Криве дзеркало: які банки маніпулюють звітністю, приховуючи наявні проблеми

Під час будь-якої кризи одна з головних проблем для банків – масові неплатежі за виданими кредитами, які виливаються у збитки та необхідність поповнення капіталу. Інакше - банкуртство. Саме так було під час минулих великих криз, зокрема, 2008-2009 рр та 2014-2017 рр. Нинішнє потрясіння є найбільшим, проте банки його поки майже не помічають. Чи роблять вигляд?

Нема проблем

За даними НБУ, за півроку війни (березень-серпень) обсяг непрацюючих кредитів по банківській системі зріс на 63 млрд грн. У відносному виразі частка таких кредитів зросла усього на 4,2 в.п. – до 30,8%. Ця цифра є завищеною, бо включає «стару» проблемку Приватбанку.

Цікаво, що у самому Приваті з початку війни частка непрацюючих кредитів, навіть, трохи зменшилась. Зростання по трьом іншим держбанкам – 3,2 в.п.

У приватних банків зростання більш відчутне. Зокрема, у банків іноземних банківських груп – майже вдвічі – до 12,6%. З приватним іноземним та вітчизняним капіталом – на 5,5 в.п. – до майже 15%.

Подібної консолідованої статистики, але в розрізі конкретних банків, НБУ не надає. Тож доводиться вираховувати за непрямими ознаками.

Зокрема, одним з таких показників є резерви, сформовані під активні операції. За півроку війни банки сформували резервів на 84 млрд грн, або трохи більше 11% від чистого (без врахування резервів) портфелю кредитів клієнтам.

Є підозра, що такий рівень заниженим, бо неадекватний стану економіки, хоча б тому, що падіння ВВП поточного року очікується на рівні більше 30%. За оцінками Євгена Дубогриза, асоційованого експерта CASE Україна, обсяг резервів має бути близько 250 млрд грн, тобто утричі більшим.

Хто зарезервувався найбільше

Очікувано, у лідерах за абсолютними обсягами резервування – великі банки. Так, найбільше резервів з початку року сформував Приватбанк. Відносно чистого портфелю Приват – також у лідерах – більше 23%. Та це не заважає йому бути найбільш прибутковим банком з величезним відривом.

На другому місці – Альфа-Банк з резервами майже на 10 млрд грн, що складає більше 19% портфелю.

Далі йдуть держбанки. У них відносний рівень резервування – нижчий за середні 11% по системі. Найменший – у Укргазу.

Найбільші банки з вітчизняним капіталом сформували схожі обсяги резервів. Але якщо у Універсал Банку Сергія Тігіпка це 24%, то у ПУМБа Ріната Ахметова – вдвічі менше.

Замикає десятку тріо банків з західним капіталом. Найнижчий рівень резервування – у Райффайзену – менше 6%. Його голова Олександр Писарук запевняє, що наразі проблемною є не більше 5% портфелю. У Креді Агріколь відсоток резервування трохи більший за Райф, а у ОТП – більше 12%.

Топ-10 банків за обсягами резервів, сформованих за січень-серпень 2022 р, млрд грн

1. Приватбанк – 17,7
2. Альфа-Банк – 9,9
3. Ощадбанк – 8,5
4. Укрексімбанк – 7,8
5. ПУМБ – 6,0
6. Укргазбанк – 5,5
7. Універсал Банк – 5,1
8. ОТП Банк – 4,3
9. Райффайзен Банк – 4,1
10. Креді Агріколь Банк – 2,5

За даними НБУ

Відносний вимір

Для більшої наочності серед топ-30 банків за розмірами чистого кредитного портфелю ми виділили п’ятірки банків з найкращим та найгіршим рівнем резервування у відсотках. Цікаво, що топ-5 за найвищим рівнем резервів сформували виключно банки, які є/були активними гравцями ринку споживчого кредитування. Хоч загалом портфелі кредитів бізнесу та населенню "псувалися" приблизно однаковими темпами.

Топ-5 банків з найбільшим рівнем резервування, %

1. Ідея Банк – 31,6
2. А - Банк – 29,3
3. Універсал Банк (monobank) – 24,6
4. Приватбанк – 23,6
5. Альфа-Банк – 19,1

Розраховано "Banki.ua" за даними НБУ

Найменший рівень резервування у Банку Львів, який спеціалізується на роботі з малим та середнім бізнесом виключно на заході України. До речі, цим можна пояснити гарну якість кредитного портфелю. Захід країни найменше постраждав від війни.

