Інтерв'ю

Дмитро Глінський: «З огляду на потреби у фінансуванні відновлення та розвитку економіки банки чекають на законодавчі зміни для посилення захисту прав кредиторів»

Банківська система України досить успішно прожила ще один воєнний 2023-й рік. Вона лишається прибутковою, стійкою та ліквідною. Населення та бізнес також відгукується на ці позитивні фактори: збільшуються обсяги залучення депозитів, особливо строкових; зростають й обсяги кредитування фізичних осіб та підприємств.

Нацбанк України впродовж минулого року декілька разів знижував облікову ставку, що стало вагомим дороговказом для банків щодо подальшого зменшення відсотків за кредитами для бізнесу та пересічних українців. Проте у воєнні часи існують значні ризики щодо кредитування і про це фінансові установи кажуть чесно, не приховуючи всієї правди.

Про ці та інші важливі питання, а також успіхи та проблеми фінустанов, з якими вони закінчили минулий рік і про прогнози роботи банківського сектору економіки у 2024-му, banki.ua спілкуються з в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Дмитром ГЛІНСЬКИМ:

фото автора

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

З середини 2023 року динаміка кредитного портфеля вийшла у позитивну зону

- Рік, що минув, банки закінчили з непоганими показниками капіталізації, чистого прибутку та ліквідності. Ваші загальні оцінки діяльності цих фінансових установ у 2023 році. Яким чином Ви можете оцінити кроки Нацбанку України, як регулятора у 2023 році? Що ним було зроблено правильно, а що ні?

- Що стосується загальних підсумків діяльності банків у 2023 році, вони без сумніву позитивні. Банківський сектор прибутковий, стійкий та ліквідний. Незважаючи на всі виклики воєнного часу, банки забезпечують безперебійне та повноцінне обслуговування клієнтів.

Всі діючі банки виконують нормативи достатності капіталу, при цьому більшості з них вдалося покращити ці показники протягом року. Так, усереднене значення нормативу Н2 (достатності регулятивного капіталу) з 19,7% на початок року збільшився до 25,4% на 1 грудня (має бути не менше 10%).

Ще один вартий уваги підсумок полягає у тому, що орієнтовно з середини цього року динаміка кредитного портфеля банків вийшла у позитивну зону, тобто темпи видачі нових кредитів перевищують темпи погашення та списання раніше виданих.

Це стосується і портфеля кредитів бізнесу, з 1 липня по 1 грудня 2023 року він додав 24,7 млрд грн (+3,4%), а портфель гривневих кредитів населенню за цей же час зріс на 17,9 млрд грн (+9,1%). Звісно, через війну в Україні зберігається високий рівень ризиків та невизначеності, що стримує кредитні апетити банків, але загалом розворот кредитного тренду дає підстави для оптимізму.

Найкращу оцінку роботі Національного банку України наразі дало британське фінансове видання The Banker, яке визнало Андрія Пишного ЦентроБанкіром року 2024-го. В основі такої оцінки - успіх у збереженні фінансової стабільності та стимулюванні економічного зростання у надзвичайно складних умовах.

З урахуванням загального результату, я б не оцінював правильність окремих кроків регулятора на шляху до нього. Монетарну політику варто оцінювати не клаптиками, а системно, і вона призвела до очевидних позитивних результатів.

Зрештою, інфляція уповільнилася до 5% з понад 26% рік тому, що дозволило перейти до пом’якшення монетарної політики, а зростання ВВП перевищує більшість прогнозів. Відзначу також лібералізацію валютного регулювання - НБУ у жовтні відмовився від фіксації курсу гривні до долара США і поступово пом’якшує валютні обмеження.

При цьому валютний ринок залишається збалансованим (з урахуванням активної присутності на ньому НБУ), а міжнародні резерви - на високому рівні.

Кредитні ставки не можуть зменшуватися одномоментно і пропорційно обліковій ставці

- У 2023 році декілька разів поспіль Нацбанк України знижував облікову ставку. Чому банки не особливо поспішали зі зниженням кредитних ставок?

- Відтоді як НБУ почав знижувати облікову ставку, банки також знижували відсоткові ставки за кредитами як для бізнесу, так і для населення. Проте не слід очікувати, що кредитні ставки банків змінюватимуться одномоментно і пропорційно обліковій ставці, адже на них впливає багато інших чинників.

