Інтерв'ю

Віталій ШАПРАН: «Закон вимагає від Нацбанку України підтримувати цінову стабільність в країні - це основна його функція»

Нацбанк України - дуже потужний фінансовий регулятор, який своєю наполегливою роботою у тяжкі воєнні роки довів, що є професійним центробанком країни. І, дійсно, в Україні триває запекла війна, а у нас, на відміну від тієї ж самої Туреччини, де страшенно впала вартість місцевої ліри та бушує інфляція, тримається на досить пристойному рівні міцність нацвалюти та приборкується зростання цін.

Однак є у головного фінансового регулятора, як вважає Віталій ШАПРАН, екс-член Ради Нацбанку України, голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків і свої «скелети у шафі»: приміром, небажання більш агресивно знижувати облікову ставку чи таке ж саме небажання розширити діапазон коливання інфляційного таргету.

Або ось таке: НБУ відтягнув ліквідність із ринку ОВДП, яку міг би залучити Мінфін якраз на потреби Міноборони: приблизно на 250-300 млрд гривень у розпал підготовки до контрнаступу.

Не все так просто, на думку, шанованого фінансиста та економіста і з тією ж інфляційною політикою. Тож чимало цікавого розповів banki.ua цей високофаховий експерт. І ми пропонуємо більш розлого зануритися у спілкування з ним:

фото: Віталій Шапран

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

Грошовий верстат НБУ і не вимикав

- Пане Віталію, як Ви оцінюєте монетарну політику НБУ у 2023 році? Чи не занадто жорсткою вона була?

- Закон вимагає від Нацбанку України підтримувати цінову стабільність в країні - це основна його функція. Правління НБУ в своїх рішеннях керується основними засадами грошово-кредитної політики, які щорічно затверджує Рада НБУ.

Відповідно до основних засад грошово-кредитної політики, правлінню було встановлено інфляційну ціль на рівні 5% +/-1 п.п. Тож за інфляції 5,1% ціль було досягнуто.

Для мирного часу це був би безумовний успіх. З іншого боку, з початком масштабної агресії рф ми всі опинились у ситуації тотальної економічної аномалії, яка зачепила і фінансовий ринок.

Попит суспільства з цінової стабільності змістився на оборонні та безпекові питання, тому у 2023 році Нацбанку України зовсім необов’язково було знижувати інфляцію до 5,1%, а треба було більше прислухатись до потреб Міністерства оборони та Мінфіну.

- Тобто Ви вважаєте, що потрібно було б знову увімкнути друкарський верстат як у 2022 році?

- Почнемо з того, що НБУ його і не вимикав. За січень - листопад 2023 року готівка в обігу збільшилась на 30,8 млрд гривень, а грошовий агрегат М1 виріс на 180,1 млрд гривень.

У сучасному світі питання полягає не в тому, скільки грошей випускає центральний банк, а що люди роблять з цими грошима. Суспільство дещо пристосувалось до війни, вщухла напружена ситуація на валютному ринку, та й інфляція в ЄС та США суттєво знизилась.

Тож я думаю, що не було ніякої нагальної необхідності закручувати монетарні гайки так сильно, щоб в країні, де йде війна, інфляція була нижчою ніж у Польщі, Чехії чи Угорщині.

Треба було більш агресивно знижувати облікову ставку

- Виходить, що НБУ не розрахував свої сили? Чому це сталось?

- Об’єктивна причина - це війна: зміна кількості споживачів, звуження, а потім розширення підконтрольних Україні територій, зміна реакції споживачів і бізнесу на нові виклики війни тощо.

Суб’єктивні причини - небажання слухати своїх опонентів. Я неодноразово публічно закликав головного фінансового регулятора більш агресивно знижувати ставку.

Якщо уважно почитаєте Інфляційний звіт НБУ за січень 2023 року, то знайдете там інфляційний прогноз на 2023 рік на рівні 18,7%, по факту ж маємо 5,1%.

