З 24 лютого жодна міжнародна банківська група, з присутніх в Україні, не пішла з рф

Під час нещодавньої зустрічі із керівниками вітчизняних банків з західним капіталом, голова НБУ Андрій Пишний закликав їх займати більш активну позицію стосовно виходу материнських груп з російського банківського ринку. Маючи у розпорядженні зріз станом на початок війни, ми вирішили подивитись, які ж зміни відбулися за 8 місяців війни.

Банківську статистику в рф засекречено

Але нас спіткала прикра несподіванка. Як з’ясувалося, після початку війни російські банки отримали від центробанку право не публікувати фінансову звітність, від слова взагалі. Це звучить трохи дико, бо у нас був лише певний період після початку війни, коли певний зріз статистичної інформації не публікувався Нацбанком. Але банківські баланси доступні за кожен місяць поточного року!

На росії ж, навіть, банки з західним капіталом скористалися цим правом. Наприклад, нам не вдалося знайти хоча б мінімальні статистичні відомості на сайті російського Райффайзенбанку.

Отже, усі тамтешні рейтинги складено за інформацією станом на кінець лютого. Якісь мінімальні відомості про діяльність рос банків теоретично можна отримати лише аналізуючи громіздку квартальну звітність материнських структур.

Таким чином, знайти дані хоча б за чистими активами та порівняти їх зі станом на початок війни, зрозумівши, чим дихає той чи інший банк, виявилось просто неможливо.

Російські сестри

Станом на початок вторгнення в рф працювало більш як 30 дочок іноземних банків з більш ніж 350 тамтешніх гравців. При цьому 10 міжнародних банківських груп працювали одночасно як в рф, так і в Україні. При чому у більшості випадків російські активи перевищували за обсягами українські. Більші дочірні банки в Україні, ніж в рф мали лише три групи – угорська OTP та французькі BNP Paribas та Credit Agricole.

У березні прокотилася масова медійна кампанія із закликами міжнародний бізнес залишити рф. Банки не стали виключенням. Тоді деякі гравці пообіцяли піти з рф. Варто визнати, що банкам у силу специфіки бізнесу об’єктивно складніше згорнути свою діяльність, аніж «звичайному» бізнесу. Тому якщо велика кількість «звичайних» компаній не виконали обіцянок, то банки й поготів.

Загалом, було лише дві великі угода з продажу банків. Французька група Societe Generale продала Росбанк (займав 11 місце за активами) російському олігарху Володимиру Потаніну. Крім того, чеська Home Credit Group продала російську дочку групі місцевих інвесторів.

Влітку російська влада заборонила міжнародним банківським групам продавати свої активи в рф. Заборона діє до кінця поточного року.

Райф розбрату

Якщо не брати до уваги Альфа-Банки, які формально належать міжнародній групі, то у найбільш скрутному становищі опиналася австрійська група Raiffeisen.

Австрійці володіють банками, які є найбільшими іноземними гравцями як в Україні, так і в рф. Але якщо український Райффайзен Банк із чистими активами менше $5 млрд посідає 4 місце з часткою ринку близько 7%, то російська сестра вчетверо потужніша – $21 млрд. Частка Райффайзенбанку на російському ринку невелика. Але її питома вага у групі Raiffeisen вражаюча.

Після кількох суперечливих заяв, офіційна позиція групи наступна: стратегія в рф переглядається, перевіряються варіанти обережного керованого виходу з ринку.

У свіжій звітності Raiffeisen Bank International AG (RBI) за 3 квартал поточного року слово «росія» згадується 156 разів. У звіті обсягом більше 90 сторінок зазначається, що новий бізнес Райф у рф не веде, реальні активи не зростають, але й суттєво не скорочуються. При цьому російська дочка залишається прибутковою (1,4 млрд євро). Однак цей заробіток не можна вивести у вигляді дивідендів через санкції. Витрати на утримання персоналу в рф зросли.

Наразі не схоже, щоб український Райф зазнав репутаційних втрат через свою російську сестру. Скоріше навпаки, у банку солідний приріст коштів фізосіб з початку війни.

А що інші

Судячи з усього особливих змін не відбулося. Зокрема, угорська OTP Group у березні заявляла про можливий вихід з рф. Менеджери групи в Україні у приватних розмовах говорили про можливий продаж російської сестри, яка спів мірна за потужністю з українським ОТП Банком, за приблизно $50 млн. Однак, очевидно, далі розмов справа не пішла.

Аналогічну, але більш категоричну, заяву у березні робила і французька група Credit Agricole. Російський Креді Агріколь КІБ, що спеціалізується на корпоративному та інвестиційному бізнесах, мав в своєму розпорядженні активи менше $800 млн. Для порівняння: в універсального українського Креді Агріколь Банку – понад $2,1 млрд.

Чисті активи трохи більше $700 млн має у своєму розпорядженні російський БНП Паріба — донька французької групи BNP Paribas. Активи Укрсиббанку (українська донька) — $2,7 млрд!

Найбільший банк Німеччини – Deutsche Bank серед перших анонсував свій вихід із pф. Російський Дойче Банк з активами в $1,5 млрд (58 місце) у 10 разів більший за українську сестру. Влітку повідомлялося, що німці релокували з рф сотні IT-фахівців.

Суворі реалії

Попри обіцянки й запевнення, реалії виглядають так, що керівникам українських дочок доводиться постійно перетинатися з російськими колегами у межах групових заходів. Не виключено, що когось з керівників-експатів група незабаром відрядить працювати в рф, або навпаки.

Частково мобілізовані співробітники російських банків можуть вбивати наших солдат. І навпаки. Нещодавно проходила інформація про загибель в Україні нещодавно мобілізованого IT-вця з російського Райффайзенбанку. Цікаво, як усе це вписується у корпоративну культуру міжнародних груп.