Інтерв'ю

Наталія ЛИСЕНКО: «Наша спрощена система оподаткування є непоганою, проте європейці вимагають, щоби ми її дещо удосконалили і вони у цьому повністю праві, адже мають досвід»

КВЕД - це класифікатор видів економічної діяльності, який можна подивитися на сайті Держкомстату. Коди структуровано за галузями економіки. ФОП або підприємство, яке працює на загальній системі оподаткування, має право займатися бізнесом тільки за тими кодами, які записані в його реєстраційних документах.

На практиці в Україні існує система узагальнених КВЕДів, які не розписують більш чітко вузькі сфери діяльності підприємця і тоді виникає купа проблем, включаючи з фіскальними органами. Самим же підприємцям часто-густо виписуються за цієї причини не такі вже малі штрафи.

Також часто трапляються випадки неправильного вибору виду спрощеної системи оподаткування: і тут підприємці, працюючи на ній роками, потерпають від дуже великих збитків, сплачуючи «зайві» гроші за податками.

Про це все та про багато інших цікавинок banki.ua розповідає власниця групи компаній «Параграф» (бухгалтерські та аудиторські послуги) Наталія ЛИСЕНКО:

фото: Наталія Лисенко

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Підприємці, які є виробниками-експортерами часто вказують за КВЕДом вид, пов’язаний не з виробництвом, а з торгівлею. А це є помилковим

- Пані Наталія, якою є загальна ступінь обізнаності підприємців, особливо нових, у питаннях оподаткування та бухгалтерського обліку компаній? Яким чином упродовж останніх років збільшувалися (чи навпаки зменшувалися) їхні знання та підготовленість з приводу цих питань?

- Спираючись на свій досвід, можу сказати, що підприємці відрізняються один від одного своїм рівнем обізнаності. Є такі, які дуже добре орієнтуються у системах оподаткування, у тих моментах, що дозволено робити, а що ні. Тобто вони вже були, приміром, у своїй діяльності у складних ситуаціях: проходили певний контроль, перевірки, мали певні неприємності з фіскальними органами.

Є підприємці-початківці, які зацікавлені у всіх цих питаннях і вони найбільш вдячні в плані отримання знань у цій галузі.

Чому так саме? У підприємця, який не є новачком, є певний досвід, і як кажуть, з нього вже й сокирою не вирубиш помилки, яких він припускався впродовж певного часу: такий каже, що він так завжди робив і нічого змінювати не збирається.

Це не значить, що він був правий, коли це робив. Тут йому важко довести, що повинен зупинитися і дослухатись порад фахівців, аби виправити ці системні помилки. І коли цю роботу зроблено, бізнесмен дослухався наших порад, то він вже має більший позитивний ефект у своїй діяльності.   

- Часто при реєстрації підприємства бізнесмени вказують невірний вид діяльності, тому можуть виникнути проблеми з тим, що якийсь вид робіт, який буде здійснюватися, буде вважатися незаконним, оскільки його не буде прописано у видах діяльності. Для того, щоби була правильна система сплати податків, варто обрати такий КВЕД у класифікаторі, який максимально підходить під діяльність фірми або конкретно позначає її. Як часто на даному етапі підприємці роблять помилки? Можете навести цікаві приклади з практики конкретних компаній, які робили помилки на цьому етапі та розказати про це більш розлого? Яким чином ці помилки виправлялися і якої шкоди вони приносили підприємству?

- Я почну з того, що у питанні  про нібито незаконність подальшої діяльності, коли підприємець обрав невірний КВЕД. Приміром, підприємець заснував фірму, зареєстрував статутні документи і вказув кілька КВЕДів для своєї діяльності.

Але в його діяльності, скажімо так, трапляється таке, що йому треба продати свій автомобіль, який знаходиться на балансі фірми. І бізнесмен у цьому випадку задає фахівцям питання: чи треба у КВЕДах прописувати такий вид діяльності.

Але це разова операція. У підприємства є операційна діяльність - це коли підприємство на постійній основі здійснює якісь певні операції. Якщо він, наприклад, торгує шкірою, взуттям чи сировиною, то цим постійно займається. Але у випадку з автомобілем, як я казала вище, така операція є разовою, під неї немає КВЕДу. То таку операцію можна спокійно робити і без додаткового КВЕДу.

Буває, що підприємці помиляються, коли вони щось виробляють (приміром, одяг чи взуття) і знають, що збуватимуть свою продукцію, як на території України, так і за кордоном. І їм здається, що повинен бути КВЕД, який пов'язаний з торгівлею - тобто продажем.

