Володимир Мудрий, CEO ОТП Банку: Підтримую заборону демонстрації курсів валют на табло

ОТП Банк – третій за розмірами банк з західним капіталом, що працює в Україні. Більше – тільки Укрсиб та Райффайзен.

ОТП Банк є дочкою банківської групи OTP з Угорщини – країни ЄС, влада якої найбільш недружньо поводиться щодо України.

З початку війни ОТП Банк найбільше скоротив кредитування українського бізнесу та за підсумками 3 кварталів задекларував невеликий збиток. Це при тому, що буквально рік-два тому «угорці» заявляли про пошуки на ринку цікавих об’єктів для поглинання.

Але попри все це Володимир Мудрий, голова правління ОТП Банку, який працює у банку з 2005 року, погодився на відверте інтерв’ю без табу та відповів на усі поставлені питання, узгодивши текст майже без правок

Про нові інструменти

Як ви оцінюєте інвестиційну привабливість військових облігацій?

В цілому можна виділити три сегменти інвесторів у держоблігаціі: нерезиденти, фінансові компанії та населення. Відповідно привабливість залежить від типу інвестора. Традиційні інвестори – банки та нерезиденти – пасивні, тому держава намагається отримати ресурси від фізосіб. Це поки що не дуже вдається через складність механізму, хоч і все здається просто. На відміну від депозиту люди не в повній мірі розуміють цей інструмент.

Що і навіщо треба розуміти, якщо придбати ОВДП можна у кілька кліків?

От ти, як журналіст, що працює давно на фінринку, придбав облігації тільки тоді, коли це стало максимально просто. А що ж тоді казати про пересічних громадян? Їм кажуть: це просто, але вони не вірять! Плюс історично з різними цінними паперами у населення погані асоціації. Має пройти якийсь час. Ще питання, чи реально продати ці облігації до погашення?

Особисто виходжу з того, що ні. Типу, як справжній строковий депозит без можливості дострокового розірвання. Але у «Дії» декларують наявність такої можливості…

Наявна статистика свідчить, що лише близько половини строкових депозитів оформлюються без можливості дострокового зняття. Тобто, якщо раптом терміново знадобилися кошти, їх можна отримати доволі швидко. А що робити з паперами, чи можна їх продати і за якою ціною? І тут теоретично ми виходимо на якийсь професійний біржовий ринок. На мою думку, це – суттєвий психологічний бар’єр.

ОТП Банк пропонує таку опцію для приватних клієнтів?

З початку війни ми, як один з провідних первинних дилерів Мінфіну, продавали мабуть найбільші обсяги облігацій, зокрема, фізособам. Зараз це можна робити тільки на відділеннях, мінімальна сума інвестиції – 40 тис грн. Плануємо вже у лютому мати повністю діджитальне рішення, як у «Дії», але з можливістю не лише купувати, а й так же легко продавати військові облігації у будь-який момент. Це й буде наша конкурентна перевага.

Вам буде цікаво приєднатися до платформи «Дії», коли запустите свій сервіс?

Так, звичайно. Будемо працювати як самостійно, так і через відповідний маркетплейс «Дії». Вони круто пов’язали це з емоціями, назвавши папери окупованими містами.

Але ж поки ця тема не вистрілила – за півтора місяці обсяги 162 млн грн. Тоді як провідні волонтери збирають мільйони донатів за день!

Мені здається, що донатити на армію напряму – це більш патріотично, ніж інвестувати і заробляти на цьому. Наприклад, я доначу щомісячно і вважаю, що це нормально. Цінні папери – це інструмент накопичення, тоді як зараз на часі готовність ділитися безкоштовно та допомагати.

Що думаєте про нові депозитні продукти, які передбачають купівлю безготівкової валюти?

На мою думку, зараз найбільш підходящий час для справжньої дедоларизації економіки. Тому, до речі, дуже підтримую рішення НБУ про заборону демонстрації курсу валют на табло обмінників. Але от згадані депозити суперечать процесу дедоларизації. Тому наш банк їх особливо не просуває. Чесно кажучи, не бачу значної переваги у новому депозиті, який не передбачає обмежень суми. Бажаючі перейти у долар вже і сьогодні можуть щомісяця через 10 банків купувати його на 1 млн грн. і через 3 місяці вільно користуватись.

Але з точки зору управління очікуваннями людей, цей інструмент досить логічний. Якщо боїшся девальвації, будь ласка захеджуй свої ризики, ось тобі інструмент! З точки зору впливу на курс це корисно.

Про скорочення кредитування бізнесу

Нещодавно банки з західним капіталом були на аудієнції у нового голови НБУ. А вас там не було, бо ОТП Банк не є членом FLIFI, оскільки свого часу вийшов з цього об’єднання. Чому?

