Кредитування

Агрокредитування у 2023 році: суцільні сподівання на державу

Аграрний «фронт» є, по суті, не менш важливим для нашої держави, ніж воєнний. Адже на сьогодні АПК постав найголовнішою галуззю української економіки. Від цього залежить продовольча безпека країни, а також валютні надходження в Україну від продажу аграрної продукції за кордон. А ці кошти конче потрібні не лише агропідприємствам, яким треба купувати надалі насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо, а й всій країні у вигляді сплачених податків у державну казну.

Тому чи не основним питанням зараз для аграрних підприємств є доступність до дешевого та вигідного кредитування. Але, попри те, що держава та самі банки роблять чимало у питанні надання кредитів, воно лишається вкрай складним та проблематичним. Banki.ua вирішили більш розлого зануритися у питання кредитування АПК у 2023 році та плани і очікування аграріїв у році наступному.

фото: АПК-Інформ

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Умови за «кредитами 5-7-9»

Станом на початок 2023 року українські аграрії в основному отримували кредити за відомою програмою, яку ще було започатковано до початку широкомасштабної війни – «Доступні кредити 5-7-9%». Так, за інформацією Нацбанку України, станом на 18 грудня 2023 року з початку січня всього було надано кредитів агропідприємствам на суму 73,75 млрд гривень, то за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» бізнесмени отримали позик на суму 41,3 млрд гривень. Тобто частка цих фактично пільгових кредитів склала приблизно 60%.

Приблизно така ж сама інформація і у Міністерства агрополітики і продовольства: 13,3 тисячі агрогосподарств одержали 72,7 млрд гривень банківських кредитів на свій розвиток, з яких за вищезгаданою програмою 10,3 тисячі підприємств було профінансовано на 41,3 млрд гривень. Аграрії могли отримувати кредит у розмірі до 90 млн гривень, що є доволі відчутною цифрою.

Особливо цікавими є умови кредитування. Так, якщо розглядати умови для таких господарств, то сума на оновлення оборотних коштів повинна становити 25% вартості інвестиційного проєкту. Так, приміром, для бізнесу, який має річний дохід до 50 млн гривень, кредит повинен надаватися під 5% відсотків річних за умови найму щонайменше двох нових працівників протягом одного кварталу.

Утім, якщо таку вимогу не можна виконати, то кредит надається під 7% річних і ставка повинна зменшуватися на 0,5% за кожне нове робоче місце, яке відкриє підприємець та візьме на нього нового працівника. І нарешті, для бізнесу, який має річний дохід від 50 млн гривень, кредит повинен надаватися під ставку 9% річних. Тут також, якщо керівник підприємства створює нове робоче місце і бере нового працівника, ставка за кредитом зменшується на 0,5%, але не нижче, ніж 5% річних.

Експерти завжди заявляли, що цінність цієї програми полягає в тому, що держава надає гарантії за кредитами для підприємств (особливо малих та мікро-), у яких немає достатнього майна для передачу його у забезпечення за такою позикою, фактично недостатня застава. Таким чином, ці підприємства можна назвати такими, що мають підвищені кредитні ризики.

У більшості випадків для отримання кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» застава необхідна. Але взагалі умови для підприємців значно м’якші, ніж при отриманні звичайних кредитів, а в деяких випадках застава зовсім не потрібна. Зокрема, кредити для поповнення обігових коштів на суму до 7 млн грн, які надає, приміром, «ПриватБанк» представникам мікро- і малого бізнесу, не потребують твердої застави. Вони надаються за порукою та під забезпечення державною гарантією 50%.

Для «обігових» кредитів на більшу суму передбачено 50% покриття держгарантією і 50% — заставою сільгосптехніки та (або) транспортних засобів з коефіцієнтом покриття 1,5.

Звичайні позики не тішать око відсотками

У 2023 році за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» Фонд розвитку підприємництва (ФРП) уклав договори про співпрацю з 42 банками. Найбільшу активність у цьому проявляють Креді Агріколь Банк, Приватбанк, Ощадбанк, ПУМБ, Прокредит Банк, Райффайзен Банк, ОТП, Укргазбанк, Укрексімбанк. Як свідчить практика, основна частина сільгоспвиробництв кредитувалася під 7-9%.

Ця програма, яка відрізнялася від звичайного кредитування низькими відсотками та нежорсткими вимогами для сільгоспідприємств, була практично «рятівним колом» для них до кінця літа 2023 року. Її можна порівняти із так би мовити, «звичайним» кредитуванням поза програмою «Доступні кредити 5-7-9%», які надають банки.

Приміром, у ОТП Банк у рамках свого агрокредиту «Миттєвий», сума фінансування складає від 3 до 20 млн гривень (нагадаємо, що за доступними кредитами ця сума наближається до 90 млн гривень). Якщо ж сума кредиту – від 3 до 20 млн гривень, то він оформляється або під аграрні розписки (під майбутній урожай) на суму 150% від суми кредитного ліміту, а також під заставу техніки чи нерухомості на суму 40% від суми кредитного ліміту. Відсоткова ставка за такою позикою для підприємства АПК складає 23% річних.

