Списання боргів за зруйноване окупантами житло: що передбачає новий закон

Коробкова пояснила, як саме відбуватиметься списання таких боргів та як цей закон оцінює банківська спільнота.

Хто зможе звертатися із заявою про анулювання боргу

Позичальник отримає право звернутися до банку щодо анулювання боргу за кредитом, якщо придбане в кредит майно було знищене внаслідок війни.

При цьому мають бути дотримані такі умови:

• предметом забезпечення за кредитом має бути знищена нерухомість, яка була єдиним місцем проживання сім’ї позичальника. Також може йтися про знищений унаслідок війни автомобіль, який станом на початок військових дій був єдиним у сім’ї;
• на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не була прострочена більше як на 7 днів;
• метою отримання кредиту, згідно з договором, є придбання, реконструкція чи будівництво житла (або придбання автомобіля).

Позичальник разом із заявою про анулювання заборгованості має надати банку документи, які підтверджують факт знищення нерухомості внаслідок збройної агресії рф (або доводять відповідність автомобіля нормам, визначеним законом №2823-ІХ).

Крім того, якщо придбане в кредит житло пошкоджене і потребує капремонту або ж опинилося на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій – позичальник може отримати право призупинити сплату зобов’язань за кредитом (тобто "заморозити" кредит).

Як банки надаватимуть відстрочку зі сплати заборгованості

Закон передбачає, що у період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати основної суми боргу (тіла кредиту), а також відсотків, комісій та інших платежів за кредитним договором.

Призупинення, або "замороження" сплати заборгованості, може стосуватися нерухомості, яка відповідає одній із наступних умов:

• на день подання заяви майно розташоване на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться воєнні дії;
• майно пошкоджене внаслідок збройної агресії рф і може бути відновлене виключно шляхом капітального ремонту чи реконструкції.

Заява про призупинення сплати грошового зобов’язання підписується позичальником власноруч або електронним підписом і передається кредитору в оригіналі, а документи, які підтверджують факт пошкодження нерухомості, надаються кредитору в оригіналі або у вигляді нотаріально посвідчених копій.

Позичальник зобов’язаний подати в банк такі документи протягом 90 днів із дня виключення території, на якій знаходиться нерухоме майно, з переліку тимчасово окупованих територій чи територій бойових дій. Перелік таких територій встановлює Кабмін.

У разі неподання позичальником у вищевказаний строк підтверджуючих документів банк має право вимагати відновлення сплати зобов’язань за кредитом.

Обов’язок сплати позичальником за кредитним договором поновлюється з дня отримання позичальником компенсації від держави (але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні).

Сума нарахованих, але не сплачених за кредитним договором процентів, комісій та інших платежів за період із 24 лютого 2022 року до дати відновлення сплати зобов’язань не підлягає сплаті позичальником і відшкодовуватиметься банку за рахунок держави-агресора.

Позичальник протягом 10 робочих днів зобов’язаний повідомити банк про отримання компенсації від держави за пошкоджене або знищене нерухоме майно (або про відновлення майна за рахунок держави).

У разі неповідомлення про отримання компенсації від держави або про відновлення майна за рахунок держави позичальник сплачує банку відсотки в подвійному розмірі, нараховані за кредитним договором за період такого прострочення.

Оцінка закону банкірами

Як підкреслює Олена Коробкова, банківська спільнота підтримує ініціативу влади щодо допомоги постраждалим від війни позичальникам.

Водночас, на думку банкірів, має бути забезпечене законодавче рішення щодо відповідних компенсацій фінустановам як кредиторам.

"Наразі абсолютно не зрозуміло, як банкам відшкодовуватимуться збитки, що виникають внаслідок застосування вказаного закону. Банкам критично важливо, аби питання компенсацій було вирішено. Не можна перекласти всі збитки на банківську систему, яка зараз долає безліч ризиків для стабільної роботи в умовах воєнного стану", – зазначає голова ради Незалежної асоціації банків України.

Якщо всі збитки за зруйноване внаслідок війни майно (житло та автомобілі) буде перекладено лише на банки і норма закону №2823-ІХ про майбутні компенсації кредиторам залишиться декларативною, це суттєво негативно вплине на банківську систему.

"Тому ми продовжуємо активний діалог із владою, аби довести до логічного завершення розпочату процедуру списання кредитів, забезпечення за яким знищене внаслідок війни, та виплати кредиторам відповідних компенсацій. Важливо знаходити збалансовані й компромісні рішення", – резюмувала Коробкова.