Олена Коробкова: «Банківська система за підсумками року залишиться надзвичайно ліквідною, достатньо капіталізованою та прибутковою»

Перевірки не повинні заважати роботі

— Нещодавно Верховна Рада України ухвалила в основному цікавий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Він, зокрема, запропонований для здійснення об’єктивної оцінки ефективності банків, комплексності й адекватності створеної системи управління ризиками, а також якості корпоративного управління в цілому. І йдеться про доступ до перевірок членам інспекційної групи. Яким чином, на Вашу думку, це нововведення кардинально змінить роботу банків і наскільки буде ефективною робота такої інспекційної групи?

— Давайте спершу трішки визначимося з поняттями. «Доступ до перевірок членам інспекційної групи» є і сьогодні, відсутність доступу до перевірок означала би заборону перевірок як таких.

Наразі законопроєкт передбачає розширення доступу учасників інспекційних груп, включно з дистанційним, до документів та інформації, до автоматизованих систем банку, а також до засідань органів управління банку.

Який вигляд це матиме на практиці та наскільки посилить ефективність інспекційних груп, наразі сказати важко. Зараз ведеться робота з метою якісного доопрацювання законопроєкту, зокрема в частині унормування інспекційних перевірок. Тож варто не поспішати з оцінками і дочекатися результатів доопрацювання та розгляду законопроєкту в другому читанні.

Завдання – аби комфортно було всім учасникам процесу. Тобто аби перевірки не заважали роботі, але й водночас повноцінно задовольняли потребу в інформації регуляторів.

Ринок мікрокредитування не повинен потурати людям із ігровою залежністю

— Також було ухвалено й інший законопроєкт «Про захист прав позичальників у межах договорів мікрокредитування та мікропозики». Цей правовий акт регулює нормативи щодо визначення термінів, ефективної (реальної) відсоткової ставки за мікропозикою (мікрокредитом), мікропозики та мікрокредитування, мікрофінансової організації; порядок погашення боргу та укладення договору. У чому їхня революційна зміна на користь споживачеві?

— Припускаю, що питання стосується законопроєкту №5184.

Наразі зміни з метою посилення захисту прав споживачів при мікрокредитуванні, у тому числі обмеження процентної ставки, передбачені і законопроєктом №9422, про який йшлося в першому питанні.

Однак, якщо законопроєкт №9422 передбачає зміни до вже чинних законів, зокрема до закону «Про споживче кредитування», то законопроєкт №5184 передбачає запровадження окремого закону щодо мікрокредитування. Якщо обидва законопроєкти будуть прийняті, це може створити низку правових колізій і неоднозначних тлумачень, що не буде добре ні для споживачів, ні для учасників фінансового ринку. Тому для належного врегулювання відносин, що виникають при мікрокредитуванні, було б доречно зосередитися на доопрацюванні законопроєкту №9422, а не створювати окремий закон, що перетинатиметься та конфліктуватиме з основним Законом «Про споживче кредитування».

А якщо проаналізувати необхідність роботи з темою мікропозик із погляду соціальної відповідальності чи, якщо хочете, навіть моральної, то так, це питання потребує доопрацювання. Наразі законопроєкт №9422 передбачає заборону укладення кредитних договорів з особами, внесеними до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх (відомого як «Реєстр лудоманів»).

Візьмімо до уваги, приміром, той факт, що, за даними Нацбанку, найбільша кількість мікрокредитів видається в період із 3-ї до 4-ї ранку – наприклад, людям, які «програлися» і хочуть грати далі.

Погодьмося, що, ймовірно, така категорія позичальників має певну залежність, і, звісно, ринок не повинен потурати цій залежності через механізм «простого» отримання кредиту.

Соціально чутлива тема, на яку звернули увагу та з якою, на щастя, працюють.

Фінмоніторинг не повинен завдати складнощів для пересічних клієнтів

— Нацбанк України також нещодавно ввів деякі зміни, скеровані на посилення фінансового моніторингу банків, що стосуються трансакцій їхніх клієнтів. Мета цього доволі прозора та зрозуміла: під час жорсткої війни росії проти України повинні відстежуватися небезпечні трансакції, пов’язані з фінансуванням тероризму та російських фізичних і юридичних осіб, які причетні до агресії. Проте під дію цього моніторингу можуть потрапити цілком законні перекази з рахунку на рахунок від чесних і порядних українців. Цікаво те, що банки категорично відмовляються коментувати ці нововведення. Як Ви вважаєте, чому?

— Фінансовий моніторинг – комплексна діяльність, що аж ніяк не обмежується протидією фінансуванню тероризму та російській агресії.

