Аналітика

Фінансовий та валютний ринки у 2024 році: погляд професіоналів

2024 рік, як ми тепер уже по завершенню його першого місяця - січня - розуміємо для фінансової, банківської систем та економіки України в цілому, стане не таким простим. А скоріше за все, набагато складнішим, ніж рік минулий. Найголовніший меседж - як жити країні в умовах обмеженого міжнародного фінансування.

Саме про це нещодавно йшлося на досить цікавому «круглому» столі, який було проведено «Фінансовим клубом» із низкою українських фахівців та банкірів. Banki.ua були уважними слухачами цього заходу, що пройшов за зумом і вирішили поділитися про це зі своїми читачами.

фото: depositphotos.com

TelegramЧитайте нас в Telegram щоб нічого не пропустити

2024-й рік буде складним, проте ще складнішим виявиться 2025-й

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії вважає, що 2024 рік буде складним, проте ще складнішим напевно виявиться 2025-й рік.

«2024 рік буде складним, а 2025-й, можливо, ще складнішим. «Щодо 2024 року в нашого міністра фінансів були відносно спокійні очікування, а щодо 2025-го є дуже великі ризики. І врешті-решт ми доходимо до того, як забезпечити, щоб в найгіршому сценарії все ж таки пенсіонери не вмирали з голоду в умовах, коли ми вже надзвичайно обмежені в ресурсах, щоб захищати країну».

На його думку йдеться про появу факторів додаткової невизначеності. Так, аналітик справедливо вважає, що в Україні буде найгірший сценарій, коли в Америці на президентських виборах перемагає Трамп.

Тоді, звісно, він може впровадити в життя модель припинення війни за 24 години. А це, як ми знаємо, передбачає припинення будь-якої допомоги Україні та примушування нас до замирення з росією на умовах, які є неприйнятними для нашого суспільства.

«Це означає, що нам доведеться відбиватися самим. І питання в тому, «самим» разом з іншими країнами G7, чи вони, включно з ЄС, складуть ручки: Україна хай розбирається сама, а ми - мирні країни, які не готові з кимось воювати. Це ризик 2025 року», – попередив Гліб Вишлінський.

Директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку України Володимир Лепушинський вважає, що з нами залишається певний ступінь невизначеності, але ми входили в минулий 2023 рік ще з більшим ступенем невизначеності.

Невизначеність зараз посилює тривалість війни, оскільки вже всім зрозуміло, що вона буде затяжною. «Плюс ризик, що обсягів міжнародної допомоги буде недостатньо. Хоча ми вже закладаємо суттєве скорочення обсягів міжнародної допомоги на прогнозному горизонті», – вважає Володимир Лепушинський.

Проте експерт каже і про великі досягнення і позитив, який буде у 2024 році. Так він переконаний, що базовий сценарій розвитку країни є досить реалістичним і головним є те, що вдалося приборкати інфляцію, яка складає 5% і такою буде, принаймні, у першій половині 2024 року. Однак аналітик не заперечує того, що цей показник за певних умов може зрости вже у другій половині року.

Перший позитив від Європейської Ради

Хоча слід додати, що певна частка визначеності є. 1 лютого Європейська рада підтримала перегляд бюджету Європейського Союзу, в якому буде передбачено 50 млрд євро на макрофінансову підтримку України, що має здійснюватися в рамках програми Ukraine Facility впродовж 2024-2027 років.

«Голосування щодо Ukraine Facility в Європейській раді - це потужний сигнал про незмінну підтримку України з боку партнерів. Наступним етапом стане визначення фінальних умов програми в рамках тріалогу між Європейською радою, Єврокомісією та Європейським парламентом. Фінальний регламент має ухвалити Європарламент під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року.

