Алла Сав’юк: «Власникам мікрофінансових компаній невигідно надавати кредити всім бажаючим»

Однак керівництво компаній та різних асоціацій такого бізнесу зазначає, що воно завжди плідно співпрацює з головним фінрегулятором і часто знаходить з ним компроміс щодо ухвалення тих чи інших рішень.

Про ці та інші проблеми та взагалі про розвиток такого цікавого ринку йдеться в інтерв’ю banki.ua з президентом Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Аллою Сав’юк:

Якщо виникають труднощі щодо впровадження певних рішень, ми доводимо це Нацбанку України і знаходимо компроміс

Декілька років тому регулятором компаній небанківського фінансового бізнесу став Національний банк. Деякі компанії критикують нового регулятора за те, що ним встановлюються нові вимоги, які часто складно виконати. Приміром, щодо капіталізації чи прозорості. Які Ваші особисті враження від нового фінансового регулятора?

Всеукраїнська Асоціація фінансових компаній тісно і плідно співпрацює з регулятором. Ми докладаємо максимум зусиль для конструктивного діалогу і Асоціація робить все, щоб нововведення НБУ було своєчасно та належним чином імплементовано ринком з урахуванням інтересів всіх сторін. Якщо виникають проблемні питання щодо впровадження певних рішень, то ми доводимо Нацбанку України про труднощі фінансових компаній і зазвичай знаходимо компроміс.

Мої особисті враження: регулювання ринку триває послідовно, ухвалюються стратегічні рішення щодо поступової трансформації цього сегменту економіки країни. Реформи бувають непростими, проте фінансові компанії гнучкі та адаптивні завдяки своїй бізнес-моделі, тому сподіваємося, що впораємось з темпами змін.

Навіть при усуненні порушень створюється негативне сприйняття галузі

Нещодавно Національний банк України застосував до семи небанківських фінансових установ заходи впливу. Здебільшого це ломбарди, приміром, ломбард «Капітал» чи «Кучер і компанія» тощо. Вони повинні усунути порушення до 1 жовтня 2023 року. Що це за порушення, наскільки вони значні? Ці компанії усунуть їх у визначений регулятором термін?

Національний банк регулярно оприлюднює інформацію щодо застосування заходів впливу до учасників ринку. У випадку з названими компаніями, порушення пов’язане з неподанням інформації та документів.

Такі моменти не є критичними і легко усуваються посиленням контролю та дисципліни в компанії. Інша справа, коли мова йдеться про порушення прав споживачів і невиконання вимог законодавства щодо етичної поведінки, інформаційного забезпечення та процедури укладення договорів. Порушення такого типу впливають на імідж всього ринку і, навіть при усуненні проблеми, створюють негативне сприйняття галузі.

Відповідно до нового закону, який буде чинним з 1 січня 2024 року, оновлюватиметься вся нормативна база

В Україні вже давно діє закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до якого вносяться зміни та корективи. Останнього разу це було на початку 2023 року. Як Ви оцінюєте цей документ?

Цей закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій на ринку. Динаміка розвитку ринку потребує постійного уточнення у законодавчому регулюванні, тому і зміни до базового закону приймалися досить часто.

Необхідно розуміти, що цей закон діє вже впродовж останніх місяців. А з 1 січня 2024 року вводиться в дію новий закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії», який його замінить і стане базовим документом для небанків.

Цей документ враховує особливості діяльності фінансових компаній та пропорційний підхід до нагляду за ними. Він спростить процедуру заходу на ринок нових гравців та надасть нові можливості для діяльності. Також закон містить вимоги до якості корпоративного управління, передбачає можливість для фінустанов передати низку своїх функцій на аутсорсинг. Відповідно, з 2024 року буде оновлена вся регуляторна база галузі.

Міфи про шалені відсотки та надприбутки мікрофінансових компаній не відповідають дійсності

Нещодавно у першому читанні ухвалено законопроект, запропонований НБУ, який обмежує максимальну ставку за мікрокредитами до 1% за день (у перехідний період — до близько 2,5%). Чи значить це, що кредитори не зароблятимуть шалених грошей на відсотках до 1000% річних і більше? Яка трансформація чекає на такі компанії?

Наразі спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону для споживачів і кредиторів важко. Все залежатиме від того, яку граничну ставку буде законодавчо визначено і чи отримають учасники ринку достатній час на адаптацію.