Якщо ви поглянете ще глибше, у звіт НБУ за липень 2022 року, то виявиться, що у 2023 році НБУ очікував інфляцію на рівні 20,7%. Ці цифри у порівнянні з фактичними вказують на те, що у Нацбанку України встановлювали ставку вірно - відповідно до своїх прогнозів, але прогнози були невірними і мали ознаку систематичної помилки.

- Як би Ви рекомендували цих помилок уникнути в майбутньому?

- Знаючи внутрішню кухню НБУ, як вони приймають рішення, я б рекомендував їм частіше спілкуватись з ринком, саме з тими фахівцями, які на передовій ціноутворення.

По-друге, потрібно визнати, що НБУ сам опинився у такому стані, коли прогнозованість економічної ситуації знизилась і прогнозувати так, як це було 5 років тому, вже складно.

У такий ситуації один з робочих варіантів - розширити діапазон коливання інфляційного таргету, скажімо, з 5%+/-1,0 п.п. до 5%+/-2,5 п.п. Я це пропонував, працюючи в Раді НБУ, і коли почалась війна, але пропозиції було проігноровано.

Кредитний бум зараз неможливий та про роль пільгових програм

- А що в нас зараз з монетарною політикою, як Ви її оцінюєте? НБУ ж суттєво знизив облікову ставку з 25% до 15%, чи це призведе до зростання кредитування?

- Звісно, у поточній ситуації ставка НБУ у розмірі 15% краще ніж 25%, але це тільки на перший погляд. Якщо ми повернемось у серпень 2022 року, то при ставці 25% нас очікувала інфляція в 26,6%.

А зараз ми маємо ставку 15% при фактичній інфляції в 5,1%, і прогнозі НБУ на рівні 8,6%. Чи можливий за таких умов кредитний бум? Думаю що ні, але Мінфін точно відчує полегшення із запозиченнями на ринку ОВДП. Також певний «ковток повітря» отримають позичальники PRIME-сегменту (ті, хто своєчасно обслуговують кредити).

Пересічних же підприємців із сегменту малого та середнього бізнесу і населення це покращення навряд чи торкнеться. Ринкові ставки сьогодні дуже високі.

Ставка за кредитами готівкою (найдорожчий сегмент) починається від 36% і часто доходить до кількох тисяч відсотків річних. Кредиторам, які видають такі кредити, все рівно, чи буде облікова ставка 15%, чи 8,5%, бо їх ставки дозволяють їм взагалі не звертати увагу на вартість рефінансування від НБУ.

- І все ж таки, чи є якісь рецепти збільшення кредитування за поточних умов?

- Регулятор та держава - не чарівники, щоб зробити чудо і з капелюха витягти дешеві кредити. Але, звісно, рецепти є.

По-перше, це державні програми пільгового кредитування, такі як: «Доступні кредити: 5-7-9», еОселя, програми для аграріїв тощо. Дія цих програм у макромасштабі обмежена. Наприклад, згідно з опитувань тієї Української спілки промисловців та підприємців (УСПП), тільки 8% підприємців відчули на собі плюси пільгових програм.

Але добре, що вони є, оскільки вони виконують дуже важливу функцію: створюють відсотковий якір для ринкових ставок за кредитами. Тож по мірі повернення до банків кредитного апетиту, їм доведеться озиратись на ці пільгові ставки як на конкурентний фактор.

По-друге, ставки за кредитами на рівні десятків або сотень відсотків річних виникають через низьку конкуренцію. Спробуйте від’їхати від Києва на 100-150 км у маленьке містечко і порахувати, скільки там банків пропонує послуги.

Скоріше за все лише два-три, і найімовірніше - всі вони державні. Тож нам потрібно підвищувати конкуренцію. Один з методів - зруйнувати паркани між різними секторами фінансового ринку. Задумайтесь, які облігації ви зараз можете купити через свій смартфон, крім ОВДП?