Другий приклад - Ощадбанк, який бере активну участь у програмі доступного кредитування. Для тих, хто не зміг отримати позику за цією програмою, фінансова установа видає кредити юридичним особам та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності на придбання нових механічних транспортних засобів та сільгосптехніки, що підлягають реєстрації та обліку. Так, можна, приміром, взяти позику на придбання комбайну John Deere.

Як йдеться на сторінці на сайті фінансової установи, банк пропонує своїм клієнтам фіксовану відсоткову ставку, яка не змінюється у національній валюті і найменший її розмір складає 13% річних за умови кредитування строком на 12 місяців. Проте це звісно найменший відсоток річних, тобто є у підсумку і більші.

Взагалі є цікава статистична інформація від 18 грудня 2023 року від Нацбанку України про відсоткові ставки за кредитами для сільгосппідприємств, включаючи ті, які надаються та надавалися ними поза програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Так, приміром, найбільші річні відсоткові ставки для аграріїв у Креді Агріколь Банку складають 25,14%, у Ощадбанку – 28,72%, у Приватбанку – 18,37%, ПУМБу – 28,17%, Укргазбанку – 32,55%. Але «ставочним» лідером є ПроКредитБанк – 46,63%. Як кажуть, всі переваги програми «Доступні кредити 5-7-9%» видно неозброєним оком.

Слід сказати про ще одну проблему: не всі банки фінансують сільгосппідприємства деяких регіонів, частина яких знаходиться під окупацією, проте інша частина, як кажуть, не є такою вже небезпечною. Приміром, як зазначають фахівці, іноземні банки не хочуть надавати кредити сільгоспбізнесменам Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей. Проте фінустанови, які мають державну або приватну власність роблять це фактично залюбки.

Ще зустрічаються фінансові компанії, які не належать до банків, проте мають банківську ліцензію і надають позики аграріям. Однак вони пропонують звісно дещо дуже високі відсотки річних. Проте, приміром, підприємці, які не можуть оформити кредити у банках за будь-якої причини (непогашені старі кредити), зголошуються брати позики у таких компаній.

Взагалі інформації щодо агрокредитування, як у вищеописаних прикладах, так і загалом, зараз не так багато. Але все це ілюструє досить велику мозаїку кредитування підприємств АПК та таку ж немалу кількість проблем, пов’заних з ним. Найголовніша з них – великі відсоткові ставки за агропозиками.

У вересні чимало з доступного майже скінчилося

Проте після закінчення літа цього року сталося, як кажуть, не так, як гадалося. Кабінет Міністрів України на засіданні 15 вересня 2023 року вніс зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9%», зокрема встановив ставку 13% річних на фінансування оборотних коштів (крім підприємств, що працюють на територіях зони високого воєнного ризику). Однак ставка 5-7-9% була залишена щодо фінансування підприємств на інвестиційні цілі.

Крім цього, було збільшено ліміт програми до 150 млн грн для бізнесу на територіях зони високого воєнного ризику (деокупованих територіях), а також для переробних підприємств та підприємств, які здійснюють діяльність за напрямом енергомодернізації.

Господарства, які провадять свою діяльність в зоні високого воєнного ризику можуть отримати фінансування під пільгову ставку в 1% річних на перші два роки на інвестиційні цілі, та 3% на фінансування оборотного капіталу. Різниця в ставці банкам компенсуватиметься ФРП із державного бюджету і частково – за рахунок іноземних донорів.

Отже аграріям, які займаються рільництвом та виробництвом молока та м’яса не пощастило не лише через те, що вони тепер можуть розраховувати лише на підвищені ставки за кредитами на рівні 13% на фінансування оборотних коштів . Для таких господарств не було збільшено ліміт на кредити до 150 млн гривень. А поталанило лише тим, хто знаходиться у зоні воєнних ризиків та переробним підприємствам.

«Зокрема, було посилено підтримку переробки та проєктів енергоефективності на всій території України, бізнесу на деокупованих територіях. А також запроваджено механізми держпідтримки за договорами факторингу, що стимулюватиме розвиток вітчизняного виробництва», - йшлося в урядовому повідомленні. Тобто фактично можна зробити висновок, що уряд у справі кредитування став набагато більше опікуватися долею переробників ніж тих, що виробляють сировину (землеробство, тваринництво). Звісно, переважна більшість аграріїв із цим миритися не захотіли.

Вони просять владу залишити пільгове фінансування галузі, повернути кредитну ставку 5% замість поточних 13% за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», а також збільшити ліміти кредитування до оптимальної позначки в 150 млн гривень, зрозуміло, що для всіх, а не лише для тих, хто перебуває в «обраному» переліку.

Аграрна спільнота обурена і заявляє про катастрофу

Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради вважає, що, коли весь європейський агросектор завжди працював на дотаціях, український навпаки знайшов успішні моделі і став одним з найтехнологічніших у світі. Звісно, з цим сперечатися важко.