Так, зміна облікової ставки впливає на вартість залучених банками коштів (депозитів), які використовуються для кредитування, і не впливає на інші складові собівартості кредитів – ризик та адміністративні витрати банків.

Крім того, відсоткові ставки за депозитами не прив’язуються напряму до облікової ставки, а змінюються відповідно до ринкових умов, на які облікова ставка впливає опосередковано. Ресурсна база банків формується з коштів різної строковості, залученими за різними ставками, зміна усередненої вартості ресурсів відбувається поступово і з інерцією.

Слід також врахувати, що крім облікової ставки регулятор використовує й інші монетарні інструменти, зокрема норми обов’язкового резервування коштів на кореспондентських рахунках банків в НБУ та правила формування таких резервів.

Ці вимоги теж впливають на вартість залучених банками коштів. Останнім часом політику Нацбанку України в частині обов’язкових резервів було спрямовано на стимулювання банків до залучення саме строкових депозитів та збільшення конкуренції за них.

Завдяки цій політиці відсоткові ставки за строковими вкладами населення майже не змінилися від початку зниження облікової ставки НБУ, і це зменшує вплив зниження облікової ставки на ставки за кредитами.

Ще один момент, який варто відзначити - значна частина кредитування бізнесу останнім часом відбувається в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%». Розміри ставок в рамках програми фактично регулюються її умовами і не реагують на зміну облікової ставки так само як ставки за «звичайними» кредитами.

За воєнних умов майже не кожний кредит може стати проблемним

- Чому взагалі так мляво банки кредитували у 2023 році населення та бізнес, приміром, експерти оцінюють, що 60% всіх кредитів для підприємців було надано саме тому, що фінустанови брали активну участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%»?

- Не можу цілком погодитись із цим твердженням. Якщо зважати на динаміку кредитування за останні півроку, то зростання його темпів очевидне: +3,4% у сегменті кредитів юридичним особам, +9,1% у сегменті гривневих кредитів домогосподарствам. В умовах воєнного часу та економіки, обсяг якої досі становить лише три чверті довоєнного рівня – це цілком потужний результат.

За межами програм підтримки кредитування дійсно обмежене, що зумовлено високими ризиками та все ще не дуже сприятливими монетарними умовами.

Поясню трохи детальніше. Війна, яку рф веде в Україні, не закінчилася, і рівень невизначеності залишається високим. Значна частина працездатного населення - у силах оборони. Майно у заставі або виробничі потужності можуть бути знищені внаслідок чергового обстрілу.

Поза тим діють законодавчі обмеження прав банків щодо певних категорій позичальників, й іноді запроваджуються нові. За таких умов ледь не будь-який кредит може стати проблемним, і банки мають обережно ставитися до таких ризиків. Не забуваймо, що банки кредитують за рахунок коштів вкладників і зобов’язані докладати всіх зусиль для їх збереження.

Скорочення обсягу економічної активності, яке стало наслідком повномасштабного вторгнення, також негативно вплинуло і на попит позичальників на кредити. Було би ілюзією вважати, що економіка може спожити стільки кредитів, скільки їй можна надати.

Якщо мільйони співгромадян за кордоном, і якщо частина підприємств перебуває в окупації або знищена – не варто очікувати такий же попит на кредити, який був до повномасштабного вторгнення.

Крім того, процес зниження ринкових відсоткових ставок потребує часу, і на цей момент їхній рівень є зависоким для комфортного кредитування на середні та довгі строки. Попиту на довгострокові кредити за ставками 20 і більше відсотків річних майже нема. Як наслідок, іпотека для населення та інвестиційне кредитування бізнесу поки що можуть існувати тільки в рамках програм підтримки, які дозволяють кредитуватися за пільговими ставками.

Утім, загалом тенденції у кредитуванні позитивні - кредитні портфелі банків розвернулися до зростання, і вони очікують подальшого нарощування обсягів кредитування бізнесу та населення. По мірі економічного відновлення та зниження відсоткових ставок такі тренди посилюватимуться.

Стабілізацію проблемних кредитів досягнуто, проте це не означає, що проблему вирішено

- Яким є частка NLP-кредитів (проблемних позик) українських банків у 2023 році? Які прогнози щодо цього показника Ви можете надати на 2024 рік?

- Станом на 1 серпня 2023 року, рівень непрацюючих кредитів у портфелях українських банків сягнув максимального з початку повномасштабної війни значення у 45,4%, і з тих пір має тенденцію до незначного зниження. На 1 грудня NPL становить 44,1% кредитного портфеля.