І чому Укрзалізниця, АТБ, «Новус» або фінансова компанія, яка кредитує населення, мають йти до банку за кредитом, а не продати вам свої боргові зобов’язання? Міжсекторальна конкуренція може суттєво знизити ставки на кредитному ринку і дати швидкий результат, особливо на фоні дерегуляції банківського бізнесу.

Система держфінансів втратила грошовий потік у сумі 350 млрд гривень

- Повернемось до облікової ставки, все ж таки при 15-25% банки були мотивовані тримати гроші у депозитних сертифікатах НБУ і чимало заробили на цьому, а держава обклала їх податками. Чи правильним був цей маневр?

- Взагалі-то ситуація 2022-2023 роках була проблемною. НБУ дійсно досяг таргету 5,0%, але дуже дорогою ціною. Почнемо з того, що через підняття ставки з 10% до 25% Нацбанк фактично вимив більшу частину банківської ліквідності в депозитні сертифікати НБУ, ринок ОВДП залишив без ліквідності, а потім надав уряду позику під середню облікову ставку, яку сам і встановлює.

Напередодні транзакції з ОВДП для уряду той же Ощадбанк залучав кошти населення під 10-12% річних в гривнях, тож встановлення дохідності за цими цінними паперами на рівні середньої облікової ставки на той час було неринковими драконівськими умовами запозичення.

Утримуючи ставку на рівні 25% НБУ, звісно, дав заробити банкам, але при цьому зменшив свій прибуток. У 2024 році НБУ планував перерахувати до Державного бюджету 100 млрд гривень, але перерахує менше 20 млрд.

Тож маємо прямий збиток в обсязі 80 млрд гривень. Крім того, НБУ відтягнув ліквідність з ринку ОВДП, яку міг би залучити Мінфін якраз на потреби Міноборони: приблизно на 250-300 млрд гривень.

У підсумку, система держфінансів втратила грошовий потік десь у сумі 350 млрд гривень, і це в самий розпал підготовки до контрнаступу. Від збільшення податку на прибуток банків держава планує отримати всього 25 млрд гривень, з яких близько 15 млрд гривень можна було б взяти у держбанків через дивідендний механізм і без податків.

Утім, думаю, що план за цим податком виконано не буде, оскільки в руках банкірів широкий інструментарій щодо ухилення від нього: від виплат собі премій власниками банків (як, наприклад, ми це бачили по банку «Авангард») - до фіктивної переоцінки кредитних ризиків. Саме тому весь монетарний маневр 2022-2023 роках я вважаю невдалим, а заплачену за інфляцію в 5,1% ціну непомірно високою.

Рекорд Туреччини нам не потрібен та депозитні сертифікати допомагали стримувати курс

- А яку інфляцію Ви вважаєте оптимальною?

- Я вважаю, що ціль номер один для всіх державних органів та національних установ - це перемога України. Ми не повинні приносити в жертву національну економіку та систему державних фінансів заради номінальної цілі.

За підсумками 2023 року у Сербії інфляція склала 7,6% у Чехії - 6,9%, а в нас війна як значний економічний стрес у 2022 році та інфляція на рівні 5,1%. Думаю, що 10-15% при прогнозі НБУ від січня 2023 року в 18,7% були б прийнятними, і позитивно були б сприйняті населенням і бізнесом.

Звісно, рекорд Туреччини цього року на рівні 65% нам не потрібен, і навіть при більш м’якій монетарній політиці ми б його точно не досягли.

- Чи не допомогли високі ставки за депозитними сертифікатами НБУ утримати курс? І дозволили послабити валютні обмеження? Приміром, експерти Європейської Бізнес Асоціації вважають, що таке валютне послаблення є запорукою для масового інвестування в Україну.