Ми розраховуємо отримати перший платіж обсягом 4,5 млрд євро вже у березні. Наразі уряд працює над відповідною угодою про перехідне фінансування спільно з європейськими партнерами. Ми вдячні нашим союзникам за допомогу та довіру до України» , - сказала перший віцепрем’єр-міністр України-міністр економіки України Юлія Свириденко.

У рамках програми також передбачено спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, обсяг якого становитиме 8 млрд євро.

Фінансування в рамках цього інструменту зможуть отримати інвестори через ЄБРР, ЄІБ та інші міжнародні інституції. Очікується, що реалізація проєктів в межах цього інструменту дозволить залучити додаткові 30 млрд євро інвестицій.

Готуємося жити без великої фіндопомоги та за іншим наративом

Про американську допомогу поки не йдеться. Але ми її чекаємо, і вона буде, хоча із затримками. Проте експерти та банкіри вже сьогодні кажуть, щоб країна вчилася знаходити фінансові джерела усередині держави.

Так виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук попереджає, що фінансова допомога країн Заходу буде зменшуватися, тому на перший план виходить спроможність України вести війну власними ресурсами.

«Питання відбудови відійшло на другий план. Тому що незрозуміло, що відбудовувати. Ті міста і підприємства, які постраждали на підконтрольній території, поступово відбудовуються. Йдеться зараз про індивідуальні проєкти з донорами. А для того щоб була масштабна відбудова, треба повернути контроль над окупованими та зруйнованими територіями, і цього поки що на горизонті не видно», – вважає Дмитро Боярчук.

З цього приводу Гліб Вишлинський зазначає, що ті 50 млрд доларів, які зависли в американському сенаті і які конче потрібні Україні можуть привести до дуже драматичного сценарію. Адже коли не буде військової техніки, то тоді який сенс у тому, щоби проводити широку кампанію щодо мобілізації, яку озвучив і Президент Україні й інші високопосадовці.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна у свою чергу вважає, що початок 2024 року аніяким чином не нагадує початок 2023: адже торік ми були набагато впевненішими, ніж зараз.

«У кінці 2022 року ми всі жили у так званому наративі відбудови. Ми всі готові були сприймати інвестиційне питання як нормальне і вчасне. Думали лише, що такі інвестиції будуть і далі будемо ними розпоряджатися. Тоді не було ніякої напруженості: міжнародна фінансова та військова допомога надходила і ми знали, що впродовж всього 2023 року так і відбуватиметься. Сьогодні ситуація зовсім інша і дуже драматична: за умови послаблення допомоги у 2024 році ми забули при «інвестиційні» наративи», - вважає він.

На думку експерта, зараз наративом є інше: як у такий важкий час вести тривалу перманентну війну з обмеженими ресурсами.

«Поки що ми дуже непогано себе почуваємо на валютному ринку, але немає відповіді на питання, як ми будемо вигрібати далі, в умовах зменшення фінансової підтримки. Позиція уряду тепер полягає у такому: готові приймати гроші і правильно їх витрачати. Ніякого так званого плану «Б», що робитиме країна далі в умовах масштабного зменшення фінансової і військової підтримки на даному етапі в нашого уряду просто немає», - вважає Дмитро Боярчук.

І звісно, це дуже драматично, якщо не сказати більше. Володимир Лепушинський вважає, що деякий план «Б» все ж таки у влади є. Так, приміром, він каже, що ми вже закладаємо у багато показників розвитку факти суттєвого зменшення міжнародної допомоги.

До них експерт відносить не лише ризики безпосередньо пов’язані з військовими діями, а інші, суто економічні: «Блокування європейськими країнами кордонів – це теж дуже великий ризик для економіки у 2024 році. Це також ризики для енергетичної системи, ситуація з міграційними процесами. Є безліч сценаріїв, і не всі хотілося б озвучувати. Ми маємо бути готовими до негативних сценаріїв», - вважає він.

Перехід до гнучкого курсу та великий попит на цінні папери

От те, що Україна має великі успіхі на валютному ринку і що це велика заслуга Нацбанку України, то беззаперечно.

