Оперативний та фінансовий лізинг: що це таке та у чому відмінності

Що таке лізинг

Стаття 292 Господарського кодексу України передбачає, що лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю (або набувається ним у власність від постачальника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Оперативний та фінансовий лізинг

Оперативний лізинг передбачає набуття лізингоодержувачем права користування майном лізингодавця протягом певного періоду без можливості викупу цього майна у власність у кінці строку використання.

На відміну від оперативного, фінансовий лізинг передбачає сплату лізингоодержувачем повної вартості майна протягом строку лізингу та можливість придбати майно у власність в кінці терміну користування майном.

Таким чином, фінансовий лізинг – це альтернативна форма інвестування в майно (придбання майна).

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця чи постачальника майна відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (побажань) і передати її у користування (а потім і у власність) лізингоодержувачу на певний строк за встановлену плату.

Ознаки фінансового лізингу

Закон "Про фінансовий лізинг" передбачає, що державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку фінансового лізингу та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законодавством.

Ознаки фінансового лізингу є такими:

• об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75% його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі договору фінлізингу придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача;
• сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об’єкта фінансового лізингу або перевищує її;
• балансова (залишкова) вартість об’єкта фінлізингу на момент закінчення строку дії договору становить не більше 25% первісної вартості (ціни) такого об’єкта на початок строку дії договору фінансового лізингу;
• об’єкт фінансового лізингу після закінчення дії договору не може бути використаний іншими особами, крім лізингоодержувача;
• cтрок, на який лізингоодержувачу передається об’єкт фінансового лізингу у користування, не може становити менше одного року.

Лізингоодержувач має право набути у власність об’єкт фінансового лізингу за умови належного виконання своїх зобов’язань за договором лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів.

Ознаки оперативного лізингу

Спеціальний закон, який регулював би сферу оперативного лізингу, відсутній. У той же час окремі статті Цивільного кодексу та Господарського кодексу забезпечують законодавче регулювання цього сегменту.

Оперативний лізинг має такі спільні риси з фінансовим:

• строковий та платний характер лізингу;
• лізингодавець має бути власником предмета лізингу;
• вибір продавця (постачальника) предмета фінансового лізингу та предмета непрямого оперативного лізингу може здійснюватись як лізингодавцем, так і лізингоодержувачем;

У той же час, до найбільш суттєвих відмінностей між фінансовим та оперативним лізингом можна віднести такі:

• у фінансовий лізинг може бути передано лише ту річ, яка була спеціально придбана лізингодавцем на замовлення лізингоодержувача, тоді як в оперативний лізинг може бути передано як річ, спеціально придбану лізингодавцем на замовлення лізингоодержувача (непрямий лізинг), так і річ, що була набута лізингодавцем без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг);
• лізингодавець за фінансовим лізингом має право інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти, натомість лізингодавець за оперативним лізингом має право інвестувати на придбання предмета лізингу лише власні чи залучені фінансові кошти, але не позичкові кошти (банківські кредити, облігаційні займи тощо);
• у фінансовому лізингу прямо передбачена можливість сублізингу, а в оперативному – сублізинг заборонено;
• мінімальний строк користування предметом фінансового лізингу не може бути меншим за один рік, натомість щодо строків користування предметом оперативного лізингу не встановлено жодних обмежень.

За даними Національного банку, у січні 2023 року кількість лізингових компаній в Україні зменшилася з 98 до 97.