Далі йде «італійський» Правексбанк, який не працював активно, навіть, до війни. На третьому місці Банк Альянс Олександра Сосіса. Це тріо банків об’єднує те, що вони мали проблеми з проходженням стрес-тесту НБУ минулого року.

Замикають п’ятірку – «австрійський» Райффайзен та одеський «Південний».

Топ-5 з найменшим рівнем резервування, %

1. Банк Львів – 1,6
2. Правекс банк – 3,1
3. Банк Альянс – 4,3
4. Райффайзен Банк – 5,7
5. Банк "Південний" – 6,1

Розраховано "Banki.ua" за даними НБУ

Що це означає

Низький рівень резервування може свідчити про дві речі. Або у банків кредитний портфель майже не погіршився, незважаючи на війну. Або ж, банки просто приховують проблеми. Це – більш ймовірний варіант!

Який сенс банкам приховувати проблеми? Справа у тому, що визнанням проблем потребує адекватного резервування, яке відноситься на витрати та «з’їдає» капітал банку. За нормативами НБУ, капітал не може опускатися нижче певного рівня – грубо 10% від активів банку – це норматив достатності регулятивного капіталу Н2.

Якщо у банку замалий запас власних коштів, то формуючи адекватні резерви, він ризикує порушити цей важливий норматив.

За підсумками вересня НБУ зафіксував дивне зростання Н2 по системі у цілому майже на 2 в.п. – до 18,85%. Тобто, з початку війни у банків стало більше капіталу.

Аналіз показника у розрізі банків свідчить про те, що під квартальну звітність Н2 покращили 45 вітчизняних банків! Наприклад, Н2 Привату зріс наполовину – до 24%. Наразі ще не опубліковано звітність за вересень, яка могла б дати пояснення ситуації. Та окремі банки (Укрсиб та Сіті) вже прозвітувати про прибутки, більші за минулорічні. Теоретично подібні метаморфози можливі, якщо банки замість формування нових резервів почали розформовувати вже існуючі… Або ж, вплинули «дурні» заробітки на депсертифікатах НБУ.

«Під час довгої війни ситуація з капіталом банків покращуватися не може. Без активних вливань капіталу з боку акціонерів, чого немає», - констатує Євген Дубогриз.

Кому вже бракує капіталу

Незважаючи на досить високий середній рівень Н2, окремі банки вже балансують на межі. Як бачимо, майже вперлись у норматив державні Укргаз та Укрексім, Альфа-Банк з російським капіталом, якому загрожує націоналізація.

Топ-10 банків з найменшим значенням Н2 на 1 жовтня, %

1. Банк Форвард – 0,52
2. Укргазбанк – 10,88
3. Альфа-Банк – 11,10
4. Укрексімбанк – 11,50
5. Банк Львів – 12,98
6. МТБ Банк – 13,65
7. Прокредит Банк – 15,35
8. Банк Глобус – 15,35
9. Райффайзен Банк – 15,44
10. Таскомбанк – 15,60

За даними НБУ

Аби банки не приховували реальний стан справ, на початку війни НБУ скасував санкції за порушення своїх нормативів на період воєнного стану плюс перехідний період. Тобто, за порушення Н2 банки з ринку не виводяться, як у мирний час.

Гроші люблять тишу

Проте наразі цією поблажкою скористався тільки відносно невеликий Банк Форвард, котрий має російський капітал, який вже майже повністю «проїдений».

Очевидно, здебільшого банки побоюються світитися у порушниках. Так, за це тимчасово не каратимуть, але ж що буде потім – нікому невідомо. Скоріш за все, власникам рано чи пізно доведеться доливати кошти у капітал. Тим часом, банк фігуруватиме у всіляких антирейтингах. Кому це потрібно?

Виявити реальний стан справ може тільки регулятор, який наразі займає пасивну позицію з цього приводу.

«НБУ поки що робив дуже попередні оцінки, відповідно до яких банки мають втратити до 20% працюючого кредитного портфелю. На визнання втрат потрібен час. Ми очікуємо, що основна сума резервів буде сформована до кінця року, ця робота вже активно ведеться, ми вже спостерігаємо зростання прострочок. Ми готуємося до проведення оцінки якості активів, але строки поки що обговорюються», – зазначив нещодавно Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ.

Якщо з’ясується, що реальний стан справ значно відрізняється від звітності, то вже після війни може розпочатися новий банкопад.