Нагадаємо, що НБУ із 1 грудня пом’якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.

У грудні в Національному банку України також заявили, що можуть дозволити репатріацію «нових» дивідендів у межах пом’якшення валютних обмежень.

Проте великою перемогою Нацбанку України на даному етапі вважають дуже професійний перехід до гнучкого курсу.

Нагадаємо, що Національний банк України з початку повномасштабної війни утримував курс 29,25 гривні за долар, а з кінця липня 2022 року - 36,56 гривень за долар. З 3 жовтня 2023 року регулятор перейшов у режим керованої гнучкості обмінного курсу.

У цьому режимі офіційний курс визначався на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлювався директивно Національним банком України відповідно до постанови НБУ №18, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.

Після відмови від фіксованого курсу валюти стрімкого знецінення гривні не відбулося, написав на своїй сторінці у Фейсбуці голова правління Національного банку України Андрій Пишний у перший день після цих змін.

«Гривня не здійснила «політ у космос»… А якщо врахувати, що раніше курс продажу валюти на міжбанку був близьким до 36,9 гривні за долар (офіційний курс + 1%), то вона навіть дещо зміцнилася», - написав Пишний.

За результатами листопада 2023 року, курс гривні на міжбанку ослаб лише на 0,2%, або на 7 коп., склавши на початок грудня 36,3535 гривень за долар. Тоді як із кінця липня 2022 року і до 3 жовтня цього року Нацбанк України утримував офіційний курс 36,5686 гривні за долар. На готівковому ринку в листопаді долар подешевшав приблизно на 35 коп. - до 37,40 гривні за долар.

На думку пана Лепушинського, попри те, що гнучкий курс дає відчуття валютного ризику, валютний ринок України успішно розвивається. Так, якщо у жовтні 2023 року в Україні було 30 млн валютних операцій на день, то вже у листопаді цей показник сягнув 150 млн на день.

«Ми маємо курсову стабільність. Це досягнення Нацбанку України, який має великі інструментарії для впливу на ситуацію. Ми можемо говорити про коливання курсу в один чи іншій бік, проте це нормально», - вважає він.

Це підкріплюється й словами заступника голови правління НБУ Сергія Ніколайчука: «Як і обіцяв Нацбанк України, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і змінюватися, коли ситуація покращується. Як це, наприклад, було у жовтні та першій половині листопада 2023 року».

Поза тим високопосадовець Нацбанку України вважає, що завдяки успішному пристосуванню валютного ринку до керованої гнучкості регулятор, як це він і неодноразово зазначав, поступово збільшуватиме амплітуду курсових коливань.

Саме цим можна пояснити те, що коливання на міжбанківському валютному ринку є більшими, ніж були восени минулого року. У той же час Сергій Ніколайчук вважає, що завдяки сформованим передумовам, такі коливання не несуть загрози. І нарешті, як особливо зазначає заступник голови правління Нацбанку України, такі коливання є зараз суттєво меншими, ніж це було до повномасштабної війни.

Дмитро Боярчук також вважає, що альтернативи переходу до гнучкого курсу у влади просто не було. «Тепер треба сьогодні агресивніше знижувати облікову ставку, тоді цей фактор сприятиме зростанню обсягів кредитування банками. Проте в наших умовах все треба робити дуже обережно і практикувати так звану керовану гнучкість курсу», - вважає він.

Його підтримує Тетяна Попович, директорка з ринків капіталу Сенс Банку, яка зазначає, якщо все надалі в економіці йтиме більш-менш нормально, то навіть сам глава НБУ каже про те, що можливе подальше зниження облікової ставки.