Відповідно до вимог Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, банк до встановлення ділових відносин із клієнтом має визначити мету та характер майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції на підставі отриманої від такого потенційного клієнта необхідної інформації. З цією метою відтепер банк з’ясовує обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця, із зазначенням чіткої межі максимальної суми операцій клієнта.

Що стосується максимальної суми, то її визначає сам клієнт в Анкеті клієнта, обмеження наразі відсутні, до того ж сума може бути оновлена під час обслуговування клієнта. Варто зазначити, норма порівняння планових обсягів, заявлених клієнтом, і фактичних обсягів діє давно. НБУ лише рекомендує порівнювати обсяги, які перевищують заявлені в два та більше разів.

Вимоги не поширюються на клієнтів – фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування. Тобто, простими словами, пересічний громадянин, який розраховується картками в магазинах за продукти чи в кафе за каву, цих нововведень ніяк не відчує.

До прикладу раціональних та обґрунтованих можна віднести операції й обсяги витрат клієнтів у межах їхньої заробітної плати чи соціальної виплати.

Беззаперечно, нові правила допоможуть виявляти сумнівні операції щодо фінансування тероризму та відмивання коштів як під час воєнного стану, так і надалі.

Суть змін має на меті не спричинити складнощі для пересічного клієнта, а виключно дає дикатори для виявлення великих нетипових активностей за рахунками.

До речі, в цілому практика США та європейських країн саме і ґрунтується на підходах тригерного та сценарного аналізу, критеріїв активності за рахунками, зрозумілості операцій для фінансової установи, з метою виявлення саме тих операцій, що є ризиковими та нетиповими для звичайної ділової активності клієнта.

Банки мають тверезо оцінювати ризики і піклуватися, щоб було з чого повертати гроші вкладникам

— Чимало українських банків у 2023 році мають непогану ліквідність, прибутковість та інші показники розвитку. У серпні банки отримали сумарний прибуток в обсязі 11,892 млрд грн, а за січень-серпень цього року – 95,070 млрд грн. Станом на 1 вересня 2023 року, сума вкладів фізичних осіб збільшилася на 5,2 млрд гривень, що у воєнний час є дуже високим показником. Чому на сьогодні банки так повільно кредитують фізосіб? Невже не можна передбачити ефективне нівелювання фінансових ризиків банків у цьому сенсі? І невже переважна більшість майбутніх кредитоотримувачів є ризикованими з погляду надання їм позик?

— Ви не помиляєтеся, кредитування дійсно дуже пов’язане з ризиками. А в умовах інтенсивної війни за виживання, яку веде Україна, ці ризики істотно вищі ніж були у відносно мирні часи. Крім того, на період воєнного стану та певний час після його завершення в Україні запроваджено низку обмежень прав кредиторів. Тож іноді справа навіть не в тому, чи зможе позичальник погасити кредит, а в тому, чи матиме банк право взагалі вимагати такого погашення. Приміром, якщо майно було знищено через військову агресію держави-терориста рф.

На жаль, простого та дешевого рішення цієї проблеми немає, банки мають тверезо оцінювати ризики і піклуватися, щоб було з чого повертати гроші вкладникам. Проте навіть за таких умов банки, хоч і повільно, нарощують темпи кредитування як населення, так і бізнесу.

Ще момент, який варто додати в цьому контексті: у банківській системі України надалі спостерігалися тенденції притоку депозитів, а відповідно, й сформувалися передумови до активізації кредитування. За останні 12 місяців (з 01.09.2022 до 01.09.2023) кошти на рахунках клієнтів банків збільшилися на 30% (на 500 млрд грн – з 1 648 млрд грн до 2 148 млрд грн).

Зокрема, обсяг коштів на рахунках бізнесу збільшився на 45% (на 353 млрд грн – із 776 млрд грн до 1 129 млрд грн), а на рахунках населення – на 16% (на 132 млрд грн – із 845 млрд грн до 977 млрд грн).

Оподаткування чистого відсоткового доходу – невдала ідея

— У середині вересня в Національному банку заявили, що вважають доцільним запровадження в Україні на певний період часу додаткового оподаткування банків. Відповідний законопроєкт №9656 передбачає оподаткування чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток). Однак у НБУ вважають доцільнішим не оподатковувати відсотковий дохід банків, а лише підвищити ставку податку на прибуток фінустанов. Самі керівники банків також не коментують цей нормативно-правовий акт. Що Ви можете сказати з приводу цього податку? Яким чином він вплине негативно чи позитивно на їхню роботу та вартість кредитів і відсоткову ставку депозитів для фізосіб та бізнесу?

