Видають себе за співробітників банку: як не стати жертвою аферистів

Які методи використовують шахраї

Правоохоронці зазначають, що телефонні шахраї найчастіше використовують такі прийоми та повідомлення, як:

• "вашу картку заблоковано";
• "з вашого рахунку здійснена підозріла транзакція";
• "ми здійснюємо перевірку клієнтів";
• "нові правила під час воєнного стану".

У такі способи зловмисники можуть отримувати доступ до банківських рахунків громадян.

Як правильно поводитись

Необхідно пам’ятати, що ким би не представлявся співбесідник по телефону та які б приводи не називав, ні в якому разі не можна повідомляти дані своєї банківської картки (особливо CVV, термін дії картки, одноразові паролі з SMS, дані для авторизації в онлайн-банкінгу).

"Навіть в умовах війни справжні співробітники банку або працівники державних установ не запитують таку інформацію", – підкреслюють у кіберполіції.

Для платежів або переказів варто користуватися лише перевіреними сервісами та сайтами.

Також краще відключити у мобільного оператора можливість віддаленої заміни SIM-картки.

Якщо ваш банк пропонує функцію динамічного (тобто змінюваного, а не постійного) CVV, не варто нехтувати такою пропозицією.

Що ще важливо

Якщо клієнт банку - власник платіжної картки все ж став жертвою телефонних шахраїв, йому необхідно подати звернення на сайті кіберполіції за таким посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua або ж звернутися до найближчого відділення поліції.

За даними НБУ, станом на кінець вересня 2022 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 108,8 млн штук. Це на 19% більше порівняно з довоєнним січнем 2022 року.

Найбільшими емітентами платіжних карток є:

• Приватбанк (усього емітував 47,533 млн карток, з них активні – 25,665 млн);
• Ощадбанк (16,605 млн та 5,995 млн карток);
• Universal Bank, який випускає картки Монобанку (13,774 млн та 5,719 млн карток);
• Райффайзен Банк (7,116 млн та 2,061 млн карток);
• ПУМБ (4,631 млн та 0,863 млн карток відповідно).