Міфи про шалені відсотки та надприбутки мікрофінансових компаній надто міцно закріпилися у медіа, проте вони не відповідають дійсності. Особливість мікрокредитів — короткостроковий фактичний термін користування ними, за який споживач і платить відсотки.

Нагадаю, з початку пандемії, а потім і у період введення воєнного стану, нарахування будь-яких штрафних санкцій заборонено. Крім того, необхідно враховувати собівартість видачі кредиту (тобто операційні витрати на оцінку кредитоспроможності, забезпечення процедур фінансового моніторингу тощо). Такі витрати є практично однаковими і для кредиту 1500 грн., і для кредиту 50 000 грн., але прибуток з різної його суми не однаковий.

Відсоткова ставка – базовий параметр для створення кредитних продуктів, налаштування процесів скорингу та колекшену. Кредиторам доведеться змінювати бізнес-процеси, а це потребує неабияких ресурсів і часу, які важко знайти в умовах кризи в країні. Поза тим подібні зміни законодавства знижують інвестиційну привабливість кредитного бізнесу.

Тим не менш, я вірю, що можна досягти компромісного рішення під час підготовки законопроекту №9422 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг – ред.) до другого читання. Це забезпечить збереження прозорого ринку з високим рівнем конкуренції. Адже жодна регуляція не вплине на попит на кредити «до зарплати». Питання у тому, чи зможуть фінансові компанії його задовольнити за новими правилами гри.

Встановлені регулятором методики оцінки кредитоспроможності можуть заблокували чинні ефективні скорингові моделі

Регулятор наполягає, щоби компанії проводили якісну оцінку платоспроможності клієнтів. Існує думка, що раніше більшість фірм такого не робила, а надавала кредити практично усім бажаючим. Яким чином зараз змінився підхід до оцінки платоспроможності кредитоотримувача?

Фінансові компанії зацікавлені в якісній оцінці кредитоспроможності позичальників, оскільки їхня діяльність фінансується виключно за власні кошти акціонерів. «Надавати кредити всім бажаючим» невигідно власникам бізнесу. Сьогодні більшість компаній налаштувала багатофакторні скорингові моделі, які базуються на машинному навчанні та штучному інтелекті, а також залучають аутсорсингові компанії для скорингу. Завдяки Big Data компанії мають змогу проаналізувати цілу низку параметрів, що розкажуть про платоспроможність клієнта. Арсенал методів скорингу постійно зростає.

Фінансові компанії занепокоєні, що встановлені регулятором методики оцінки кредитоспроможності, можуть заблокували чинні ефективні скорингові моделі. Водночас, маємо надію на прозорий діалог із регулятором при розробці і ухваленні нормативно-правового акту, що регулюватиме це питання.

Про неетичну поведінку клієнтів при врегулюванні простроченої заборгованості та порушенні вимог договорів

Нацбанк України зазначає, що більшість порушень на ринку небанківських фінансових компаній стосуються захисту прав споживачів. Регулятор дуже часто позбавляє компанії ліцензій саме з цієї причини. У чому полягають порушення такого ґатунку?

Характер скарг різний. Часто буває, що клієнт просто недостатньо уважно ознайомився з умовами кредиту або просто не хоче платити. Регулятор, ВАФК та учасники ринку постійно працюють над підвищенням стандартів обслуговування і розвитком фінансової грамотності клієнтів. Ми запускаємо різні проекти для навчання українців основам фінансової грамотності, приймаємо скарги від клієнтів і виступаємо посередниками у певних конфліктах компаній та позичальників.

У сфері захисту прав споживачів ми найбільше зусиль спрямовуємо на подолання двох проблем: неетичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості та порушенні вимог договорів.

FinTech компанії – локомотиви онлайн кредитів та платіжних сервісів

У статуті діяльності ВАФК написано, що її членами також є новомодні зараз FinTech компанії. Можна було б більш розлого розповісти, чим вони займаються і чи їхня діяльність є корисною та затребуваною у споживачів фінпослуг?

Термін «фінтех» вже важно назвати «новомодним». Наразі це світовий стандарт обслуговування клієнтів, який було визнано багатьма компаніями і їхніми клієнтами під час пандемії. Традиційні фінансові установи все ще утримують позиції, але фінансовий світ вже рухається у бік цифровізації процесів.