— Оподаткування чистого відсоткового доходу – невдала ідея, яка могла б відчутно негативно вплинути на банківський сектор і кредитну активність банків. Наскільки мені відомо, на цей момент більш імовірним є збільшення ставки податку на прибуток для банків. Однак давайте все ж дочекаємося результатів розгляду законопроєкту в парламенті.

Додатково зазначу, що така ініціатива – доволі велике та серйозне навантаження. Актуальне питання: як це навантаження проходитиме банківська система, з огляду на те, що в країні зараз війна і складно далекоглядно щось прогнозувати?

Буде помірне послаблення курсу нацвалюти

— Міністерство фінансів України нещодавно заявило, що їх дуже турбує процес зміцнення гривні, і, по суті, вони вважають його негативним фактором, адже це стане великим мінусом для експортерів. Як Ви ставитеся до послаблення гривні? Яким чином це вплине на роботу банків та звичайних українців?

— Наразі курс гривні до долара був зафіксований від самого початку повномасштабного вторгнення і один раз відкоригований у бік девальвації влітку минулого року. Тож про укріплення гривні точно не йшлося. Зміна курсу гривні до євро по мірі зміни курсу євро/долар – це технічний перерахунок курсу, зафіксованого проти долара, а не ринкові коливання саме гривні.

Водночас НБУ із 3 жовтня від режиму фіксованого курсу перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, що є першим кроком у напрямі повернення до ринкових механізмів курсоутворення. Про «вільне плавання» наразі не йдеться, тож НБУ не дозволятиме «розхитувати» курс й обмежуватиме його коливання. Однак навіть жорстко контрольовані коливання курсу гривні допоможуть пом’якшити ризики накопичення дисбалансів в економіці, що було критично необхідно зробити.

Тепер погляньмо, як розвивалися події в перший тиждень після рішення Нацбанку.

Упродовж тижня з 2 по 6 жовтня НБУ помітно збільшив обсяги продажу валюти, щоб перекрити різницю в попиті та пропозиції після переходу до керованої гнучкості курсу гривні. Що важливо тут також відзначити: торговий баланс України через війну більше ніж раніше перекошений у бік імпорту, тобто потреби імпортерів у валюті стабільно вищі за надходження від експорту.

На іноземні інвестиції в Україну, що могли б йти на «міжбанк» і перекривати цю різницю, під час війни теж розраховувати не доводиться. Водночас Україна регулярно отримує чималі надходження у вигляді міжнародної допомоги – грантів і позик, що зараховуються до міжнародних валютних резервів.

Тому НБУ від самого початку війни продає валюти з резервів значно більше, ніж купує, але при цьому обсяг міжнародних резервів навіть збільшився, порівняно з початком повномасштабного вторгнення. З переходом до керованої гнучкості курсу НБУ змінив дизайн політики, але, як і раніше, покриває дефіцит валюти на ринку за рахунок резервів, що поповнюються завдяки міжнародній допомозі. Все що змінилося: курс тепер не фіксований, а може коливатися та врівноважуватися Національним банком через інтервенції.

Аби перевірити, чи є показники останнього тижня «аномальними», погляньмо на дані з серпня. У серпні максимальний тижневий обсяг продажу Нацбанком валюти становив 638,3 млн дол.

У вересні ми бачили тенденцію до зростання – максимальний обсяг протягом тижня був уже 873,1 млн дол. Поза тим НБУ майже не викуповував валюту на ринку. Протягом першого тижня жовтня обсяг продажу валюти перевищив мільярд доларів США, однак зросли й обсяги викупленої валюти, що теж важливо. Нацбанк купив 12,05 млн дол., тоді як протягом серпня та вересня найбільший куплений обсяг валюти за тиждень обчислювався 1,04 млн дол.

Усе літо НБУ міг викупити дуже мало валюти на ринку. І саме в тиждень після відмови від фіксованого курсу маємо відчутне нарощування продажу валюти та певну активізацію її викупу. Обсяги операцій є ознакою того, що Нацбанк працює над врівноваженням курсу ринковим шляхом. Простими словами, НБУ «згладжує» коливання курсу і забезпечує його стабільність ринковими, а не адміністративними методами.

Що ж стосується перспектив і прогнозів, то напрямом загальної тенденції курсу української національної валюти буде її помірне послаблення. Проте воно, найімовірніше, буде дуже розтягнутим у часі через активні інтервенції НБУ.