- Так, накопичення ліквідності в депозитні сертифікати НБУ допомагало стримувати курс, але це тільки один з неосновних факторів стабільності гривні. Ні для кого не є секретом, що курс тримається за рахунок надходження міжнародної допомоги.

Потенціал такої допомоги ви можете побачити з динаміки золотовалютних резервів (ЗВР) НБУ. ЗВР в обсязі 40 млрд доларів - це взагалі історичний рекорд для регулятора.

Але знову ж таки, у суспільства є питання: а чи раціонально перетворювати НБУ на два мішки з грошима: 1) ЗВР у сумі 40 млрд доларів і 2) депозитні сертифікати НБУ у сумі 400 млрд гривень.

І це в умовах, коли Міноборони робить запити про нову мобілізацію та підвищення витрат на неї. Тож ми цілком могли у 2023 році більш агресивно знижувати ставку, більше витрачати ЗВР на інтервенції і мати в обмінниках ті ж 37-38 гривень за долар, трохи більшу інфляцію, але більш здатну для оперативного фінансування ЗСУ систему державних фінансів. Щодо послаблення валютних обмежень, то це був слушний крок.

Про миттєві платежі та конфіскацію російських активів

- Сьогодні регулятор працює над запровадженням в Україні миттєвих платежів, що мають стати основою для майбутньої трансформації платіжної сфери. Триває робота над складовими їхнього успішного запровадження, питаннями регулювання миттєвих платежів та технологічною реалізацією. Ваша оцінка цих майбутніх нововведень та як скоро така система запрацює в нашій державі?

- НБУ вже років п’ять як активно працює над покращенням роботи системи електронних платежів (СЕП). В нас немає проблем з проходженням платежів, і СЕП пройшла випробування навіть війною, як і внутрішні платіжні системи банків.

Тому я не думаю, що система миттєвих платежів - це першочергове завдання для банків чи НБУ, хоча якщо це буде реалізовано у форматі CBDC (цифрова валюта центрального банку), то це може стати цікавим кроком для бізнесу.

- Нещодавно на своїй сторінці у Фейсбуці Ви торкнулися цікавої теми: конфіскації російських активів на користь України. Ви казали, що оціночна вартість пулу російських активів становить близько 1 трлн доларів США. Яким чином ці активи можуть опинитись в Україні?

- Нажаль, Україна сама ніяк не може їх конфіскувати. Заморожені активи вже почали конфісковувати США та Канада, в ЄС ще й досі точиться дискусія щодо цього питання.

У 2023 році США конфіскувала перші активи російського підсанкційного олігарха Костянтина Малофєєва у сумі 5,4 млн доларів. Сума невелика, але США створили прецедент.

У грудні 2023 року в Конгресі США вже пройшов профільний комітет законопроект H.R.4175, який передбачає саме конфіскацію російських суверенних активів, а це не тільки ЗВР Центрального банку рф, а й інші державні активи рф на території США.

Саме тому можна говорити, що у 2023 році наші партнери в США від обіцянок перейшли до впровадження юридичних механізмів конфіскації російських грошей. Сам факт першої конфіскації та проходження двопартійного законопроекту в Конгресі США ставить перед монетарною владою України серйозний виклик - забезпечити готовність до прийняття цих активів.

- А якщо російські активи не надійдуть до України у 2024 році, яким буде курс?

- Курс взагалі не є центральним питанням 2024 року. Він буде таким, яким його захоче побачити НБУ, оскільки в нього є всі засоби для цього: рекордні ЗВР, регуляторний вплив та план надходження допомоги для України. Навіть якщо щось піде не за планом, то є суттєвий запас міцності для утримання валютного ринку в межах того курсу, який українці вже бачили в обмінних пунктах.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  ____    _____   ____    _    __   
| ___| |___ | | ___| / | / /_
|___ \ / / |___ \ | | | '_ \
___) | / / ___) | | | | (_) |
|____/ /_/ |____/ |_| \___/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.