ОТП Банк був одним із засновників Незалежної асоціації банків України (НАБУ), активним членом якої ми є досі, особисто я – заступник голови ради. Намагаємося не розпилятися, бути ефективними і сфокусованими. Вважаю, що ця асоціація працює продуктивно. Впевнений, що представників НАБУ також незабаром запросять до НБУ на аналогічну зустріч (зрештою, це відбулося 21 листопада - ред).

Яке ваше ставлення до побажань голови НБУ, що пролунали на зустрічі, зокрема, нарощувати кредитування?

Ми б з радістю кредитували більше, серйозно. Ми готові кредитувати аграріїв, великий бізнес, фізичних осіб. Також працюють овердрафти та лізинг. При цьому обов’язково враховувати ризик-параметри та економічну складову.

Чому ж тоді з початку війни портфель кредитів ОТП для бізнесу номінально скоротився найбільше по системі?

Мабуть, у нас гарні позичальники, які справно гасять існуючі кредити. На тлі обмеженого нового кредитування портфель скорочується.

Але ж рівень проблемних кредитів (NPL) у ОТП – більше 15% – найбільший серед західних банків…

Усе логічно – добрі кредити погасилися, тому частка непрацюючих зросла через зменшення бази порівняння.

Місяць тому директор ОТП Лізинг Андрій Павлушин повідомив у FB про різке збільшення фінансування українських клієнтів. В найближчі місяці хочемо профінансувати лізінгові контракти на 80 млн євро (або 3 млрд грн.), з них 50 млн євро до кінця січня 2023, – зазначив він. Чому у лізингу ризик-апетит більший, ніж у банку?

Портфель у лізингу також зменшується, як і у банку. Ми шукаємо шляхи, як видавати нове фінансування, як через банк так і через лізинг. Дана заява була про підписання нової угоди про співпрацю з ЄБРР за новими кредитними програмами.

З боку це виглядало геть не гармонічно: поки банк стискається, лізинг експандує…

Але ж там не було сказано чогось типу: «ми видали мільярд гривень нового фінансування». Сказано про те, що домовились з ЄБРР, тобто, навіть, у Лондоні підтримано програму розподілу ризиків кредитування разом з ОТП в Україні. Тобто в особі ОТП там бачать надійного партнера, який правильно оцінює ризики. На нього можна покладатись і підписуватись, роблячи бізнес навіть під час війни. Це більше про довіру, ніж про обсяги фінансування!

Про програму «5-7-9%»

За програмою «5-7-9%» за останні 4 тижня у ОТП дуже скромний приріст. Чому так?
Ми готові кредитувати, але наш ризик-апетит зменшився.

Що з затримками за виплатою компенсацій?

Порівняно з довоєнними часами затримки у середньому складають більше одного місяця. Але платежі надходять досить регулярно. Якоїсь катастрофи точно нема. Підхід до усіх банків-учасників однаковий. Принаймні, іншого ми не відчуваємо. Це точно не причина нашої нинішньої активності.

Щоправда, варто зазначити, що чимало банків рахують кредитне навантаження на позичальників, виходячи не з повної ставки, а вже з урахуванням компенсації. Тому якщо їх виплати припиняться, то позичальники будуть не в змозі обслуговувати такі позики.

Яка ставка без компенсації, скільки банк заробляє на таких кредитах?

Виходячи з дохідності альтернативних інструментів вкладення коштів ОВДП або держсертифікатів, ставки за кредитами складають 20-25% річних. Тоді як позичальники залежно від конкретного продукту, як і раніше, отримують кредити під 5, 7 або 9% річних.

Про угорське коріння

Які ризики/загрози бачите через угорське походження вашого капіталу? Чи може Угорщина заборонити групі OTP, скажімо, влити додатковий капітал в український ОТП Банк?

Це якийсь дуже гіпотетичний і неправдоподібний сценарій. Угорщина перебуває під наглядом Європейського центрального банку (ЄЦБ). Тому державі вплинути на політику приватного банку доволі важко. Тим більше, що OTP Group є публічною міжнародною компанією, акції якої котируються на біржах.

Тобто, ви не бачите жодних ризиків?

Як банкіри, ми завжди бачимо ризики. Але у даному випадку вони носять суто репутаційний характер. Тому ми активно моніторимо інформаційний простір. І тут також не все погано. Наприклад, днями Угорщина підтримала голосування в ООН щодо виплат рф репарацій Україні. Не проти і не утрималася, а саме підтримала! Так само було і з попереднім голосуванням в ООН з іншого питання. Політика вона всюди є політикою, тому реагувати на кожне висловлювання не варто.

Що з російською сестрою ОТП Банку, яку наче планували продати у березні?