А коли вони звернуться на митницю, щоби оформити експорт, то зіштовхнуться з проблемою: КВЕД повинен бути не на торгівлю, а саме на виробника чи виробництво. Тобто мати сертифікат виробника. Приклади таких негативних ситуацій, на жаль є. Бізнесмени потім отримують правильний КВЕД, проте певна затримка у діяльності (відправка товару за кордон), є. 

Підприємець напряму звертається до ЦНАПу чи до нотаріуса, який це робить і їм вносять потрібні КВЕДи. Тоді бізнесмени наново подають документи для правильного замитнення товару.

Підприємець таким чином може втратити на ці всі зміни до тижня часу, а може й більше. Залежить від того, скільки вихідних днів припадає на цьому проміжку часу. Це досить розповсюджена помилка і я зазначу, що з такою проблемою стикається третина підприємців, які займаються експортом.

Для нашої фірми це, скажімо так, є типовою послугою. До нас щодо вирішення цих питань з КВЕДами та митницею дуже часто звертаються підприємці і ми теж впродовж декількох днів вирішуємо їх.

Більшість з таких бізнесменів належать до підприємств малого та мікробізнесу. Пояснити це можна тим, що саме у таких бізнесменів мало досвіду та часу на те, щоби опанувати всі моменти, пов’язані з цими питаннями. Тобто не вистачає підприємницької та бухгалтерської грамотності.

Проблеми з внесенням інформації через електронні платформи

- Найпоширенішим та найпростішим є зміна КВЕДу через онлайн-платформи, такі як «Дія», або «Онлайн будинок юстиції». Варто зазначити, що для цього необхідно мати електронний цифровий підпис. Як часто бізнесмени змінюють КВЕД і користуються цими платформами? Яких помилок вони припускаються вже при заміні КВЕДу? Можете навести цікаві приклади конкретних помилок конкретних фірм на цьому етапі?

- Коли підприємство робить зміни своїх реєстраційних даних за допомогою платформи «Дія», то таке проводиться, як правило, самостійно. Керівники підприємств зазвичай щось десь почитують перед цим: у Гуглі чи навіть консультуються з фахівцями. Це досить нескладно зробити, але коли ти таке робиш сам і не є професіоналом у цій справі, то навіть, якщо зроблено незначну помилку, то можуть бути проблеми.

Помилок таких робиться, як свідчить мій досвід, дуже багато. У мене був такий клієнт, якому потрібно було ввести інформацію через «Дія», що він і зробив. Проте він не вніс ці дані як платника єдиного податку через електронний кабінет КВЕД.

З точки зору податкових органів це теж вважається порушенням. Тобто остання не бачить цей КВЕД. І податкова не визнає значний обсяг коштів, який пройшов через таку фірму, тому що такий КВЕД не було внесено через електронний кабінет.

Це яскравий приклад, коли підприємець або хотів зекономити, або подумав, що сам справиться з цим. Він взяв на себе ті функції, в яких він не був професіоналом.

Щодо можливого штрафу за такі діяння: я думаю, що підприємцю буде досить складно уникнути штрафу. У цьому випадку може бути накладено штраф у розмірі 18% (як податок на доходи фізичних осіб). Якщо, приміром, пройшли гроші обсягом до 3 млн гривень, то його буде оштрафовано на дуже солідну суму. І таким чином, треба уважно ставитися до цих моментів.

Тому це лише здається, що такий приклад - дрібниця після невеликої похибки. Але все це не так.

Якщо такі бізнесмени зверталися з цими проблемами до юридичних чи бухгалтерських аутсорсингових фірм, щоб їм допомогли з цим, то, звичайно, що ніяких помилок не було б.

Правила вибору правильного КВЕДу та його проблемність у сенсі загальності, а не чіткої вибірковості за видом діяльності

- Досвідчений юрист зможе проаналізувати економічну спрямованість підприємства та обрати потрібний КВЕД. Юридичні послуги можуть знадобитися при написанні заяви та оформленні протоколу, а особливо якщо підприємець бажає змінювати реєстраційні дані офлайн способом. Чи є такі досвідчені юристи на малих підприємствах? Що роблять у цьому випадку, приміром, мікрофірми, які не мають у штаті такого юриста? Чи часто вони звертаються за консультацією до фірм, подібних до Вашої? Теж, прохання навести цікаві приклади з Вашої практики.

- Скажімо так, середні + підприємства (великі середні підприємства - Ред.) розуміють час від часу, що у них можуть бути питання і вони мають такого юриста чи адвоката, включаючи аутсорсинг. Якщо такого немає ні у штаті, ні поза штатом, то йому складніше, бо ніхто його не може попередити про майбутні проблеми.

Але у нас ринок юридичних послуг досить розвинений. І підприємцю є куди звернутися.