Поза тим, локомотивом є саме онлайн-кредитори та платіжні сервіси. Вони і є FinTech, оскільки поєднують фінансові послуги з інноваційними методами обслуговування. В основі цих підходів -- віддалене надання послуг, автоматизація процесів, використання штучного інтелекту. FinTech — це вже реальність ринку фінпослуг та його майбутнє.

До Вашої асоціації відносяться також компанії з переказу грошових коштів. Зараз чимало компаній надають подібні послуги та фактично дублюють функції банків, поштових компаній тощо. Що можуть конкурентного запропонувати ці фірми споживачам у сенсі переказу коштів? Чим вони докорінно відрізняються від банків та поштових сервісів?

Сучасні платіжні системи відрізняються від традиційних фінустанов гнучкістю, інноваційністю, швидкістю, що притаманні фінтеху. Споживач отримує можливість більшого вибору продуктів і послуг, оскільки їх можна придбати віддалено, незалежно від місцезнаходження.

Технології дозволяють запровадити персоналізацію клієнтського досвіду та знизити витрати на інфраструктуру. Гадаю, українцям вже давно не треба пояснювати зручність таких способів оплати. Наприклад, чимало людей користуються Apple Pay та Google Play. Це вже стало частиною нашої повсякденності, без якої ми не можемо обійтися.

Факторингові компанії – важливий сегмент ринку

Факторинг є другою за обсягом фінансовою послугою на ринку небанківських фінансових послуг України. Проте його законодавче регулювання не відповідає міжнародній практиці та не забезпечує належний захист факторів та клієнтів. У травні 2020 року Національний банк оприлюднив Білу книгу «Майбутнє регулювання ринку факторингу», яка містила загальне бачення розвитку ринку факторингу. Яким є сучасний стан ринку факторингу? Які послуги щодо нього пропонують компанії Вашого ринку і у чому полягає проблематика цих послуг?

Факторинг — важливий сегмент фінансового сектору, він дає змогу отримати фінансування, необхідне компаніям для розвитку. Проте в Україні він здебільшого реалізується через купівлю проблемних боргів.

Цьогоріч Національний банк України фіналізував та схвалив Концепцію реформування регулювання факторингу в Україні. Цей стратегічний документ дозволить розмежувати регулювання торгового факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься у межах ліцензії на діяльність фінансової компанії. Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.

Ринок поступово стабілізується, проте про вихід на довоєнні показники говорити зарано

Пані Алло, перший рік повномасштабної війни був важким для ринку. Як почувають себе фінкомпанії зараз і які прогнози на наступний рік?

Небанківське кредитування в Україні переживає важкі часи. Зменшилась кількість надавачів фінпослуг, знижується їхня рентабельність. Зараз на цьому ринку 98 гравців проти 144, що було до початку великої війни.

Протягом шести місяців 2023 року видано 3,88 млн мікрокредитів на суму 18,4 млрд грн. Для порівняння, торік українці взяли мікропозик загалом на суму 23,9 млрд грн.

Ринок поступово стабілізується та відновлюється, але про вихід на довоєнний рівень говорити ще зарано. Бізнес робить все можливе, щоб утримати клієнтів, робочі місця та зменшити боргове навантаження на позичальників. Як результат, покращення показників, проте ми не знаємо, яким чином розвиватиметься у подальшому зовнішньополітична ситуація і які зони турбулентності очікують на ринок.

Не лише споживачі, а й кредитори потребують захисту

Які нормативно-право акти щодо регулювання ринку, на Ваш погляд, слід ухвалити у Верховній Раді України та видати у Кабінеті Міністрів України та Нацбанку Україну задля покращення надання небанківських фінансових послуг та життєдіяльності компаній? Які є суттєві прогалини з цього приводу у нашому законодавстві?

Ринок небанківського кредитування в Україні вже досить розвинений і має багаторічну історію. На мій погляд, досвідчені гравці задають високі стандарти і цей сегмент здатний до саморегулювання. Сьогодні багато зроблено для захисту справ споживачів, проте права кредиторів також потребують захисту.

ВАФК активно працює над цим, але хотілося б більше законодавчих ініціатив для підтримки бізнесу, особливо у такі скрутні часи. Небанківське кредитування — основа фінансової інклюзії населення у період економічної кризи і воно має продовжувати розвиватись.

Бесіду вів Олег Громов