контексті залучення, умовно кажучи військові депозити, військові фонди довірчого управління. Ці кошти можна було б також вкладати у депозитні сертифікати. Тому що військовий, який є фізичною особою, сам не може купити депозитний сертифікат.

Банк може створити довірчий фонд і перший міг би брати мінімальну маржу 1% як посередник. Військові таким чином у цих довірчих фондах могли б накопичувати свої гроші. Це було б цікавим засобом вкладання військовими своїх грошей та захистило б їхні кошти від інфляції.

Кому працюється легше та про західні інвестиції

- Яким банкам зараз в Україні працюється легше: державним, приватним чи з певною часткою іноземних капіталів? Чи такого розподілу у сенсі форми власності взагалі немає?

- Я думаю, що найважче працюється невеликим фінустановам. Там більше ризиків, менш розгалужені мережі. Вони не можуть надавати широкий спектр продуктів.

- Чи буде західний бізнес у 2024 році вкладати додаткові кошти в українську банківську систему? У чому буде специфіка?

- Ні, такого однозначно не станеться. Це, як кажуть, треба бути самогубцем. Банківська система в країні, яка веде війну, є дуже вразливою. Навіть попри те, що вона отримує величезні прибутки. Я кажу про такий показник, як  доходність на капітал. Непогані його значення, приміром, 10%. У 2023 році в українських банків він був на рівні 50-60%. Це величезний показник прибутковості.

Попри це банки мають величезні ризики і вони більші, ніж прибутковість. Банківська система опирається на внутрішню економіку, а у нас триває війна. Західний бізнес вкладатиме свої гроші лише через мінімум півроку після остаточного закінчення війни. Тоді і розпочнеться стрімке відновлення економіки.

Зазначу, що, як кажуть, власники банків з іноземним капіталом всі сидять «на валізах». Єдине, що вони не хочуть мати великих збитків від продажу своїх активів в Україні. Адже їхня ринкова вартість прямує до нуля. Тому власники банків з іноземним капіталом в нашій країні вважають, що треба протриматися декілька років і вже потім ухвалювати якісь рішення.

Капіталізація та основні виклики у 2024 році

- Які саме банки ввійдуть у 2024 рік з проблемою капіталізації? Як вона позначиться на фінансовому ринку у цілому?

-З адекватністю капіталів особливих проблем не було, тому що банки сформували резерви більше 100 млрд. грн. Можливо й була б проблема з цим, але враховуючи те, що банки активно не кредитували, то й питань у цьому ніяких немає. Ця проблема можливо є у невеликих банків з українським капіталом. У них були певні питання щодо розміру регулятивного капіталу.

- Якими все ж таки є основні виклики для банків у 2024 році?

 - Основний виклик для банків наступного року полягає у створенні бізнес-моделей. Вона полягала у тому, щоби залучити кошти населення та розмістити гроші у депозитні сертифікати Нацбанку України.

Наступного року ця модель зазнає дуже великих проблем. По-перше, тому що доходність за депозитними сертифікатами стане меншою, тим більше враховуючи те, якщо Нацбанк України й надалі знижуватиме облікову ставку. По-друге, на це впливатиме більш високе оподаткування прибутку банків.

І фактично ситуація потребуватиме від них розпочати програми з кредитування економіки. Банки на це до теперішнього часу не звертали уваги, проте про це лунають заклики з боку політиків. А це означає, що у банків не залишиться іншого виходу, як розпочати активно кредитувати економіку та бізнес.

Таким чином може бути криза бізнес-моделей банків, тому що вони за ці роки втратили тонус кредитування. А вимога НБУ від банків щодо створення бізнес-моделей у певні терміни просто виглядає суто формальною. Фінустанови напишуть певні моделі. Потім вони можуть просто їх не виконувати.