- Взагалі чи достатньо розвиненим, на Ваш погляд, є класифікатор за КВЕДом? Що можна було б у ньому змінити, додати чи навпаки викреслити? Якщо Ви знайомі із подібною практикою щодо такого класифікатора в інших країнах (приміром, Польщі), розкажіть про це? Що можна було б перейняти з цього приводу Україні?

- Були такі випадки, коли у підприємця є відповідній вид діяльності, але його у КВЕДі немає. Ми докладаємо зусиль: підбираємо такому бізнесмену декілька видів КВЕДів, щоби вони більш-менш підходили під цю діяльність.

Якщо ми порівнюємо Україну з Польщею або Чехією, то скажу, що у другій з цих країн, на мій розсуд, КВЕД є більш пристосований до підприємців, тому що має розгалужену систему деталізації.

Якщо б ми звернули увагу на цей позитивний чеський досвід і перейняли його для себе, то це було дуже добре.

Для прикладу, у нас були підприємці, які дуже просили зареєструвати їх з КВЕДом, що я малюю комікси для якихось американських платформ. Ми запропонували такому бізнесмену декілька дотичних до цього КВЕДів, але ж звісно, що в Україні такого виду діяльності немає.

Таке, безумовно, погано, адже працюючи на спрощеній системі оподаткування, підприємець повинен вести свою діяльність строго за своїми КВЕДами. Коли він робить одне, а у КВЕДах написано інше, то, звісно, що згодом підприємець може мати великі проблеми перед фіскальними органами.

Калькулятор - друг підприємця та винятки щодо обрання системи оподаткування

- Щодо вибору системи оподаткування. Загалом, з чого, на Ваш погляд, повинна починати нова компанія, діяльність якої лише починатиметься, у сенсі вибору такої системи? Тут хотілось би взнати специфіку окремо для великого бізнесу, середнього, малого та мікробізнесу.

- Моя впевнена думка полягає у тому, що будь-який бізнес повинен починатися з написання ретельного бізнес-плану. Як кажуть, для будь якого підприємця найкращий друг - калькулятор. Якщо підприємець навіть має дуже хорошу ідею, але не знає в яких цифрах все це повинно вираховуватися, він може потерпіти фіаско.

Якщо такого бізнес-плану немає, то тоді він повинен піти до фахівця і все треба розписувати подетально: що придбавати, що купувати, в яких цінах, якою у нього може бути маржа, яких робітників найматиме, чи братиме в оренду якісь основні засоби, витрати на маркетинг тощо.

І тоді ми обираємо систему оподаткування. Як ми вже казали, коли у підприємця буде велика маржинальність, то він може працювати на спрощеній системі оподаткування.

Коли у нього невелика маржинальність - 5-15% - тоді ми вже ведемо розмову про загальну систему оподаткування і розуміння, як її оптимально вибудовувати.

- Як часто Ви у своїй практиці доводите, що більш-менш великим підприємствам треба все ж таки працювати на спрощеній системі оподаткування, а навпаки, малому – на загальній системі?

- Щодо мікробізнесу, коли він працює (торгівля, виробництво), йому не вигідно буде знаходитися на спрощеній системі. Тому йому треба працювати на загальній системі. І такому підприємцю конче необхідно звернутися до високофахового бухгалтера та все прораховувати і відбудовувати.

У нас був такий підприємець, який мав ідею та знання щодо створення рідин для автомобілів. Сам знав рецептуру. У такому бізнесі є компоненти, з яких складається одиниця продукції і треба вирахувати її собівартість. Також йому треба знати інші речі: вирахування зарплат і інші прямі витрати. То йому треба одразу обирати загальну систему оподаткування.

Неправильний вибір групи спрощеної системи: зайва та вагома сплата за податком

- Пані Наталя, часто-густо підприємці, які працюють на єдиному податку, помиляються на початку у виборі системи оподаткування. Наведіть, будь ласка, цікаві приклади таких помилок, якщо можна за різними галузями економіки та діяльності?

- Приведу такий приклад. Був підприємець, який торгував автозапчастинами. Його бухгалтер йому порадив: сказав що на другій групі спрощеного оподаткування ти не можеш працювати, а лише на третій і повинен сплачувати 5% податку. А це фактично для такого бізнесмена було початком краху його фірми.

Підприємець повірив своєму бухгалтеру і впродовж тривалого часу працював на третій групі спрощеного оподаткування, сплачуючи ці 5%. Він випадково звернувся до нашої фірми з іншого приводу і потім у процесі розмови ми зрозуміли, що він працює на невигідній для нього групі.

Що він втратив: заплатив замість 40 тис. гривень майже 300 тис. гривень податків.

