Як банки заробляють на коштах військових та відмовляють їм у кредитуванні

Війна народила нову цікаву клієнтську групу для банків – військовослужбовців.

Військовий – як клієнт банку

Наразі в Україні нараховується близько одного мільйона військових, які є доволі платоспроможними, бо отримують зарплатні 40-100 тис грн на місяць. На тлі падіння доходів решти клієнтських груп – це автоматично цікаво для банків.

Разом з тим з військовими пов’язані дуже великі ризики.
По-перше, наскільки стабільним є нинішній дохід хоча б у середньостроковій перспективі. Бо після Перемоги, ситуація може різко змінитися.

По-друге, і головне – дуже великі ризики, бо військові напряму ризикують життям. І ступінь ризику пропорційна розміру доходів, бо найбільше заробляють безпосередньо у зоні бойових дій. Разом з тим, не факт, що сьогоднішній тиловик, завтра не опиниться на передку. Ці ризики дуже ускладнюють кредитування, особливо більш-менш довгострокове. Детальніше про це згодом.

Де гроші військових

За інформацією нардепа Ярослава Железняка, станом на 3 листопада Міноборони в повному обсязі профінансувало зарплати військовим на суму майже 497 млрд грн. Це у 8 разів більше, ніж за весь минулий рік.

За даними НБУ, приріст коштів на рахунках банків з початку війни у гривні перевищив 100 млрд грн. Скоріш за все, левову частка цього приросту забезпечили саме військові. Вони отримують зарплатню на картки переважно двох держбанків – Привату та Ощаду. Саме вони є безумовними лідерами з приросту коштів фізосіб під час війни.

Банкір Микола Войтків з Акорд Банку вважає, що саме попит з боку військових був одним з факторів зростання курсу долару на початку осені.

«Ці виплати сформували основний додатковий попит на готівкову валюту – прямо (купівля сім‘єю валюти) або опосередковано (ці кошти були витрачені, наприклад, в м‘ясній лавці і попали до інших людей, які купляють теж частково валюту)», – написав він у FB ще 26 вересня.

Приблизно тоді ж знайомий військовий розповів, що, дійсно, з початку війни придбав лише $600-700. Він визнав, що якусь частку попиту забезпечують військові, але ж не переважну. Цей військовий частину зарплатні перераховував родині, купував собі якісне обмундирування, яке недешеве.

Як банки заробляють на цьому

Кошти, які військові тримають на поточних рахунках майже безкоштовно, забезпечують значну частку тієї самої надлишкової ліквідності банків, яку ті вкладають у деп. сертифікати НБУ, заробляючи на них 23% річних!

Очевидно, що багатьом військовим зараз просто не до того, щоб замислюватися про більш ефективне прилаштування заощаджень. І банки цим користуються.

«Банки отримують жирну маржу, але нічого не платять із неї «фізикам» та військовим», – навіть, перебуваючи у Лондоні, не стрималася колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева.

Мабуть, в Ощадбанку прислухалися і нещодавно підвищили нарахування на залишки до 5% річних. Але ж маржа все одно залишається жирною, як не крути!
Отже, можна констатувати, що банки, переважно державні, непогано заробляють на військових, а, значить, і на війні.

Недолугий захист

Вище зазначалося, чому військові є не надто привабливими позичальниками для банків. Але є ще одна причина – це держрегулювання.

Справа у тому, що влітку було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні.

Цими змінами на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінустанови та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки.

Зокрема, не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами. До категорії захищених осіб віднесено:

• військовослужбовців ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;

• військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби;

• членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

• осіб – які перебувають у полоні; з якими втрачено зв'язок; зниклих безвісти.

Це - право, а не обов’язок. Якщо особи з переліку не бажають отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) слід заявити про це. Для цього треба повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора у разі переуступки прав, колекторську компанію та надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.

Водночас споживач, який втратив належність до захищеної категорії, зобов’язаний повідомити про це кредитора впродовж 30 календарних днів із дня втрати належності до цієї категорії.

Таким чином, позичальник військовий може у будь-який час скористатися цим імунітетом і банк-кредитор не матиме права, навіть, нагадати йому про наявність заборгованості.

Саме у цьому і полягає недолугість цього захисту. Припустимо є військовий, який не збирається користуватися імунітетом і хоче співпрацювати з банком на загальних підставах. Але ж банк не може про це знати, бо відповідної процедури не передбачено. Це – очевидне недопрацювання.

«У разі виявлення порушення цих норм регулятор застосовуватиме визначені законодавством заходи впливу», – попередили підопічних в НБУ, зазначивши, що вітають ці недолугі норми Закону.

Банки вже відмовляють військовим

Недивно, що такі правила гри аж ніяк не влаштовують банки, як мінімум, приватні. Їм простіше просто відмовити в кредитуванні військових, навіть, відкрито, зазнаючи репутаційних ризиків. Повідомлення про відповідні кейси вже є у мережі.

«Користувався кредитною картою банку багато років. Не маю простроченої заборгованості», – розповідає клієнт ПУМБу Ріната Ахметова, – Зараз мобілізований, подав документи про мобілізацію, і з’ясувалося, що банк заблокував мені кредитний ліміт, хоча про це ніде не попереджають перед подачею документів». Військовий каже, що жоден інший банк такого не зробив.

У ПУМБі зазначили, що умовою обслуговування кредитних угод військовослужбовців при підключенні пільгових умов є встановлення «холду» на суму кредитного ліміту після отримання документів, що підтверджують право на пільги. «Після встановлення статусу «Військовослужбовець» кредитні кошти не доступні для використання, згідно Рішення Банку», – резюмували у банку.

А як же «єОселя»?

У цьому контексті дуже цікаво, як влада уявляє собі масову видачу пільгових іпотечних кредитів військовим. Вчора "Укрфінжитло" повідомило про наявність більше 20 тис поданих заявок. При цьому наразі було видано лише 83 позики. "Більшість позичальників — військовослужбовці ЗСУ за контрактом та правоохоронці — їх 76. Крім них, пільгові кредити вже отримали пʼятеро медиків та два педагоги", - повідомили в організації, що реалізує програму "єОселя".

Зазначимо, що контрактники є більш надійними та передбачуваними позичальниками, ніж звичайні мобілізовані (зокрема, добровольці), оскільки мають контракти строком на 3-10 років залежно від спеціальності. Проте частка контрактнків не перевищує третини задальної кількості військовослужбовців.