Банківські продукти

Як не втратити переселенців з України. Або навіщо monobank йде до Польщі

«Banki.ua» розбиралися, яких фінансових сервісів бракує українцям, що опинилися по обидва боки кордону

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

На минулому тижні під час одного з публічних заходів банкір-бізнесмен Сергій Тігіпко обмовився, що найбільший вітчизняний онлайн-банк monobank планує запуститися у Польщі. Він не надав жодних деталей. Молодший партнер Тігіпка по mono Олег Гороховський не став заперечувати такий намір, зазначивши, що говорити про це поки зарано.

Фокус на своїх

Джерела «Banki.ua», наближені до Тігіпка, розповідають, що ключовою цільовою аудиторією наразі є українці у Польщі. Є бажання надавати їм більше послуг, ніж це можливо з України. Наприклад, щоб українці могли не лише витрачати кошти з карток mono, але й отримувати доходи.

Цікаво, що mono ще рік тому випускав картки у польській валюті. Але через їх низьку популярність вирішив припинити цей сервіс. Усі карти в злотих мали бути закриті ще до середини грудня минулого року.

Відновлення сервісу не вирішить проблему. Бо зарахувати злоті з Польщі на картку українського банку непросто. Тому без користування тамтешньою ліцензією не обійтися. За словами учасників ринку, з цим не має виникнути проблем, є безліч можливих недорогих варіантів легалізації на польському фінансовому ринку. «Почнемо з обслуговування українців, а далі – як піде…», – каже співбесідник.

Загальмовані євробанки

Про «сервіс» від європейських банків мільйони співвітчизників дізналися на власному досвіді під час відкриття рахунків. Справедливості заради, треба зазначити, що порівняння цієї процедури за кордоном з Україною не є коректним через те, що там українці нерезиденти й до них підхід об’єктивно більш прискіпливий. В Україні нерезиденти також не мають змоги відкрити рахунок в онлайн-режимі.

Та, навіть, попри це об’єктивно європейські банки дуже відстають за технологічністю від кращих українських.

Наприклад, банку Pekao – одному з найбільших польських банків – знадобилося 4 місяці, аби після відкриття рахунку надіслати клієнтці пластикові картки. Для цього знадобилося кілька звернень. До цього вони, навіть, не могли повідомити номер картки для зарахування p2p-платежів з України. Елементарна операція, як наприклад, зарахування готівки на власну картку, рідко проходить гладко. То банк якийсь додатковий пароль запросить, то відділення не працює…

Між рахунками, а не між картками

Головна проблема полягає у відмінності у технологіях. На відміну від України, де «рулять» платежі з картки на картку (p2р), у Європі платіжний трафік йде між рахунками, а не картками. Переважно платежі здійснюються через внутрішні системи, а між країнами – через SEPA – платіжну систему, що об’єднує країни ЄС. На відміну від карткових, ці платежі не миттєві, можуть йти 1-2 дні.

Переказати напряму кошти з картки європейського банку на валютну картку українського банку неможливо без залучення сторонніх сервісів. Йдеться про платіжні системи на кшталт Paysend, Paysera, Transfer Go тощо. Зрозуміло, що послуги цих посередників не є безкоштовними. Альтернатива – ще більш дорогі сервіси типу Western Union, Money Gram тощо.

Платежі з України за кордон наразі максимально ускладнені. SWIFT-перекази заборонено з початку війни, за окремими виключеннями. Як відомо, з 5 жовтня НБУ знову заборонив р2p-перекази з конвертацією, тобто з гривневих карток на валютні. Аналогічні перекази без конвертації між валютними рахунками офіційно дозволені у межах ліміту, але на практиці їх дозволяють робити лише кілька банків. За деякими оцінками, їх усього менше десятка.

Ризики європейських онлайн-банків

У наших переселенців в ЄС є альтернатива «заскорузлим» тамтешнім класичним банкам у вигляді онлайн-гравців типу Revolut та Wise.
Вони приблизно такі ж зручні, як mono, але не мають банківської ліцензії. Тому вважаються більш ризиковими порівняно зі звичайними банками.

Одна з найпоширеніших проблем – це раптове блокування рахунків без очевидних підстав, з утриманням коштів.

Зокрема, наша співвітчизниця з Шотландії розповіла наступне про Wise: «Вони з мене злупили комісію €25. Вже більше місяця видають різні варіанти «події». Заблокували аккаунт з якогось переляку. Revolut у Британії не є банком. Більше того вони активно не радять їм користуватися».

Аналогічними проблемами діляться у мережі й іноземці, вони підкреслюють ризики користування онлайн-банками. До речі, згідно з останніми опитуваннями близько 5% українців, не з числа переселенців, регулярно користуються послугами закордонних онлайн-банків. Один з користувачів Wise з 2-річним стажем запевнив, що проблем поки не було.

Українські Ibox у Польщі

Своїми активностями на польському ринку відомий вітчизняний Айбокс Банк, який в Україні володіє однією з найбільших мереж платіжних терміналів (таксоматів).

Банк хоче створити мережу своїх «боксів» у Польщі, аби українці мали змогу користуватися ними, як вдома, але у польських злотих. Польська валюта конвертуватиметься і зараховуватиметься на гривневі картки українських банків та рахунки інших провайдерів послуг. Фактично йдеться про альтернативний канал пересилки коштів з Польщі в Україну.

Голова наглядової ради Айбокс Банку Альона Шевцова під час конференції «Fintech Ukraine 2022», яка відбулася минулої п’ятниці, повідомила, що для здійснення відповідної діяльності вже отримано ліцензію Центробанку Польщі, а також підписано угоди про встановлення терміналів з кількома торгівельними центрами у великих містах. Крім того, за її словами, топ-десятка українських банків за розмірами карткових портфелів бажають, щоб їхні картки можна було поповнювати через польські термінали Ibox.

Пасивний Кредобанк

Теоретично роль фінансового містка між Україною та Польщею міг виконати тандем банків у складі PKO (найбільший банк Польщі, державний) та його української дочки Кредобанк. Однак, схоже, ці банки не користаються наявними передумовами у повній мірі. Кредобанк відкриває українцям рахунки у польських злотих, надає можливість безкоштовно знімати готівку з них у банкоматах PKO і, мабуть, на тому все.

Грошовий потік розвернувся

До війни українські заробітчани у Польщі щорічно надсилали в Україну мільярди доларів. З початком війни ситуація змінилася – грошовий потік різко розвернувся: українські переселенці отримують чимало коштів з Батьківщини.
Зворотній потік формується переважно за рахунок волонтерської та благодійної допомоги. Конкретних цифр в офіційній статистиці НБУ нам знайти не вдалося.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
   ___    ____     __      ___    ____  
/ _ \ |___ \ / /_ ( _ ) |___ \
| (_) | __) | | '_ \ / _ \ __) |
\__, | / __/ | (_) | | (_) | / __/
/_/ |_____| \___/ \___/ |_____|
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.