Моніторинг карткових операцій: що робити, якщо банк розцінив переказ як ризиковий

Резонансний лист НБУ

Лист Нацбанку №25-0005/38228 від 1 червня 2023 року викликав широкий суспільний резонанс. Цей лист передбачає, що з 5 червня всі українські банки мають щопонеділка до 16:00 подавати в НБУ інформацію про карткові платежі українців (незалежно від суми операцій), у тому числі про:

• Р2Р перекази (це перекази фізичних осіб з картки на картку);
• зняття готівки та поповнення карткового рахунку в банкоматах та касах банку;
• інтернет-платежі.

І хоча Нацбанк заперечував наміри збирати персональні дані та деталі щодо усіх переказів фізичних осіб, а також стверджував, що мова йде лише про узагальнену інформацію, все одно виникає питання: з якою метою це робиться?

Як відомо, Нацбанк є одним з органів державного фінмоніторингу, який здійснює нагляд, щоб запобігти використанню банківської системи для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Саме НБУ здійснює контроль за діяльністю банків та уповноважений накладати штрафи за порушення ними вимог фінмоніторингу.

Тому є очевидним, що запитуючи інформацію про банківські операції фізичних осіб, Нацбанк все ж має намір за посередництва банків-еквайрів посилити контроль за платежами українців та зобов’язати банки перевіряти походження коштів на їх рахунках.

При цьому, як тільки будуть перевірені найбільш ризикові рахунки, банки почнуть перевіряти рахунки і з невеликими сумами, тому заходи фінмоніторингу можуть торкнутися не лише тіньового бізнесу з мільйонними оборотами, але й громадян, які здійснюють свою діяльність без реєстрації суб’єкта господарювання (це юристи, криптотрейдери, репетитори та інші фрилансери, тобто особи, які не досягли достатніх оборотів для реєстрації бізнесу, проте періодично отримують невеликий дохід).

Як здійснюється фінмоніторинг

Фінмоніторинг – це аналіз операцій з метою виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Суб’єктами фінмоніторингу перш за все є банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші фінустанови.

Фінансовий моніторинг здійснюється у відповідності до певних критеріїв, які затверджені наказом Мінфіну №465 від 28 грудня 2022 року. Вони визначають ризиковість клієнта та є підставою для проведення додаткової перевірки.

На час проведення перевірки банк може заблокувати рахунок клієнта разом зі всіма коштами, що на ньому знаходяться.

Банки переважно використовують автоматизовану процедуру для визначення, чи є клієнт ризиковим. Для цього існує спеціальне програмне забезпечення, яке використовує певні алгоритми оцінки ризиковості рахунку.

Обсяг критеріїв, за якими банк має право ініціювати перевірку клієнта, досить обширний, але можна виділити основні з них, які нерідко стають підставою для фінмоніторингу:

• клієнт здійснює постійні перекази за кордон або отримує перекази з-за кордону, отримує кредити чи позики з-за кордону;
• здійснюються транзакції, пов'язані з азартними іграми та лотереями;
• клієнт має відношення або зв’язки з рф або республікою білорусь;
• клієнт зареєстрований за адресою масової реєстрації або його адреса реєстрації є вигаданою;
• розмір витрат клієнта перевищує розмір надходжень на рахунок;
• клієнт отримує кошти від віртуальних активів (криптовалюти) на суму понад 30 тис. грн;
• клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів (це може бути будь-яка кількість переказів та на будь-які суми, банк зіставляє інформацію про доходи клієнта та звичні обороти по рахунку, при їх невідповідності клієнт є ризиковим);
• у клієнта відбулись значні зміни в розмірах фінансових операцій;
• новостворений суб’єкт господарювання переказує або отримує значні суми коштів;
• клієнт регулярно отримує перекази та одразу переводить їх у готівку;
• клієнт переказує чи отримує кошти, розмір яких перевищує 400 тис. грн.

Головною метою фінмоніторингу є встановлення того, чи є законною певна діяльність, а також чи задекларовані та оподатковані отримані кошти.