- У чому полягає специфіка вибору системи оподаткування для малих підприємств для конкретних різних галузей (тут ми здебільшого торкнемося спрощеної системи)? Чи є якісь певні правила її обрання, приміром, для сільськогосподарської компанії чи хімічної (невелике виробництво побутової хімії), чи, скажімо, невелике виробництво одягу чи взуття тощо?

- Якщо розглядаємо виробництво, то ми повинні рахувати рентабельність. За галузями немає специфіки. А за типом підприємства є. Якщо ти торгівець і через тебе проходить великий обсяг товару і великі обсяги грошей з невеликою маржою, то про спрощену систему взагалі не треба говорити.

Специфіка для послуг, коли потрібен штатний бухгалтер та помилки при поданні звітності

- Якою є специфіка обрання системи оподаткування для компаній, які займаються послугами (маркетингові, ріелторські, консалтингові) тощо? Коли треба обирати для таких підприємств спрощені види оподаткування, а коли одразу переходити на загальну систему? Наведіть цікаві приклади обрання та помилок при обранні і втрат компаній на такому неправильному виборі.

- Що стосується послуг, то у підприємців витратна частина є меншою, бо вона орієнтована на людей, які створюють продукт маркетингу та консалтингу. Саме за цими видами діяльності бажано знаходитися на спрощеній системі оподаткування.

Щодо груп оподаткування: якщо замовниками таких підприємців є юридичні особи, то перші можуть працювати лише на третій групі. Про інші групи у цьому випадку взагалі не йдеться.

- Пані Наталія, звісно, що чимало компаній мікро – і навіть малого бізнесу не мають у своїх штатах бухгалтерів. Розкажіть, будь ласка, коли треба обов’язково мати такого фахівція на невеликих компаніях, а коли можна обійтись без нього, просто використовуючи послуги такої компанії, як Ваша? Чи будуть у другому випадку витрати підприємства меншими? Яких помилок у цьому сенсі припускаються керівники підприємств? Будь ласка, проілюструйте це цікавими прикладами з Вашої практики.

- Моя думка є такою: якщо підприємство невеличке, то йому завжди вигідно працювати з незалежним професіоналом. У цьому випадку така невеличка фірма є більш захищеною.

А якщо він звертається до якогось фахівця, якого йому порадили, то керівник фірми є незастрахованим від того, що така людина буде чесною чи професійною.

- Якими є основні помилки малих підприємств при поданні звітності? Також прохання навести цікаві приклади.

- Ця помилковість є завжди. Невірно визначено витратну чи дохідну частину, ПДВ чи щось інше. Також неправильно враховано та проведено документи. Підприємець та його бухгалтер неправильно розуміються на тому, що є прямими або непрямими витратами, в якому випадку витрати є витратами поточного звітного періода, а коли є витратами майбутніх періодів.

Рекомендації для ФОПів та чи треба ліквідовувати спрощену систему оподаткування

- Ми знаємо, що для ФОПів немає чіткого переліку визначених первинних документів. Які документи треба мати? Яких помилок припускаються такі ФОПи?

- Якщо ФОП працює на спрощеній системі оподаткування, не торгує підакцизними товарами, ювелірними виробами, у нього, як кажуть, немає технічно складних товарів які потребують постгарантійне обслуговування, то не треба вести товарний облік. Але й тут є питання: рекомендація є, але буває так, що йому краще все ж таки вести такий облік. Адже податкова може тиснути, щоб він вів такий товарний облік.

- Експерти сьогодні все частіше кажуть про те, що скоро настане час, коли держава поступово відмовлятиметься від спрощеної системи оподаткування. Якщо таке поступово відбуватиметься, то як, на Ваш погляд, підприємцям треба буде не приспускатися великої кількості помилок, обираючи інші види загальної системи оподаткування?

- З мого досвіду, у такому чистому вигляді, як у нас - 5% з обігу і не враховуються витрати -  я не зустрічала в жодній країні, практику оподаткування якої я вивчала.

Нам потрібно трохи удосконалити свою спрощену систему. Тут причина у тому, що європейські партнери вимагають від нас саме цього.

Приміром, у Чехії єдиний податок, який подібний до нашого, складає 15%, але не з обігу. Саме з різниці доходної та витратної частин. У Чехії також є все дуже чітко диференційованим: від роду діяльності. Там все більш досконалими та людяним є підхід, для того, щоб бізнесмен активно працював і чесно сплачував податки. Так повинно бути і у нас.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  ____     ___     __      __     _ 
|___ \ / _ \ / /_ / /_ / |
__) | | (_) | | '_ \ | '_ \ | |
/ __/ \__, | | (_) | | (_) | | |
|_____| /_/ \___/ \___/ |_|
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.