На мою думку, така тенденція зберігатиметься надалі. Переважно NPL складаються з «довоєнних» кредитів, якість кредитів «воєнного часу» істотно вища, адже вони видавалися вже з урахуванням ризиків, спричинених війною.

Крім того, НБУ проводив у 2023 році оцінку стійкості ТОП-20 банків за обсягом активів (близько 90% активів банківської системи), і, за її підсумками, відзначив адекватність оцінки банками якості кредитів. Це означає, що очікувати помітного зростання обсягів непрацюючих кредитів не варто. З урахуванням активізації кредитування з другої половини 2023 року, частка NPL ймовірно поступово скорочуватиметься.

Разом з тим, стабілізація рівня NPL не означає, що проблему вирішено. 44% сукупного портфеля – це величезний обсяг, який «з’їдає» капітал банків, посилює сприйняття ними ризиків та обмежує апетити до нового кредитування.

Поза тим принаймні частину цих непрацюючих кредитів фактично заморожену через тимчасові обмеження, встановлені для банків на період воєнного часу, а також через недостатню ефективність механізмів реалізації прав кредиторів. І це саме у той час, коли банківське кредитування мало б стати потужним супутником економічного відновлення країни.

Зменшення присутності держави на банківському ринку залишається стратегічною ціллю

- В Україні досить велика частка державних банків. Чи це було проблемою чи навпаки є позитивним фактом саме у період воєнного часу? Чи зменшуватиметься ця частка, на Вашу думку, у 2024 році?

- Ще до повномасштабного вторгнення держава контролювала близько половини активів банківської системи і ставила за мету зменшити свою частку на ринку. Досягти цієї мети не вдалося, а вже під час великої війни до портфелю банківських активів держави увійшов націоналізований Сенс Банк.

Загалом домінування держави на банківському ринку не є нормальною ситуацією в ринкових економіках. Негатив такого домінування через викривлені умови конкуренції та ризики, пов’язані зі специфікою держави як власника, як правило переважає позитив у вигляді розширених можливостей реалізації державної політики щодо фінансування пріоритетних секторів та фінансової інклюзії.

Утім, війна теж не є нормальною ситуацією. І більша готовність банків державного сектору до кредитування у таких умовах зіграла свою позитивну роль для нашої економіки.

Разом з тим, зменшення присутності держави на банківському ринку залишається стратегічною ціллю для України. Реалізувати її за чинних умов навряд чи можливо, однак рано чи пізно нам необхідно буде повернутися до цього питання.

Маємо позитивну тенденцію до збільшення частки строкових вкладів

- Як Ви оцінюєте депозитні програми банків для фізичних осіб? Чи були вони у 2023 році вигідними для їхніх клієнтів? Який прогноз щодо депозитних ставок за різними видами вкладів у наших банках ви можете надати на 2024 рік?

- В умовах війни та невизначеності доступність власних коштів очевидно більш вагома для клієнтів банків порівняно з доходністю. Попри це, за 11 місяців 2023 року спостерігалося збільшення частки строкових депозитів у загальному обсязі залучених банками коштів – з 31,9% до 36,7% у сегменті домогосподарств і з 22,5% до 30,7% у сегменті нефінансових корпорацій. Такі тенденції свідчать про привабливість депозитних програм банків для клієнтів.

Також зауважу, що завдяки швидкому зниженню інфляції протягом року та політиці НБУ щодо стимулювання конкуренції між банками за строкові депозити, доходність гривневих строкових депозитів у банках сьогодні перевищує рівень інфляції.

Для порівняння, індекс споживчих цін у листопаді 2023 року в річному вимірі становив 5,1%, індекс доходності вкладів населення UIRD (3 місяці) у цьому ж місяці в середньому був близький до 14% річних, а станом на 3 січня 2024 року становить 13,84% річних. Упродовж 2024 року можна очікувати помірного зниження відсоткових ставок за депозитами.

Про ризики для іноземних установ та бізнес-моделі

- Яким чином Ви оцінюєте роботу банків з іноземним капіталом в Україні? Чи можуть за певних обставин воєнного часу вони згорнути свою діяльність в нашій державі?