Як уникнути негативних наслідків фінмоніторингу

На 100% уникнути фінмоніторингу можна лише у разі відмови від фінансових послуг та банківських рахунків.

Якщо ж людина користується фінансовими послугами, то для мінімізації ризиків краще не здійснювати операцій, що можуть мати ознаки ризиковості або користуватися декількома рахунками в різних банках, розділяючи суми надходжень.

Варто перевіряти свого контрагента, який здійснює оплату на вашу користь, оскільки високий рівень ризиковості контрагента може стати підставою для вашої перевірки.

Банк також може зацікавитися вами, якщо у платежах на вашу користь не вказано призначення платежу або призначення платежу не відповідає вашій звичній діяльності.

Наприклад, якщо банку відомо, що ви займаєтеся діяльністю в сфері юриспруденції та отримуєте оплати за консультаційні послуги, а потім несподівано отримуєте платіж в розмірі 50 тис. грн за продаж кормів для тварин, це може бути підставою для фінмоніторингу.

Так чи інакше, якщо людина здійснює будь-яку діяльність, регулярно отримує оплату за надані послуги чи продаж тих чи інших товарів, рано чи пізно банк може зацікавитись законністю отриманих коштів.

Під час проведення перевірки банк призупиняє обслуговування рахунку та просить надати підтвердження законності діяльності та походження отриманих коштів.

Першою помилкою, яку клієнт фінустанови може допустити, потрапивши під фінмоніторинг – це ігнорувати звернення банку. Таку поведінку клієнта банк може сприйняти як окремий критерій ризиковості.

Першим документом, який можна надати банку – це загальні письмові пояснення, в яких необхідно детально описати, чим ви займаєтесь, які послуги надаєте, звідки отримуєте кошти та за що.

До таких пояснень, за наявності, необхідно додати реєстраційні документи (якщо ви суб’єкт господарювання), копії податкових декларацій, в яких задекларовані отримані вами кошти, а також довідку про сплату податків.

У випадку неможливості надати підтверджуючі документи про походження коштів, необхідно зазначити це в поясненні, вказавши терміни, протягом якого можуть бути надані вказані документи.

Ще однією помилкою є відсутність комунікації з банком. Для того, щоб якнайшвидше пройти перевірку та розблокувати кошти на рахунку, необхідно контактувати з представниками банку, за необхідності з’явитися особисто, з’ясувати перелік документів та в якому вигляді банк хоче їх отримати й в найкоротший термін їх надати.

Ненадання банку документів щодо походження коштів та ігнорування звернень банку є підставою для передання відомостей про виявлені підозрілі операції до Держслужби фінмоніторингу, а в подальшому – до правоохоронних органів.

Органи Нацполіції аналізують узагальнений матеріал, отриманий від Держслужби фінмоніторингу та в межах своєї компетенції здійснюють досудове розслідування або оперативно-розшукову діяльність.

Майже за кожним наданням поліції зведеної інформації відкривається кримінальна справа за статтею 209 Кримінального кодексу (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

Це створює додаткові труднощі, оскільки вам доведеться неодноразово відвідувати поліцію та доводити, що отримані кошти є легальними.

Якщо справою займається поліція, розблокувати свій рахунок ви зможете лише після закриття слідчим справи, а це дуже довгий період.

Тому краще не доводити перевірку в рамках процедури фінмоніторингу до цього етапу, а співпрацювати з банком та надавати всю необхідну інформацію про платежі.

Нерідко трапляється, що банк отримав підтверджуючі документи, проте все ж не розблоковує рахунок та не надає жодної інформації. В такому випадку необхідно подати запит в банк про надання офіційної відмови в розблокуванні коштів на рахунку, яку в подальшому можна оскаржити в суді.

Крім того, до банку можна звернутися з письмовою заявою про припинення обслуговування та закриття заблокованого банківського рахунку, а також просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.

В такому випадку банк буде зобов’язаний повернути вам ваші кошти, проте найближчими роками обслуговуватись у цій фінустанові ви не зможете.