Група розглядає усі можливі варіанти виходу з російського ринку. Але ж потрібно розуміти, що це не магазин закрити. Продати зараз дуже тяжко хоча б через відсутність покупців, не кажучи вже про існуючу заборону на такі угоди. Тобто, ситуація близька до патової.

Але ж можна активно згортати бізнес. Банки OTP в Україні і рф приблизно однакові, цікаво, хто більше згорнувся після війни українська дочка чи російська?

Не знаю, я не слідкую за цією ситуацією. Ця чорна діра мені не цікава.

Ви ж якось перетинаєтеся на групових заходах з російським колегою…

Такі заходи зараз не такі часті, як були колись до пандемії. Так я був в одному приміщенні з ним (він росіянин), але про що можна говорити? Ситуація не з приємних.

Про якість портфелю та заробітки

Нещодавно відомий інвестбанкір Ігор Мазепа оцінив частку хворого портфеля банківських кредитів у 80-90%, тоді як офіційно банки декларують майже навпаки. Де правда?

Вважаю, що ближче до істини є офіційна статистика Нацбанку. Наближається кінець року, банки готуватимуть річну звітність, яка буде проходити серйозні аудити.

Але є ж аудитори підписувалися, «лажали», а тепер знову підписуються…

Це правда, є таке… Але все одно усього не приховаєш… Принаймні, якщо мова про великі банки з західним капіталом. Іноземці з наглядових рад держбанків також навряд чи стануть брати гріха на душу, бо їм же ще повертатися до Європи чи США.

Але ж скільки сотень мільйонів іноземці свого часу намарно вбухали у купівлю українських банків сумнівної якості, а потім погоріли на валютному кредитуванні і нічого…

Ну це приклади з минулого життя!

Де більша проблемність: у портфелі бізнесу чи фізосіб?

Приблизно однаково, бо природа «проблемки» одна й та сама в обох випадках. Пряма залежність від розмірів портфелю, пов’язаного з територіями, які були в окупації, або все ще під окупацією. У нас портфель розміщений по території України більш-менш рівномірно, тому й показники NPL у межах 20%. Саме така частина території країни постраждала від окупації. Левова частка NPL сконцентрована саме на тимчасово окупованих територіях.

Чим пояснити високий операційний прибуток банківського сектору під час війни?

Переоцінка після зміни офіційного курсу наприкінці липня доволі суттєво позитивно вплинула на наш фінансовий результат. Але ж це відбулося лише один раз. Непоганий заробіток надходить від депозитних сертифікатів НБУ. Але ж ставка за ними – це питання макроекономіки, а не доброї волі регулятора.

Заробіток від основної діяльності більший чи менший за ці «шальні» доходи?

Що таке основна діяльність для банку? Їх три – збирати кошти, видавати їх (інвестувати), та проводити транзакції (розрахунки). Якби у нас не було грошей, ми б не мали, що вкладати у деп. сертифікати і нічого б не заробляли! Так, це основна діяльність чи ні? Тим більше, у ситуації, коли попит на кредити обмежений.

Про кредитування населення

Що з кредитами населенню? Наскільки активно зараз кредитуєте фізосіб?

Як недивно, але найкраще обслуговуються автокредити. Традиційно найтяжче від криз страждає іпотечний портфель. Є думка у суспільстві, що держава має захистити позичальника у таких випадках. Усі інші споживчі кредити поводять себе плюс-мінус однаково – проблемність до 20%.

Що стосується нового кредитування, ми кредитуємо на придбання товарів через найбільші національні мережі гіпермаркетів, його обсяги разів у 6-7 менші за довоєнний рівень, тобто складають близько 15% тих колишніх обсягів.

Кредитування готівкою (кеш-кредити) поки на паузі, номінально вони мають видаватись на строк до 3 років. Наразі важко планувати так далеко: високий економічний ризик, тобто ризик того, що позичальник втратить роботу і дохід.

Ваше ставлення до нової іпотечної держпрограми «єОселя»?

Наскільки я розумію, уряд шукає варіанти перезапуску економіки. Одним з таких напрямків і є стимулювати будівництво через іпотеку. Але це може працювати тільки, якщо йдеться про іпотеку на первинному ринку.

В цілому цей проект має такі позитивні наслідки: 1) стимулювання економіки через галузь будівництва; 2) удосконалення законодавства прав власників об'єктів незавершеного будівництва; 3) діджиталізація доступу до державних реєстрів.

Проте успіх буде залежати саме від наявності попиту, а завтра він точно не з’явиться в серйозних розмірах. Попит багато у чому залежатиме від оптимізму, який напряму пов'язаний з закінченням бойових дій.

Чи реально оцифрувати первинну іпотеку повністю, а не тільки етап подачі заявки?
Поки що не думаю. Колись, мабуть, так, але це питання електронного нотаріату. Та, навіть, нинішній прогрес у цьому плані рахую вагомим.