- Банки з іноземним капіталом мають загалом вищі показники достатності капіталу порівняно з іншими банками, і ведуть прибуткову діяльність. Як правило, ці банки обережніше ставляться до ризиків, що зазвичай зумовлено консервативною політикою материнських структур.

Чи можуть окремі міжнародні банківські групи згорнути діяльність дочірніх банків в Україні? Думаю, в цьому немає сенсу. Вийти з українського ринку шляхом продажу банку в умовах війни дуже складно, якщо взагалі можливо. Просто «закритися» із втратою інвестицій – теж навряд чи доцільно.

- Чимало експертів вважають, що головним викликом для банківської системи у 2024 році, буде створення банками бізнес-моделей їхньої діяльності. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- Не думаю, що йдеться про створення бізнес-моделей. У багатьох банків вони давно вже усталені: хтось має універсальну модель, хтось більше орієнтується на експортно-імпортну діяльність, хтось - на роздрібний бізнес.

Скоріше йдеться про адаптацію бізнес-моделей до змін ринкового середовища на тлі динамічного розвитку законодавства та регуляторних вимог, дотримання яких потребує постійних інвестицій.

Правда у тому, що в процесі євроінтеграції ландшафт ринку зазнаватиме відчутних змін, а вимоги до операційної та загальної ефективності банків зростатимуть, - це дійсно виклик. Також, безумовно, банки враховують у своїх стратегіях ринкові особливості воєнного часу.

Особливу увагу варто приділити змінам у сфері банківського фінансування

- Що буде якісного нового, на Вашу думку, у діяльності банків у 2024 році? Які нові нормативно-правові акти слід ухвалити наступного року для покращення діяльності банків та захисту їхніх клієнтів?

- Банки в Україні вже давно діють в умовах постійних змін у законодавстві та регулюванні. Якщо не вдаватися у деталі, «новинки» впроваджуються в управлінні капіталом та ризиками, фінансовому моніторингу, корпоративному управлінні та інших аспектах роботи банків.

На мою думку, особливу увагу варто приділити змінам у сфері банківського фінансування, з огляду на її загальноекономічну важливість.

Про позитивну динаміку в кредитуванні я вже згадував раніше. Разом з тим, потреби економіки у залученні фінансування для відновлення та розвитку упродовж найближчих років величезні.

Темпи сьогоднішнього зростання банківського кредитування є зовсім непоганими з огляду на ризики та різні обставини, але вони не будуть достатніми для повноцінної реалізації потреб у фінансуванні.

Крім того, можливості нарощування державної підтримки, яка досі була драйвером кредитування, вичерпуються, а політика підтримки потребує перегляду з урахуванням реалій та довгострокових цілей держави.

У цьому контексті варто звернути увагу на принципи сталого розвитку, або ESG-принципи (Environmental, Social, Governance – довкілля, соціальна сфера, корпоративне управління). Цього року починається їхнє системне впровадження у банківському секторі та у сфері державної підтримки.

ESG також у фокусі уваги міжнародних фінансових партнерів, які реалізовують в Україні власні програми фінансування та технічної допомоги. Це означає, що доступ бізнесу до грошей все більше залежатиме від його готовності дотримуватися зазначених принципів у своїй діяльності.

Окремо слід згадати сферу агрокредитування. Цього року відбулася визначна подія - другий етап відкриття ринку сільськогосподарських земель. Право купувати такі землі, які раніше перебували під мораторієм, отримали юридичні особи.

Це радикально збільшує можливості агросектору у залученні інвестицій та боргового фінансування і потенційно є надзвичайно потужним драйвером довгострокового економічного зростання.

Реалізувати цей потенціал допомагатимуть нові інфраструктурні та фінансові інструменти, які планується запровадити найближчим часом - Державний аграрний реєстр (або ДАР), електронні аграрні розписки (законопроєкт очікує на розгляд у Верховній Раді України у другому читанні), Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Що також потрібно банкам та країні у цілому, з огляду на потреби у фінансуванні відновлення та розвитку економіки, то це комплексні законодавчі зміни для посилення захисту прав кредиторів. Якщо ми хочемо нарощувати кредитування справді випереджаючими темпами, банки мають бути впевненими у своїх можливостях добиватися вчасного повернення кредитів без втрат.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  _  _     _____   _    ___    _ 
| || | |___ | / | ( _ ) / |
| || |_ / / | | / _ \ | |
|__ _| / / | | | (_) | | |
|_| /_/ |_| \___/ |_|
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.