«Banki.ua» довідались про обсяги проблемних кредитів 25 найбільших банків

У нещодавньому матеріалі про можливі маніпуляції банками власною звітністю (через заниження проблемності кредитного портфелю) ми побідкались, що НБУ не надає інформацію про проблемну заборгованість консолідовано (в одному файлі), але у розрізі конкретних банків.

Добрі люди з числа читачів підказали, де можна підгледіти ці цілком офіційні дані НБУ, цільовою аудиторією яких є англомовні користувачі. Щоправда, не по всіх банках, а по Топ-25 гравцям за розміром кредитного портфелю.

Цікаво, що дані доволі оперативно оновлюються щомісяця та доступні починаючи з початку 2016 року.

Що таке NPL

Починаючи з лютого 2017 року NPL (non-performing loans, або непрацюючі кредити) визначаються відповідно до Постанови НБУ№351 від 30.06.2016.
Це – кредити, за якими позичальником допущено дефолт, тобто факт прострочення виконання зобов’язань понад 90 днів, або нездатність позичальника виплачувати борг без відчуження застави.

Державна вага

Із загальної статистики НБУ відомо, що найбільшими проблемними портфелями обтяжені баланси державних банків. Станом на 1 жовтня поточного року найбільший обсяг NPL як у абсолютному, так і у відносному значенні мав Приватбанк – майже 187 млрд грн, або 70% кредитного портфелю. Та треба зазначити, що ця заборгованість сформувалася після націоналізації Привату майже 6 років тому.

Аналогічні старі борги накопичилися на балансах Ощадбанку та Укрексімбанку – близько 40% кредитного портфелю.
На тлі цих «старих» держбанків у кращий бік виділяється Укргазбанк, який має «проблемки» трохи більше 15%. Підкреслимо, зараз йдеться про офіційно визнану банками проблемну заборгованість, яка може відрізнятися від істинної якості портфелю.

У Альфи – проблеми

Майже удвічі більший за Укргаз обсяг NPL має Альфа-Банк – 29% портфелю. З початку великої війни проблемна заборгованість Альфи зросла більш ніж наполовину. Частка – майже удвічі. Цікаво, що у ще вересні голова наглядової ради Альфи Роман Шпек, який є головним лобістом інтересів російських власників Альфи в Україні, божився, що 85% портфелю є робочими. Відповідно, проблемними лише 15%. Хоча, навіть на початку війни NPL Альфи перевищував 16%.

Як у наших

ПУМБ Ріната Ахметова має менше проблем ніж Укргазбанк в абсолютному вимірі, але трохи більше – у відносному.

Приблизно такі ж параметри у тандему банків Сергія Тігіпка – Таксомбанку та Універсал Банку, на базі якого працює віртуальний monobank.

Приблизно однакові обсяги «проблемки» мають Банк Кредит Дніпро Олександра Ярославського та одеський Південний. Але якщо в одеситів частка складає усього 14%, то у Кредит Дніпра – майже 48%. Це – другий показник після Привату. Але й у такому випадку йдеться переважно про стару заборгованість, сформовану до зміни власника. Як відомо, попереднім господарем Кредит Дніпра був бізнесмен Віктор Пінчук.

Частку NPL приблизно як у Банку «Південний» має інший одеський банк – МТБ, а також Банк Восток Володимира Костельмана (співвласник Fozzy Group).

Зразкові західняки

Серед банків з західним капіталом найбільший обсяг проблемної заборгованості має «австрійський» Райффайзен Банк, але у відносному вимірі – це лише 10%. Цікаво, що вже у жовтні Олександр Писарук, голова Райфу, казав про NPL лише у 5% з можливим погіршення до 10% на кінець 2022 року. Насправді ж, що відмітку у 5% було подолано ще станом на 1 липня.

Лідером за часткою NPL у даній підгрупі є «угорський» ОТП Банк – більше 15%. Трохи менший цей показник у «польського» Кредобанка та «німецького» Прокредит Банка. Найкращі показники – у французів: Креді Агріколь Банку та Укрсиббанку.

Окремо варто виділити банки, що спеціалізуються на споживчому кредитуванні. "Польський" Ідея Банк має частку NPL на рівні майже 44%. Це – третій найгірший показник після Привату та Кредит Дніпра. У А-Банку братів Суркісів – проблемною є більше чверті портфелю (25%).