Зменшення присутності держави у банківській системі повинно бути

— Після націоналізації Sense Bank частка держави в активах банківського сектору в липні перевищила 53%. Зрозуміло, це високий показник. Можливо, під час повномасштабної війни, коли в державних руках знаходиться так багато банків, це добре. Проте в цілому, як свідчить досвід цивілізованих країн, такої високої державної частки держави на банківському ринку слід позбуватися. Що Ви думаєте з цього приводу? Чи треба у воєнний час продавати певну частку банків у приватні руки?

— Зменшення присутності держави на банківському ринку було і залишається однією з ключових цілей держави у фінансовому секторі. Війна, безперечно, втрутилася в ці плани, але не скасувала їх. Отже, якщо буде реальна зацікавленість із боку потенційних приватних інвесторів у входженні до капіталу нині державних банків, такі пропозиції, на моє переконання, можуть бути розглянуті і до завершення війни.

Про стратегію пом’яшення та «Єоселю»

— У липні Національний банк оприлюднив Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Її планується виконувати за кілька етапів. 27 вересня НБУ навіть розмістив детальний план цього. Як Ви ставитеся до цього важливого документа від головного фінансового регулятора? Яким чином змінюватимуться в майбутньому валютні обмеження та курс нацвалюти і як це впливатиме на роботу банків та економіки загалом?

— Прозорість політики та планів НБУ в монетарній сфері та валютному регулюванні потрібна для формування адекватних очікувань і більшої прогнозованості ситуації для учасників фінансового ринку та їхніх клієнтів. Що менше невизначеності, то легше бізнесу будувати плани.

Важливо також розуміти, що опублікована Стратегія і плани не визначають календарного графіку скасування обмежень та рівня курсу гривні до іноземних валют. Йдеться про підходи та принципи, якими керуватиметься НБУ у прийнятті конкретних рішень, і ця конкретика вже залежатиме від актуальних умов на ринку та розвитку ситуації в економіці.

— Яким чином зараз працює, на Вашу думку, програма «єОселя» у сенсі надання іпотечних кредитів фізичним особам? Чимало експертів на сьогодні її дуже критикує. Чи залюбки беруть у ній участь банки?

— У чинних ринкових умовах, які характеризуються високими відсотковими ставками та ризиками, іпотека без державної підтримки просто не працює. Тому «єОселя» на сьогодні є фактично єдиною можливістю отримання іпотечного кредиту. І навіть із державною підтримкою далеко не всі готові йти в іпотеку. Не забувайте також про запроваджені на період воєнного стану законодавчі обмеження прав кредиторів, які додають невизначеності, вбивчої в довгостроковому кредитуванні.

Наразі кредити в межах програми видають лише п’ять банків, із яких чотири – державні.

Однак об’єктивно результати «єОселі» з огляду на обставини і реалії не такі й погані. Станом на сьогодні видано 3720 кредитів на суму 5311,3 млн грн. Маємо підстави для подальшого оптимізму і надію на вирішення наразі наявних системних проблем.

Очікуємо обережного зростання кредитного портфеля як у бізнесовому, так і у споживчому сегментах

— Яким, на Ваш погляд, стане підсумок роботи українських банків у 2023 році та які плани та виклики для банків будуть у 2024 році? Яким чином це позитивно чи негативно вплине на бізнес і пересічних українців?

— З огляду на поточні тенденції, можна очікувати, що банківська система за підсумками року залишиться надзвичайно ліквідною, достатньо капіталізованою та прибутковою. За підсумками оцінки стійкості, яку проводить НБУ, окремим банкам, можливо, знадобиться поповнення капіталу. Також очікуємо обережного зростання кредитного портфеля як у бізнесовому, так і у споживчому сегментах при відносно стабільному рівні NPL (близько до поточних 38-39%).

Водночас нарощування темпів кредитування в умовах надвисокої ліквідності, поступового зниження відсоткових ставок і все ще високих ризиків, стане для банків відчутним викликом.

Наразі це виклик не тільки для банків, але й для держави загалом. Мобілізація наявного внутрішнього ресурсу для фінансування відбудови та розвитку економіки набуває дедалі більшої пріоритетності. Вважаю, сьогодні вже всі більш-менш розуміють, що чекати на завершення війни для початку відбудови не доводиться, скоріше здатність відновлювати та розвивати економіку тут і зараз стає для України ключовим чинником майбутньої Перемоги. Над цим і працюємо!

І також в очікуванні зимового періоду додам ще важливий для користувачів банківських послуг момент: у теплий сезон банки мали змогу добре підготуватися, поповнити «парк» генераторів і вдосконалити алгоритми роботи. Тому, попри очікуваний тероризм із боку росіян, доступ до банківських послуг буде забезпечено на належному рівні.