Слідом за НБУ болючого удару по валютних обмінниках завдає парламент. Скільки їх виживе

Вчора, 3 листопада, Верховна Рада у другому читанні затвердила законопроект № 7655 від 10.08.2022, яким передбачається істотне збільшення податків для пунктів обміну валют.

Доведеться платити податки

Якщо Закон підпише Президент, то, за словами нардепа Ярослава Железняка вже з початку наступного 2023 р. кожен обмінний пункт має сплатити авансовий внесок:

• 3 мінімальні зарплати – якщо пункт обміну в населеному пункті, чисельність якого перевищує 50 тис. мешканців;
• 1 мінімальна зарплата в населеному пункті, чисельність якого менше 50 тис. мешканців.

Як відомо, з 1 жовтня розмір мінімальної зарплатні складає 6700 грн. Тобто, обмінникам у великих населених пунктах (наразі таких більшість) доведеться платити більше 20 тис грн щомісяця.

У пояснювальній записці автори цієї законодавчої ініціативи констатували вкрай низьке податкове навантаження на валютно-обмінний бізнес.

«Так, за оцінками Нацбанку, податок на прибуток підприємств за 2021 рік, сплачений небанківськими фінансовими установами, які здійснюють торгівлю
валютними цінностями в готівковій формі, становив близько 7 млн грн за рік на весь ринок», – зазначається у роз’ясненні з приміткою, що на один обмінний пункт припадало всього 145 грн на місяць.

Щоправда, не дуже зрозуміло, чому парламентарі у даному випадку оперують даними НБУ, а не податкової служби. Такі символічні податки, дійсно, виглядають дивно на тлі гігантських офіційних оборотів обмінників.

Скільки заробляють обмінники

Річ у тому, що саме через небанківські обмінники тільки офіційно проходить дві третини легального обігу готівкової інвалюти. Тобто, удвічі більше, ніж через каси банківських відділень. Наприклад, за вересень, за даними НБУ, через обмінники пройшов більш, ніж $1 млрд – приблизно стільки було куплено, а потім продано готівкової валюти!

За даними НБУ, середній спред/маржа між купівлею і продажем у цілому по ринку склала близько 20 копійок. Отже, можна грубо прикинути, що тільки на маржі обмінники заробили близько $5 млн!

Станом на кінець 2021 р в Україні нараховувалось близько 4 тис офіційних обмінних пунктів. Більш актуальної статистики немає. Очевидно, що зараз їх менше, хоча б через окупацію частини території. Тобто, заробіток на одиницю у середньому складав $1250, або 50 тис грн. за ринковим (готівковим) курсом.

Якщо від цього доходу відняти майбутній податок, залишиться ще близько 30 тис грн. За них треба профінансувати витрати як мінімум на оренду приміщення, зарплатню касира (нехай по 10 тис грн), охорону тощо. Але, мабуть, вистачить, ще й залишиться якийсь прибуток.

Та не слід забувати, що це середньостатистичний обмінник, якого на практиці може взагалі не існувати. В реальності існують «жирні» оптові обмінники і зовсім маленькі, наприклад, у спальних районах чи глибинці.

Частина обмінників закриється

Але правдою є і те, що далеко не вся валюта проходить через обмінники офіційно. Не виключено, що більшість йде поза касою і не обліковується.
На це вказує багато ознак. Нерідко, касирки в обмінниках не видають чек поки не попросиш. Як мінімум, кілька місяців після початку війни обмінники працювали нелегально, бо спочатку вони продавали валюту попри заборону НБУ, а потім не дотримувалися обмежень за курсом продажу.

Цей факт майже прямим текстом зазначається у пояснювальній записці: «Існуюча система оподаткування закладає хибну мотивацію для небанківських фінансових установ щодо приховування реальних обсягів валютно-обмінних операцій. Прийняття проєкту закону сприятиме зменшенню тіньової складової небанківського сегменту готівкового валютного ринку».

Якщо зважити усі ці моменти, то навряд чи підвищення податків стане для цього бізнесу непід’ємним тягарем. Звичайно, скоріш за все, доведеться закрити зовсім непопулярні обмінники. Але це навряд чи позначиться на ринку.

Наразі у спальних районах столиці є житлові комплекси, де працює по кілька обмінників. Коли працювали вивіски, було цікаво спостерігати як касирка обміннику відкритого пізніше та у менш вигідному місці, регулярно курсувала за кількадесят метрів, щоб подивитися курси конкурентів і виставити трохи вигідніший. Мабуть, підвищення податків залишить у таких випадках лише один обмінник.

Обмінники та Нацбанк

Цікавими є воєнні відносини обмінників з НБУ, який є їхнім регулятором. У перші місяці війни обмінники відкрито порушували регуляції Нацбанку, який свідомо чи ні, але повністю ігнорував ці порушення. Ніби він і не регулятор цього сегменту. Дійшло, навіть, до того, що у травні Юрій Гелетій, заступник голови НБУ назвав обмінники «нелегальними».

Але вже наприкінці липня Нацбанк не на жарт взявся за цей сегмент ринку. Спочатку була пресловута заборона демонстрації курсів на вивісках/табло.
Тоді на диво цю регуляцію виконали усі гравці ринку.

Одночасно регулятор посилив вимоги до приміщень небанківських установ, зокрема, передбачивши обов’язкове:

• їх облаштування охоронними системами відеоспостереження;
• застосування охорони, технічної та фізичної, залежно від обсягів готівки, з якою працює установа;
• обладнання робочого місця касира залежно від обсягів готівки або касовими машинами, або конструктивними елементами відгороджувальних конструкцій;
• зберігання цінностей у сховищі або сейфі, що використовується як сховище.

На початку серпня НБУ анулював ліцензії на торгівлю валютними цінностями 4 небанківським фінустановам, які працювали через 600 обмінників, контролюючи 15% готівкового валютного ринку.

До речі, Постанова НБУ №166 від 29 липня, яка містить вище зазначені норми, набрала чинності тільки цього тижня – з 1 листопаду.