«Проте війна зруйнувала сталі господарські зв’язки. Окрім збільшення собівартості агропродукції, відсутності адекватних закупівельних цін, основною проблемою збитковості агросектору є логістика. Єдине, за рахунок чого аграріям вдалося вижити, - це урядова програма «5-7-9». Вона дуже добре себе зарекомендувала, оскільки є доступною для малого, середнього і великого агробізнесу», - зазначає він.

Як вважає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко, якщо порівнювати з минулим роком, то станом на середину літа 2022 року, все виглядало не так катастрофічно. «Наразі ми можемо спостерігати акумулятивний ефект, коли проблеми накопичуються одна за одною, створюючи ситуацію подібну до снігової лавини – аграрії намагаються функціонувати на межі своїх можливостей.

Тому пролонгація програми «Доступні кредити 5-7-9%» є нагальною, оскільки це допомагає сектору продовжувати свою діяльність, сплачувати орендну плату, податки, підтримувати громади. Сільгоспвиробники не просять гроші на безповоротній основі, більшість фермерів повертають ці кошти, маючи надію, у випадку критичності ситуації, знов скористатися програмою в майбутньому», - наголошує він.

Ситуація на аграрному ринку та на підприємствах АПК наприкінці 2023 року дійсно, є надскладною. За попередніми розрахунками, збитки галузі рослинництва складуть не менше 3 млрд доларів, велика частина підприємств збанкрутують. Найголовніша причина такого стану, як вважають аграрії – блокада Чорного моря. На другому місці – дорога логістика. Зрозуміло, що все це відбивається на зростанні цін на пальне, агрохімікати, запчастини тощо. А собівартість агропродукції підвищується при зниженні закупівельних цін.

Отже таким чином, чимало клієнтів банків серед бізнес-аграріїв стають збитковими. «Особливо маленькі та ті, що не мають власної переробки чи тваринництва. Ці всі речі, на жаль, погіршують ситуацію. 2024 рік з точки зору фінансування буде ще гіршим, ніж 2023. Збільшується кількість клієнтів, які не зможуть погасити попередні кредити, щоб отримати нові.

У аграрія виникає ситуація коли собівартість виробництва може бути вищою, ніж ціна за вирощене збіжжя, яку аграріям пропонують на ринку України», - з гіркотою зазначає радник з питань доступу до фінансування програми USAID АGRO Микола Волков.

Для всіх клієнтів, які мають непогашені кредити у різних банках експерт радить не заходити у судові тяжби та не ховатися від кредитної історії. Бо у цьому випадку краще знаходитися на реструктуризації, ніж перебувати у так званій прострочці. У подальшому такого бізнесмена-аграрія може бути профінансовано.

Вирощування доведеться поєднувати з переробкою: інакше будуть банкрутства

Погоджуючись з думкою пана Волкова, що скоро ми будемо масово спостерігати, коли собівартість виробництва продуктів рільництва (приміром, пшениці) буде більшою, ніж ціна, за яку за неї заплатять, слід додати, що фактично таке відбувалося вже і у 2023 році і торік. Враховуючи все це аграріям-землеробам не залишиться іншого виходу, як переводити частину свого бізнесу на переробку, можливо, навіть будучи в кооперації з кимось.

Тоді і банки, і інші фінансові організації, які кредитують АПК, розроблятимуть зовсім інші позикові продукти. Але це вже, як кажуть, трохи забігаючи вперед. Хоча, цілком можливо, що такі великі труднощі будуть притаманними нашим АПК та агропідприємцям вже у 2024-2025 роках.

Так, керівник агробізнесу банку «Кредит Дніпро» Олександра Єгорцева розповіла у щорічному рейтингу "25 провідних банків України", що у 2022 році банки рефінансували позичальників на один-два сезони для можливості поновлення ними операційної діяльності, а з кінця 2023-го мали б початися платежі для зниження боргу за такими кредитами. «Однак не всі клієнти зможуть у повному обсязі виконати взяті на себе зобов’язання. Тому одним із завдань 2024 року стане якісне проведення другого етапу реструктурізації», - зазначає вона.

Другим трендом, на її думку, стане подальший перерозподіл ринку кредитування агровиробників між державними та приватними банками з українським капіталом. Вони відвойовуватимуть частку ринку в банків з іноземним капіталом, які в умовах війни не робитимуть ставку на збільшення свого портфеля. І нарешті третім (не зовсім приємним) - подальше зростання боргового навантаження агровиробників та збільшення частки банківського фінансування у структурі бюджету посівної.

Поки ж, дійсно, можливо уряду треба прислухатися до благань агробізнесу та залишити програму «Доступні кредити 5-7-9%» вигідною для більш широких верств підприємців. Інакше не обійтись без чималої кількості банкрутств агропідприємств, особливо малого та мікробізнесу.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
   ___    ____     ___    _____   _ 
/ _ \ |___ \ ( _ ) |___ | / |
| (_) | __) | / _ \ / / | |
\__, | / __/ | (_) | / / | |
/_/ |_____| \___/ /_/ |_|
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.