Також пані Попович нагадує, що за нинішніх умов і фізичним, і юридичним особам слід більш активно працювати з ОВДП: «Приріст портфелю ОВДП відбувся з 33 до 50 млрд гривень. Ці цінні папери дають дохідність 16-18% на три роки, тобто 1,5% на місяць у гривні. Ми не думаємо, що девальвація буде більшою. Ці цінні папери дуже ліквідні і їх можна продати в будь-який час. Зараз фізичні особи продають гривневі ОВДП та вкладають кошти у валютні цінні папери».

«Чорні лебеді» завжди є і до них треба готуватися

І наостанок про так званих «чорних лебедів» - це неприємні сюрпризи, які можуть очікувати банки, фінансова система та економіка загалом.

«По «чорних лебедях» все зрозуміло. Це обсяг та стабільність міжнародної допомоги, воєнна ситуація та стабільність роботи експортних маршрутів. Але можливі й позитивні новини. Ще є такий «білий лебідь», якого всі наче знають, але чи буде він, чи не буде - це доступ до коштів росії на Заході. Якщо ця тема спрацює, вона значно допоможе Україні», - вважає заступник голови правління з питань корпоративного бізнесу Комінбанку Сергій Хорьков.

Володимир Лепушинський вважає, що в найближчому Інфляційному звіті НБУ буде присутня аналітика із відповідями на питання, «а що ж буде далі». На його думку, регулятор готовий не лише до негативних сценаріїв, але й до позитивних.

«Немає відповіді на питання, як ми будемо вигрібати в умовах системного зменшення фінансової підтримки. У нас є золотовалютні резерви, які ми будемо витрачати на підтримання стабільності й стійкості. Але немає відповіді, як ми будемо заробляти. Є побоювання, що вже з середини цього року, не маючи відповіді на питання, що ми будемо робити без додаткових фінансових вливань, це почне впливати на рішення», - вважає Дмитро Боярчук.

До речі, щодо золотовалютних запасів країни. Міжнародні резерви НБУ, згідно з оновленим макропрогнозом, становитимуть 40,4 млрд доларів в поточному році. Це на 4,3 млрд доларів менше, ніж НБУ очікував раніше.

Одна з причин - НБУ ще торік накопичив менші резерви, ніж планував. Міжнародні резерви на 1 січня 2024 року зросли до 40,5 млрд доларів, тоді як ще восени НБУ очікував мати на початок року 41,8 млрд доларів.

«Це пов’язано з дещо меншими обсягами міжнародної допомоги, яку ми отримали минулого року, порівняно з закладеними припущеннями. І що відобразилося вже по факту в нижчому обсязі міжнародних резервів за результатами минулого року», – вважає заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Гліб Вишлінський у свою чергу вважає, що в умовах війни в Україні та нестабільної ситуації у світі усі мають бути «гнучкими». «Це період, коли ти не можеш бути розслабленим. Має бути напрацьований управлінський підхід для дуже швидкого реагування, коли ти розумієш, що може бути реалізація як суттєво кращого сценарію, ніж ти очікував, так і суттєво гіршого», - резюмує експерт.

Отже 2024 економічний та військовий рік однозначно буде набагато складнішим, ніж минулий. Попри те, що у влади зараз немає чіткого плану «Б», оптимістичні прогнози все ж таки лишаються. Вони дуже залежать від міжнародної фіндопомоги, яка, як ми всі думаємо, рано чи пізно надійде від наших партнерів у повному обсязі.

Читайте нас в Telegram, Facebook та Twitter, щоб не пропустити свіжі новини.

Залишити коментар

Comment HTML

  • Дозволені теґи HTML: <p> <br> <ul> <li> <ol> <em> <strong> <b> <img>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • You may quote other posts using [quote] tags.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
  _  _     _    ___    _____    ___  
| || | / | / _ \ |___ | ( _ )
| || |_ | | | (_) | / / / _ \
|__ _| | | \__, | / / | (_) |
|_| |_| /_/ /_/ \___/
Enter the code depicted in ASCII art style.

Коментарі до відгуку

На даний момент немає коментарів. Будьте першим, хто залишить тут свій коментар.