Кому з банків під час війни населення довіряє найбільше грошей

Курсове застереження

Станом на 1 березня частка заощаджень громадян, номіновних в інвалюті, складала 38% або еквівалент 266 млрд грн. Після липневої 25%-вої девальвації гривневий еквівалент автоматично пропорційно зріс на 66,5 млрд грн. Віднявши цю суму з номінального приросту отримаємо реальний показник зростання за півроку війни приблизно 80 млрд грн.

Строкових вкладів поменшало

Якщо на початок березня частка коштів на строкових депозитах складала 43%, то на початок вересня вона впала до 34%. Це відбулося через скорочення портфелю строкових депозитів. Тобто, зростання коштів фізосіб у банках відбулося завдяки збільшенню залишків на поточних/карткових рахунках, які майже не приносять доходу та можуть бути забрані у будь-який час.

Чому тримають безкоштовно

Так, нинішні відсоткові ставки за строковими депозитами низькі та, навіть, не покривають інфляцію. Але ж тримати кошти без будь-якого заробітку це ще більше ірраціонально, ніж мінімізувати втрати від інфляції на строкових депозитах. Не кажучи вже про альтернативні інструменти, як наприклад, військові облігації.

Валюта тікає з банків

Номінально частка валютних заощаджень скоротилася незначно – на 1,5 в.п. Проте реально за півроку війни громадяни забрали з банків майже півмільярда доларів. Слід зазначити, що відтік валюти з банків розпочався ще до початку широкомасштабного наступу агресора.

Ця тенденція змінилася лише завдяки запуску банками сервісу з продажу валюти під депозити наприкінці липня. За два місяці (серпень-вересень) приріст валютних коштів склав лише $72 млн. Враховуючи обсяги купівлі валюти під депозити за цей період у $330 млн, можна стверджувати, що з банків забрали як мінімум $260 млн.

Дивна довіра

Навряд чи тримання коштів на поточних рахунках та тлі відтоку валюти можуть бути свідченням високої довіри до банківської системи. Хоч обсяги коштів у банках дійсно зростають.

У даному матеріалі у розрізі банків ми наводимо номінальні показники. Тому слід враховувати, що завдяки курсовому чиннику притоки є дещо завищеними, ніж у реальності, а відтоки насправді можуть бути більшими за номінальні.

У кого побільшало

Найбільшим припливом коштів можуть похвалитися усі чотири держбанки, квартет великих банків із західним капіталом на банки Сергія Тігіпка.

Більше половини номінального приросту системи забезпечив Приватбанк, на другому місці майже з триразовим відставанням Ощадбанк.

Формально на третій позиції «австрійський» Райффайзен, який, до речі, на початку війни втрапив у неприємну репутаційну історію. Причина – сестринський банк, що досі продовжує працювати у рф. Та, як бачимо, на показники це не вплинуло.

Проте слід зазначити, що сумарно австрійців за приростом коштів насалення випереджає тандем банків Сергія Тігіпка у складі Універсал Банку (monobank) та Таскомбанку, на базі якого також працюють два необанки – свій izibank та sportbank.

Топ-10 банків за номінальним приростом обсягів коштів фізосіб за березень-серпень 2022 р, млрд грн

1. Приватбанк – 86,5
2. Ощадбанк – 32,7
3. Райффайзен Банк – 6,7
4. Універсал Банк (monobank) – 6,2
5. Укрсиббанк – 5,2
6. Укрексімбанк – 4,9
7. Укргазбанк – 4,2
8. Креді Агріколь Банк – 1,8
9. ОТП Банк – 1,7
10. Таскомбанк – 1,3

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Вплив ставок

Коли приріст обумовлений переважно збільшенням залишків на рахунках, аналізувати ставки за строковими вкладами не дуже доречно. Проте варто зазначити, що з десятки лідерів за приростом тільки окремі банки пропонують відсотки вище середнього рівня. Це – Тас та Укргаз, максимум яких становить 16% річних. Укрексім пропонує до 13,5% річних. Тоді як Приват та ОТП готові платити максимум 6% річних, а Укрсиб – лише 0,5%.

Альфа та «Південний»

Номінальне скорочення коштів фізичних осіб зафіксовано лише у 20 банків. Найбільших втрат під час війни зазнав Альфа-Банк, який тільки номінально втратив більше 3,3 млрд грн і поступився Райфу третім місцем за обсягами коштів населення серед вітчизняних банків. Причина – репутаційний удар через російське походження капіталу Альфи та чутки про його виведення з ринку. Не допомагає, навіть, пропозиція високих ставок – до 16% у гривні та 3% – у доларах.

Усі інші гравці втратили у рази менше. На другому місці за відтоком коштів одеський банк «Південний». Варто нагадати, що після початку війни він взагалі на деякий час припинив приймати строкові депозити. Тепер залучає на строк не більше 6 місяців, пропонуючи до 13% річних. Враховуючи скорочення портфелю кредитів бізнесу, така поведінка може свідчити про намір скоротити обсяги бізнесу. Під час кризи це – цілком логічна тактика.

Топ-10 банків за номінальним скороченням обсягів коштів фізосіб за березень-серпень 2022 р, млн грн

1. Альфа-Банк – 3 313,4
2. Банк "Південний" – 619,4
3. Банк Кредит Дніпро – 191,8
4. Ідея Банк – 101,3
5. МетаБанк – 83,6
6. Кліринговий Дім – 66,9
7. Перший Інвестиційний Банк – 64,1
8. Полтава-банк – 61,5
9. Комінвестбанк – 47,2
10. Кристалбанк – 32,3

Розрахунок «banki.ua» за даними НБУ

Банк Ярославського та інші

Замикає трійку за відтоком Кредит Дніпро бізнесмена Олександра Ярославського, який незадовго до початку війни став фігурантом смертельної ДТП і виїхав з України. Наразі Кредит Дніпро пропонує найвищі ставки на ринку – до 19% річних у гривні.

Відтік має «польський» Ідея Банк. Перед війною його мав купити ПУМБ Ріната Ахметова, але угода зірвалась. Пару років тому продаж Ідеї не вдався через пандемію. Слід зазначити, що польські власники мають проблеми на батьківщині тому продають український актив.

Слід відзначити відтоки у банку Кліринговий Дім, який контролює Юлія Льовочкіна, нардепка від колишньої фракції ОПЗЖ (її заборонили невдовзі після вторгнення). Приблизно такі ж втрати у Першого інвестиційного банку, який має російський капітал. До війни цей банк хотів купити Кредит Дніпро Ярославського.

Що це означає

Динаміка коштів населення – чи не найголовніший з індикаторів сприйняття тієї чи іншої фінустанови суспільством. Тому відтік коштів, зазвичай, сприймається негативно, бо свідчить про втрату довіри до банку. Хоча насправді для цього може й не бути підстав. Наприклад, невелике планове скорочення під час кризи виглядає грамотною поведінкою. Тоді як стрімке зростання може насторожувати. Тому варто дивитися на відсоткові ставки та їх динаміку. Тривожною є тенденція, коли банк втрачає кошти, незважаючи на підняття ставок.